Спеціальні потреби

Актуально

Нас вразила допомога Молдови українським біженцям – Посол США в країні

Архів: Люди, які рятуються від вторгнення Росії в Україну, відпочивають у тимчасовому центрі для біженців у Кишиневі, 4 березня, 2022. REUTERS/Vladislav Culiomza

Матеріал є перекладом статті Російської служби "Голосу Америки", яка вийшла російською мовою.

Олександр Яневський: Пане посол, дякую, що погодилися поговорити з «Голосом Америки». Скажіть, будь ласка, які кроки Сполучені Штати роблять у ці неспокійні часи в Україні в Молдові?

Кент Логсдон: Ми спостерігали, я думаю, як і всі тут у Молдові, за конфліктом в Україні, неспровокованою війною, розв'язаною Путіним, із великою тривогою від самого її початку. Важко повірити, але зараз, на третьому місяці війни, здається, що події розвиваються все швидше та швидше. Тим не менш, страждання продовжуються, ми всі шоковані тим жахом, який ми бачимо на фото з України кожен день. Це те, що ми пам'ятаємо, коли працюємо з нашими партнерами в Кишиневі. Партнерам дуже важливо ділитися інформацією. Ми зробили все, щоб Республіка Молдова та її уряд були обізнані зі всією інформацією, що є у нас.

Якщо говорити про конкретні цілі агресії Росії, ми в посольстві Сполучених Штатів повинні бути дуже обережні та пильні щодо безпеки, як для нас самих, так і для американських громадян, які можуть перебувати в цьому регіоні, враховувати це при обміні інформацією з урядом та народом Республіки Молдова.

Посол США в Молдові Кент Лонгсдейл. Фото Державного департаменту через Wikimedia Commons
Посол США в Молдові Кент Лонгсдейл. Фото Державного департаменту через Wikimedia Commons

На нас справило величезне враження те, що уряд Молдови та її громадяни зробили щодо безпрецедентного припливу біженців з України, здатність молдаван протягнути руку допомоги, відкрити не лише серця, а й двері своїх будинків біженцям, допомогти людям, які перебувають у біді. Понад 90 тисяч біженців із чотирьохсот тисяч, які прибули до Республіки Молдова, все ще перебувають тут. Про них дбають, їх підтримують, і я думаю, що міжнародне співтовариство робить все можливе, щоб зробити в це свій внесок. Ми робимо все можливе, щоб підтримати Молдову, коли вона робить кроки в цьому напрямку. І ми знаємо, що це великий тягар. Тому ми хочемо знайти способи допомогти молдавському суспільству та уряду.

А.Я.: Пане посол, чому Молдова важлива для безпеки в регіоні та для безпеки США?

К. Л.: Сполучені Штати високо оцінюють роботу уряду Молдови, обраного громадянами республіки, і прагнуть підтримати його. Ми висловлюємо підтримку міцній відданості Кишинева політичним та економічним реформам, особливо у галузі боротьби з корупцією. Ми розглядаємо це як дуже важливий момент в історії Республіки Молдова, а також усього світу, оскільки ми дивимося на те, як демократії старанно працюють над тим, щоб зберегти свою силу, зберегти своє розмаїття та всі переваги. Тому Сполучені Штати працюють над пошуком способів підтримати Республіку Молдова.

У нас також є 30-річна історія спільної роботи з урядами, які змінювали один одного, в якій були злети і падіння у важкі часи, і ми залишаємося прихильними до взятих зобов'язань. Я вважаю, що нам це вдалося. Зараз, у цей історичний момент, ми маємо зробити все, щоб знайти способи підтримати Республіку Молдова, оскільки вона має справу з припливом біженців, побоюється щодо своєї безпеки, стурбована війною в Україні, має європейські прагнення та бажає інтеграції з ЄС, що було частиною передвиборчої програми нинішнього уряду, яка привела його до влади.

Дивіться також: Чи відчувається у Молдові напруга і чи вірять там у можливе захоплення Росією? Відео

А.Я.: Пане посол, чи не могли б ви розповісти докладніше, як Сполучені Штати допомагали Республіці Молдова протягом останніх 30 років і що робиться зараз?

К. Л.: Сполучені Штати шукають способи використовувати існуючі програми допомоги стосовно вже наявного досвіду співпраці, не повчати, а координувати наші дії та працювати з Республікою Молдова. І зробити це так, щоб підтримати її уряд та прагнення народу до європейської орієнтації, змінити стару систему, провести політичні та економічні реформи та знайти способи дати відсіч корупції. Думаю, всі погодяться, що без боротьби з корупцією дуже важко досягти економічного зростання, на яке, як ми знаємо, Республіка Молдова чекає, і дуже сподівається побачити найближчими роками. Серед областей, у яких ми співпрацюємо, – енергетична безпека Республіки Молдова, щоб вона могла диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів. Ми також шукаємо шляхи сприяння проведенню судової реформи. Сполучені Штати активно співпрацювали з Міністерством юстиції та парламентом Молдови у проведенні необхідних експертиз, які були підтримані як фінансово, так і за допомогою міжнародних експертів.

Ми шукали способи продовжити підтримку ЗМІ, розвиток вільних засобів масової інформації. Допомагали у розробці працюючих бізнес-моделей, а також допомагали незалежним ЗМІ знайти свій шлях і зробити реальний внесок у поточну дискусію в країні. Після початку війни Росії проти України, Сполучені Штати виділили додатково 130 мільйонів доларів Молдові, 30 мільйонів з яких були направлені безпосередньо на міжнародні операції з надання допомоги як УВКБ ООН, так і службам допомоги, щоб допомогти уряду та народу Молдови впоратися з потоком українських біженців: від надання транспорту до координації на місцях, аж до пошуку способів грошової допомоги як біженцям, так і сім'ям, що приймають. Частина цієї допомоги носитиме прямий характер: будь то підтримка на кордонах для Молдови, щоб у неї було більше можливостей захищати та охороняти свої кордони, і аж до надання допомоги біженцям, додаткової підтримки незалежних ЗМІ. Ми прагнемо покращити низку діючих програм: у сфері енергетичної безпеки, сільського господарства та економіки в цілому. Тому що, як ми знаємо, головне, що цікавить більшість людей - це стан економіки. Чи маю я роботу? Чи можу я вижити в цій економіці?

А.Я.: Пан посол, російська дезінформація та пропаганда відіграла негативну роль в Україні. Яка ситуація в цій сфері в Молдові?

К. Л.: У світі стурбовані зловмисними діями та, зокрема, згубним впливом російської дезінформації у світлі конфлікту в Україні. Ми знаємо, що через дезінформацію, відсутність достовірної інформації громадянам дуже важко зрозуміти, що відбувається насправді. І ми також розуміємо, що найчастіше, коли новини та інформація, чи то по телебаченню, чи через Інтернет, надходять безпосередньо з Російської Федерації – вони не відповідають дійсності. Ми намагаємося працювати з нашими партнерами тут, у Молдові, працювати з незалежними ЗМІ, щоб переконатися, що ми можемо обмінюватися інформацією, яка відображає дійсність.

Я думаю, що це проблема для всіх нас у всьому світі, коли ми намагаємося забезпечити, щоб засоби масової інформації, на яких лежить дуже велика, але дуже важка відповідальність, могли ділитися об'єктивною інформацією.

Дивіться також: Історії українців, які приїхали в мексиканське місто Тіхуана. Відео

Історії українців, які приїхали в мексиканське місто Тіхуана. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:58 0:00

Всі новини дня

Голос Америки в Ізюмі. Відео

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

Українські чиновники оголосили в п'ятницю, що понад 400 тіл було ексгумуванно із місця масового поховання поблизу Ізюма Харківської області, звідки російські війська нещодавно відступили у результаті українського контрнаступу.

Спроба швидко зміцнити фронт, здобути лояльність тих у Росії, хто підтримує війну. Навіщо Путіну мобілізація, розмірковують аналітики

Фото: Російська поліція затримує протестувальників, які виступили проти мобілізації, Санкт-Петербург, Росія, 24 вересня 2022 року. В суботу акція протесту проти мобілізації пройшла і в Москві.

Минулого тижня російський президент Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію в країні, а в суботу підписав зміни до Кримінального кодексу, які посилюють покарання за неявку на службу, дезертирство, мародерство, тощо.

В Росії відбулись протести проти мобілізації, на кордонах на виїзд з країни вилаштувались черги, а авіаквитки з Росії швидко розкуповували. Цього тижня протести відбулись в Дагестані, Бурятії, на тлі повідомлень про те, що російська влада найбільш активно мобілізує національні меншини. В суботу протести проти мобілізації відбулись в Санкт-Петербурзі та Москві.

Український президент Володимир Зеленський звернувся до росіян: "Ми бачимо, що люди в Дагестані, в Бурятії, в інших національних республіках і областях Росії розуміють, що їх просто кинули. Кинули на смерть", - заявив він. У вечірньому відеозверненні 23 вересня Зеленський закликав мешканців окупованих територій України ховатись від мобілізації, саботувати її і за першої нагоди - переходити на українські позиції.

Своїм рішенням про мобілізацію Путін показав, що він не збирається відступати у війні проти України, говорить професор британського Kings College Сем Грін в інтерв'ю New Yorker.

Успішний контрнаступ в Україні у минулі тижні викликав невдоволення серед оглядачів в Росії, але це не був протест проти війни, вказує Грін, а, скоріше, оглядачі хотіли б щоб Росія билася більше. "Путін відчув, що він має відповісти на це. Йому потрібна прихильність цих людей", - вказує Грін.

Він, однак, заявляє, що здобувши прихильність тих, хто хотів би бачити більш активні бойові дії Росії, Путін ризикує створити опозиційних рух, особливо серед молоді, яка раніше утримувалась від критики війни.

Путін сподівається, що мобілізація, яка має залучити 300 000 людей до лав російських збройних сил, вплине на ситуацію на фронті, кажуть аналітики.

Російське військо в розпачі намагається кинути більше людей, що пройшли мінімальне тренування, на фронт, вважає Майкл Кофман, аналітик Центру воєнно-морського аналізу США.

Як видається, початково мобілізовані пройдуть два тижні навчань, твітує Майкл Кофман, посилаючись на різні джерела. Він вважає, цей час "надзвичайно коротким, особливо з огляду на те, що процес фактично більше схожий на поступову загальну мобілізацію. Це вказує на відчайдушні спроби російського війська стабілізувати лінію, кидаючи людей на фронт".

В здатності Росії швидко навчити 300 000 мобілізованих сумнівається колишній командувач сил НАТО Марк Гертлінг. Він ділиться своїми враженнями від двох візитів на базові тренування солдатів в Росії.

"Це було жахливо, - твітує Гертлінг. - Ознайомлення, а не кваліфіковане навчання з рушницями, початкова перша допомога, дуже мало симуляціх із збереження ресурсів і ... найбільш важливо... жахливе керівництво "сержантів навчання".

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Україна просить скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН через «референдуми» на окупованих територіях 

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію.

Посол України в ООН звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням про термінове засідання для обговорення голосувань щодо анексії, які проводяться на контрольованих Росією частинах України.

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію, повідомляє кореспондентка Голосу Америки в ООН Маргарет Бешер.

У п’ятницю російська окупаційна влада розпочала проведення так званих "референдумів" у контрольованих Росією регіонах України. Україна, НАТО та союзники висловили обурення діями Кремля і назвали це незаконною спробою анексувати території та ескалацією.

Президент США Джо Байден заявив, що ці "референдуми" є "хибним приводом для спроби силової анексії частин України, шляхом зухвалого порушення міжнародного права, включаючи Статут ООН".

Американський президент запевнив, що США відкинуть будь-який сфабрикований результат, який оголосить Росія, а також заявив, що підтримка України триватиме.

На думку деяких західних аналітиків, якщо Росія дійсно анексує окуповані території, Захід на рівні ООН реагуватиме швидко. Дипломати розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки, мовиться у дослідженні брюссельської міжнародної аналітичної групи Crisis Group.

Американські хасиди вчать українську і збираються до Умані, попри воєнні загрози

Cурмити у шофар, баранячий ріг, є частиною єврейських ритуалів біля могили рабина Нахмана, правнука засновника хасидизму, у місті Умань, за 200 кілометрів на південь від столиці України Києва,  17 вересня 2009 рік.

На свято Рош ха-Шана, єврейський новий рік, помолитися у святі місця хасидів до Умані збираються тисячі прочан з Америки, попри загрози війни та попередження американського уряду утриматися від поїздок в Україну.

Американський щоденник New York Post пише про те, що ніякі загрози не зупинять представників місцевої хасидської громади на шляху до могили праведника їхнього релігійного руху кінця ХVІII – початку XIX століття, рабина Нахмана з Брацлава.

«Володимир Путін, можливо, подвоїв свою останню серію ядерних загроз у війні проти України, але це не перешкодить побожним американським євреям поїхати в Умань на Рош ха-Шана», – пише кореспондент New York Post.

Свято приходу нового, 5783 року за єврейським календарем, починається в неділю, 25 вересня на заході сонця і закінчується з заходом сонця у вівторок, 27 вересня. У минулі роки на гучні святкування до Умані з’їжджалося до 50 тисяч вірян. Нині, за словами кореспондента газети, який посилається на організаторів, очікується близько 25 тисяч прочан.

За словами речника Міністерства закордонних справ Ізраїлю Алона Лаві, тільки з Ізраїлю вже прибуло близько 4000 паломників і очікується, що їхнє число зросте до 5000.

Як повідомляє New York Times, оцінити кількість прочан, які прибувають до Умані, важко цього року, бо прямих літаків немає і прочани добираються через сусідні країни: Польщу, Румунію, Молдову.

Тих, хто планує подорож до центральної України, не відлякують не лише бойові дії в країні, але і складність самої поїздки і її вартість.

Зараз подорож з Нью Йорка до Києва триває щонайменше 35 годин, кажуть відвідувачі, які нещодавно повернулися з України.

До Умані прочанам доведеться добиратися кілька днів. Якщо раніше Йоель Ґлік, художник зі штату Нью-Йорк міг прилетіти до Києва і звідти їхати на орендованому авто прямо близько 200 км до Умані, то тепер йому доводиться летіти через Краків, а далі добиратися на таксі до кордону, який потрібно переходити пішки, і знову на таксі до Умані.

Як каже прочанин в коментарі для New York Post, для нього і двох його синів кілька днів в Умані обійдуться у п’ять тисяч доларів.

Також на перешкоді святкуванням, які тривають цілу ніч, може стати комендантська година, яка у воюючій країні триває з 11 вечора до 5 ранку. Найголовніші молитви напередодні свята промовляються між 2-ю і 3-ю годиною ночі, пояснюють прочани.

Деякі американські євреї, в родинах яких ще говорили російською мовою, кажуть, що вивчають кілька фраз українською, щоб «не завдавати болю» місцевим українцям нечутливою поведінкою.

При цьому сама газета публікує мапу України без території окупованого Криму.

Державний департамент США не рекомендує американцям подорожувати в Україну, пояснюючи, що не може забезпечити там їхню безпеку. Тим, хто попри все, збирається до воюючої країни, Держдепартамент рекомендує «скласти заповіт», «залишити зразки ДНК у лікаря» і «розробити власний особистий план безпеки» перед поїздкою в Україну.

Раніше цього місяця МЗС Ізраїлю попередило своїх громадян не їздити в Україну.

Посольство України в Ізраїлі також просить прочан залишитися цього року вдома. У своєму дописі у Facebook від 11-го вересня посольство попередило, що російська армія продовжує обстрілювати густонаселені райони, а одну з ракет було збито неподалік Умані.

«Росія може все втратити і нічого не виграє». Західні аналітики про російські погрози ядерною зброєю

Україна та її партнери «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна» і, ймовірно, не схиляться перед новими», кажуть аналітики.  Фото: міжконтинентальна балістична ракета в Росії (Russian Defense Ministry Press Service via AP)

Українська армія продовжує контрнаступ на північному сході та півдні, щоб звільнити території, контрольовані росіянами, незважаючи на так звані «референдуми», організовані російською окупаційною владою.

«Україна відкидає погрози Москви анексувати територію та захищати її як російську землю», – пише кореспондент газети New York Times (NYT).

Газета цитує президента України Володимира Зеленського, який заявив, що не має наміру сповільнювати контрнаступ проти російської армії.

NYT повідомляє, що в суботу, коли російська окупаційна влада проводила другий день голосування в чотирьох регіонах України, бої тривали у Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях.

Українська армія заявила в суботу, що за минулу добу українські військові підірвали російські танки і артилерійські установки, збили літак і гелікоптер, повідомляє NYT. Газета посилається на повідомленняукраїнського штабу, в яких йдеться, що у п'ятницю та вранці суботи українські військові знищили 8 танків, 11 одиниць бронетехніки та 6 артилерійських систем. Газета зазначає, що власні втрати українська армія не розголошує, а її заяви неможливо було незалежно перевірити в умовах бойових дій.

Референдуми, як очікується, завершаться спробою анексії території, більшої за Португалію, пише NYT. Газета нагадує, що західні офіційні особи назвали ці референдуми «фіктивними», але сам факт їхнього проведення, викликав занепокоєння в західних країнах.

Оглядачі пояснюють, що анексувавши цю територію, Москва могла б твердити, що напад на Херсонщину, чи Донеччину є рівносильним нападу на саму Росію, для захисту якої керівництво Росії, за словами президента Росії Володимира Путіна, готово використати усі засоби, включно з ядерною зброєю.

Президент Росії Володимир Путін наполягав, що загроза захистити те, що можна назвати російською землею після анексії, «не є блефом».

NYT посилається на слова аналітиків, які кажуть, що Кремль піднімає ставки перед обличчям програшу в останньому українському контрнаступі.

«Путін зробив багато ставок», – каже в інтерв’ю газеті Кліфф Купчан, голова вашингтонської компанії Eurasia Group, що займається оцінками політичних ризиків. Якщо Росія анексує територію, яку вона лише частково контролює в чотирьох українських провінціях, і Україна продовжить просуватися, «ми опинимося в абсолютно новому світі», –вважає експерт.

Брюссельські аналітики з міжнародної Crisis Group погоджуються, що війна проти України входить у нову фазу. «Після значних перемог українських військ на півдні Херсонської та північному сході Харківської областей Москва дала зрозуміти, що у відповідь піде на ескалацію, а не на компроміс», – мовиться у статті, опублікованій на сайті організації у п’ятницю.

Аналітики наголошують, що мобілізація та погрози застосування ядерної зброї, на думку Путіна, «можуть підкорити Україну його волі та змусити Захід відступити». Але розрахунок явно не виправдовується, кажуть вони.

«Війська, які мобілізуються, навряд чи зможуть змінити хід битви, особливо враховуючи час, потрібний армії, щоб їх належним чином підготувати», – кажуть вони. А Україна та її західні прихильники «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна і не виявляють жодних ознак схилитися перед новими».

Ця позиція, на думку аналітиків, є правильною. Вони вважають, що країни НАТО повинні і надалі балансувати між підтримкою України зброєю та коштами та уникненням ескалації через риторику чи практичні кроки, які живлять наратив Путіна про те, що він воює зі Заходом.

Таким чином, у Росії залишиться простір для пошуку врегулювання, «якщо вона зрозуміє, що зазнала невдачі і в цій останній спробі отримати перевагу».

Аналізуючи можливість використання ядерної зброї, європейські аналітики кажуть, що у «небезпека ядерної ескалації реальна», але у випадку завдання ядерного удару, «Росія може все втратити і нічого не виграє».

«Ядерні удари у відповідь на українські контратаки не мають військового сенсу. Вони також створили б радіаційний ризик для російських військ і самої Росії», – пояснюють аналітики.

Ба більше, ядерний удар, на їхню думку, ймовірно, є єдиною дією, яка могла викликати «пряму відповідь Заходу».

Кремль може піти на такий сценарій, якщо бачитиме загрозу своєму існуванню, вважають аналітики. «За відсутності такої загрози Москва, схоже, усвідомлює, як такі кроки обернуться для неї катастрофічними наслідками».

Європейські експерти з безпекових питань кажуть, що навіть у відсутності гострої ядерної загрози зараз, «наступні тижні та місяці будуть небезпечними».

Рішення Кремля піти на ескалацію, а не шукати угоди, у поєднанні з продовженням риторики Путіна про конфлікт із Заходом і неонацистами в Києві вказують на те, що він готовий йти далі, «намагаючись запобігти військовому провалу, якого він явно боїться». Але, чим довше триватиме війна без пропивів для Росії, тим важче буде Кремлю підтримувати наратив про те, що він досяг своїх цілей, кажуть дослідники.

Якщо Росія дійсно анексує окуповані території, захід, на думку аналітиків, реагуватиме швидко – дипломати готові шукати підтримки територіальній цілісності України в ООН, і розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки.

«Додаткові військові невдачі можуть зрештою змінити розрахунки Москви та зробити її більш відкритою для врегулювання, прийнятного для України», – сподіваються аналітики.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG