Міжнародні організації, що займаються гуманітарною допомогою у світі, стурбовані, що обсяги міжнародної допомоги, які надають розвинуті країни, скорочуються.
Вони звертають увагу на те, що найбільше допомоги дістається Україні та українцям як тим, що стали переміщеними особами всередині країни, так і тим, що стали біженцями переважно в країнах Європи, при цьому бюджет для допомоги найбіднішим країнам світу зменшується.
Міжнародний комітет порятунку (IRC), гуманітарна організація, що діє у 40 країнах світу, поставив Україну на останнє, 10-те місце, у списку країн з найгострішими гуманітарними проблемами на 2023 рік, Emergency Watchlist 2023, попри те, що війна проти України породила «найбільшу у світі кризу переміщення».
У заяві організації мовиться, що за да ними Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), війна в Україні спричинила «найшвидшу та найбільшу кризу переміщення у світі за десятиліття». Багато людей, які залишилися в Україні, стикаються з холодом, браком доступу до їжі, води, медичного обслуговування та інших необхідних речей, зазначається у заяві.
Попри це, IRC поставив Україну на найнижче місце у списку з 10-ти країн, де можлива наступного року гуманітарна криза. Таку оцінку Україна отримала «лише тому, що величезний масштаб міжнародної реакції допоміг принаймні дещо пом’якшити вплив війни, порівняно з іншими країнами списку», пояснює організація у своїй заяві від 14 грудня.
Пріоритети донорів змінилися, а потреби найбідніших – ні, вважають в IRC
Гіршими, ніж в Україні, за очікуваннями експертів, наступного року будуть справи у Сомалі, Ефіопії, Афганістані, Демократичній Республіці Конго, Ємені, Сирії, Південному Судані, Буркіна-Фасо та Гаїті.
У цих найбідніших країнах світу, частина з яких також охоплені війною, проживає понад 300 мільйонів людей, половина з яких - діти, які нагально потребують допомоги. Але, як побоюються в IRC, вони втратили пріоритет після вторгнення Росії в Україну.
Як повідомив цього тижня американський часопис Foreign Policy, в IRC вважають, що деякі європейські країни, які прийняли у себе українських біженців, витратили на них частину грошей з бюджетів закордонної допомоги, які і так були скорочені протягом останніх років.
У розмові зі ЗМІ представники IRC наголосили, що «життєво важливо, щоб підтримка біженців, які тікають з України, не відбувалася за рахунок мільйонів біженців та інших людей, які перебувають у кризових ситуаціях у всьому світі».
Як кажуть представники IRC, їхній «Список надзвичайних ситуацій на 2023 рік» показує, що «потрібні рекордні обсяги гуманітарної допомоги», адже «кризи погіршуються та прискорюються», а грошей для реагування стає менше.
За даними IRC, у 2014 році гуманітарної допомоги потребував 81 мільйон людей у всьому світі; сьогодні це число становить 339 мільйонів. Близько 90% з них живуть у країнах зі списку спостереження за надзвичайними ситуаціями.
У 2022 році, за підрахунками IRC, дефіцит фінансування допомоги найбіднішим країнам скаладав 27 мільярдів доларів, у той час як 10 років тому він становив 24 мільярда доларів.
Європейців звинувачують у «подвійних стандартах» щодо біженців
Подібні занепокоєння висловлювали раніше й інші організації, що займаються гуманітарною допомогою у світі. Як повідомляли ЗМІ, наприкінці листопада католицькі організації у Великій Британії критикували уряд, який не збільшив обсяг міжнародної допомоги до 0,7% від ВВП, як обіцяли консерватори, а залишив на рівні 0,5% до 2028 року, як заявили тоді в уряді, через пандемію COVID-19.
У травні президент Міжнародної федерації товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця Франческо Рокка звинуватив країни ЄС у тому, що вони використовують подвійні стандарти до біженців з України та з країн Африки та регіону Середземного моря, коли одним надають максимальну допомогу і сприяння, а інших намагаються не впустити на територію ЄС.
Подібну критику навесні висловлював на адресу Європи і Папа Римський Франциск, який заявив, що біженців ділять на категорії, в залежності від кольору шкіри. "Ми - расисти, і це погано", - заявив тоді Понтифік.
У європейських країнах відповідали на цю критику тим, що біженці, за міжнародними правилами, мають просити притулку у найближчих безпечних країнах, а для українців це – країни Європи.
Численні коментатори зауважували, що на суспільні настрої впливає і зростання популярності по всій Європі правих партій, які виступають проти арабських та африканських іммігрантів.
Критики вважають, що європейці прийняли гостинніше українських біженців через культурну близькість. На цьому тлі деякі уряди скоротили витрати на закордонну допомогу за рахунок збільшення витрат всередині країни, що однак не суперечить правилам надання міжнародної допомоги. Серед таких країн були держави, які традиційно надавали значну допомогу бідним країнам – Данія, Швеція та Велика Британія.
У повідомленні використано інформацію Foreign Policy, DW, Crux.
Форум