Спеціальні потреби

Актуально

Як Росія намагається протистояти дрейфу сепаратистського анклаву Молдови на захід

Герб Придністров’я зображений на прапорі в центрі Тирасполя, самозваної столиці проросійського сепаратистського регіону на сході Молдови, 5 травня 2022 року. REUTERS/Владислав Бачев.

Матеріал є перекладом статті Центральної служби "Голосу Америки", яка вийшла англійською мовою.

Прагнення Росії створити сухопутний коридор до сепаратистського регіону Молдови, Придністров’я, привертає увагу до зусиль Москви не допустити поглиблення зв’язків проросійського анклаву із Заходом і підриву російської влади над частиною Молдови, яка триває десятиліття, вважають деякі аналітики.

Російський генерал Рустам Міннекаєв заявив про ідею створення сухопутного коридору 22 квітня: «Контроль над півднем України — це ще один шлях до Придністров’я», повідомляє російське інформаційне агентство «Інтерфакс». Він сказав, що російськомовне населення Придністров’я зазнає «утиску», мовляв, воно потребує захисту Росії від румуномовних в решті Молдови.

Ці твердження подібні до тих, що Москва робила відносно російськомовних в Україні, щоб виправдати своє вторгнення на українську територію з 2014 року.

Придністров’я – це переважно російськомовна територія, які відокремилися від Молдови в 1990 році, за рік до того, сама Молдова проголосила незалежність від Радянського Союзу. Війна 1992 року між молдовськими військами та придністровськими сепаратистами за підтримки російських військ закінчилася угодою про припиненням вогню, яка діє протягом 30 років, і Придністров’я стало де-факто самостійним державним утворенням, але без міжнародного визнання.

Росія також не визнала регіон як державу, але десятиліттями допомагає сепаратистам керувати цим шматком землі на сході Молдови, між східним берегом річки Дністер та українським кордоном. За даними Молдови та сепаратистів, населення Придністров’я становить від 300 000 до 400 000 осіб, відповідно.

Люди проходять повз кінної статуї російського генералісимуса Олександра Суворова в Тирасполі, столиці проросійського регіону Придністров’я, який відколовся від Молдови 1 листопада 2021 року. AP/Дмитро Ловецький
Люди проходять повз кінної статуї російського генералісимуса Олександра Суворова в Тирасполі, столиці проросійського регіону Придністров’я, який відколовся від Молдови 1 листопада 2021 року. AP/Дмитро Ловецький

Підтримка Росією сепаратистського регіону продовжила те, що деякі оглядачі називають «замороженим конфліктом», через який Молдова була надто слабкою, щоб приєднатися до основних західних інституцій. Москва вже давно заявляє, що розглядає розширення альянсу НАТО та Європейського Союзу на пострадянські держави, такі як Молдова, як загрозу своїй безпеці.

Основна підтримка Москви Придністров’ю полягає у тому, щоб забезпечити його безкоштовним російським природним газом, присутністю близько 1500 російських військових та банківськими переказами російських коштів.

Але Придністров’я переорієнтовує свою торгівлю на ЄС з тих пір, як блок підписав Угоду про вільну торгівлю з Молдовою в 2014 році. Ця угода надала анклаву право безмитного експорту до ЄС за певними правилами та безвізовий режим для поїздок до ЄС жителям з молдовськими паспортами.

Оскільки торгівля сепаратистів з ЄС зростала в останні роки, їхня торгівля з Росією скоротилася.

Колишній посол США в Молдові Асіф Чаудхрі сказав Російській службі "Голосу Америки", що угода 2014 року змінила ставлення людей на придністровській стороні. «Вони бачать, що кращі відносини з Республікою Молдова приносять їм економічну та особисту користь», – сказав він.

Одним із способів, яким Росія намагалася протистояти цій тенденції, є надання сепаратистському регіону безкоштовного природного газу від контрольованої Москвою енергетичної компанії "Газпром" через трубопроводи, що перетинають територію України.

Карта Національної газової спілки України газопроводів, які проходять через Україну, як видно на веб-сторінці організації, зафіксованій Інтернет-архівом у 2007 році.
Карта Національної газової спілки України газопроводів, які проходять через Україну, як видно на веб-сторінці організації, зафіксованій Інтернет-архівом у 2007 році.

Бідне на природні ресурси Придністров’я використовує газ для виробництва електроенергії та металопродукції, які продає споживачам у Молдові, яка так само є бідною на ресурси, та іноземним споживачам за ринковими цінами, за словами молдовського аналітика з питань енергетики Сергіу Тофілата, який працював радником президента Молдови з питань енергетики з 2020 по 2021 рік.

У розмові з Українською службою «Голосу Америки» з Молдови Тофілат сказав, що сепаратистська влада покладалася на доходи від продукції, виробленої за допомогою отриманого з Росії природного газу, у 53% своїх бюджетних витрат у 2019 році та 40% у 2020 році.

У дослідженні, яке він опублікував у 2020 році, Тофілат також виявив, що вартість російського газу, отриманого Придністров’ям, була еквівалентна 48% його валового внутрішнього продукту з 2007 по 2016 рік.

«Половина економіки Придністров’я виживає лише завдяки газовій субсидії з Росії», – сказав він «Голосу Америки».

Росія також зберігає вплив на анклав, розміщуючи там близько 1500 військовослужбовців, сказав колишній міністр оборони Молдови Віталій Марінуца, який працював на цій посаді з 2009 по 2014 рік. Він розмовляв з Російською службою «Голосу Америки» в Молдові 3 травня.

Кілька сотень цих російських військовослужбовців служать під керівництвом миротворчих сил, відомих як Об’єднана контрольна комісія, до складу якої також входять молдавський і сепаратистський персонал. Решта російського контингенту охороняє великий склад боєприпасів радянських часів поблизу села Ковбасна та тренує воєнізовані формування сепаратистів.

Російський військовослужбовець проходить повз штаб Оперативної групи російських військ у Тирасполі, столиці сепаратистського регіону Придністров’я Молдови, 3 листопада 2021 року. На банері написано «Армія Росії». REUTERS/Глеб Гаранич
Російський військовослужбовець проходить повз штаб Оперативної групи російських військ у Тирасполі, столиці сепаратистського регіону Придністров’я Молдови, 3 листопада 2021 року. На банері написано «Армія Росії». REUTERS/Глеб Гаранич

Ще одним інструментом російського впливу є використання банків для переказу російських коштів у сепаратистський регіон.

Тетцяна Кулакевич, дослідниця Росії з Університету Південної Флориди, повідомила «Голосу Америки», що Москва передає кошти придністровському Ощадбанку, який належить сепаратистському уряду, щоб забезпечити пенсії жителям. Придністровський Ощадбанк входить до кореспондентської мережі найбільшого російського банку Ощадбанк.

Кулакевич сказала, що не бачить жодної загрози для спроможності Росії переказувати гроші в сепаратистський регіон, оскільки Москва використовує власну мережу для полегшення транзакцій і захисту від західних санкцій, спрямованих на використання російськими банками міжнародних фінансових повідомлень системи SWIFT.

Але політика Росії щодо встановлення залежності від неї Придністров’я за допомогою безкоштовного природного газу для виробництва електроенергії може створити проблеми для анклаву в найближчі роки, оскільки Молдова прагне зменшити власну залежність від цієї електроенергії, сказав Тофілат.

"Уряд Молдови вирішив побудувати високовольтну лінію електропередачі, яка з'єднає нас з Румунією та диверсифікує постачання електроенергії. Це займе ще три роки".

Росія також стикається з труднощами у забезпеченні військової присутності в сепаратистському регіоні особовим складом та зброєю.

Після того, як Росія анексувала Крим і вторглася на Донбасу в 2014 році, українська влада посилила боротьбу з російським контрабандою людей та зброї до Придністров’я, сказала Кулакевич.

"Новини свідчать, що українці краще охороняють кордон, але це важко повністю контролювати", - сказала вона.

Молдова також намагалася заблокувати Росію від відправки військових до сепаратистського регіону через територію, контрольовану урядом Молдови.

Ми вжили заходів для того, щоб цей військовий обмін [особовим складом] не відбувся, – сказав Анатоль Салару, колишній міністр оборони Молдови з 2015 по 2016 рік в інтерв’ю «Настоящему Времені» минулого місяця.

Росія також не має простого способу постачати свої сили в Придністров’ї повітряним шляхом. Єдиний аеродром анклаву, колишня радянська військова база поблизу його самозваної столиці Тирасполя, не функціонує більше 30 років, йдеться у статті Європейської Правди від 27 квітня.

Укрінформ 6 квітня повідомив, що влада Тирасполя готує аеродром до прийому літаків. При цьому не уточняється, чи була підготовка до військових чи цивільних рейсів.

Одним із найкоротших шляхів для російських літаків досягти Тирасполя був би переліт з одного з аеродромів в окупованому Росією Криму над Чорним морем до сепаратистського регіону. Але це означало б пролетіти щонайменше 40 кілометрів українського повітряного простору.

Потенційний маршрут російських військових з аеродромів Криму до Тирасполя.
Потенційний маршрут російських військових з аеродромів Криму до Тирасполя.

Сергій Братчук, речник Збройних сил України в Одеській області, що межує з Придністров’ям, повідомив у пості Telegram 30 квітня, що вони отримали нові системи протиповітряної оборони для використання проти Росії.

Раніше цього тижня, як повідомляла ВВС, Братчук попередив російські літаки, які намагаються летіти до Тирасполя: "Ми маємо право їх збивати над територією України. Це ворожі літаки, ворожий десант".

Дивіться також: Американський журналіст Джек Кросбі розповів про свою роботу в Україні. Відео

Американський журналіст Джек Кросбі розповів про свою роботу в Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:04 0:00

Всі новини дня

У Сенаті зареєстрували резолюцію, що закликає Білий дім відреагувати на використання голоду як зброї в час війни

Колосся пшениці на полі біля села Гребені на Київщині, Україна, 17 липня 2020 року. REUTERS/Валентин Огіренко

У Сенаті США законодавці від обох партій презентували резолюцію, яка засуджує використання голоду в якості зброї війни в Україні та інших країнах.

«Навмисне морити мирних жителів голодом як знаряддя ведення війни є військовим злочином. Крапка", - заявив один з ініціаторів документу, сенатор від Демократичної партії Роберт Менендес.

“В час коли Путін продовжує демонструвати світові свою розбещеність, відрізаючи українські порти та руйнуючи сільське господарство, намагаючись морити голодом тих українців, які пережили його невибіркові бомбардування, я пишаюся тим, що приєднаюся до своїх колег у внесенні цієї резолюції, щоб підтвердити наше зобов’язання підтримувати гуманітарні зусилля та реагувати на кризу, щоб протистояти проблемам у глобальному ланцюгу поставок і притягнути до відповідальності будь-якого деспота, який наполягає на використанні голоду як зброї війни”, - додав Менендес.

Резолюція, серед іншого, закликає уряд США

  • Визначити пріоритетом дипломатичні зусилля із виявлення та вирішення випадків, коли голод і навмисне позбавлення їжі використовуються як зброя в час війни;
  • Продовжувати зусилля щодо подолання серйозної продовольчої безпеки шляхом гуманітарного реагування, зокрема надавати потребуючим країнам продовольчу допомогу;
  • Зробити так, щоб використання голоду як зброї війни підпадало під дію інструментів, що передбачають відповідальність за скоєне осіб, урядів, правоохоронних органів, організацій, наприклад, Глобального Акту Магнітського.

"Голод не повинен ставати зброєю війни, - заявив сенатор Джон Тун від Республіканської партії. - Сполучені Штати та їхні партнери мають працювати разом, щоб відновити глобальну стабільність і притягнути окремих осіб та уряди до відповідальності за конфлікти, які призводять до глобального голоду і ставлять під загрозу продовольчу безпеку”.

Його колега від демократів сенатор Джефф Мерклі додав, що ця резолюція “закликає адміністрацію Байдена засудити використання голоду як зброї в таких країнах, як Україна та Ефіопія, і зосередити гуманітарні зусилля на подоланні продовольчої безпеки та голоду”.

“Ця двопартійна резолюція засуджує тих, хто жорстоко використовує голод як зброю війни проти мирного населення. (Резолюція - ред.) закликає Сполучені Штати притягнути їх до відповідальності за ці звірства. Вона також закликає нашу країну продовжувати рішучі дипломатичні та гуманітарні зусилля, щоб зміцнити глобальні поставки продовольства та забезпечити стійкість у постачанні у випадку майбутніх потрясінь», - заявив під час представлення документу сенатор-демократ Корі Букер.

Сенатор від Республіканської партії Джеймс Ріш додав: “Ця двопартійна резолюція … заохочує адміністрацію Президента визначити пріоритетність зусиль для вирішення проблеми продовольчої безпеки”.

CNN повідомляє про готовність Білого дому надіслати в Україну ракетні системи великої дальності. Експерти миттєво відреагували  

HIMARS - американські реактивні системи залпового вогню

Американський канал CNN із посиланням на посадовців у США повідомляє, що Білий дім наступного тижня, ймовірно, оголосить про надсилання в Україну ракетних систем великої дальності.

"Адміністрація Байдена готується надіслати в Україну новітні ракетні системи великої дальності, відомі як MLRS та HIMARS, які зараз є у найбільшому запиті від української влади. Про це розповідають багато посадовців. Про затвердження цього питання можуть оголосити вже наступного тижня”, - пише у Твітері журналістка американського каналу CNN Наташа Бертранд.

“Хвилювання щодо вимог для підготовки мінімальні — навчання українців з будь-якими ракетними системами не займе багато часу", - цитує журналістка Бертранд у статті CNN із посиланням на американських посадовців.

На прорив в питанні надання Україні цих ракетних систем сподівається американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем. На своїй Твітер-сторінці він запостив статтю CNN.

У наступному Твітер-повідомлення сенатор Грем написав: “Дайте Україні ракетні системи та інше озброєння, необхідне для боротьби з Росією. Я сподіваюся, що найближчим часом Пентагон матиме прорив у цьому питанні.

"Я стежитиму за цим питанням і працюватиму, щоб надати Україні ті інструменти, які необхідні для захисту та оборони їхньої батьківщини”, - додав сенатор.


Напередодні речник Пентагону заявляв, що США працюють над тим, аби допомогти Україні отримати озброєння великої дальності.

“Головна потреба, на якій продовжують наголошувати українці, це вогонь з великої відстані. І тому ми працюємо над цим і допомагаємо їм отримати системи, які допомагають їм вести вогонь на великі відстані”, - заявив Джон Кірбі.

Під час брифінгу у п’ятницю, повідомляє спеціальний кореспондент Голосу Америки Джеф Селдин, речник Пентагону Джон Кірбі заперечив, що існує будь-яка затримка у наданні систем залпового вогню великої дальності.

«Ми все ще працюємо над тим, як виглядатиме наступний пакет допомоги, - сказав він. - Ми постійно говоримо з українцями про їхні потреби та про те, що ми можемо надати».

Американський генерал, колишній командувач Сухопутних сил США в Європі ​ Бен Годжес вважає, що саме це озброєння може забезпечити українську перемогу:

“Це обнадіює. Воно стріляє на велику дальність, щоб знищити російську артилерію та ракетні системи – це потужності, які необхідні для порятунку життя українців і досягнення української перемоги”, - написав у Твіттері генерал Годжес.

Американський військовий фахівець Джон Спенсер, який очолює кафедру досліджень ведення війни в умовах міста в Інституті сучасної війни, приєднався до закликів надати Україні ракетні системи великої дальності.

“Росіяни не можуть вести війну в умовах міста. Вони бояться цього. Натомість вони обрали воєнні злочини як метод ведення війни. Потрібно більше зробити, щоб допомогти. Україна потребує ракетних систем великої дальності, таких як HIMARS, Смерч, Град”, - пише у Твітері Джон Спенсер.

Андерс Аслунд, експерт “Атлантичної Ради” критикує Німеччину, Францію та Італію за їхні пропозиції до Києва поступитись територіями. Натомість, експерт закликає ці країни почати надавати Україні сильніше озброєння:

“Вони повинні замовкнути і швидко надати Україні якомога більше важкої зброї, щоб мінімізувати страждання України. Вони також мають якомога швидше посилити економічні санкції проти Росії, аби виснажити російський бюджет, щоби Путін не зміг більше дозволити собі вдатись до загарбницької війни”, - вважає американський оглядач.

Про те, що країни Заходу можуть почати постачання в Україну озброєння великої дальності, можуть також свідчити нещодавні заяви премєр-міністр Британії Бориса Джонсона.

В інтервю виданню "Блумберг" він заявив, що Україна повинна отримати ракетні системи великої дальності. Хоча не уточнив, від яких країн.

Системи MLRS, за словами Джонсона, допомогли б Україні “захистити себе проти дуже брутальної російської артилерії. І це той шлях, по якому світ має рухатись”.

Велика Британія - серед тих країн, в яких Київ просить про зброю великої дальності. Джонсон не уточнив, чи його країна надішле свої ракетні системи М270 українським збройним силам. Американське видання “Політико” 18 травня написало, що українська влада все більше здивована протидією Адміністрації Байдена надати Україні американські ракетні системи великої дальності.

20 травня речник Пентагону Джон Кірбі заявив, що США розуміють, чому Україна потребує саме цього озброєння.

«Поки ми працюємо над цими пакетами (допомоги - ред.), цими озброєннями та системами, що були відправлені в Україну, ми робимо це здебільшого з огляду на те, що потрібно Україні в боротьбі, в якій вони зараз перебувають. І послідовна відповідь, яку ми отримуємо, полягає в тому, що їм потрібен дальній вогонь, тому що вид бою, який вони ведуть в регіоні Донбасу, значною мірою залежить від місцевості», – сказав Кірбі журналістам під час брифінгу.

26 травня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у відео-зверненні на Твітері заявив, що Україна сподівається отримати системи ракетного залпового вогню від США.

«Сполучені Штати раніше казали нам, що ми отримаємо РСЗВ. Зараз вони у процесі вироблення цього рішення. Принаймні це те, що вони нам кажуть. Наше єдине прохання до них у тому, щоб це рішення було схвалене якомога швидше. Бо для нас кожен день означає втрачені життя, втрачені кілометри нашої землі», - сказав Кулеба.

Українські посадовці неодноразово заявляли, що зброя великої дальності має вирішальне значення, щоб переважити російську артилерію на сході України.

Життя на дивані у понівеченому Ірпені. Відео

Життя на дивані у понівеченому Ірпені. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:48 0:00

Будинок 82-річної мешканки Ірпеня зруйнувала російська війна. Старенька проводить більшість часу на дивані який уцілів у напівзруйнованій, неприданій для життя хаті. Хвора на онкологію донька-пенсіонерка, намагається пристосувати до життя уцілілий сарайчик. Однак, жінки знаходять привід радіти.

"Путін намагається знищити культуру українського народу", - Байден

Президент США Джозеф Байден, виступає перед випускниками Військово-морської академії США. П’ятниця, 27 травня, 2022
"Жорстока, жорстока війна Путіна в Україні. Він не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу. Напад на школи! Роддоми! Лікарні! Музеї! Тут немає іншої цілі, окрім знищення культури",
Джо Байден, президент США

Російський президент Володимир Путін "не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу". Таку завяву парезидент США, Джозеф Байден зробив під час виступу перед цьогорічними випускниками Військово-морської академії США, у П’ятницю, 27-го травня.

"Жорстока, жорстока війна Путіна в Україні. Він не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу. Напади на школи! Пологові будинки! Лікарні! Музеї! Тут немає іншої цілі, окрім знищення культури. Прямий напад на фундаментальні принципи міжнародного права та порядку. Таким є світ, у який ви сьогодні випускаєтесь", - заявив Джо Байден зі сцени Військово-морської академії США.

Американський лідер також наголосив, що війна Путіна в Україні підштовхує усе більше держав до членства в НАТО і останнім таким прикладом є заяви Швеції та Фінляндії.

"Дії Путіна були спробою так званої "фінляндизації" Європи, щоб ці країни дотримувались нейтралітету. Замість цього він переводить всю Європу в НАТО", - наголосив Байден.

Також, за словами очільника Білого Дому "наступні 10 років стануть вирішальними для цього століття", а військовим США доведеться захищати світову демократію від автократії.

"Випуск 2022-го, ви завершуєте навчання на переломному етапі не лише американської, але й світової історії. Наступні 10 років стануть вирішальними для цього століття. Вони вплинуть на те, як виглядає наш світ, і на цінності, якими він буде керуватися", - сказав Байден.

Президент також наголосив, що йдеться не лише про вирішальні політичні та ідеологічні зміни у світі, але й економічні та кліматичні, - "глобальне порушення поставок спричиняє значну інфляцію, наближення кліматичної кризи призведе до підвищення рівня моря та суворіших погодних умов в усьому світі".

Дивіться також: Делегація Палати представників Конгресу США - з візитом в Україні. Подробиці від конгресмена Фіцпатрика.

Блінкен та Кулеба обговорили продовольчу безпеку та допомогу

Держсекретар США Ентоны Блінкен. (AP Photo/ Керолін Кастер)

Оборонна допомога США та світова продовольча криза. Такі питання обговорили в п'ятницю державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, повідомили в Держдепі США.

Блінкен підкреслив, що Сполучені Штати та союзники і партнери продовжуватимуть тісно координувати зусилля, "щоб підтримати Україну а також розв'язати питання наслідків війни Кремля для світу", мовиться в повідомленні.

Посадовці відзначили, що Кремль продовжує використовувати продовольство в якості зброї і поширювати неправдиві заяви щодо російських санкцій, повідомив речник Держдепу Нед Прайс.

Російські посадовці заявляють, що в зриві поставок продовольства у світі винні західні санкції. США відкидають такі звинувачення. Раніше цього тижня Прайс назвав заяви Росії про продовольчу безпеку "низкою брехні та дезінформації". "Незважаючи на ці заяви, - вказав Прайс. - Санкції США не призвели до зривів аграрного експорту з Росії. Факт полягає в тому, що санкції США розроблені так, щоб дозволити експорт аграрних товарів та добрив з Росії". Посадовець зауважив, що саме своєю війною Росія дестабілізує ринок продовольства в світі.

Більше

Відео - найголовніше

Життя на дивані у понівеченому Ірпені. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:48 0:00
XS
SM
MD
LG