Спеціальні потреби

Актуально

Як Росія намагається протистояти дрейфу сепаратистського анклаву Молдови на захід

Герб Придністров’я зображений на прапорі в центрі Тирасполя, самозваної столиці проросійського сепаратистського регіону на сході Молдови, 5 травня 2022 року. REUTERS/Владислав Бачев.

Матеріал є перекладом статті Центральної служби "Голосу Америки", яка вийшла англійською мовою.

Прагнення Росії створити сухопутний коридор до сепаратистського регіону Молдови, Придністров’я, привертає увагу до зусиль Москви не допустити поглиблення зв’язків проросійського анклаву із Заходом і підриву російської влади над частиною Молдови, яка триває десятиліття, вважають деякі аналітики.

Російський генерал Рустам Міннекаєв заявив про ідею створення сухопутного коридору 22 квітня: «Контроль над півднем України — це ще один шлях до Придністров’я», повідомляє російське інформаційне агентство «Інтерфакс». Він сказав, що російськомовне населення Придністров’я зазнає «утиску», мовляв, воно потребує захисту Росії від румуномовних в решті Молдови.

Ці твердження подібні до тих, що Москва робила відносно російськомовних в Україні, щоб виправдати своє вторгнення на українську територію з 2014 року.

Придністров’я – це переважно російськомовна територія, які відокремилися від Молдови в 1990 році, за рік до того, сама Молдова проголосила незалежність від Радянського Союзу. Війна 1992 року між молдовськими військами та придністровськими сепаратистами за підтримки російських військ закінчилася угодою про припиненням вогню, яка діє протягом 30 років, і Придністров’я стало де-факто самостійним державним утворенням, але без міжнародного визнання.

Росія також не визнала регіон як державу, але десятиліттями допомагає сепаратистам керувати цим шматком землі на сході Молдови, між східним берегом річки Дністер та українським кордоном. За даними Молдови та сепаратистів, населення Придністров’я становить від 300 000 до 400 000 осіб, відповідно.

Люди проходять повз кінної статуї російського генералісимуса Олександра Суворова в Тирасполі, столиці проросійського регіону Придністров’я, який відколовся від Молдови 1 листопада 2021 року. AP/Дмитро Ловецький
Люди проходять повз кінної статуї російського генералісимуса Олександра Суворова в Тирасполі, столиці проросійського регіону Придністров’я, який відколовся від Молдови 1 листопада 2021 року. AP/Дмитро Ловецький

Підтримка Росією сепаратистського регіону продовжила те, що деякі оглядачі називають «замороженим конфліктом», через який Молдова була надто слабкою, щоб приєднатися до основних західних інституцій. Москва вже давно заявляє, що розглядає розширення альянсу НАТО та Європейського Союзу на пострадянські держави, такі як Молдова, як загрозу своїй безпеці.

Основна підтримка Москви Придністров’ю полягає у тому, щоб забезпечити його безкоштовним російським природним газом, присутністю близько 1500 російських військових та банківськими переказами російських коштів.

Але Придністров’я переорієнтовує свою торгівлю на ЄС з тих пір, як блок підписав Угоду про вільну торгівлю з Молдовою в 2014 році. Ця угода надала анклаву право безмитного експорту до ЄС за певними правилами та безвізовий режим для поїздок до ЄС жителям з молдовськими паспортами.

Оскільки торгівля сепаратистів з ЄС зростала в останні роки, їхня торгівля з Росією скоротилася.

Колишній посол США в Молдові Асіф Чаудхрі сказав Російській службі "Голосу Америки", що угода 2014 року змінила ставлення людей на придністровській стороні. «Вони бачать, що кращі відносини з Республікою Молдова приносять їм економічну та особисту користь», – сказав він.

Одним із способів, яким Росія намагалася протистояти цій тенденції, є надання сепаратистському регіону безкоштовного природного газу від контрольованої Москвою енергетичної компанії "Газпром" через трубопроводи, що перетинають територію України.

Карта Національної газової спілки України газопроводів, які проходять через Україну, як видно на веб-сторінці організації, зафіксованій Інтернет-архівом у 2007 році.
Карта Національної газової спілки України газопроводів, які проходять через Україну, як видно на веб-сторінці організації, зафіксованій Інтернет-архівом у 2007 році.

Бідне на природні ресурси Придністров’я використовує газ для виробництва електроенергії та металопродукції, які продає споживачам у Молдові, яка так само є бідною на ресурси, та іноземним споживачам за ринковими цінами, за словами молдовського аналітика з питань енергетики Сергіу Тофілата, який працював радником президента Молдови з питань енергетики з 2020 по 2021 рік.

У розмові з Українською службою «Голосу Америки» з Молдови Тофілат сказав, що сепаратистська влада покладалася на доходи від продукції, виробленої за допомогою отриманого з Росії природного газу, у 53% своїх бюджетних витрат у 2019 році та 40% у 2020 році.

У дослідженні, яке він опублікував у 2020 році, Тофілат також виявив, що вартість російського газу, отриманого Придністров’ям, була еквівалентна 48% його валового внутрішнього продукту з 2007 по 2016 рік.

«Половина економіки Придністров’я виживає лише завдяки газовій субсидії з Росії», – сказав він «Голосу Америки».

Росія також зберігає вплив на анклав, розміщуючи там близько 1500 військовослужбовців, сказав колишній міністр оборони Молдови Віталій Марінуца, який працював на цій посаді з 2009 по 2014 рік. Він розмовляв з Російською службою «Голосу Америки» в Молдові 3 травня.

Кілька сотень цих російських військовослужбовців служать під керівництвом миротворчих сил, відомих як Об’єднана контрольна комісія, до складу якої також входять молдавський і сепаратистський персонал. Решта російського контингенту охороняє великий склад боєприпасів радянських часів поблизу села Ковбасна та тренує воєнізовані формування сепаратистів.

Російський військовослужбовець проходить повз штаб Оперативної групи російських військ у Тирасполі, столиці сепаратистського регіону Придністров’я Молдови, 3 листопада 2021 року. На банері написано «Армія Росії». REUTERS/Глеб Гаранич
Російський військовослужбовець проходить повз штаб Оперативної групи російських військ у Тирасполі, столиці сепаратистського регіону Придністров’я Молдови, 3 листопада 2021 року. На банері написано «Армія Росії». REUTERS/Глеб Гаранич

Ще одним інструментом російського впливу є використання банків для переказу російських коштів у сепаратистський регіон.

Тетцяна Кулакевич, дослідниця Росії з Університету Південної Флориди, повідомила «Голосу Америки», що Москва передає кошти придністровському Ощадбанку, який належить сепаратистському уряду, щоб забезпечити пенсії жителям. Придністровський Ощадбанк входить до кореспондентської мережі найбільшого російського банку Ощадбанк.

Кулакевич сказала, що не бачить жодної загрози для спроможності Росії переказувати гроші в сепаратистський регіон, оскільки Москва використовує власну мережу для полегшення транзакцій і захисту від західних санкцій, спрямованих на використання російськими банками міжнародних фінансових повідомлень системи SWIFT.

Але політика Росії щодо встановлення залежності від неї Придністров’я за допомогою безкоштовного природного газу для виробництва електроенергії може створити проблеми для анклаву в найближчі роки, оскільки Молдова прагне зменшити власну залежність від цієї електроенергії, сказав Тофілат.

"Уряд Молдови вирішив побудувати високовольтну лінію електропередачі, яка з'єднає нас з Румунією та диверсифікує постачання електроенергії. Це займе ще три роки".

Росія також стикається з труднощами у забезпеченні військової присутності в сепаратистському регіоні особовим складом та зброєю.

Після того, як Росія анексувала Крим і вторглася на Донбасу в 2014 році, українська влада посилила боротьбу з російським контрабандою людей та зброї до Придністров’я, сказала Кулакевич.

"Новини свідчать, що українці краще охороняють кордон, але це важко повністю контролювати", - сказала вона.

Молдова також намагалася заблокувати Росію від відправки військових до сепаратистського регіону через територію, контрольовану урядом Молдови.

Ми вжили заходів для того, щоб цей військовий обмін [особовим складом] не відбувся, – сказав Анатоль Салару, колишній міністр оборони Молдови з 2015 по 2016 рік в інтерв’ю «Настоящему Времені» минулого місяця.

Росія також не має простого способу постачати свої сили в Придністров’ї повітряним шляхом. Єдиний аеродром анклаву, колишня радянська військова база поблизу його самозваної столиці Тирасполя, не функціонує більше 30 років, йдеться у статті Європейської Правди від 27 квітня.

Укрінформ 6 квітня повідомив, що влада Тирасполя готує аеродром до прийому літаків. При цьому не уточняється, чи була підготовка до військових чи цивільних рейсів.

Одним із найкоротших шляхів для російських літаків досягти Тирасполя був би переліт з одного з аеродромів в окупованому Росією Криму над Чорним морем до сепаратистського регіону. Але це означало б пролетіти щонайменше 40 кілометрів українського повітряного простору.

Потенційний маршрут російських військових з аеродромів Криму до Тирасполя.
Потенційний маршрут російських військових з аеродромів Криму до Тирасполя.

Сергій Братчук, речник Збройних сил України в Одеській області, що межує з Придністров’ям, повідомив у пості Telegram 30 квітня, що вони отримали нові системи протиповітряної оборони для використання проти Росії.

Раніше цього тижня, як повідомляла ВВС, Братчук попередив російські літаки, які намагаються летіти до Тирасполя: "Ми маємо право їх збивати над територією України. Це ворожі літаки, ворожий десант".

Дивіться також: Американський журналіст Джек Кросбі розповів про свою роботу в Україні. Відео

Американський журналіст Джек Кросбі розповів про свою роботу в Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:04 0:00

Всі новини дня

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

"Не вважаємо спробу Росії перекроїти кордони Європи "внутрішньою подією Угорщини" - посол США відповів МЗС Угорщини

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і президент Росії Володимир Путін під час зустрічі у Кремлі, 1 лютого 2022. Sputnik/Mikhail Klimentyev/Kremlin/REUTERS

Сполучені Штати "не розглядають спробу Росії в односторонньому порядку перекроїти кордони Європи лише як «внутрішню політичну подію в Угорщині»", - так посол США в Угорщині Девід Прессман відповів у Twitter на закиди міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто на адресу дипломата.

У четвер Сіярто назвав слова Прессмана "абсолютно недоречними" у відповідь на коментарі для видання Politico, в яких американський посол назвав підхід Угорщини до війни в сусідній Україні просуванням "політики, схваленої (президентом Росії) Путіним".

Сіярто сказав, що "абсолютно не має значення, що (Прессман) чи будь-який інший посол думає про внутрішньополітичний процес в Угорщині, тому що це не має до нього нічого спільного". "Це не його компетенція втручатися у внутрішні справи Угорщини", - додав Сійярто.

Раніше Голос Америки повідомив, що МЗС України викликав посла Угорщини після того, як угорський прем'єр Віктор Орбан під час спілкування із журналістами назвав Україну "нічийною землею", виправдовуючи агресію Росії.

Зокрема він сказав, що "Росія не може допустити присутності НАТО в Україні", а оскільки Росія не змогла швидко перемогти Україну, зараз "мета Росії – зробити Україну некерованою руїною, щоб Захід не міг претендувати на це як нагороду" і "у цьому вони вже досягли успіху". "Зараз це - Афганістан, ничійна земля", - сказав журналістам угорський лідер.

"Чергове зневажливе висловлювання Віктора Орбана на адресу України. Такі заяви є категорично неприйнятними. Будапешт продовжує курс на свідоме руйнування угорсько-українських відносин, суттєво підважуючи можливість ведення подальшого діалогу між двома сусідніми країнами", - написав представник українського зовнішньополітичного відомства і додав, що Київ залишає за собою "право вжиття й інших заходів реагування", - заявив речник МЗС Олег Ніколенко.

«Мова йде про тижні», – аташе з питань оборони України у США про Patriot. Відео

«Мова йде про тижні», – аташе з питань оборони України у США про Patriot. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

«Мова йде про тижні», – Борис Кременецький, аташе з питань оборони України у США відповів на питання, коли українські військові будуть готові оперувати системами Patriot

До заклику не допустити Росію й Білорусь до Олімпіади можуть приєднатись 30-40 країн - Польща

Штаб-квартира МОК у Лозанні, Швейцарія, 17 травня 2022. REUTERS/Denis Balibouse

Коаліцію, що вимагатиме недопуску російських і білоруських спортсменів на Олімпійські ігри 2024 року, можуть створити до 10 лютого. До неї увійдуть близько 40 країн, серед яких - США, Великобританія та Канада. Про це агенції Reuters заявив міністр спорту і туризму Польщі Каміль Бортничук.

"Я переконаний, що учасники зустрічі, яка запланована на 10 лютого, прийдуть до висновку, що понад 30 (або можливо 40) міністрів спорту, включаючи міністрів США, Великобританії, Канади, Австралії та Японії, рішуче відхилять ідею дозволити спортсменам з Росії та Білорусі взяти участь в Іграх, – сказав міністр спорту і туризму Польщі. - Враховуючи це, я не думаю, що ми матимемо справу з жорсткими рішеннями до Олімпіади, і, якщо ми будемо бойкотувати Ігри, коаліція, частиною якої ми будемо, буде достатньо широкою, щоб зробити проведення Ігор безглуздим".

Польща та країни Балтії раніше в четвер закликали міжнародні спортивні організації заборонити російським і білоруським спортсменам брати участь в Олімпійських іграх та інших змаганнях, поки триває війна Росії в Україні.

"Будь-які спроби Міжнародного олімпійського комітету повернути російських і білоруських спортсменів до змагань, навіть під нейтральним прапором, повинні бути відхилені, - йдеться в заяві міністрів спорту Латвії, Литви, Естонії та Польщі.

"Зусилля повернути російських і білоруських спортсменів на міжнародні спортивні змагання під завісою нейтралітету легітимізують політичні рішення і широку пропаганду цих країн", - додали вони.

Прес-секретарка Білого дому Карін Жан-П'єр у четвер заявила, що США продовжують закликати світ протистояти російській війні в Україні й підтримали заклик призупинити участь Росії та Білорусі у міжнародних спортивних організаціях та комітетах.

За її словами, якщо ж МОК чи інші організатори змагань вирішать допустити спортсменів із Росії та Білорусі, то "має бути абсолютно ясно, що вони не представляють Росію чи Білорусь", а використання офіційних державних прапорів чи символіки має бути заборонене.

Після початку повномасштабної російської війни в Україні спортсмени з Росії та Білорусі були відсторонені від багатьох міжнародних змагань. Але минулого тижня Міжнародний олімпійський комітет оголосив, що спортсменам з двох країн, яким заборонено змагатися в Європі, може бути дозволено заробити "слоти" на паризькі Ігри 2024 через азійську кваліфікацію. Пізніше МОК додав, що підтримує санкції, запроваджені проти Росії та Білорусі.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що дозволити Росії брати участь у Паризьких Олімпійських іграх 2024 року буде рівносильним тому, щоб показати, що "терор якось прийнятний".

У статті використано матеріали Reuters

Роман Любий про фільм «Залізні метелики», трагедію MH17 та російську пропаганду. Інтервʼю

Роман Любий — український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13». Його фільм «Залізні метелики» дебютував цього року на фестивалі незалежного кіно Sundance.

Більше

XS
SM
MD
LG