У Сполучених Штатах відбулася прем’єра документального фільму режисера Джанет Тобайас про дивовижний порятунок 38 євреїв, які півтора року прожили у печерах в Україні, рятуючись від фашистів.
Ця історія була забутою протягом 6 десятиліть. Але у 1993-му році американський спелеолог Крис Нікола, досліджуючи печеру «Попова яма» що в Борщівському районі на Тернопільщині виявив там залишки поселення. Пізніше з’ясувалося, що у 1943 році у цій печері жили євреї, поміж яких брати Шулім і Ніссен Штермери, яким сьогодні 92 і 86 років.
Документальна стрічка «Немає місця на землі» розповідає неймовірну історію порятунку п’ятьох єврейських родин - 38 чоловіків, жінок і дітей, які переховувалися від нацистів під землею. І лише у 44-му, коли німецька армія відступила, вони побачили денне світло. Сьогодні вони згадують ці дні немов довгий страшний сон
«Ми просто були щасливі, що нам вдалося вижити, - розповідає Ніссен Штермер. І життя поволі поверталося до норми».
У 2010, режисер Джанет Тобайас взяла Шуліма і Ніссена Штермерів з собою в Україну. І вони, вперше за майже 70 років знову спустилися у цю печеру.
«Я знаю точно де ми …. Давайте вимкнемо світло на хвилинку. Отак краще…»
Ці 38 людей знайшли життя у темряві. І за це їм сьогодні вдячні їхні понад 125 дітей, внуків та правнуків.
В 1946 - 1948 роках у печері переховувались від НКВД члени ОУН-УПА. Пізніше вхід в печеру «Попова яма» був засипаний брудом.
Ця історія була забутою протягом 6 десятиліть. Але у 1993-му році американський спелеолог Крис Нікола, досліджуючи печеру «Попова яма» що в Борщівському районі на Тернопільщині виявив там залишки поселення. Пізніше з’ясувалося, що у 1943 році у цій печері жили євреї, поміж яких брати Шулім і Ніссен Штермери, яким сьогодні 92 і 86 років.
Документальна стрічка «Немає місця на землі» розповідає неймовірну історію порятунку п’ятьох єврейських родин - 38 чоловіків, жінок і дітей, які переховувалися від нацистів під землею. І лише у 44-му, коли німецька армія відступила, вони побачили денне світло. Сьогодні вони згадують ці дні немов довгий страшний сон
«Ми просто були щасливі, що нам вдалося вижити, - розповідає Ніссен Штермер. І життя поволі поверталося до норми».
Ми просто були щасливі, що нам вдалося вижити.Ніссен Штермер
«Я знаю точно де ми …. Давайте вимкнемо світло на хвилинку. Отак краще…»
Ці 38 людей знайшли життя у темряві. І за це їм сьогодні вдячні їхні понад 125 дітей, внуків та правнуків.
В 1946 - 1948 роках у печері переховувались від НКВД члени ОУН-УПА. Пізніше вхід в печеру «Попова яма» був засипаний брудом.
