Актуально
- Голос Америки
Мирні протести в Гонконгу тривають на тлі стриманої реакції Заходу
Десятки тисяч протестувальників вийшли на акцію протесту в Гонконгу в неділю. Протести в Гонконгу тривають вже одинадцятий тиждень.
Спостерігачі відзначили мирний характер протесту. На початку тижня протестувальники проводили акції на території аеропорту, що примусило один з найбільших аеропортів Азії скасувати сотні рейсів. Інцидент, коли протестувальники напали на двох осіб в аеропорту, звинувативши їх у прихованій роботі на поліцію, змусив оглядачів сумніватись, чи залишаються протести мирними, однак недільна акція підтвердила мирний характер протестів, зазначає CNN.
Протестувальники побоюються, що влада Китаю придушить повстання військовим чином, принісши значні економічні збитки регіону та зашкодивши демократії.
Президент США Дональд Трамп раніше назвав ситуацію в Гонконгу "складною", але утримався від прямої критики Китаю. Низка впливових американський законодавців виступили з заявами на підтримку протестувальників.
В спільній заяві Канади та ЄС стосовно ситуації в Гонконгу, офіційні представники також утримались від осуду Китаю.
В заяві, виданій 17 серпня міністром закордонних справ Канади Христею Фріланд та верховним представником ЄС із зовнішньої політики і безпеки Федерікою Моґеріні, зокрема, наголошується на міцних відносинах Канади, ЄС та Гонконгу на основі принципу "єдина країна, дві системи" і зазначається: "Критично важливо бути стриманим, відкинути насильство і вжити негайні кроки для деескалації ситуації".
Оглядач Майкл Боцюрків, який раніше проводив паралелі між протестами в Гонконгу та Революцією гідності в Україні, назвав заяву "беззубою".
Заява "беззуба і, як видається, ставиться до протестувальників Гонконгу як до таких самих поганих хлопців, що і поліція та уряд Гонконгу і репресивний режим Пекіна, який на межі проведення військової інтервенції... Протестувальники, які виборюють демократію в Гонконгу, можливо, поставляться до цього як до раптового удару в живіт від тих, хто, як очікувалось, виступає за них", - пише Боцюрків.
Протести почались в червні через спроби прийняття закону про примусову екстрадицію з території Гонконгу до Китаю. Законопроект було відкладено через протести. Протестувальники вимагають повністю відкликати законопроект і розслідувати інциденти свавілля поліції.
Дивіться також: Tренування українських моряків у Балтиморі
Всі новини дня
- Голос Америки
"Приниження" для Росії. Західні ЗМІ про плани G7 обмежити ціну на російську нафту
5 грудня починає діяти європейське ембарго на торгівлю нафтою, а також план "Групи семи" запровадити обмеження ціни на купівлю російської нафти, що постачається морем.
Речник Кремля Пєсков сказав минулого тижня, що Росія не буде продавати нафту країнам, які запровадили обмеження ціни, однак додав, що Росія вивчатиме ситуацію.
Wall Street Journal вказує на складнощі, з якими Росія може зіткнутись через обмеження. Зокрема, дані трейдерів вказують, що 10 поставок російської нафти ESPO з відвантаженням у грудні не мають покупців. Аналітики в якості однієї з основних причин називають уповільнення попиту в Китаї. Наступного року, на тлі очікуваного зростання попиту в Китаї, може виникнути дефіцит нафти і ціни можуть піти вгору, зауважує видання.
Запаси нафти збільшуються в деяких регіонах перед введенням обмежень, пише Reuters, з посиланням на оцінка Норберта Ракера, голови швейцарської дослідницької компанії Julius Baer. Європейські нафтопереробні заводи мають більше нафти, ніж потрібно, очікуючи дефіциту нафти, який може викликати рішення ЄС, зауважує видання.
Сам той факт, що "геополітичні вороги Москви встановлять ціну, за якою Москва продаватиме свою нафту, - приниження для нафтодержави, яка відповідає за 10% світового нафтовидобутку і сидить за столом поруч із Саудівською Аравією на чолі картеля ОПЕК+", пише Financial Times.
WSJ пише - європейські країни наразі обговорюють, яким саме має бути цінове обмеження на російську нафту, а у США вважають, що після встановлення обмеження, його рівень може бути знижено згодом.
А от CNBC вказує, що встановлення обмеження на рівні 65-70 доларів за барель, ймовірно, не матиме значного впливу на нафтові надходження Москви. Агентство наводить слова віце-президента Wood Mackenzie Массімо Ді Одорадо про те, що азійські ринки вже сплачують таку ціну за російську нафту, яка продається "з великою знижкою".
В неділю, напередодні вступу в дію обмеження на нафту, ОПЕК+ має оголосити про нові рівні видобутку, в той час віце-прем'єр-міністр Росії Олександр Новак проведе перемовини з міністром енергетики Саудівської Аравії принцем Адбулазізом бін Салманом.
В статті використано матеріал Reuters
- Голос Америки
Конгресмени-республіканці МакКол і Тернер підтримують надання Києву далекобійної зброї, але хочуть більшого контролю за допомогою
Конгрес США продовжить підтримувати Україну у її захисті від російської агресії, проте допомогу ретельніше перевірятимуть. Про це в інтерв'ю телеканалу ABC заявили конгресмени Майкл МакКол з Техасу та Майк Тернер з Огайо, представники Республіканської партії. В результаті нещодавніх виборів республіканці здобули контроль над Палатою представників США, у той час як демократи зберегли незначну перевагу у Сенаті.
Обидва республіканці висловили підтримку наданню Україні ракет великої дальності і систем протиповітряної оборони.
МакКол, який, як прогнозують, стане головою Комітету із закордонних справ, сказав: "Зараз проблема у тому, що іранські дрони надходять до Криму, і українці не можуть цілити по цих іранських дронах, допоки вони не матимуть зброю далекого радіусу дії ATACAMS. З якоїсь причини [...] вони (Білий дім - ред.) не надають це Україні".
Ведуча ABC уточнила, чи підтримує МакКол удари Києва по російських позиціях у Криму. "За міжнародним законодавством, Крим - це не частина Росії. Тож якщо вони цілитимуть по Криму, думаю, це справедливо (fair game - ред.). Думаю, проблема у тому, що вони не хочуть бути провокативними. [Але] якщо ми дамо їм те, що вони потребують, вони переможуть, якщо ні - це буде затяжна війна", - сказав законодавець.
Тернер, який, імовірно, очолить Комітету з розвідки Палати представників, сказав: "Ми подбаємо про те, щоб вони (Україна - ред.) отримали те, що їм потрібно". "Зокрема, їм потрібні системи протиповітряної оборони. І в цьому наша уразливість. Наші системи протиповітряної оборони настільки складні, що нам потрібно працювати із партнерами та збирати ці системи, аби вони могли використати їх, щоб захистити Київ та свою інфраструктуру", - сказав законодавець.
Водночас, МакКол повідомив, що республіканці планують "забезпечити більший нагляд, прозорість і підзвітність". Він повторив тезу лідера республіканців у Палаті представників Кевіна Маккарті, який імовірно стане спікером Палати представників, що республіканці не збираються виписувати "необмежений чек" Україні.
МакКол сказав, що останній пакет допомоги Україні був наданий Білим домом законодавцям лише у день голосування, і вони "мали лише кілька годин, щоб переглянути всі ці сторінки". "Республіканці не збираються так керувати. Тепер у нас є право голосу, і ми будемо робити це відповідально та прозоро для американського народу. Це гроші американських платників податків. Чи це зменшує нашу волю допомагати українському народу боротися ? Ні, але ми будемо робити це відповідально", - сказав МакКол.
Разом з тим, конгресмен Тернер зауважив, що раніше він побував в Україні у складі двопартійної групи законодавців, щоб запевнити президента Зеленському, що він продовжуватиме мати двопартійну підтримку Конгресу. Конгресмен МакКол також наголосив, що Конгрес не припинить допомагати українцям у їх боротьбі.
Президент США Джо Байден минулого тижня в 26-тий раз з серпня 2021 року використав свої президентські повноваження, щоб надати Україні безпекову допомогу з запасів Пентагону. Останній пакет мав обсяг 400 млн дол.
Раніше цього місяця Байден звернувся до Конгресу із запитом про надання додаткових 37 мільярдів доларів допомоги Україні.
Раніше в інтерв’ю Голосу Америки конгресмен-демократ Раджа Крішнамутрі запевнив, що підтримка України після проміжних виборів продовжиться, і США нададуть стільки допомоги, скільки буде потрібно, щоб дати відсіч росіянам.
«Деякі мої колеги з опозиції висловили необхідність посилити перевірки будь-якої допомоги, яка надається Україні. Якщо це викликає занепокоєння, я думаю, що ми можемо домовитись про додаткові заходи, які забезпечать нагляд за подальшою допомогою. Але ми повинні принципово підтримувати український народ. Вони воюють хоробро, відважно, та відбивають наступ росіян так, як ніхто не міг навіть передбачити», - сказав конгресмен.
Нещодавно конгресмени-республіканці зареєстрували проект резолюції щодо аудиту коштів, виділених Конгресом, в якому зокрема йдеться про збереження адміністративних документів і повідомлень, пов’язаних з розподілом фінансування України.
Пентагон розглядає постачання Україні зброї радіусом дії у 160 км – Reuters
Міноборони США розглядає пропозицію компанії Boeing постачати Україні дешеві високоточні бомби, встановлені на доступних у великій кількості ракетах. Це дозволить Києву здійснювати удари далеко за російськими лініями оборони, а Заходу - задовольнити попит на більшу кількість зброї, повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела.
Військові запаси США та союзників скорочуються, і Україна стикається зі зростаючою потребою у більш досконалій зброї, пише агенція. Пропонована Boeing система Ground-Launched Small Diameter Bomb (GLSDB) - це один із низки планів із виробництва нових боєприпасів для України та східноєвропейських союзників Америки. За пропозицією, GLSDB можуть почати поставляти вже навесні 2023 року.
Минулого тижня видання The New York Times із посиланням на американські та українські джерела повідомляло, що третина із приблизно 350 гаубиць, які передали Україні країни Заходу, перебувають у небоєздатному стані через активне використання чи отримані у бою пошкодження, нагадує Радіо Свобода.
Для відновлення пошкодженого озброєння Міноборони США розгорнуло у Польщі ремонтну майстерню. Як зазначає The New York Times, Україна хотіла б організувати пункти технічного обслуговування артилерії ближче до лінії фронту, щоб швидше повертати гармати у стрій.
При цьому, як Голос Америки повідомляв раніше, союзники України у НАТО занепокоєні тим, що військова допомога Україні спорожнює їхні власні склади зброї, залишаючи їх без достатніх засобів для власної оборони у випадку необхідності.
Глави МЗС країн Північної Балтії прибули до Києва
Міністри закордонних справ Латвії, Естонії, Литви, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції прибули до Києва, щоб обговорити подальшу підтримку України, повідомив глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс.
«Міністри закордонних справ країн Північної Балтії відвідують Київ і зустрічаються з високопосадовцями України, це найбільша група міністрів, які відвідали Україну з початку російської агресії. Головне питання – як ще більше підтримувати Україну», – написав він у Twitter.
Після початку повномасштабного вторгнення країни Балтії підтримують ідею посилення тиску на Росію. Крім того, низка країн Євросоюзу, зокрема країни Балтії, закликали повністю відмовитися від видачі віз для громадян Росії.
Естонія, а також Литва, Латвія закрили з 19 вересня в’їзд для громадян Росії, у тому числі тих, хто має шенгенські візи, які були видані третіми державами. Заборона стосується осіб, які подорожують із туристичними візами, і не зачепить людей, які хочуть відвідати країну з метою зустрічей із родичами та «з інших гуманітарних причин».
НАТО знову говоритиме в Бухаресті про Україну після обіцянки членства 14 років тому
Зустріч міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті 29-30 листопада, де обговорюватимуть російську війну в Україні, нагадує, що на Бухарестському саміті Альянсу у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії, але приєднання тих двох країн було відкладене і не втілене впродовж 14 років.
30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав, що зараз альянс зосереджений на нагальних потребах допомоги Україні в обороні від російської агресії, але не раз наголошував, що блок не воює з Росією й уникатиме кроків, які могли б призвести до розростання конфлікту.
Нас відділяло тоді лише три місяці часу, коли Путін був ще керований, коли на нього можна було впливати.Віктор Ющенко
Бухарестська декларація керівників країн альянсу 2008 року наголосила на праві країн самостійно вирішувати, чи приєднуватися їм до НАТО і підтвердила початок вступу Албанії та Хорватії, які стали членами 2009 року.
Але стосовно України і Грузії учасники саміту тоді вирішили лише «привітати» прагнення тих країн, а рішення щодо так званого Плану набуття членства (ПДЧ) для них відклали.
Згодом з’явилися розповіді, що за зачиненими дверима саміту в Бухаресті відбувалися гострі дискусії за участі зокрема російського президента Владіміра Путіна, який був запрошений до Румунії разом з тогочасними лідерами України і Грузії, Віктором Ющенком та Міхеїлом Саакашвілі.
Американський президент Джордж Буш (молодший) напередодні Бухарестського саміту був у Києві, де сказав, що «Сполучені Штати дуже підтримують» заявку України, а також Грузії на ПДЧ, щоб почати процес їхнього вступу НАТО.
Тим часом Владімір Путін активно доводив, що країни пострадянського простору не мають права вступати в Альянс, хоча 2004 року членами НАТО стали Естонія, Латвія і Литва на додаток до майже всіх інших держав Східної Європи, яка колись перебувала під впливом Москви.
Віктор Ющенко, спочатку називав «досягненням» те, що Бухарестський саміт офіційно проголосив, що Україна і Грузія «стануть членами НАТО».
Але після того як справа членства затяглася на невизначений час і спочатку Грузія 2008 року, а згодом Україна 2014 року стали жертвами агресії Росії, Ющенко казав, що вважає «близькими до зради» позиції тогочасних керівників Франції та Німеччини, Ніколя Саркозі та Анґели Меркель, які фактично вирішили прислухатися до заперечень Путіна.
«Не було б російсько-грузинської війни. Нас відділяло тоді лише три місяці часу, коли Путін був ще керований, коли на нього можна було впливати. Але то був рубікон на якому, коли стали на паузу, то можна писати, що ви програли», - сказав Ющенко в інтерв’ю українському телебаченню влітку 2021 року, додавши, що у нього «в той день було багато розчарувань».
Якби ПДЧ був затверджений тоді, то це сталося б ще швидше. Тоді Україна була ще більш віддаленою від здатності оборонятися.Анґела Меркель
Ющенко назвав Ніколя Саркозі «великим другом Путіна», а з розмов з Анґелою Меркель у Бухаресті він пригадав, що вони вказувала, що тоді лише ⅓ українців підтримували вступ в НАТО.
Після лютневого російського вторгнення український президент Володимир Зеленський назвав «прорахунком» фактичне рішення 2008 року не приймати Україну в НАТО, яке за його словами, було «заховане за оптимістичними дипломатичними формулюваннями».
«Я запрошую пані Меркель і пана Саркозі відвідати Бучу й побачити, до чого за 14 років призвела політика поступок Росії», - заявив Зеленський 3 квітня, коли відступ російських військ з під Києва розкрив світові жахи того, що відбувалося там під окупацією.
Анґела Меркель, яка очолювала уряд Німеччини, найбільшої країни Західної Європи, з 2005 року до грудня 2021 року, досі наполягала, що її позиція була правильною, бо компроміс на той час можливо стримав войовничість Путіна.
«2008 року, за моїми оцінками, якби ПДЧ був затверджений тоді, то це сталося б ще швидше. Тоді Україна була ще більш віддаленою від здатності оборонятися, яку вона має зараз», - сказала Меркель у червні 2022 року, назвавши російське вторгнення «брутальним нападом, що не має виправдання».
Одна з вимог ультиматуму, який Путін виголосив взимку 2021 року, полягала в тому, щоб НАТО скасувало своє рішення 2008 року про право вступу України та Грузії.
Але при тому представники Москви аж до 24 лютого 2022 року намагалися ввести світ в оману, заперечуючи свої приготування до вторгнення в Україну, незважаючи на тривале накопичення російських військ і дані зокрема американської розвідки.
Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба братиме участь у нараді міністрів НАТО в Бухаресті.
Він сказав, що зосередиться на двох головних питаннях: на нагальній міжнародній військовій допомозі Україні і на тому, як підтримати українську енергетику, вражену російськими ракетними обстрілами.
Дивіться також:
Форум