Президент РФ Путін був немов паралізований і не міг діяти рішуче, коли 24 червня Євгеній Пригожин, керівник найманців “Групи Вагнера” розпочав спробу заколоту – більшу частину доби розпоряджень від російського керівництва не надходило. Про це у публікації за 25 липня пише видання Washington Post.
Видання також нагадує, що російські служби безпеки принаймні за два-три дні ознайомили російського президента з попередженнями розвідки про можливий заколот, тому було збільшено чисельність президентської охорони, але жодних інших заходів не було вжито, інформують джерела газети серед посадовців.
“У Путіна був час, щоб прийняти рішення ліквідувати [заколот] і заарештувати організаторів, – поділився один з них на умовах анонімності, – однак потім, коли це почало відбуватися, тривав параліч на всіх рівнях... Був абсолютний жах і розгубленість. Вони довго не знали, як реагувати”.
Дані, опубліковані газетою, узгоджуються з оцінками директора ЦРУ Вільяма Бернса, який заявив минулого тижня про поведінку російського керівництва протягом перших 36 годин заколоту. Як повідомляв Голос Америки, згідно з інформацією Бернса, президент Росії Володимир Путін і досі, через місяць після заколоту ПВК «Вагнер», ще не вирішив, як вчинити із засновником компанії Євгеном Пригожиним.
WP також додає відповідь речника Кремля Дмитра Пєскова, який заявив журналістам видання, що оцінки розвідки є “нісенітницею” і поширюються “людьми, які мають нуль інформації”.
Утім, за висновком журналістів газети, тривалий “симбіоз” Путіна і Пригожина з часу їхньої першої зустрічі у Санкт-Петербурзі на початку 1990-х, “виявив слабкі сторони путінської системи управління, де ворогуючі клани протистоять один одному”.
А мовчанка Кремля навіть змусила керівників регіонального рівня підозрювати, що повстання не могло статися без певної згоди з Кремлем, про що публічно заявляли окремі силовики.
WP називає події довкола заколоту “найбільшою катастрофою правління Путіна”. А безлад у Кремлі, на думку авторів статті, також “відображає поглиблення розколу в службі безпеки та військовому істеблішменті Росії щодо ведення війни в Україні”.
Про “тріщини на фасаді російського режиму”, які створила повстання вагнерівців, говорив і державний секретар США Ентоні Блінкен. Як повідомляв Голос Америки, виступаючи на Безпековому Форму в Аспені, Блінкен сказав, що “НАТО має політику відкритих дверей, а Росія має політику відкритих вікон, і йому [Євгену Пригожину] потрібно дуже дбати про це”.
Як писав також Голос Америки, за підрахунками американського політолога Іана Бреммера, станом на вересень минулого року, смертельні хвороби, нещасні випадки та раптові самогубства з початку року забрали життя щонайменше 13-тьох російських топ-менеджерів, мільйонерів та мільярдерів, переважно пов'язаних з нафтогазовою галуззю. Для багатьох впливових і багатих росіян, які не підтримують війну в Україні, раптові загадкові смерті серед найбагатших людей Росії, служать попередженням і залякуванням.
“Путін показав себе як людина, яка не здатна приймати серйозні, важливі та швидкі рішення в критичних ситуаціях. Він просто сховався, – цитує WP Геннадія Гудкова, колишнього полковника російських спецслужб, а нині опозиційного політика у вигнанні. – Цього не зрозуміла більша частина російського населення. Але це дуже добре розуміла путінська еліта. Він більше не є гарантом їхньої безпеки та збереження системи”.
Інше джерело припускає, що Путін зробив “непрощенну помилку” і “втратив репутацію найжорсткішої людини в місті”.
А щодо російської влади і “вагнерівців”, то один із європейських силовиків сказав журналістам: “Вони створили собі монстра”. Маючи на увазі присутність найманців у “гарячих точках” планети, переплетення "Вагнера" з інтересами російської розвідки, роль в операціях у Сирії, Лівії та по всій Африці, де ПВК отримала доступ як до широких прав на видобуток корисних копалин, так і до значних обсягів інформації.
Форум