Спеціальні потреби

Актуально

Більшість євреїв у світі підтримує Україну – рабин Моше Асман

Рабин Моше Реувен Асман перед Пасхою в єврейській синагозі в Києві, Україна, у п’ятницю, 15 квітня 2022 року. Головний рабин України залишається в Україні протягом всього часу війни і допомагає євреям і неєвреям, ЗСУ, переселенцям (AP Photo/Євген Малолєтка)

Рік тому російські війська, що стояли поруч із Києвом, обстріляли ракетами Бабин Яр, місце, де в роки Другої світової війни нацисти розстріляли близько 70 тисяч євреїв. Через майже 80 років деякі з тих, кому пощастило пережити Голокост, знову стали біженцями, які втікали від обстрілів нових окупантів.

У березні 2022 року кількість мешканців єврейського селища Анатевка, яке неподалік від Києва збудувала для вимушених єврейських переселенців зі сходу України київська хасидська громада, зросла у декілька разів – люди шукали безпеки, підтримки і молитовного захисту.

Разом зі своєю громадою весь цей час був і головний рабин Синагоги Бродського у Києві – Моше Реувен Асман. Про те, якими були ті перші дні російської агресії для українських євреїв, про те, хто допомагав врятуватися, і про те, як євреї з цілого світу почали допомагати Україні, з ним розмовляла кореспондентка «Голосу Америки» Наталка Чурікова.

Розмова була відредагована для плинності та ясності.

Рабин Моше Реувен Асман: Війна застала мене з дітьми, з родиною, у єврейському містечку Анатевка, куди почали з’їжджатися євреї з Києва та Київської області. Я їх туди покликав, бо не було зрозуміло, що робити, куди втікати. До нас втікало щодня по кілька сотень людей, євреї і неєвреї, ми всім дали притулок – заповнені були всі будинки, усі готелі, і навіть школа і садочок.

За тиждень до вторгнення я закупив продукти і для Анатевки, і для громади нашої київської синагоги. Я найняв більше охорони, підготувалися, як могли.

Наталка Чурікова, «Голос Америки»: Тобто, до одних біженців втікали інші, бо ідея Анатевки, наскільки я пам’ятаю, полягала в тому, щоб надати притулок євреям, які втікали від війни на Донбасі?

М.Р.А.: Так, в Анатевці жили євреї, які втікали з Донбасу після початку війни у 2014 році, тож з Анатевки вони втікали вже вдруге. А для деяких це був взагалі третій раз! Серед нас були люди, яким було за 80 років, які втікали ще від німців. Я тільки зараз починаю усвідомлювати, яка це була страшна трагедія.

Наше містечко Анатевка розташоване в 5-ти кілометрах від центральної Житомирської траси, головної траси на Польщу. З другого боку цієї траси є Стоянка, яка була окупована, а трохи далі –відомі всім Буча та Ірпінь. І про те, що там відбувалося, ми все знали – люди звідти нам дзвонили. Якимось чудом з Ірпеня виїхав дитячий будинок вже під обстрілами.

Я намагався кілька разів послати людей, щоб вивезти тих, хто там сидів по підвалах, пропонував таксистам божевільні гроші, але під обстрілами ніхто не хотів туди їхати. А до нас, до Анатевки російські танки не дійшли 2-3 кілометри.

Охоронець заходить до синагоги в єврейському поселенні Анатевка під Києвом, Україна, 27 березня 2022 року. Анатевка була побудована в 2015 році за ініціативою рабина Моше Асмана для євреїв, переміщених через конфлікт на сході України та досі використовується родинами, чиє життя і будинки опинилися у небезпеці через російську агресію. (AP Photo/Vadim Ghirda)
Охоронець заходить до синагоги в єврейському поселенні Анатевка під Києвом, Україна, 27 березня 2022 року. Анатевка була побудована в 2015 році за ініціативою рабина Моше Асмана для євреїв, переміщених через конфлікт на сході України та досі використовується родинами, чиє життя і будинки опинилися у небезпеці через російську агресію. (AP Photo/Vadim Ghirda)

Н.Ч.: Скільки людей тоді перебувало з Вами?

М.Р.А.: У перші дні, мабуть, 700. Потім ми їх почали відправляти, домовилися з поліцією, вони сформували колону зі 100 машин, мабуть. Але обстріли не припинялися. Багато людей мали машини, не мали бензину – в нас стояло багато покинутих машин. Одних людей ми відправляли, інші до нас приїжджали. Щодня ми відправляли колони до Молдови, в Кишинів, у західні частини України, частина з них лишалася, частина їхала далі в Європу, хтось потім їхав в Ізраїль.

Потім настав день, коли прийшли з ЗСУ і сказали: «Їдьте всі». Нам довелося їхати останніми. Але наша охорона залишилася в Анатевці, і сама Анатевка залишилася, її не взяли. А я поїхав звідти до Києва, до нашої Центральної синагоги, де я є і зараз.

Н.Ч.: У перші дні війни, думаю, багатьом запам’яталося Ваше відео, яке Ви записали до євреїв Росії, до росіян, бо, можливо, не всі про це знають, але Росія – це країна, де Ви народилися, у тодішньому Ленінграді, зараз Санкт-Петербурзі. Стоячи з Торою в руках, Ви просили росіян зупинити кровопролиття. Були тоді ще надії, що росіяни не знають і не розуміють, що їхня армія робить в Україні. Ви мали якісь відгуки на це відео?

М.Р.А.: Так, це був такий крик душі. Нас тоді в Анатевці обстрілювали з усіх боків, разом зі мною були діти, онуки маленькі, я коли на них, малесеньких дивився, думав, чи вийдуть вони звідти живі, чи ні. І тоді, коли вони ще 1 березня влучили у Бабин Яр у Києві, я тоді вже не витримав і звернувся до євреїв Росії, і до росіян.

Цей ролик потім поширили різними мовами, його подивилися десятки мільйонів людей у світі. І це увійшло у їхні серця. У наших святих книгах написано: «Слова, що виходять із серця, потрапляють в інше серце». І якийсь ефект це мало, бо російські ЗМІ тоді отруювали людей пропагандою. І пробити їх можна було лише потужною правдою, бо правда – це потужна зброя. Бо навіть трохи світла розганяє багато темряви.

І були люди, яких я знав, і які були «зазомбовані», вони після того, скажімо так, «напівроззомбувалися». Люди почали посилати це відео в обхід заборон – через месенджери, через Whatsapp. І я побачив, наскільки це важливо.

Тому я веду постійні передачі у Facebook, бо за кордон я маю доносити правду, а всередині України люди і так все знають, тому їм потрібно почути щось, що буде давати надію, що підбадьорює.

Н.Ч.: Як Ви почали займатися благодійністю?

М.Р.А.: Тут, у синагозі в Києві, ми все організували для допомоги – як і в Анатевці, допомагаємо не лише євреям, всій Україні. Ми співпрацюємо з різними перевіреними гуманітарними організаціями, які допомагали вивозити людей з різних гарячих точок, з Маріуполя, наприклад. Коли в них розбили машини, ми купували їм машини, щоб вони могли вивозити людей, вони ризикували життям, деякі волонтери при цьому загинули.

Головинй рабин України Моше Реувен Асман на єврейському кладовищі поблизу Василькова, проводжає в останню путь за єврейським обрядом Зореслава Замойського, убитого російськими військами в місті Буча, 15 квітня 2022 року.
Головинй рабин України Моше Реувен Асман на єврейському кладовищі поблизу Василькова, проводжає в останню путь за єврейським обрядом Зореслава Замойського, убитого російськими військами в місті Буча, 15 квітня 2022 року.

Ми тоді привезли з Ізраїля допомогу – рюкзаки з першою допомогою, все, що потрібно для невідкладної допомоги. Ми побачили, що в багатьох місцях зруйновані водогони, то ми привозимо очисні системи для води. Привозимо медикаменти з Ізраїлю, з Балтійських країн привозимо для поранених реабілітаційне обладнання.

Н.Ч.: Як Ви збираєте гроші на свою благодійну діяльність?

М.Р.А.: На початках до нас приїжджали люди, які мали гроші, я позичив у них і міг заплатити за наші витрати, які були колосальними. Це допомогло врятувати життя багатьох людей. Потім почали допомагати євреї з Америки, Канади, Ізраїлю.

Ми ці гроші витрачаємо на те, в чому бачимо потребу. Одного разу влітку я був в Центральному військовому шпиталі і побачив, що там було 35 градусів за Цельсієм в палатах, де лежали поранені. Мені через 10 хвилин там уже було погано від спеки. Але для поранених військових це просто некомфортно – в таких умовах не загоюються рани. І я того ж дня закупив кондиціонери з такою умовою, щоб завтра їх усі поставили. І їх дійсно поставили.

Тоді до мене почали звертатися з інших шпиталів. Таким чином, не маючи грошей на це на початку, мені з Божою і людською допомогою вдалося поставити кондиціонери у 16 військових шпиталів в Україні. І моя умова завжди була, щоб їх поставили за два дні, щоб вони не лежали десь місяць. І якщо хтось казав, що в нього фірми і замовлення, то я казав, що солдати воюють за вас і отримують поранення, тому ви маєте все відкласти і прийти для них це зробити. І це спрацьовувало. Я контролював – мені присилали фотографії, що все поставлено, інколи сам приїжджав. Це, може, і дрібниці, але вони важливі для якості життя.

Тодішній прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет вітає групу дітей-сиріт із дитячого будинку Alumim в українському місті Житомир після прибуття до Ізраїлю в аеропорту імені Бен-Гуріона, 6 березня 2022 року. (AP Photo/Maya Alleruzzo, Pool)
Тодішній прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет вітає групу дітей-сиріт із дитячого будинку Alumim в українському місті Житомир після прибуття до Ізраїлю в аеропорту імені Бен-Гуріона, 6 березня 2022 року. (AP Photo/Maya Alleruzzo, Pool)

Н.Ч.: При всій великій підтримці України серед єврейських громад за кордоном, Ви, мабуть, чуєте і скептичні голоси? Деякі людей, які згадують непросту українсько-єврейську історію, погроми, ледь не Хмельниччину, і вважають, що українці і євреї перебувають у постійному протистоянні. Що Ви їм говорите?

М.Р.А.: Таких небагато. Більшість євреїв у світі підтримує Україну, і в Ізраїлі 76% населення підтримувало Україну (дані на березень минулого року, – ред), і в світі також. І я зараз кажу, що це є трагедія цілого народу, ми маємо допомагати. Якщо хтось починає казати, що українці вбивали євреїв у Другій світовій війні, то я кажу, що були серед українців поліцаї, але були і праведники, рятували євреїв, були мільйони українців у лавах Червоної армії, які звільняли концтабори. А в Російській визвольній армії (РОА), сформованій нацистами, служило близько мільйона росіян.

Пропаганда працює, але і ми працюємо, кажемо, що Україна сьогодні є інша країна, де немає практично антисемітизму, не можна навіть порівняти з деякими іншими європейськими країнами, менше, ніж в Америці, менше, ніж у Росії, менше, ніж у радянські часи, які я ще пам’ятаю.

Під час жалобної церемонії в Піттсбурзі, США, дурзі та рідні запалюють свічку в пам’ять про Мелвіна Вакса, одного з 11 віруючих, убитих чотири роки тому, коли озброєний чоловік відкрив стрілянину в синагозі «Дерево життя» в районі Сквіррел-Гілл. 27 жовтня. 2022 року. (AP Photo/Gene J. Puskar)
Під час жалобної церемонії в Піттсбурзі, США, дурзі та рідні запалюють свічку в пам’ять про Мелвіна Вакса, одного з 11 віруючих, убитих чотири роки тому, коли озброєний чоловік відкрив стрілянину в синагозі «Дерево життя» в районі Сквіррел-Гілл. 27 жовтня. 2022 року. (AP Photo/Gene J. Puskar)

Я кажу, що Україна – це нормальна країна, де з повагою ставляться до всіх національностей, а їх хотіли «денацифікувати». Все навпаки – росіяни «приватизували» перемогу над нацизмом, і тепер вирішують, що вони можуть називати «фашистами» всіх, хто з ними не погоджується.

Більшість людей у світі це розуміють, а тим, хто не розуміє, я кажу: «Подивіться, з ким сьогодні Росія. Іран, який відкрито заявляє, що його метою є знищення Ізраїлю, Сирія, Північна Корея. А з Україною є весь вільний світ. То, хто тут фашист? Не може бути весь світ фашистів, а лише Росія з Іраном ­– не фашисти».

І це правда, яку потрібно доносити, бо ця чума брехні продовжує поширюватися. Я колись виїхав з Радянського Союзу, бо це була «імперія брехні», в якій я не хотів жити, і мене за це допитували в КҐБ. Дуже страшно, що люди не навчилися з досвіду 1930-х років, коли за доносами розстрілювали мільйони людей, і деякі тішилися, пальцем показували. А потім і їх розстрілювали. Бо ця система їх з’їдала. Тому я там не бачу якогось майбутнього.

На площі Габіма в Тель-Авіві сотні людей прийшли привітати з Днем незалежності Україну, розмахуючи прапорами України та Ізраїлю. Ізраїль, середа, 24 серпня 2022 року. (AP Photo/ Ariel Schalit)
На площі Габіма в Тель-Авіві сотні людей прийшли привітати з Днем незалежності Україну, розмахуючи прапорами України та Ізраїлю. Ізраїль, середа, 24 серпня 2022 року. (AP Photo/ Ariel Schalit)

Н.Ч.: Ви знаєте, що українці тепло ставляться до Ізраїлю, говорять про подібність долі українського та ізраїльського народу, яким доводиться боротися за виживання поруч з агресивними сусідами. І через це дуже боляче українці сприймають відмову Ізраїлю у постачанні Україні зброї, яка могла б захистити українські міста. Ви буваєте в Ізраїлі, знаєте ситуацію там. Чи з новою владою прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу ситуація зміниться?

М.Р.А.: Я був в Ізраїлі за час війни вже багато разів, був перед виборами, зустрічався тричі з нинішнім прем’єр-міністром. Під час другої нашої зустрічі з ним він вперше заговорив про Україну, про те, що на посаді прем’єр-міністра він зробить все, що в його силах, щоб покласти край трагедії українського народу. До цього він мовчав з цього приводу.

Я зустрічався з багатьма міністрами, з главами партій, і пояснював їм, що відбувається в Україні. Були такі, що взагалі не розуміли, що там відбувається. Не тому, що вони були за Росію, а тому, що це не було в полі їхніх інтересів, і їм було важливо роз’яснити все. Я з’ясував, хто і чому блокував допомогу Україні. І я також розумію, що і сам Ізраїль у важкій ситуації, що Росія постійно шантажує Ізраїль, бо з різних боків є і Хамас, і Хезболла, і Іран. Тому засуджувати Ізраїль за це я не можу.

Але я пояснив, що ситуація зараз змінилася – Іран, який намагається створити ядерну зброю і погрожує знищити Ізраїль, почав постачати дрони Росії, які вони випробовують там і будуть використовувати проти Ізраїлю. А натомість з Росії отримують технології, літаки, ядерних спеціалістів. Тому, думаю, Ізраїль, навіть у своїх власних інтересах має підтримати Україну. Тому, я думаю, що після візиту міністра закордонних справ Елі Коена, допомога вийде на якісно новий рівень.

Всі новини дня

Блінкен свідчить в Конгресі США: «Стан американської дипломатії». Наживо з перекладом українською

Державний секретар США Ентоні Блінкен свідчить перед Комітетом із закордонних справ Палати Представників Конгресу США. Тема слухань: «Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав». Очікується дискусія стосовно подальшої допомоги Україні, політики США щодо Росії та кроків зі стримування Китаю. Дивіться наживо з перекладом українською у четвер, 23 березня, о 16:00 за Києвом (10:00 за Вашингтоном).

Під час першого візиту у Канаду Байден і Трюдо говоритимуть про безпеку, екологію та Україну

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо і президент США Джо Байден під час двосторонньої зустрічі на саміті лідерів Північної Америки в Мехіко, 10 січня 2023. REUTERS/Kevin Lamarque

Джо Байден у четвер здійснить свою першу поїздку до Канади як президент США. Американський глава зустрінеться із прем'єр-міністром Джастіном Трюдо, а також його політичним опонентом, очільником Консервативної партії Канади П'єром Полієвом.

Також у п'ятницю Байден за традицією своїх попередників звернеться до канадського парламенту. На порядку денному візиту, що триватиме добу, - питання оборони, безпеки, міграції, а також "зелені" інвестиції.

Перша леді США Джилл Байден приєднається до президента та матиме власну програму разом із Софі Трюдо, дружиною прем'єр-міністра.

"Дві демократії крокують у відповідь на виклики"

Як повідомив представник Ради безпеки США Джон Кірбі, Байден і Трюдо говоритимуть про те, як "дві демократії крокують у відповідь на виклики нашого часу".

"Це включає конкретні кроки для збільшення видатків на оборону, сприяння глобальному прагненню до чистої енергетики та розбудові процвітаючої та інклюзивної економіки", - розповів Кірбі, і додав, що лідери країн говоритимуть про "підтримку зусиль щодо стабільності на Гаїті і, звичайно, продовження підтримки України".

Вінсент Рігбі, колишній радник Трюдо з питань національної безпеки та розвідки, а нинішній старший радник CSIS, сказав CNN, що з огляду на те, що Байден їде до Оттави з "думкою про світ", поточна геополітична ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні та Східній Європі означає, що внесок Канади в безпеку стане ключовою темою двосторонньої зустрічі в п'ятницю.

У той час як Канада оголосила про витрати в розмірі 3,8 мільярда доларів на допомогу в модернізації об'єднаної системи аерокосмічної оборони Північної Америки NORAD і нещодавно придбала американські винищувачі F-35, загальний відсоток ВВП Канади, витрачений на оборону, залишається значно нижчим за 2%, до чого закликають країни НАТО, зауважує CNN.

Традиція першого візиту

Як вказує Reuters, новообрані президенти США традиційно здійснюють свою першу міжнародну поїздку до Канади як найближчого союзника, але візит Байдена було відкладено, зокрема через COVID-19.

Хоча Байден провів свою першу двосторонню віртуальну зустріч на посаді президента саме із Трюдо, станом на зараз глава Білого дому уже відвідав майже 20 інших країн, включаючи Україну, й "канадці взяли це до відома", сказала NPR Лаура Доусон, колишня радниця з економічних питань посольства США в Канаді. "Важливо мати особистий візит президента, щоб переконати канадців, що ці відносини все ще дуже важливі для Сполучених Штатів", - підкреслила вона.

Байден і Трюдо разом працювали над підтримкою України й тісно координували роботу на початку цього року, коли у повітрі над США і Канадою було виявлено китайський аеростат, який у США вважають засобом для шпигування, нагадує NPR.

Видання також зазначає, що колишній президент Дональд Трамп не відвідував Оттаву під час свого перебування на посаді, зупинившись у Канаді лише один раз на зустрічі G-7 у Квебеку, а Трамп і Трюдо "не мали порозуміння".

У статті використано матеріали Reuters

Країни сходу Європи мають бути в керівництві НАТО та ЄС, каже прем'єрка Естонії - Politico

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас під час виборів в країні. Архівне фото

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, яка проводить перемовини про створення коаліційного уряду в країні, після перемоги на виборах, висловила переконання, що країни Східної Європи мають отримати керівні посади в НАТО та ЄС.

"Ми 19 років входимо до НАТО та Європейського Союзу", - сказала Каллас в інтерв'ю Politico.

"Ми маємо бути на радарі на керівні посади. Ми довели свою роль в обох цих організаціях", - додала вона.

Заява прозвучала перед самітом ЄС, що відбувається в четвер і де лідери блоку, зокрема обговорюють можливості збільшення поставок боєприпасів до України.

Каллас закликала НАТО готуватись до тривалої війни Росії. "Росія готова до довготривалої конфронтації і ми повинні бути також готові. Естонія значно збільшила оборонний бюджет, який досягне 3% ВВП до 2024 року. 2% ВВП на оборонні витрати має бути нижня позначка, не вища", - твітує посадовиця.

Україні потрібно $411 млрд на відновлення та відбудову - Світовий банк 

Будинок зруйнований через ракетний удар у Львівській області, 9 березня 2023 року

Потреби України у реконструкції та відновленні зросли до 411 мільярдів доларів, трохи більше ніж через рік після повномасштабного вторгнення Росії, повідомив Світовий банк у середу.

Оцінка, зроблена спільно українським урядом, Світовим банком, Європейською комісією та ООН, більше, ніж 349 мільярдів доларів, які оприлюднили в оцінках у вересні.

Остання оцінка передбачає, що у 2023 році Києву знадобиться 14 мільярдів доларів на критичні та пріоритетні інвестиції в реконструкцію та відновлення.

Згідно з оцінкою, для задоволення цих потреб знадобиться фінансування на суму 11 мільярдів доларів, що перевищує те, що уряд України вже вказав у своєму бюджеті на 2023 рік.

Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило переміщення мільйонів людей, а світові ціни на продовольство та енергоносії різко зросли через наслідки війни.

«Енергетична інфраструктура, житло, критична інфраструктура, економіка та гуманітарне розмінування — це п’ять наших пріоритетів на цей рік», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Він додав, що частину робіт з реконструкції вже виконано.

Але Шмигаль попередив, що «сума збитків і потреби у відновленні наразі не включають дані про втрату інфраструктури, житла та бізнесу на окупованих територіях».

Коли сили оборони їх звільнять, влада почне відновлювальні роботи на цих територіях, сказав він.

Але необхідні 411 мільярдів доларів у 2,6 рази перевищують розрахунковий валовий внутрішній продукт країни на 2022 рік.

Найвищі очікувані потреби в транспорті, потім житло та енергія.

Відбудова України "займе кілька років", заявила віце-президентка Світового банку з Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде.

Вона додала, що підтримку державних інвестицій також необхідно «доповнити значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для реконструкції».

У звіті, опублікованому в середу, говориться, що оцінки «слід розглядати як мінімум, оскільки потреби зростатимуть, поки триває війна».

Але збиток не зріс так сильно, як міг би, частково тому, що найгірший конфлікт обмежився територіями, які вже зазнали значної шкоди.

Деякі потреби країни також задовольняє уряд України за підтримки своїх партнерів.

Союзники поспішили надіслати допомогу в країну з початку конфлікту.

Війна призвела до бідності 7,1 мільйона людей, зруйнувавши 15 років прогресу в розвитку та посиливши нерівність, йдеться в оцінці.

Пряма шкода будівлям та інфраструктурі становить понад 135 мільярдів доларів США, додається.

Десантіс уточнює позицію щодо України і називає Путіна «воєнним злочинцем»

Рон Десантіс

Впливовий американський політик губернатор штату Флорида Рон Десантіс в інтерв’ю британській телепрограмі уточнив свою позицію щодо російської війни в Україні після того, як його попередні оцінки викликали критику зокрема від його однопартійців у Республіканської партії США.

Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці.

Десантіс, відповідаючи на запитання тележурналіста Пірса Морґана про те, що він раніше назвав російсько-українську війну далекою від сфери інтересів Америки «територіальною суперечкою», тепер сказав, що його оцінки «були неправильно охарактеризовані».

У тих попередніх оцінках, які політик надав американському тележурналісту Такеру Карлсону з каналу Fox News 14 березня, Десантіс розкритикував те, що він назвав «необмеженим чеком» адміністрації Байдена на допомогу Україні.

Раніше: МЗС України запрошує Десантіса в Україну, а політики в США просять його не ставати “зброєю Путіна”

Оцінки Десантіса підштовхнули дискусії стосовно того, яку політику мають вести США щодо Росії й Путіна, і якою має бути позиція Республіканської партії, в час, коли починається процес визначення претендентів на змагання за президентську посаду на виборах 2024 року.

Тепер Рон Десантіс в оприлюднених 22 березня уривках інтерв’ю для телепрограми «Пірс Морґан без цензури» гостріше скритикував Росію.

«Очевидно, що Росія вторглася - це було неправильно. Вони вторглися в Крим і захопили його 2014 - це було неправильно», - сказав він.

Вторгнення Росії в Україну Десантіс назвав великим прорахунком Путіна, який дорого коштуватиме.

Десантіс підкреслив, що російський президент «ворожий до США», і заявив, що Путіна треба притягати до відповідальності за злочини війни в Україні.

«Я вважаю, що він воєнний злочинець», - сказав Десантіс, зауваживши, що США не член договору щодо Міжнародного кримінального суду.

Далі у витягах з інтерв’ю Рон Десантіс також зауважує: «Я просто не думаю, що для нас є достатній інтерес, щоб розвивати більше залучення. Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці».

Дивіться також:

“Путін — бандит і різник і йому не можна довіряти”, - сенатор Дік Дурбін. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:21 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG