Актуально
США не проти «розмов» Ізраїлю з Росією, але вирішувати Україні – Держдеп
США не очікують від Ізраїлю зміни політики підтримки щодо України, сказав речник державного департаменту. Вашингтон також не проти того, щоб новий ізраїльський уряд спробував стати посередником між Росією та Україною, але це питання – «лише для України», сказав під час брифінгу у вівторок, 3 січня, речник Державного департаменту Нед Прайс.
Його коментар пролунав на тлі заяв нового міністра закордонних справ Ізраїлю, які у Києві та Вашингтоні зрозуміли так, що Ізраїль уникатиме публічного засудження Росії за її вторгнення в Україну.
Якщо Ізраїль чи будь-яка інша країна має можливість допомогти припинити жорстоку агресію Росії проти України, то ми вітали б це, якщо умови цих зусиль прийнятні для наших українських партнерівНед Прайс
США не є проти посередницьких зусиль Ізраїлю, але «це питання в першу чергу до України» – Прайс
Як зауважив у відповідь на запитання журналістів речник державного департаменту Нед Прайс, зовнішню політику Ізраїлю визначає прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу, й американські дипломати поки не побачили змін у цій політиці. Він зазначив, що Ізраїль підтримав Україну та надав їй гуманітарну допомогу.
«Тож я маю враження, що підхід не зміниться», – сказав Прайс. Він додав, що «якщо Ізраїль потенційно може відігравати чи намагатися відігравати певну роль у розмовах між Росією та Україною», то США не є проти цього, але «це питання в першу чергу до України».
«Якщо Ізраїль чи будь-яка інша країна має можливість допомогти припинити жорстоку агресію Росії проти України, то ми вітали б це, якщо умови цих зусиль прийнятні для наших українських партнерів», – наголосив Прайс.
Кеон не уточнює, Лавров каже, що говорили про Україну
У вівторок новий міністр закордонних справ Ізраїлю Елі Коен повідомив, що мав телефонну розмову з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, який подзвонив привітати його зі вступом на посаду.
«Ми обговорили низку двосторонніх і регіональних питань, а також відносини між країнами», – повідомив ізраїльський міністр у Twitter.
У російському МЗС про цю розмову поінформували докладніше, зокрема, повідомили, що Лавров і Коен обговорювали питання України.
«Глава російського зовнішньополітичного відомства також інформував свого ізраїльського колегу про окремі аспекти ситуації в Україні в контексті спеціальної військової операції, що проводиться Росією», – мовиться в офіційному повідомленні Кремля.
Коен передав послання від Блінкена – Times of Israel
У вівторок газета Times of Israel повідомила з посиланням на високопоставленого ізраїльського дипломата, що під час телефонної розмови в понеділок держсекретар США Ентоні Блінкен попросив Елі Коена передати повідомлення для Росії. Як сказав цей дипломат, Коен передав Лаврову слова Блінкена.
Неназваний дипломат не сказав, про що саме йшлося у цій розмові, але заперечив припущення, що Ізраїль змінює політику щодо України, а слова міністра він пояснив тим, що дипломатичні зусилля Ізраїлю будуть менш публічними, бо попередній розголос шкодив інтересам Ізраїлю. Американські дипломати не коментували це повідомлення.
Газета нагадує, що під час останнього терміну Нетаньягу, перед широкомасштабною війною, президент України Володимир Зеленський просив його поговорити з Путіним про організацію розмови, але Кремль тоді не був зацікавлений у переговорах з Києвом.
«Мовчання про злочинну поведінку Росії добром не скінчиться», – американський сенатор Грем
У понеділок сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Грем розкритикував Елі Коена, який, щойно вступивши на посаду міністра закордонних справ, заявив, що Ізраїль уникатиме публічного засудження Росії за її вторгнення в Україну.
«Я радий бачити, що пан Коен, новий міністр закордонних справ Ізраїлю, надає пріоритет стратегічним відносинам США та Ізраїлю та підтримує продовження гуманітарної допомоги Україні. Але ідея про те, що Ізраїль повинен менше говорити про злочинне вторгнення Росії в Україну, трохи нервує», – написав Грем у мережі Twitter.
Критики понеділкової промови Коена, включно з високопоставленим республіканським законодавцем у США, розцінили його слова як можливу ознаку того, що новий уряд в Єрусалимі змінить політику на прокремлівську.
«Сподіваюся, пан Коен розуміє, що коли він розмовляє з російським Лавровим, він розмовляє з представником режиму військових злочинців, який щодня вчиняє воєнні злочини в промислових масштабах. Мовчання про злочинну поведінку Росії добром не скінчиться», – додав Грем.
У понеділок на церемонії вступу на посаду, Коен сказав, що серед найважливіших пріоритетів є зміцнення стратегічного партнерства зі США та протидія Ірану, але говорячи про Україну, Коен наголосив, що Ізраїль "буде менше говорити публічно" про цю проблему, однак продовжить надавати Києву гуманітарну допомогу.
Як повідомляв Голос Америки, наприкінці грудня ізраїльські ЗМІ цитували керівника ізраїльського розвідувального відомства Моссад, який заявив, що Іран прагне розширити поставки сучасної зброї Росії. Наприкінці жовтня президент Ізраїлю Ісаак Герцог заявив, що поділився з Вашингтоном інформацією, яка, за даними ізраїльської розвідки, свідчить про використання іранських безпілотників у війні в Україні.
У Києві «дивуються» заявам з Ізраїлю
Високопоставлений український дипломат сказав, що для Києва «дивно», що Ізраїль намагається домовлятися з Москвою. Посол з особливих доручень Олександр Щерба вважає, що такі наміри нового уряду в Ізраїлі не узгоджуються з політикою країни щодо Ірану та щодо ситуації євреїв у Росії.
«Зеленський, єврейський президент України: Росія готує мегаатаку іранськими безпілотниками. Головний рабин Росії: рекомендує всім євреям покинути Росію. Новий міністр закордонних справ Ізраїлю: ми не будемо допомагати Україні військово і знову почнемо переговори з Росією. Дивно», – зауважив Щерба у Twitter.
На тлі масових атак іранськими безпілотниками українським міст, Київ просив Ізраїль про системи й технології протиповітряної та протиракетної оборони. У листопаді минулого року ізраїльське видання Haaretz повідомило з посиланням на трьох високопоставлених європейських дипломатичних чиновників, що Сполучені Штати також наполегливо закликали Ізраїль приєднатися до західних зусиль у боротьбі проти Росії.
Газета тоді повідомила, що під тиском США Ізраїль профінансував «стратегічні матеріали» для України «на мільйони доларів», але європейські дипломати сказали, що адміністрація Байдена вимагала від Ізраїлю розширення допомоги Києву.
Ці дипломати сказали ізраїльській газеті, що американці хотіли, щоб Ізраїль поставив Україні зенітні батареї. «Однак після переговорів між двома урядами та обговорень лідерів Ізраїлю та служб безпеки було домовлено натомість фінансувати стратегічні матеріали», – мовиться у повідомленні газети.
Голосування щодо Ізраїлю в ООН не було «антиізраїльським» – Кулеба
У загалом дружніх стосунках України та Ізраїлю були останнім часом і інші проблеми. Зокрема, Ізраїль критикував Україну за те, що вона голосувала в ООН «разом з Росією» проти інтересів Ізраїлю на Близькому Сході. Зокрема, Україна проголосувала за резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, яка закликає Міжнародний суд винести правовий висновок щодо наслідків окупації Ізраїлем палестинських територій.
Відповідаючи на цю критику, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав в інтерв’ю українському виданню РБК-Україна, що Київ за весь період незалежності не схвалив жодного документу «антиізраїльської спрямованості».
«Я вважаю Ізраїль важливим партнером України, але не потрібно нам розповідати, що ми голосуємо разом із Росією, – коли ви пояснюєте нам, що ви не даєте нам ППО, тому що ви не хочете сваритися з Росією», – сказав Кулеба.
Український міністр також нагадав, що Ізраїль «влаштував ганебну політику стосовно українських біженців», яких «по суті» не впускали до Ізраїлю після початку широкомасштабної агресії Росії.
Попри це, Кулеба сказав, що Україна відкрита до дружби з Ізраїлем, і «продовжує розраховувати на дієву допомогу та розуміння з боку Ізраїлю».
За повідомленням американського видання Axios, що посилається на українських та ізраїльських чиновників, наприкінці минулого року, в п’ятницю, 30 грудня, прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу мав телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським, в якій він просив Україну проголосувати проти згаданої резолюції Генеральної Асамблеї ООН.
За даними видання, яке посилається на українського чиновника, Зеленський у свою чергу просив, щоб новий уряд Ізраїлю надав Україні системи захисту від нападів Росії, яка використовує балістичні ракети і безпілотники іранського виробництва. Але Нетаньягу нічого не пообіцяв, сказавши, що готовий обговорити прохання Зеленського в майбутньому.
Всі новини дня
- Голос Америки
Злість, розгубленість, безпорадність. Жителі прикордонного російського Шебекіна «розчаровані тим, що до такого дійшло» – NYT
Внаслідок обстрілів у прикордонних з Україною районах Бєлгородщини загинули щонайменше сім людей. CNN з посиланням на російських офіційних осіб повідомляє про атаки зі смертельними наслідками щонайменше в чотирьох місцях Бєлгородської області.
Двоє чоловіків і жінка загинули під час обстрілу села Соболівка із 18 ракет, повідомив Гладков у серії дописів у своєму Telegram-каналі. Також в результаті удару були пошкоджені газопровід і лінія електропередач.
Через Соболівку проходить залізнична лінія, яка сполучає Росію з окупованиси нею частинами Украни, що свідчить про те, що ціллю могли бути російські лінії постачання - пише CNN.
Мешканці Бєлгородської області Росії унаслідок останніх обстрілів “починають розуміти жахи війни, що точиться на їхньому порозі”. А також висловлюють обурення у соцмережах про те, що “Москва не турбується про їхню долю”.
Такі свідчення мешканців, зокрема евакуйованих з прикордонного міста Шебекіно, публікує видання New York Times.
Вони почали використовувати у соцмережах хештег “Shebekino Is Russia”, а в інтерв’ю журналістам чимало з них висловлювало обурення через те, що ведучі державного телебачення неправильно вимовляли назву їхнього міста.
“Таке враження, що в Москві не розуміють, що у нас тут відбувається. Коли безпілотники прилетіли до Москви, відразу з’явилися великі історії, це було в усіх новинах. А тут люди під обстрілами місяцями і нічого”, — цитує NYT місцевого вчителя англійської мови.
Водночас видання свідчить, що завдяки обстрілам на російській території “через 15 місяців після того, як російські ракети вперше впали на Київ, мешканці прикордонного з Росією Бєлгорода починають розуміти жах війни на їхньому порозі”.
Газета New York Times опитала мешканців прикордонного регіону Росії, більшість із них, як і вчитель, наполягали на тому, щоб їх називали лише іменами, посилаючись на страх розплати за розмови про війну.
Незважаючи на зростання кількості нападів на російській території, лише кожен четвертий росіянин уважно стежить за війною і, ймовірно, виходить за межі державних ЗМІ, щоб отримати інформацію про неї, – такими є висновки травневого опитування російських соціологів з недержавного “Левада-центру”. Майже половина респондентів заявили, що не стежать за конфліктом взагалі або лише побіжно.
Директор “Левади” Денис Волков сказав, що російське суспільство “не цікавиться далі власного носа”.
Але останні події змушують принаймні мешканців Шебекіно переоцінити свою апатію чи підтримку війни, а ще – породжують обурення проти влади, яка, на їхню думку, не змогла їх захистити, пише NYT.
Дивіться також:
- Голос Америки
Росія святкує День російської мови в ООН і цитує Пушкіна про «незаперечну перевагу» російської «над усіма європейськими мовами»
Росія в ООН святкує День російської мови у понеділок, 6 червня, у день народження російського поета початку ХІХ століття Олександра Пушкіна. Його цитату про «перевагу» російської мови над усіма європейськими мовами було обрано як епіграф до статті про значення російської мови для ООН.
Як зазначається на сайті ООН, цей день відзначається у рамках програми підтримки та розвитку багатомовності та культурного різноманіття. Однією з цілей цієї програми є «підтримка рівноправності всіх шести офіційних мов ООН: англійської, арабської, іспанської, китайської, російської та французької».
«Багатомовність, яка є важливим фактором гармонійного спілкування між народами, має особливе значення для Організації Об'єднаних Націй», – мовиться на сайті ООН.
Разом з тим, на думку правозахисників у самій Росії влада проводить активну політику асиміляції, що веде до зменшення кількості мовців та зникання мов національних меншин.
Результати перепису 2021 року показують, що кількість носіїв майже всіх російських мов національних меншин зменшилася за десятиліття з часу попереднього підрахунку населення.
Російська англомовна газета Moscow Times писала у березні цього року, що хоча дані перепису, оприлюднені в грудні минулого року, засвідчують картину зникнення інших мов у Росії, активісти та експерти, з якими спілкувалися журналісти, вважають, що ситуація є ще гіршою.
Наприклад, кількість носіїв чуваської, тюркської мови, якою розмовляють в основному в Республіці Чувашія в Поволжі Росії, скоротилася з понад 1 мільйона носіїв у 2010 році до трохи більше ніж 700 000 у 2021 році, мовиться у публікації.
У 2002-2010 роках кількість людей, які володіють татарською мовою в Росії скоротилася на понад мільйон осіб, у Казані, столиці Татарстану, де живе понад мільйон осіб з майже 4-мільйонного населення республіки залишилося тільки кілька шкіл з татарською мовою навчання, повідомляють татарські активісти.
Олександр Болькін, старійшина народу ерзя, який живе в Україні, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що за останні 30 років чисельність його народу знизилася приблизно вдвічі: з мільйона до 400-500 тисяч осіб.
У січні 2019 року Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував Росію за національну політику. Експерти були стурбовані «зростанням домінування російської мови» при одночасній «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».
Захист прав російськомовного наслення – одна з «офіційних причин» війни, яку Росія розв'язала проти України. Заступник голови МЗС Росії Михайло Галузін наприкінці травня заявив, що серед умов для миру з Україною є ухвалення статусу російської мови як державної.
При цьому на окупованих Росією територіях окупаційна влада виводить українську мову з навчального процесу та вилучає україномовні книжки з бібліотек.
Цього року російська мова вперше почала втрачати популярність у світі. У 2023 рооці вона не увійшла у список 10-ти найпопулярніших мов, які вивчають у всьому світі за допомогою платформи Duolingo.
З моменту заснування платформи в 2015 році, «це перший рік, коли російська мова так драматично втратила свою популярність, незважаючи на те, що нею спілкуються 282 мільйони людей в світі», повідомили в компанії.
Падіння інтересу учнів до вивчення російської мови у компанії безпосередньо пов’язали з російським вторгненням в Україну у 2022 році та подальшим зростанням інтересу до вивчення української мови.
- Голос Америки
Українські тенісистки відмовляються тиснути руки російським суперницям
Українська тенісистка Еліна Світоліна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Анні Блінковій після перемоги у п’ятницю в Парижі.
За інформацією Reuters, Світоліна пояснила, що зробила це з поваги до чоловіків і жінок, які захищають Україну від вторгнення Росії.
“Що б подумали українські солдати, якби я потиснула руку росіянам?” – цитує Світоліну інформаційна агенція.
Російська спортсменка, як і білоруські тенісистки, допущені до змагань лише в нейтральному статусі - через повномасштабне вторгнення РФ до України.
Напередодні ще одна українська тенісистка, Марта Костюк, вирішила не обмінюватися традиційними післяматчевими вітаннями із суперницями з Росії чи Білорусі та уникала рукостискань.
Як пише агенція Associated Press, Костюк сказала, що перед матчем проти Аріни Соболенко з Білорусі вона не могла спати, переглядаючи онлайн тривожні новини з Києва, де тієї ночі від російських бомбардувань загинула щонайменше одна людина.
«Я намагаюся відкинути свої емоції щоразу, коли виходжу на корт”, - цитує АР спортсменку. Водночас її суперниця з Білорусі поділилася з журналістами, що їй важко виступати проти українок.
“Ви граєте проти українки і ніколи не знаєте, що трапиться. Ніколи не знаєш, як люди — підтримають чи ні?” - сказала Аріна Соболенко агентству.
Соболенко також днями потрапила на сторінки міжнародних ЗМІ через відмову від прес-конференції у зв'язку з питаннями журналістки з України.
“У мене немає коментарів для вас”, - повторювала Соболенко, коли кореспондентка запитувала її про відкриту підтримку спортсменкою авторитарного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Соболенко підписала відповідний відкритий лист у 2020 році, коли на вулицях Мінська тривали жорстокі затримані мирних протестувальників.
Соболенко заявила, що на останній прес-конференції "не почувалася в безпеці", - пише CNN.
Своєю чергою Костюк відкинула припущення, що російським і білоруським спортсменам буде небезпечно повертатися додому у разі відкритого засудження війни.
“Я не знаю, чого бояться інші гравці. Я повертаюся в Україну, де можу померти будь-якої секунди від безпілотників, чи ракет, чи чогось іншого”, – зауважила Костюк.
Раніше Марта Костюк відмовилася потиснути руку і російській суперниці Анатастасії Потаповій на змаганнях Miami Open. Таких випадків у спорті було чимало з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Українець Іван Чупринко відмовився потиснути руку іранцю під час нагородження на чемпіонаті світу з жиму лежачи – на знак протесту проти постачання Іраном дронів для війни Росії проти України. Українська тенісистка Ангеліна Калініна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Вероніці Кудерметовій в Італії, - інформувало видання CNN.
"Український спорт - це про честь і гідність"
“Український спорт - це про честь і гідність. Про відчуття честі і гідності як найважливіших цінностей”, - сказав президент Спортивного комітету України Ілля Шевляк в ефірі телеканалу “Київ”.
Він також розповів, що Спортивний комітет України торік розпочав проект, присвячений загиблими на війні українським спортсменам – “Янголи спорту”.
Загалом через повномасштабне вторгнення Росії в Україну загинуло понад 250 спортсменів, - інформувало Міністерство молоді та спорту у березні цього року.
Як відомо, цього літа російські і білоруські тенінсти зможуть брати участь у Вімблдонському турнірі. Для участі (забороненої торік) їм поставлено низку умов.
Зокрема, як інформує видання New York Times – дотримуватися нейтралітету під час виступу на турнірі, не висловлювати підтримку повномасштабного вторгнення РФ до України за підтримки Білорусі.
"Він пообіцяв мені, що повернеться". Анна Зайцева пережила блокаду "Азовсталі" і розшукує чоловіка-Азовця. Відео
Анна разом із тримісячним сином понад 60 днів ховалася від обстрілів на “Азовсталі” під час облоги Маріуполя. 30 квітня її та ще 156 цивільних евакуювали з Маріуполя гуманітарним коридором. Чоловік дівчини Кирило Зайцев залишився захищати місто та потрапив у полон.
- Голос Америки
Міністерка оборони Нідерландів відповіла представнику Китаю про причину війни в Україні
Міністерка оборони Нідерландів відкинула заяву Китаю про те, що війна Росії проти України пов’язана з «невдалою архітектурою безпеки» в Європі.
У суботу на головній щорічній оборонній конференції Азії досвідчений китайський дипломат заявив, що Європа «неправильно керувала» власною безпекою, і їй слід брати приклад з Азійсько-Тихоокеанського регіону.
«Я не думаю, що ви ефективно та конструктивно керуєте ситуацією з безпекою», — сказав Цуй Тянькай під час панельної дискусії в рамках Shangri-La Dialogue у Сінгапурі, повідомляє South China Morning Post, англомовне видання, що базується у Гонконгу.
«Нам не потрібне азійське НАТО. Ми не хочемо бачити розширення ролі НАТО в нашому регіоні», – сказав колишній посол Китаю у Вашингтоні.
На панелі з питань управління безпекою в євроатлантичному та азійсько-тихоокеанському регіонах він сидів поруч з міністром оборони України Олексієм Резніковим, але той уникав критики Пекіна. За повідомленням часопису Politico, він сказав лише, що Україні потрібно виграти війну, а не вести переговори.
Натомість на захист НАТО як ключового елементу європейської безпеки виступила його колега з Нідерландів Кайса Оллонгрен. Вона сказала, що слова представника Китаю є «велика-велика неправда».
«Було припущення посла, що Європі не вдалося дуже добре керувати своєю безпекою через війну в Україні. Звичайно, я розумію, що в Україні йде війна, але я вважаю, що це не результат неправильного управління ситуацією з безпекою в Європі. Це результат неповаги до того, як ми хочемо керувати безпекою в Європі», – сказала Оллонгрен.
«Не можна звинувачувати Європу чи європейські країни в незаконному вторгненні Росії в Україну», – сказала Оллонгрен в інтерв’ю виданню Politico через кілька хвилин після свого виступу.
Оллонгрен, чия країна займає все більш критичну позицію щодо Китаю через зв’язки з Росією та технічний прогрес у військовій сфері, додала, що оскільки Цуй більше не є послом, вона чекатиме, поки міністр оборони Китаю Лі Шанфу викладе офіційну позицію у своїй програмній промові в неділю.
Китай намагається зіграти роль посередника у досягненні миру між Росією та Україною, однак Пекін не визнає факту російської агресії і вважає, що однією з причин війни було «розширення НАТО».
Як повідомляв Голос Америки, днями спеціальний посланець Китаю закликав західних партнерів України припинити постачати їй зброю, бо це «розпалює конфлікт».
Форум