Спеціальні потреби

Актуально

Дмитро Разумков: “Не може бути так, щоб одна гілка влади з’їдала іншу”

Відставка спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова розпалила дискусії в Україні та викликала неоднозначні реакції в західних експертів. Голос Америки поспілкувався із колишнім головою українського парламенту, а також зібрав думки аналітиків у Вашингтоні.

Дмитро Разумков переконаний, що з приводу його відставки на його однопартійців зі "Слуги народу" чинили тиск.

“Я думаю, що для багатьох це був не їхній вибір, тому що після цього приходили колеги, вибачались і казали: “Вибач, ми не могли зробити по-іншому, нам сказали зробити так”, - розповів Разумков в ексклюзивному інтерв’ю Голосу Америки. “Не таємниця, що моїх однопартійців запрошували на Банкову і пояснювали, по-різному посяснювали, досатньо жорстко пояснювали, чому треба голосувати за відставку Разумкова”.

Серед причин відставки Разумкова називали його розбіжності з поглядами в Офісі президента, зокрема щодо закону про олігархів.

“Відправлення закону до Венеційської комісії використали в якості приводу, тому що це не блокувало розгляд цього закону. Але можемо подивитися на те, хто сьогодні голосував за мою відставку, і сказати, хто дійсно працює з олігархами”, - прокоментував Разумков.

“Сьогодні закон заблокований завдяки тому, що він розглядався з порушенням усіх норм регламенту, було фактично проголосовано три різні редакції. Сьогодні Верховна Рада не може далі його випустити. Я сказав - і це також використовують проти мене - що я готовий підписати одразу закон, як тільки ми отримаємо той закон, за який проголосувала Верховна Рада. Без маніпуляцій, без намагання змінити в комітеті текст такого документу. Тому що це підробка, і я хочу, щоб про це всі знали”, - додав колишній спікер Верховної Ради.

На думку Разумкова, важливо, щоб новий голова Верховної Ради відстоював принципи парламентаризму, демократії і верховенства права. “Верховна Рада України має бути окремим суб’єктний інститут влади. Не може бути так, щоб одна гілка влади з’їдала іншу, інакше це призводить до катастрофічних наслідків. І ми бачили це в історії України в тому числі”, - сказав Разумков.

Не може бути так, щоб одна гілка влади з’їдала іншу, інакше це призводить до катастрофічних наслідків.
Дмитро Разумков, колишній спікер Верховної Ради України

Колишній посол США в Україні Джон Гербст не бачить у відставці Дмитра Разумкова жодних порушень.

“Усі політики, у яких є амбіції, хочуть впевнитись, що вони є головним чоловіком або жінкою у своїй країні. Вони усі дивляться на своїх потенційних опонентів і намагаються знайти способи, як покращити власне становище відносно своїх опонентів. І в цьому немає нічого надзвичайного, або антидемократичного”, - розповів Гербст у коментарі Голосу Америки. - “Різниця полягає у тому, як вони цього досягають. Якщо ти виграв голосування в парламенті своєї країни, - то ти зробив усе у демократичний спосіб. А от якщо політик наймає вбивцю, або використовує тиск через судову системі, щоб розправитися із опонентом, - то це очевидно, авторитаризм, і це погано. Але у цьому випадку я не бачу авторитаризму, я бачу демократію у дії”.

Своєю чергою, експертка Атлантичної Ради Мелінда Гарінг занепокоєна напрямком, у якому рухається Київ.

Я не кажу, що Разумков - ангел. Я знаю, що парламент України має визначати, хто є спікером. Але я стурбована тим, що прибравши Разумкова, не стало ще одного важеля перевірки Зеленського.
Мелінда Гарінг, експертка Атлантичної Ради

“Врешті-решт, це питання влади. Зеленський побачив, що значимість Разумкова зростає, і йому це не подобалося. Я не кажу, що Разумков - ангел. Я знаю, що парламент України має визначати, хто є спікером. Але я стурбована тим, що прибравши Разумкова, не стало ще одного важеля перевірки Зеленського", - сказала Мелінда Гарінг в коментарі Голосу Америки.

"Зеленський - дуже впливовий президент. Він набрав 73% голосів. Він має величезну більшість у парламенті. Тому я думаю, що усунення Разумкова, а також зростання впливу Ради національної безпеки та оборони, яку контролює Зеленський, - це ще одна ознака того, що в Києві справи рухаються в неправильному напрямку”, - додала експертка.

Як пише "Радіо Свобода", до відставки Разумкова у політичних колах України заявляли, що Банкова від нього стомилась. "Мовляв, Разумков має власні політичні амбіції та намагається не залежати від Офісу президента, де таку поведінку не схвалюють", - пише видання.

Цитуючи наближену до Зеленського особу "Радіо Свобода" повідомляє, що кульмінацією конфлікту "стала серія публічних претензій та звинувачень, якими в ефірах українських телеканалів обмінювалися Дмитро Разумков, Руслан Стефанчук та Олександр Корнієнко після того, як спікер відправив законопроект про олігархів на розгляд до Венеційської комісії.

Дивіться також: Адвокат програми "Схеми": оперативність просування справи залежатиме від дій поліції.

Всі новини дня

«Росія може все втратити і нічого не виграє». Західні аналітики про російські погрози ядерною зброєю

Україна та її партнери «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна» і, ймовірно, не схиляться перед новими», кажуть аналітики.  Фото: міжконтинентальна балістична ракета в Росії (Russian Defense Ministry Press Service via AP)

Українська армія продовжує контрнаступ на північному сході та півдні, щоб звільнити території, контрольовані росіянами, незважаючи на так звані «референдуми», організовані російською окупаційною владою.

«Україна відкидає погрози Москви анексувати територію та захищати її як російську землю», – пише кореспондент газети New York Times (NYT).

Газета цитує президента України Володимира Зеленського, який заявив, що не має наміру сповільнювати контрнаступ проти російської армії.

NYT повідомляє, що в суботу, коли російська окупаційна влада проводила другий день голосування в чотирьох регіонах України, бої тривали у Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях.

Українська армія заявила в суботу, що за минулу добу українські військові підірвали російські танки і артилерійські установки, збили літак і гелікоптер, повідомляє NYT. Газета посилається на повідомленняукраїнського штабу, в яких йдеться, що у п'ятницю та вранці суботи українські військові знищили 8 танків, 11 одиниць бронетехніки та 6 артилерійських систем. Газета зазначає, що власні втрати українська армія не розголошує, а її заяви неможливо було незалежно перевірити в умовах бойових дій.

Референдуми, як очікується, завершаться спробою анексії території, більшої за Португалію, пише NYT. Газета нагадує, що західні офіційні особи назвали ці референдуми «фіктивними», але сам факт їхнього проведення, викликав занепокоєння в західних країнах.

Оглядачі пояснюють, що анексувавши цю територію, Москва могла б твердити, що напад на Херсонщину, чи Донеччину є рівносильним нападу на саму Росію, для захисту якої керівництво Росії, за словами президента Росії Володимира Путіна, готово використати усі засоби, включно з ядерною зброєю.

Президент Росії Володимир Путін наполягав, що загроза захистити те, що можна назвати російською землею після анексії, «не є блефом».

NYT посилається на слова аналітиків, які кажуть, що Кремль піднімає ставки перед обличчям програшу в останньому українському контрнаступі.

«Путін зробив багато ставок», – каже в інтерв’ю газеті Кліфф Купчан, голова вашингтонської компанії Eurasia Group, що займається оцінками політичних ризиків. Якщо Росія анексує територію, яку вона лише частково контролює в чотирьох українських провінціях, і Україна продовжить просуватися, «ми опинимося в абсолютно новому світі», –вважає експерт.

Брюссельські аналітики з міжнародної Crisis Group погоджуються, що війна проти України входить у нову фазу. «Після значних перемог українських військ на півдні Херсонської та північному сході Харківської областей Москва дала зрозуміти, що у відповідь піде на ескалацію, а не на компроміс», – мовиться у статті, опублікованій на сайті організації у п’ятницю.

Аналітики наголошують, що мобілізація та погрози застосування ядерної зброї, на думку Путіна, «можуть підкорити Україну його волі та змусити Захід відступити». Але розрахунок явно не виправдовується, кажуть вони.

«Війська, які мобілізуються, навряд чи зможуть змінити хід битви, особливо враховуючи час, потрібний армії, щоб їх належним чином підготувати», – кажуть вони. А Україна та її західні прихильники «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна і не виявляють жодних ознак схилитися перед новими».

Ця позиція, на думку аналітиків, є правильною. Вони вважають, що країни НАТО повинні і надалі балансувати між підтримкою України зброєю та коштами та уникненням ескалації через риторику чи практичні кроки, які живлять наратив Путіна про те, що він воює зі Заходом.

Таким чином, у Росії залишиться простір для пошуку врегулювання, «якщо вона зрозуміє, що зазнала невдачі і в цій останній спробі отримати перевагу».

Аналізуючи можливість використання ядерної зброї, європейські аналітики кажуть, що у «небезпека ядерної ескалації реальна», але у випадку завдання ядерного удару, «Росія може все втратити і нічого не виграє».

«Ядерні удари у відповідь на українські контратаки не мають військового сенсу. Вони також створили б радіаційний ризик для російських військ і самої Росії», – пояснюють аналітики.

Ба більше, ядерний удар, на їхню думку, ймовірно, є єдиною дією, яка могла викликати «пряму відповідь Заходу».

Кремль може піти на такий сценарій, якщо бачитиме загрозу своєму існуванню, вважають аналітики. «За відсутності такої загрози Москва, схоже, усвідомлює, як такі кроки обернуться для неї катастрофічними наслідками».

Європейські експерти з безпекових питань кажуть, що навіть у відсутності гострої ядерної загрози зараз, «наступні тижні та місяці будуть небезпечними».

Рішення Кремля піти на ескалацію, а не шукати угоди, у поєднанні з продовженням риторики Путіна про конфлікт із Заходом і неонацистами в Києві вказують на те, що він готовий йти далі, «намагаючись запобігти військовому провалу, якого він явно боїться». Але, чим довше триватиме війна без пропивів для Росії, тим важче буде Кремлю підтримувати наратив про те, що він досяг своїх цілей, кажуть дослідники.

Якщо Росія дійсно анексує окуповані території, захід, на думку аналітиків, реагуватиме швидко – дипломати готові шукати підтримки територіальній цілісності України в ООН, і розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки.

«Додаткові військові невдачі можуть зрештою змінити розрахунки Москви та зробити її більш відкритою для врегулювання, прийнятного для України», – сподіваються аналітики.

Українських військових у російському полоні «тримали в голоді» – омбудсмен

 Photo Національна гвардія України через RFERL

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що українських військових системно «тримали в голоді» у російському полоні.

«Навіть по фото видно, що хлопці виснажені. Уявіть собі, я сьогодні спілкувався з людиною, яка втратила 63 кілограми. Позавчора я спілкувався з людиною, яка втратила 70 кілограмів. Це непоодинокі випадки – це система річ, коли всіх тримали в голоді. Сьогодні я спілкувався з хлопцем, в якого, здається, ріст 160 см – він втратив 26 кілограмів», – розповів він в ефірі національного телемарафону.

За його словами, Офіс омбудсмена фіксує, що практично до всіх українських полонених застосовували тортури у російському полоні.

«Я спілкувався з ними в перший день в Чернігівській області, де ми забирали 200 українських полонених…Ми сьогодні відвідали вже три місця, де перебувають наші хлопці та дівчата. Ми фіксуємо, що практично до всіх були застосовані тортури – фізичне насильство, психологічне. Тому ми кожен такий факт юридично відпрацьовуємо. це стане однією складовою міжнародного кримінального трибуналу», – повідомив Лубінець.

Російська сторона наразі не коментувала звинувачень у застосуванні тортур до військовополонених.

У ніч на 22 вересня стало відомо про обмін полоненими між Україною та РФ. Україна повернула з російського полону 215 військових, 108 з них – бійці полку «Азов». Київ віддав Москві кума Володимира Путіна Віктора Медведчука і ще 55 російських полонених.

Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими наголосив, що цей обмін є найбільшим від 24 лютого.

Іран "пропорційно" відповість на кроки України, вжиті через іранські дрони 

 Фото: дрони в невідомомому місці в Ірані, Iranian Army/WANA (West Asia News Agency)/Handout via REUTERS 

Іран планує "пропорційні дії" у відповідь на рішення України знизити рівень дипломатичних відносин, через повідомлення про постачання іранських безпілотників до Росії, заявив у суботу речник МЗС Ірану.

Нассер Канаані сказав, що Україна повинна "не піддаватись впливу третіх сторін, які прагнуть зруйнувати відносини між двома країнами", йдеться в заяві міністерства.

Україна заявила в п'ятницю, що позбавить акредитації посла Ірану та значно скоротить кількість дипломатичного персоналу в посольстві Ірану в Києві через рішення Тегерана постачати російським військам безпілотники. Президент Володимир Зеленський назвав цей крок “співпрацею зі злом".

Канаані сказав, що рішення України «базується на непідтверджених повідомленнях і є результатом ажіотажу в ЗМІ з боку іноземних сторін».

Він не говорив прямо про дрони. Раніше Іран заперечував постачання безпілотників Росії, але газета Kayhan заявила в суботу, що були продані «сотні озброєних безпілотників».

"Вже деякий час іранські безпілотники проводять операції в небі України проти НАТО", - повідомляє газета, керівника якої призначає верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї.

Військове керівництво на півдні України заявило в суботу, що збило щонайменше сім іранських безпілотників, у тому числі шість дронів "камікадзе" Шахед-136 над морем поблизу портів Одеса та Південний у п'ятницю.

Сюди ввійшли - вперше в Україні - Mohajer-6, великий іранський безпілотник, повідомило Південне військове командування.

Радник президента України Михайло Подоляк твітнув англійською мовою в суботу, що Іран підтримує Росію, «надаючи сучасні безпілотники відсталій країні для вбивств українців».

Маск активує Starlink для підтримки свободи інформації в Ірані

У відповідь на твіт держсекретаря США Ентоні Блінкена  винахідник і мільярдер Елон Маск написав у твітері лише два слова: «Активую Starlink».

Інтернет-сервіс компанії Starlink, який відіграв важливу роль під час російського вторгнення в Україну, буде увімкнутий і в Ірані, де відбуваються антиурядові протести. Про це заявив у п’ятницю, генеральний директор корпорації SpaceX Елон Маск.

У відповідь на твіт держсекретаря США Ентоні Блінкена про те, що Сполучені Штати вжили заходів «для просування свободи Інтернету та вільного потоку інформації» для іранців американський бізнесмен і мільярдер Елон Маск написав у Twitter лише два слова: «Активую Starlink».

У п’ятницю Міністерство фінансів США оприлюднило рекомендації щодо розширення інтернет-сервісів, доступних для іранців, незважаючи на санкції США проти Тегерана.

Американські посадові особи заявили, що цей крок допоможе іранцям отримати доступ до інструментів, які можна використовувати для обходу державного стеження та цензури. Разом з тим, ці рекомендації не зможуть допомогти, якщо Тегеран для придушення інакомислення відключить доступ до Інтернету для більшості громадян як це було зроблено у середу.

В Ірані вже другий тиждень відбуваються протести після загибелі в ув’язненні 22-річної жінки Махси Аміні, яку заарештувала поліція моралі за носіння «невідповідного одягу».

За станом на ранок суботи, під час тижневих демонстрацій загинули 35 людей, повідомило державне телебачення Ірану. Протести відбуваються у більшості з 31 провінції країни.

Президент Ірану Ібрагім Раїсі заявив, що держава повинна «рішуче впоратися» з протестами, в яких провідну роль відіграють жінки, які розмахують та спалюють традиційні хустки, які вони зобов’язані носити на вулицях.

У понеділок Маск заявив, що компанія хоче надати іранцям послугу супутникового широкосмугового зв’язку Starlink, яка вже надається Україні для її боротьби з вторгненням Росії. Інтернет-термінали Starlink від SpaceX були доставлені в Україну на п’ятий день після початку вторгнення у відповідь на прохання у Twitter від українського уряду.

У повідомленні використано інформацію агентства Reuters.

“Буде натхнення відбудувати країну і, сподіваюся, все це займе не десятиріччя, а роки” – міністр інфраструктури України Олександр Кубраков

Шкода, завдана вторгненням Росії в Україні в період з лютого до першого червня цього року становить понад 350 мільярдів доларів. Такими є данні спільного звіту Світового банку, уряду України та Європейської комісії. Де взяти ці кошти?

Більше

XS
SM
MD
LG