Українська влада байдужа до релігійної дискримінації?

У щорічному звіті Державного департаменту США про свободу віросповідання в 2011-му році, оприлюдненому у понеділок, зазначено, що релігійна нетерпимість у світі не зменшується. Держсекретар США Гілларі Клінтон заявила, що світ «відступає назад» у дотриманні релігійної свободи, яка є важливим правом людини.

Аналізуючи ситуацію в Україні, автори звіту зазначили, що загалом українська влада поважає свободу віросповідання, однак не демонструє тенденції ні до покращення, ні до погіршення дотримання та захисту права на релігійну свободу.

Хоч в Україні формально немає державної релігії, у звіті підкреслено, що у деяких регіонах спостерігається дискримінація владою різних релігійних конфесій.

«В окремих регіонах країни невеликі релігійні групи повідомили про неоднакове ставлення представників місцевої влади. Часом місцеві посадовці стають на бік однієї зі сторін при релігійних суперечках між конфесіями у питаннях повернення конфіскованого у радянські часи церковного майна», – йдеться у звіті Держдепартаменту США.

Так, у деяких районах в центрі на півдні країни, католики, члени УГКЦ і мусульмани повідомляли про випадки дискримінації. Водночас у деяких західних регіонах, представники УПЦ заявили, що місцева влада часом не хотіла вирішувати їхніх проблем.

Звіт уряду США про релігійну свободу у світі також наголошує на наявності в Україні випадків антисемітизму та обмеження у правах мусульман і деяких християнських конфесій. Були також повідомлення про вандалізм релігійної власності.

Духовне управління мусульман України повідомило про деякі труднощі з реєстрацією нових релігійних громад у Криму через політичні суперечки з місцевими органами влади.

Представники кримських татар критикують уряд півострова, який дозволив школам використовувати підручники, що містять історично неправильну інформацію про кримських татар-мусульман, що сіє міжетнічну ворожнечу.

Члени єврейської громади в Україні висловлюють занепокоєння приватизацією земель, на яких були колишні єврейські кладовища, синагоги чи інші історичні споруди. Лідери єврейської громади повідомляють також про перешкоди з боку муніципальних органів влади у реституції єврейських споруд в Ужгороді, Одесі, Тернополі, Києві.

Крім того, лідери мусульманської громади висловили стурбованість з приводу невирішених претензій реституції історичних мечетей у Миколаєві, Дніпропетровську та Алушті.

Автори звіту також звертають увагу на позицію Української греко-католицької церкви, яка в листопаді 2011-го року констатувала, що президент України Віктор Янукович надає перевагу Українській православній церкві Московського патріархату. Глава Греко-католицької церкви, Патріарх Святослав, сказав, що надаючи перевагу УПЦ МП, президент Янукович спонукає «чиновників різних рівнів підсвідомо наслідувати свого президента і відкрито демонструвати неприхильність до інших конфесій».

Втім автори звіту зазначають і певні позитивні зміни щодо свободи віросповідання. Так, у грудні минулого року відчинила свої двері для віруючих перша мечеть у Києві, яка є однією з найбільших мечетей у Європі. Її спорудження тривало понад 10 років.

У травні минулого року 80 мусульманських і єврейських лідерів України та Росії зустрілися в Києві, щоб обговорити стратегію боротьби з дискримінацією мусульман та проявами антисемітизму у цих країнах. Це була перша зустріч, під час якої мусульманські та єврейські лідери зобов'язалися працювати разом для викорінення релігійної нетерпимості.

За даними звіту американських дипломатів, в Україні зареєстровано 35 тисяч релігійних організацій, котрі представляють 55 конфесій. 31% громадян вважає себе членами Української православної церкви Київського патріархату, 26% – членами Української православної церкви Московського патріархату, 2% – Української автокефальної православної церкви. Також зазначено, що понад 90% членів найбільшої неправославної церкви – Української греко-католицької – проживає у західних областях України.

Посол США, співробітники посольства та інші офіційні особи США закликають українську владу підтримувати постійний діалог з релігійними лідерами різних конфесій та сприяти свободі віросповідання в країні.