Спеціальні потреби

Актуально

Європа назагал підтримує санкції США проти Росії, які Москва назвала “повномасштабною торговельною війною”

Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер

ЄС та європейський бізнес готуються до впровадження нового режиму санкцій США щодо Росії, після того як президент Дональд Трамп неохоче підписав ухвалений Конгресом законопроект.

Крок Вашингтона обурив Москву, де прем’єр-міністр Медведєв назвав санкції “повномасштабною торговельною війною” і поскаржився, що адміністрація Трампа “повністю безсила”

Бізнес-кола у Європі, які ведуть справи з Росією, очевидно прагнуть лобіювати проти санкцій, але політична більшість у Європі, значною мірою, підтримує американський закон
Тімоті Еш, BlueBay Asset Management

Європейські політики висловили застереження щодо можливого негативного впливу американських санкцій, але Брюссель наголошує, що США та ЄС повинні діяти спільно, аби змусити Росію поважати міжнародні закони.

Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер сказав у середу, що США у новому законі про санкції щодо Росії врахували деякі застереження ЄС, але Брюссель буде готовий до відповідних дій, якщо санкції зачіпатимуть економічні інтереси Євросоюзу.

Раніше у Європі висловлювали стурбованість долею контрактів європейських компаній з Росією, зокрема багатомільярдного проекту побудови газопроводу “Північний потік-2” з Росії до Німеччини по дну Балтійського моря.

Погляд інвесторів

Тімоті Еш, представник інвестиційної компанії BlueBay Asset Management, відповідальний за стратегію на нових ринках, висловив “Голосу Америки” думку, що бізнес-кола Європи назагал визнають потребу санкцій щодо Росії.

Санкції проти Росії виявилися живучіші, ніж дехто передбачав
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:42 0:00

В інтерв’ю у Лондоні про запровадження нових американських санкцій він сказав, що Велика Британія, хоч і почала процес виходу з ЄС, буде і далі підтримувати режим санкцій Євросоюзу.

“Голос Америки”.: Якого впливу від нових санкцій очікують європейські компанії?

Тімоті Еш: У найближчій перспективі вони напевне не матимуть надзвичайно великого впливу. Одразу після того, як президент Трамп їх підписав нічого фактично не змінюється. Але у подальшій перспективі це досить важливо. Закон кодифікує санкції - ускладнює можливість їх скасування. Якщо пригадати закон про санкції, відомий як поправка “Джексона-Веніка”, він протримався 30 років. Перша фаза теперішніх санкцій, запроваджена після російського вторгнення в Крим, а потім на Донбасі, могла бути скасована указом президента дуже легко. Отже бізнес-кола на Заході тепер враховуватимуть, що санкції на довго. Я вважаю, що західні компанії, які інвестували в Росію, будуть тепер двічі зважувати перед тим, як починати нові проекти. На можливості інвесторів у Росію це впливатиме дуже суттєво. Для Росії, яка економічно потерпає вже 4-5 років через низькі ціни на нафту, проблеми зі структурними реформами та через неприятливі геополітичні умови зі слабким економічним зростанням - це означає, що імовірність відродження російської економіки ще менша.

Г.А.: Чи може це спричинити нову хвилю втечі західного капіталу з Росії?

Т.Е.: Я не певен, що капітал втікав до цього часу. Він просто не надходив. Напруженість у геополітичних взаєминах між Росією та Заходом вже давно змушувала західних інвесторів до обережності. Перед тим, як розбудовувати активи в Росії інвесторам треба було дуже добре все обмірковувати стан і перспективи геополітики. Ті, хто хотів інвестувати в Росію 2013-14 року, напевне відкладали рішення, а теперішній американський закон про санкції змусить багатьох відкласти плани далі на невизначене майбутнє. Процес інвестицій в Росію буде заморожений. Цікаво, що в цій ситуації росіяни почали більше самі виводити гроші з Росії.

Г.А.: Німеччина, Австрія обурювалися впливом нових санкцій США на Європу? Для них це серйозна проблема?

Т.Е.: Я знаю, що законопроект Конгресу був дещо змінений у відповідь на застереження, висловлені європейцями. Я так розумію, що певною мірою це вгамувало стурбованість Європи. Але також я вважаю, що є розуміння причин того, чому Конгрес США вважав за потребне схвалювати такий закон. Це частково відображає брак довіри до адміністрації Трампа. Але це також відображає відчуття на Заході, що Росія поводилася недоброзичливо до України і до Заходу взагалі. Я би також вказав, що у Європі, навіть в кожній окремій країні, погляди різняться.

Очевидно, що деякі бізнес-кола не хочуть жодних санкцій - в Німеччині наприклад. Очевидно, що вони лобіюють дуже активно, щоб не запроваджували принаймні додаткові санкції, а також за пом’якшення вже існуючих. Але я вважаю, що було б помилкою стверджувати, що Європа виступає проти цих санкцій Конгресу США. Я вважаю, що у Європі є значна підтримка. Колишній прем’єр-міністра Данії, який очолював НАТО, Андерс Фоґ Расмуссен написав нещодавно дуже переконливу статтю у Financial Times, аргументуючи потребу нових санкцій. Ті бізнес-кола у Європі, які ведуть справи з Росією, очевидно прагнуть лобіювати проти санкцій, але політична більшість у Європі, значною мірою, підтримує американський закон.

Г.А.: Наскільки важко підприємцям виконувати санкції?

Т.Е.: Така компанія як BlueBay має перевагу, бо наші інвестиції "гарячі" і їх легко рухати. Теоретично ми можемо швидко зайти і вийти. Ми в фізичні активи не інвестуємо. Отже для різних бізнесів це по-різному. Я припускаю, що коли ви інвестували у фізичні активи чи у торгівлю в Росії до 2013-го, коли відносини Росії із Заходом були набагато сприятливіші, то вас подальший розвиток подій напевне застав зненацька і неприємно здивував. Очевидно, що ті компанії, які вже вклали гроші, були не дуже задоволені. Очевидно, що їм краще було б без санкцій. Але я вважаю, що зрештою західний бізнес розуміє, що дружні взаємини Заходу з Росією були би чудові, вигідні. Нам не допомагає те, що російські військові контингенти зараз протистоять західним. Дехто вказує, що Росія намагається підірвати західні інституції, західну демократію, підірвати НАТО. Усі ті інституції були основою миру й стабільності у Західній Європі і в межах атлантичного альянсу з часу Другої світової війни. Бізнес процвітав разом з розвитком тих інституцій і завдяки їм. Я вважаю, що зрештою західні бізнес-кола розуміють, що і чому роблять західні политчні кола, які намагаються підштовхнути Росію до іншої політики, коли йдеться про безпеку, мир та демократію.

Дивіться також: Експерт: чому витік інформації у ЗМІ щодо надання Україні летальної зброї свідчить, що план насправді рухається нелегко.

Всі новини дня

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG