Спеціальні потреби

Актуально

Результати зустрічей США та РФ: сторони залишились на своїх позиціях

RUSSIA-USA/SECURITY

Після перемовин США, НАТО та ОБСЄ із представниками Кремля, сторони залишились на своїх позиціях, говорять експерти, опитані "Голосом Америки". Зокрема, країни члени Альянсу та ОБСЄ відкинули вимоги Росії, як такі, що суперечать базовим принципам свободи вибору для кожної держави.

“Усі союзники об’єднані за основним принципом, що кожна країна має право обирати свій власний шлях. Це закріплено у багатьох фундаментальних документах. Документах, які є основою європейської безпеки” - заявив Генеральний Секретар НАТО, Єнс Столтенберг під час підсумкового брифінгу, за результатами зустрічі.І звичайно, Росія не має права вето щодо вступу України в НАТО”, - підкреслив генсек.

Своєю чергою, заступниця Держсекретаря США, Венді Шерман, що РФ продовжує накопичувати війська на кордонах з Україною.

Росія - велика країна із величезною територією...Вона – потужна країна. Те, що вони відчувають загрозу від меншої України, демократії, яка розвивається, - важко зрозуміти, відверто кажучи. Навіщо їм сто тисяч військових на кордоні? Вони кажуть, що це не для вторгнення, а для маневрів і сьогодні зранку повідомлено про бойові стрільби. Для чого це? Якщо не для вторгнення, то для залякування? Для підривної роботи? Я не знаю. Але це не допомагає дипломатичному вирішенню, тому Росія має зробити вибір”, - заявила Шерман, після завершення зустрічей НАТО в Брюсселі.

Натомість представник російського МЗС заявив, що НАТО реалізує політику стримування Росії, яка буцімто загрожує Москві.

«У 1997-му, в двері НАТО стукала лише одна країна, яка має спільний кордон з Росією, - це Польща. Сьогодні багато країн приєдналися до НАТО, їхні території використовуються для проектування сили у напрямі Росії, - із різних географічних напрямків і на стратегічну глибину. Це серйозно погіршує нашу безпеку і створює для неї неприйнятні ризики», - стверджує Александр Грушко, заступник міністра закордонних справ Росії.

У грудні минулого року Росія оприлюднила текст пропонованої угоди про “гарантування безпеки Росії та держав-членів НАТО”. В цьому документі Москва вимагає заборонити членство в НАТО для України та інших пострадянських держав. А також, припинити військову співпрацю США та інших членів альянсу із цими державами. Росія також вимагає вивести війська та озброєння із території так званих, “нових членів альянсу”: країн, які долучились до блоку після розпаду СРСР, зокрема Польщі та країн Балтії.

«Ми зараз бачимо боротьбу між однією світовою моделлю, коли країни мають суверенний вибір діяти у вільному середовищі лібералізму, та моделлю європейської безпеки, в якій великі держави-хулігани змушують менші держави діяти під їхнім впливом. Іншими словами, - західна модель лібералізму та демократії проти російської моделі авторитарної, великої геополітики», - пояснює Бруно Лете, експерт Німецького Фонду Маршалла США.

НАТО, як оборонне партнерство, ніколи не загрожувало Російській Федерації. Альянс, це уособлення демократії, якої боїться режим Володимира Путіна, вважає Александр Вершбоу, колишній заступник генсекретаря НАТО.

Він [Путін] боїться, що Україні та іншим пострадянським державам вдасться закріпити демократію та інтегруватися із Заходом. Це не загрожує безпеці Росії, це загрожує російському авторитарному режиму
Александер Вершбоу

«Він боїться, що Україні та іншим пострадянським державам вдасться закріпити демократію та інтегруватися із Заходом. Це не загрожує безпеці Росії, це загрожує російському авторитарному режиму. Ось про що йдеться. Путін дуже вміло змінює тему, - але насправді, мова завжди йшла саме про це», - пояснює Вершбоу.

Водночас, ризик повномасштабної війни залишається високим, наголошують експерти та посадовці. І в першу чергу він сконцентрований на російсько-українському кордоні. Як повідомляють Західні держави та ЗМІ - Москва продовжує перекидати військові сили та озброєння до окупованого Криму, а також у прикордонні з Україною регіони.

«Ви не відправляєте свої війська на верхівку пагорбу лише для того, щоб покликати їх назад у казарми. Це дуже важко зробити будь-якому генералу. Треба також пам’ятати, що Путін дуже горда і небезпечна людина, а його наміри не варто недооцінювати», - Прокоментував "Голосу Америки" колишній речник СММ ОБСЄ в Україні, Майкл Боцюрків.

Своєю чергою міністр закордонних справ Польщі, Рау Збіґнєв, по завершенню перемовин ОБСЄ з Росією у Відні, заявив що Європа як ніколи близька до імовірної, повномасштабної війни: «Здається, ризик війни в регіоні країн ОБСЄ зараз вищий, ніж будь-коли за останні 30-ть років», - підсумував Збіґнєв.

Ми не маємо великих надій, через сильний розрив між сторонами. Але принаймні, поки є діалог немає війни
Бруно Лете

Наразі, багато домовленостей між НАТО, ОБСЄ та Росією вимагають перегляду. Зокрема, попередня оборонна концепція НАТО була прийнята у 2010-му році. У документі Росія згадувалась як “конструктивний партнер”. Відтоді, ситуація на міжнародній арені відчутно змінилась, - наголошують експерти. Очікується, що новий оборонний план Альянсу буде прийнятий у червні 2022-го, під час саміту, у Мадриді. Відтак на міжнародну спільноту чекає ще не один раунд перемовин із Москвою.

І хоч низька результативність нинішніх переговорів була передбачуваною, більшість експертів погоджуються, що це краще ніж відсутність перемовин взагалі. Сам факт діалогу, - вже є досягненням, наголошує Бруно Лете, експерт Німецького Фонду Маршалла США: «Ми не маємо великих надій, через сильний розрив між сторонами. Але принаймні, поки є діалог немає війни».

Всі новини дня

Демократи в Конгресі хочуть вивести військо з Саудівської Аравії та ОАЕ після рішення ОПЕК+, що йде на користь Росії

Будівля Конгресу США у Вашингтоні

Рішення ОПЕК+, об'єднання країн - основних постачальників нафти у світі, куди входить і Росія, – різко скоротити видобуток нафти в листопаді викликало активне обговорення серед політиків у США.

У провладній Демократичній партії США різко критикують позицію ОАЕ та Саудівської Аравії, які є членами ОПЕК+ . Конгресмени-демократи Том Маліновські, Шон Кестен та С'юзан Уайльд ініціювали подання до Конгресу, в якому закликали вивести із Саудівської Аравії та ОАЕ війська США та системи протиповітряної оборони.

Конгресмени назвали рішення ОПЕК+ "ворожою дією проти Сполучених Штатів і чітким сигналом, що [Саудівська Аравія та ОАЕ] обрали сторону Росії у війні проти України".

"Обидві країни давно покладаються на американську військову присутність у Перській затоці. Ми не бачимо причин, чому американські війська та підрядники мають продовжувати надавати ці послуги країнам, які активно працюють проти нас", - йдеться в ініціативі.

"Якщо Саудівська Аравія та ОАЕ прагнуть допомагати Путіну, вони мають просити оборону у нього", - додали політики.

Законодавці від опозиційної Республіканської партії на тлі цього рішення, поновили критику Байдена за буцімто недостатню увагу до стимулювання внутрішнього видобутку.

Президент США Джо Байден назвав рішення ОПЕК+ короткозорим, особливо з огляду на нестабільність на енергоринку, яку викликала війна Росії в Україні.

Для того, щоб стримати зростання цін всередині країни, США вивільнять в листопаді ще 10 мільйонів барелів нафти зі Стратегічного резерву. Байден також закликав американські компанії зменшити розрив між оптовими та роздрібними цінами на нафтопродукти, мовиться в заяві.

В середу ОПЕК+ вирішив скоротити продаж нафти на світовому ринку на 2 мільйони барелів щодня, починаючи з листопада.

Як повідомляв Голос Америки, ЄС та "Група семи" планують встановити цінові обмеження на російську нафту.

Олександра Матвійчук: Нобелівська премія миру – відзнака всьому українському народу. Відео

«В першу чергу (Нобелівська премія миру) - відзнака всьому українському народу, який у цій війні з Росією бореться за свободу і за право мати демократичний вибір, як такий. І ми зараз платимо за це досить високу ціну», - заявила голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Путін поговорив з президентом Туреччини про Україну та «останні події» 

Президент Туреччини Ердоган та президент Росії Путін під час зустрічі у Самарканді

Президент Туреччини Таїп Ердоган провів телефонну розмову з російським колегою Володимиром Путіним про покращення двосторонніх відносин. Ердоган ще раз підкреслив готовність Анкари зробити свій внесок у мирне вирішення війни в Україні, повідомили в офісі Ердогана в п'ятницю, 7 вересня.

За даними Управління комунікацій Туреччини, у розмові також обговорювалися останні події в Україні після вторгення Росії на початку цього року.

Зокрема, на свої сторінці Twitter, Управління комунікацій Туреччини оприлюднило коментар президента Ердогана щодо телефонної розмови з Путіним, з яким він виступив після п’ятничної молитви. "Він зокрема подякував за наше посередництво та сказав: "Я вітаю з успішним посередництвом", - прокоментував Ердоган.

Туреччина, яка є членом НАТО, має тісні стосунки як з Україною, так і з Росією. Наразі Туреччина намагається збалансувати обидва напрямки відносин під час війни, не приєднується до західних санкцій проти Москви, одночасно критикує російське вторгнення та поставляє Києву військові безпілотники.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, у заяві, яку МЗС Туреччини видало у суботу, 1 жовтня, мовиться, що Анкара відкидає російську анексію.

Разом з ООН, Туреччина виступила посередником у липневій угоді щодо розблокування експорту українського зерна з чорноморських портів, що досі залишається єдиним значним дипломатичним проривом у семимісячному конфлікті.

Відносини Туреччини з Росією є складними, оскільки дві країни тісно співпрацюють у постачанні енергоресурсів, водночас перебуваючи у суперечках щодо Сирії, Лівії та Азербайджану.

В статті використано матеріали Reuters.

"Відзнака всьому українському народу" - в "Центрі громадянських свобод" відреагували на Нобелівську премію

Українську правозахисну організацію «Центр громадянських свобод» відзначили Нобелівською премією миру 2022 року.

"Це було доволі неочікувано для мене і для нашої команди отримати Нобелівську премію миру", - каже Олександра Матвійчук, Голова "Центру громадських свобод" в коментарі Мирославі Гонгадзе, Голос Америки.

"Ми розцінюємо це не просто як відзнаку правозахисної роботи «Центру громадянських свобод», яку ми ведемо в Україні і в усьому регіоні. В першу чергу (розцінюємо це) як відзнаку всьому українському народу, який у цій війні з Росією бореться за свободу і за право мати демократичний вибір як такий. За право жити і будувати країну, в якій права кожної людини захищені, влада підзвітна, правосуддя незалежне, а поліція не розганяє мирні студентські демонстрації. І ми зараз платимо за це досить високу ціну", - додала Матвійчук.

Центр здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам дотримання прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо, пише "Радіо Свобода".

Нагороду також отримали білоруський правозахисник Алесь Беляцький та російська правозахисна організація «Меморіал». У Нобелівському комітеті вказують: «Лауреати Нобелівської премії миру 2022 року представляють громадянське суспільство у своїх країнах. Вони протягом багатьох років пропагували право критикувати владу та захищати основні права громадян. Вони доклали видатних зусиль, щоб задокументувати військові злочини, порушення прав людини та зловживання владою. Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії».

В статті використано матеріал "Радіо Свобода".

Установа ООН призначила слідчого з порушень прав людини в Росії

Архівне фото: Зала засідань Ради з прав людини ООН

ЖЕНЕВА, 7 жовтня (Reuters) – У п’ятницю правозахисний орган ООН проголосував за призначення нового незалежного доповідача щодо ймовірних порушень прав людини в Росії, звинувативши Москву у створенні «атмосфери страху» через репресії та насильство.

17 членів проголосували «за», шість «проти», 24 утрималися. Цей крок є першим випадком, коли Рада з прав людини, яка існує 16 років, призначила спеціального експерта для перевірки дотримання прав людини одним з членів так званої «п’ятірки», які займають постійні місця в Раді Безпеки. «Ми хочемо, щоб сьогодні було ясно, що ми не забули тих, хто бореться за свободу вдома, у той час як (президент Росії Володимир) Путін чинить репресії проти російського народу та за кордоном», – посол Великої Британії при ООН у Женеві Саймон Менлі, сказав Reuters відразу після голосування.

Майже 50 країн подали позов, включаючи Великобританію, країни ЄС, за винятком Угорщини, а також Сполучені Штати, Україна, Японія та Колумбія. Проти проголосували Китай, Венесуела, Куба, Еритрея, Болівія та Казахстан

Цей крок є наслідком цьогорічного посилення російських законів щодо покарання людей, які, на думку Москви, дискредитують збройні сили або поширюють фейкову інформацію, а також примусового закриття правозахисних груп, зокрема «Меморіалу», який у п’ятницю отримав Нобелівську премію миру.

Посол Росії в ООН у Женеві Геннадій Гатілов заявив, що позов містить «потік неправдивих звинувачень».

"Цей проект резолюції є ще одним прикладом того, як західні країни використовують цю раду для досягнення своїх політичних цілей", - сказав він.

Посланник Китаю Ян Чжилунь звинуватив західні країни, які внесли проект, у подвійних стандартах щодо прав людини, вказавши на проблеми з расизмом і мігрантами вдома.

Рада, що складається з 47 членів, глибоко розділена, де зростає хор країн на чолі з Росією та Китаєм, які виступають проти будь-яких дій проти конкретних країн, що, на їх думку, є політичним втручанням.

П'ятнична перемога стала полегшенням для західних країн після провалу рішення стосовно Китаю в четвер.

Більше

XS
SM
MD
LG