Спеціальні потреби

Актуально

Російська дезінформація намагається створити враження, що серед союзників є розкол, в надії, що так воно і станеться – Дженсен

«Росіяни продовжують відстежувати будь-які розбіжності у позиції союзників для того, щоб зіграти на них» – Дональд Дженсон

Росія вигравала в інформаційній війні проти України до початку широкомасштабної агресії, але після неї український наратив почав домінувати в інформаційному просторі на Заході, говорить Дональд Дженсен, директор з питань Росії та Європи в Інституті миру США. На його думку, український успіх ще не був достатньо досліджений і пояснений.

З іншого боку, він застерігає від того, щоб називати цю битву виграною, бо російська пропаганда продовжує отримувати рекордні інвестиції з російського бюджету та використовувати будь-які можливості, які з’являються на Заході для того, щоб підірвати його єдність та домогтися припинення допомоги Україні.

Про це аналітик розповів кореспондентці «Голосом Америки» Наталці Чуріковій у розмові, яка відбувалася під час форуму Фундації США-Україна у Вашингтоні у четвер, 1 грудня.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Дональд Дженсен: Гадаю, що українці дуже вдало зуміли використати нові технології, наприклад, соціальні мережі та короткі відео. Коли вони публікують відео російських звірств, наприклад, цьому важко щось протиставити. Українська розповідь є чіткою, послідовною, і передусім позитивною – Україна бореться за незалежність, за свободу, проти тиранії.

Також важливо, що українці дуже дисципліновані – вони не повідомляють, де їхні війська, які вони несуть втрати. І це було б неможливо без співпраці між цивільними та військовими. На загал, мушу сказати, що українські військові та українське суспільство настільки здивували Захід, що ми досі перетравлюємо цю інформацію.

Наталка Чурікова: Ще донедавна західна преса представляла українську позицію та російську в рівній мірі, при тому що російська складалася, можливо, на 90% з дезінформації. І так, на думку багатьох оглядачів, російська дезінформація цілком легітимно просувалася на Заході. Після широкомасштабного вторгнення виявилося, що без цього штучного балансу можна обійтися. Як ви пояснюєте цю зміну?

Д.Дж.: Думаю, частково це пояснюється тим, що у світі перестали вірити в російський наратив. Також російська пропаганда змінила напрямок – тепер вони воюють не проти України, а проти НАТО, і західна преса вже висвітлює не так українську позицію, як позицію власних урядів.

Ще один аспект – росіяни піднімали ставки аж до того, що Путін постійно загрожував ядерною зброєю. І лише коли радник Білого дому з питань безпеки Джейк Салліван поїхав і сказав їм, що краще б вони це припинили, і тоді вони перестали про неї згадувати. І це також вплинуло на суспільні настрої та на висвітлення Росії в пресі.

Але, що залишилося, так це те, що росіяни продовжують відстежувати будь-які розбіжності у позиції союзників для того, щоб зіграти на них – це було перед самітом G-20, перед зустріччю президента США Джо Байдена і президента Франції Еммануеля Макрона. Але проблема для них полягає у тому, що росіянам уже ніхто не вірить, особливо в тому, що стосується подій на сході Європи. І в цьому також є заслуга української сторони, яка показала, що росіянам не можна вірити.

Н.Ч.: Але сила російської інформаційної війни полягала у тому, що вони могли знати тему, яка насправді турбувала західних політиків, західні суспільства, роздути її до величезних масштабів та використовувати знову і знову, поки люди не починали вірити, що проблема дійсно є настільки великою.

Д.Дж.: Саме так. Візьмімо приклад з цього тижня, коли питання переговорів, яке турбує західне суспільство, і яке стало широко обговорюватися і у політичних колах, що ухвалюють рішення.

Виступає, наприклад, міністр закордонних справ Сергій Лавров, як він зробив сьогодні зранку (у четвер, 1 грудня, – ред.), і каже, що Росія хоче переговорів. Це звучить дуже добре, особливо для деяких політиків у Європі, які мають більш м'який підхід до Росії, наприклад, в Італії, в Іспанії, донедавна у Франції та Німеччині. І це послання розраховане на них.

Росіяни не збираються іти на переговори, але вони хочуть знайти місця, де міцність альянсу є найвразливішою. І те, що говорить Лавров – це просто неправда, бо він каже, що в березні вони мали вже рамки мирної угоди, але це не так. Бо це були дуже загальні розмови, а потім відкрилися російські звірства в Бучі і все розпалося.

Росіяни добре знають, що ідея переговорів має своїх прихильників у західному суспільстві та серед політиків, вона не домінує, але вони пробують, наполягають, просувають знову і знову, чекаючи на той момент, коли ця теза здобуде більшу підтримку.

Навіть сьогоднішні слова президента Байдена, коли він сказав, що може зустрітися з Путіним, якщо він дійсно хоче закінчити війну, але росіяни виривають ці слова з контексту, спрощують їх, перекручують, і представляють так, ніби в американській позиції немає узгодженості.

Або інший приклад – зустріч директора ЦРУ Білла Бернса з головою Служби зовнішньої розвідки Росії Сергієм Наришкіним у Туреччині, яку росіяни представили як припинення американської підтримки України. Але зустріч була про щось інше. Це їх не зупиняє, бо вони мають на меті створити враження, що союзники розколоті, що всередині США є розкол, в надії, що так воно колись і станеться.

Н.Ч.: З початку вторгнення, і особливо тоді, коли росіяни почали програвати на полі бою, стали більш помітні такі гравці як російські військові блогери. Яка їхня роль?

Д.Дж.: Частково вони з’явилися внаслідок розвитку технологій, поширення Телеграм-каналів. А частково через те, що з’явилася потреба у тому, щоб підігрівати суспільні настрої. Якщо ви так званий патріот, прихильник жорсткої лінії щодо України, то ви не можете критикувати Путіна, але можете виливати всю злість на генералів. І цим, нібито, створювати тиск на Кремль. Одним з найбільш відомих з них є Гіркін, засуджений за збиття малазійського літака рейсу МН-17 над Донбасом. Але він активно виступає як військовий блогер, був в ефірі навіть сьогодні.

Н.Ч.: Наскільки вони виконують завдання Кремля? Чи наскільки їм дають можливість бути незалежними?

Д.Дж.: Їх фінансують різні фракції серед російської еліти, служби безпеки, міністерства оборони, можливо, ті, що пов’язані з (секретарем Ради національної безпеки Росії Миколою) Патрушевим, можливо, з Наришкіним. Але з моменту широкомасштабного вторгнення Путін перебуває між різними фракціями, різними течіями, які радять, в якому напрямку рухатися. І важко сказати, чи наступна течія буде шукати миру, чи примирення.

Н.Ч.: Власне, здається, ніхто з серйозних політиків та оглядачів в Україні не вірить у можливість стійкого миру, поки при владі в Росії є хто-небудь із цих груп. І ті, що говорять про мир, вважаються небезпечнішими, ніж ті, хто відверто проповідують війну. Чи ви з цим погоджуєтеся?

Дуже розчаровує, що в Росії немає руху за мир. Люди не хочуть бути мобілізованими, якісь протести ми бачимо, але вони не за мир борються, а за те, щоб їх не вбили на війні

Д.Дж.: Не можна узагальнювати про все суспільство, але Путін має велику підтримку досі. Ця підтримка, можливо, не є глибокою, але широкою вона є. І, що дуже розчаровує, що в Росії немає руху за мир. Люди не хочуть бути мобілізованими, якісь протести ми бачимо, але вони не за мир борються, а за те, щоб їх не вбили на війні. Руху за мир, який ми бачили в у 1980-х у Німеччині, скажімо, немає, нічого з цього ми в Росії не бачимо. І правда полягає у тому, що росіяни, різною мірою, але підтримують війну в Україні.

Н.Ч.: Дякую за розмову.

Як повідомляв «Голос Америки», міжнародні правозахисні організації наголошують, що з початком вторгнення Кремля в Україну, російський уряд посилив репресії проти власного населення та ще сильніше обмежив доступ до інформації та свободу інтернету. Про це, зокрема, мовиться в останньому дослідженні «Дому Свободи» (Freedom House).

За підрахунками «Дому Свободи», російський уряд заблокував понад 5000 веб-сайтів, змусив ЗМІ назвати війну «спеціальною військовою операцією» та запровадив закон, який передбачає до 15 років позбавлення волі для тих, хто поширює інформацію про російську війну, називаючи будь-яку критичну інформацію «неправдивою».

Посилення обмежень режиму, як до, так і після початку вторгнення, значно підвищило ризики, пов’язані з онлайн-активністю, і прискорило закриття чи вигнання незалежних ЗМІ з країни, мовиться у звіті.

Дивіться також:

Всі новини дня

«Вступ України в НАТО треба починати» - Борис Джонсон також навернувся до прихильників

Українські солдати на навчанні в Запорізькій області 23 січня 2023р.

Колишній британський прем’єр-міністр Борис Джонсон додав свій голос до тих, хто закликає західні країни відмовитися від двоякої позиції щодо членства України в НАТО і закликав негайно почати процес залучення Києва в альянс «заради стабільності і миру».

Джонсон в американській газеті Washington Post визнав суперечливість і навіть нещирість багаторічних заяв західних лідерів, які з одного боку твердили, що дотримувалися принципу «відкритих дверей» НАТО і визнавали право України на вступ в організацію, але насправді задовольняли вимоги Росії, яка заперечує права українців.

Українцям треба надати все потрібне, щоб якнайшвидше покласти край цій війні, а також ми повинні почати процес прийому України в НАТО, і почати це зараз.

«Результатом стала найгірша війна у Європі за 80 років», - стверджує Борис Джонсон, вказуючи, що «російський президент Владімір Путін зруйнував безліч життів, надій і мрій. Він також знищив найменші підстави співчувати йому, чи потурати його параної».

«Разом з цим він розвіяв доводи проти членства України в НАТО», - вважає Джонсон.

Заклик британського політика додався до щораз ширшого кола авторитетних голосів, які доводять потребу членства України в Альянсі задля майбутнього миру і стабільності у Європі.

99-річний Генрі Кіссінджер, колишній держсекретар США і представник так званих «реалістів» у міжнародній політиці нещодавно також визнав, що війна Путіна змінила і його думку.

«До війни я виступав проти членства України в НАТО, бо я побоювався, що воно розпочало б саме той процес, який ми бачимо зараз. А тепер, коли той процес досяг даного рівня, ідея нейтральної України в даних умовах більше не має сенсу», - сказав Генрі Кіссінджер у доповіді на Світовому економічного форуму у Давосі.

Чітко про роль НАТО як стримувача агресора заявляє і Санна Марін прем’єр-міністерка Фінляндії, яка разом зі Швецією почала процес вступу в альянс під впливом російської війни проти України.

«Я впевнена. Якби Україна вже була членом НАТО, то зараз війни в Україні не було б», - сказала Санна Марін у Давосі, пояснивши, що вважає одним з НАТО гарантів дотримання міжнародних законів, які захищають менші країни від агресивних більших держав.

«Доводи про критерії вступу України в НАТО тепер лунають безглуздо»

«Аргументи, що Україна не готова до членства в НАТО випарувалися», - сказав, коментуючи розвиток дискусій довкола України і Альянсу, старший співробітник Естонського інституту закордонної політики і позаштатний співробітник британського Королівського інституту міжнародних відносин Джеймс Шерр.

Тепер питання полягає в тому, чи прем’єр-міністр Ріші Сунак прилюдно висловиться за це.
Джеймс Шерр

Він зауважив у розмові з «Голосом Америки», що «навіть з огляду на шок війни» буде нелегко змінити позиції низка членів Альянсу щодо перетворення України на союзника, якого вони мали б захищати згідно з 5 пунктом договору НАТО.

Борис Джонсон також зізнався, що він сам тривалий час вважав, що членство України в НАТО неможливе і, що «в деяких європейських столицях цей наслідок виглядатиме неперетравним», але додав, що «від логіки сховатися неможливо».

На думку Джеймса Шерра і далі залишаються «дуже могутні, але менш чітко висловлені причини того, чому деякі члени НАТО в минулому були проти і будуть надалі проти членства України в НАТО, бо пріоритетом деяких тих союзників залишається бажання в довготерміновій перспективі включити Росію в європейську систему».

«Зараз просто сказати, що Україна ще не відповідає критеріям членства в НАТО - це просто безглуздо», - каже аналітик і припускає, що тим державним діячам, які і досі проти українського членства в Альянсі «треба буде виступити з чіткішими заявами, яких вони досі уникали».

Він припускає, що «ця брехня з благими намірами і нечесність» буде тривати, і що аргументів лише урядів східні Європи і окремих політиків та інтелектуалів буде не досить.

«Тепер питання полягає в тому, чи прем’єр-міністр Ріші Сунак прилюдно висловиться за це. Бо Британія щодо цього перебуває в більш вигідній позиції, і до її голосу прислухалися би у Вашингтоні», - зауважив Джеймс Шерр.

Дивіться також:

Байден відповів "Ні" на питання, чи США нададуть Україні літаки F-16 

На запитання журналістки "Голосу Америки" Юлії Ярмоленко, чи нададуть США винищувачі F-16 Україні, президент Байден  відповів ""Ні" . 

Президент США Джо Байден коротко відповів "ні" на запитання про можливість постачання літаків-винищувачів F-16 для України.

На запитання журналістки "Голосу Америки" Юлії Ярмоленко, чи нададуть США винищувачі F-16 Україні, президент Байден відповів "Ні". Жодних інших деталей він не додав.

Раніше в Білому домі заявляли, що обговорюють питання щодо постачання додаткових озброєнь для України, в тому числі, винищувачів F-16.

“Не дивно, що українці просять надати винищувачі, а саме F-16, це не новий запит... Вони очевидно хочуть мати стільки можливостей, скільки можливо. Скажу лише, що ми постійно обговорюємо, розмови з українцями відбуваються майже щодня - про їхні потреби", - сказав напередодні Джон Кірбі, координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США.

Деякі європейські країни, зокрема, Нідерланди та Польща, також заявляли, що не проти надати Україні зі своїх арсеналів американські винищувачі.

«Захищати сім’ю, дітей і Україну». Історія журналіста, який став мінометником. Відео

З початку повномасштабної агресії Росії журналіст Петро Шевченко пішов на фронт і став мінометником. Його відправили на Донецький напрямок, де зараз точаться одні з найгарячіших боїв. Про життя на передовій він розповів Анні Костюченко та Павелу Суходольському.

Українські танкісти прибули до Великої Британії для навчання на танках Челленджер-2. Відео

Українські танкісти прибули до Великої Британії для навчання на танках Челленджер-2. Екс-прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон розповів, що Путін перед вторгненням в Україну у лютому натякав йому про можливість ракетного удару по Британії. Деталі - від Богдана Цюпина.

МОК відкидає звинувачення у пропаганді війни Росії в Україні

Олімпійські кільця на тлі Ейфелевої вежі у Парижі після того, як Франція отримала право проводити Олімпійські ігри 2024. 16 вересня 2017. REUTERS/Benoit Tessier

Міжнародний олімпійський комітет відкинув звинувачення з боку України в розпалюванні війни і назвав заяви українських посадовців наклепом, повідомляє Reuters.

У понеділок радник глави Офісу президента Михайло Подоляк написав у Твіттер, що МОК фактично став промоутером війни, убивств та руйнувань: «Міжнародний Олімпійський комітет із задоволенням спостерігає, як Росія знищує Україну, а потім пропонує Росії платформу для пропаганди геноциду та подальших вбивств. Очевидно, що російські гроші, за які купують олімпійське лицемірство, не пахнуть українською кров'ю», - зазначив Подоляк.

Свою чергою, Міжнародний олімпійський комітет назвав такі заяви наклепом. «МОК рішуче відкидає цю та інші наклепницькі заяви. Вони не можуть слугувати основою для будь-якої конструктивної дискусії», - йдеться в повідомленні комітету, яку цитує Reuters.

Напередодні президент України Володимир Зеленський у традиційному вечірньому зверненні засудив імовірні наміри МОК про допуск російських спортсменів до участі в Олімпійських іграх, і повідомив, що звернувся з відповідним листом до президента Франції Еммануеля Макрона.

«Намагання Міжнародного олімпійського комітету повернути російських спортсменів на змагання та Олімпійські ігри – це намагання сказати всьому світу, ніби терор може бути чимось прийнятним. Ніби можна заплющити очі на те, що Росія робить із Херсоном, із Харковом, із Бахмутом та Авдіївкою», - наголосив президент України.

Водночас міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у повідомленні у Twitter пригадав, що під час літніх Олімпійських ігор у Токіо росіяни завоювали 71 медаль. При цьому 45 із них виграли спортсмени, які є членами Центрального спортивного клубу російської армії. Тому, наголосив міністр, абсолютно неприпустимо дозволяти участь росіян у міжнародних змаганнях. "Армії, яка чинить звірства, вбиває, ґвалтує і грабує. Ось кого несвідомий МОК хоче виставити під білим прапором і допустити до змагань", – зазначив Кулеба.

Президент Національного олімпійського комітету, міністр спорту України Вадим Гутцайт не відкидає, що Україна може бойкотувати Олімпійські ігри, якщо в них братимуть участь спортсмени з Росії й Білорусі. Про це він написав у Facebook 26 січня. "Наша позиція незмінна: допоки в Україні триває війна, російських і білоруських спортсменів не повинно бути на міжнародних змаганнях! Безперечно, наші національні спортивні федерації мають посилити комунікацію з міжнародними федераціями, аби заборона лишилася в силі,” - зазначив Гутцайт.

Польща разом з іншими країнами може висунути ультиматум керівництву Міжнародного олімпійського комітету, якщо росіян і білорусів допустять до Олімпійських ігор 2024 року. Про це 27 січня заявив міністр спорту Польщі Каміль Бортничук, повідомляє Polskie Radio.

"Ми вдаємося до низки заходів на міжнародній арені. Ідеться про міністрів спорту 40 країн, які підписували звернення, щоб створити певний тиск на керівництво Міжнародного олімпійського комітету. Тут має бути створення ефективної коаліції країн, без яких організація Ігор була б неможливою", – зазначив Бортничук.

Міжнародний олімпійський комітет закликав спортивні федерації допустити російських та білоруських спортсменів на змагання у нейтральному статусі, про це йдеться в заяві комітету від 25 січня.

"Спортсмени можуть брати участь у змаганнях як «нейтральні» і жодним чином не представляти свою державу чи будь-яку іншу організацію у своїй країні... Лише спортсмени, які повністю дотримуються Олімпійської хартії, можуть брати участь у змаганнях. Це означає, що, по-перше, змагатися можуть лише ті, хто не виступав проти миротворчої місії МОК, активно підтримуючи війну в Україні", – ідеться в заяві організації.

Міністерство закордонних справ Росії заявило, що будь-яка спроба витіснити Москву з міжнародного спорту приречена на провал.

Більше

XS
SM
MD
LG