Спеціальні потреби

Актуально

Дипломати: адміністрація Байдена імовірно зробить санкції проти Росії "більш відчутними"

Західні дипломати очікують, що прогнозований переможець виборів президента США Джо Байден здійснить перегляд ефективності чинних санкцій проти Росії.

Метою такого перегляду може бути корегування санкцій, щоб посилити їхній безпосередній вплив. Західний дипломат у Вашингтоні анонімно заявив "Голосу Америки", що "вони захочуть зробити санкції більш відчутними".

Інші західні дипломати кажуть, що після розмов із радниками Байдена з питань зовнішньої політики та вивчення коментарів, зроблених у ході виборчої кампанії, у них склалося враження, що адміністрація Байдена намагатиметься запропонувати більш цілісну і послідовну стратегію щодо Росії для Заходу - таку, що узгоджує заходи у сферах військової, економічної, енергетичної, дипломатичної та комунікаційної політики.

Санкції можуть стати однією із перших ініціатив демократичної адміністрації після очікуваної передачі влади президентом Дональдом Трампом у січні. Дипломати прагнуть більшої уваги до широких зусиль для протидії спонсорованим Кремлем дезінформаційним кампаніям та політичним кампаніям впливу. Такі дії, ймовірно, буде схвалено союзниками Америки.

Також очікується більший акцент на донесенні інформації до російського народу й подоланні контролю за інформацією всередині країни з боку Кремля. Очікується, що адміністрація США може пропонувати субсидовані програми навчання за кордоном російській молоді.

Європейські дипломати кажуть, що адміністрація Байдена, напевно, закликатиме уряди союзників уникати змішаних сигналів, які надсилаються намаганнями розширити економічні зв'язки з Росією. Такі дії призведять до зниження економічного впливу та політичного символізму санкцій.

Адміністрація Байдена, ймовірно, буде настільки ж критичною, як і Білий дім Трампа, стосовно російського багатомільярдного газопроводу "Північний потік-2", який повинен пов'язати Росію з Німеччиною. Критики заявляють, що трубопровід зробить Європу більш залежною від Кремля з точки зору енергетичних потреб, і побоюються, що трубопровід може бути використаний як інструмент політичного шантажу.

Експерти із зовнішньої політики, які можуть отримати посади у новій адміністрації, вже виклали своє бачення у статтях та на заходах, організованих аналітичними центрами.

Майкл Карпентер, радник Байдена з питань зовнішньої політики, а також колишній заступник помічника секретаря міністерства оборони США з питань Росії, України та Євразії, у журналі National Interest у 2018 році написав, що санкції не змогли переконати Кремль змінити свою зовнішню політику.

"Росія продовжує вести жорстоку війну на сході України. Вона продовжує свою військову кампанію з ліквідації опозиції до режиму Асада в Сирії. І вона продовжує підривати західні демократії за допомогою кібератак, дезінформації та темних грошей (dark money - англ.). На жодному з цих фронтів Кремль не прагне зменшити свої амбіції або пом'якшити свою поведінку", - заявив Карпентер.

"Щоб санкції проти Росії спрацювали, Сполученим Штатам та їхнім союзникам потрібно відмовитися від символічних жестів і запровадити сильніші санкції, які матимуть негайний економічний вплив", - написав він. Карпентер заявив, що він виступає за санкції проти російських банків та запровадження фінансових санкцій, які можна масштабувати, переходячи від менших банків до більших, щоб тиснути на Кремль.

Вказуючи на агресію в Україні та втручання Кремля у західні вибори, він говорить, що санкції не слід застосовувати як відповідь на кожне порушення міжнародних норм з боку Росії. Натомість Карпентер пропонує більш цільові санкції та чіткий механізм пом'якшення санкцій у разі, якщо поведінка Росії зміниться. "Санкції також повинні бути оборотними, якщо вони мають послужити стимулом для змін поведінки", - написав він.

Кремлівські чиновники применшили вплив хвилі західних санкцій, які були запроваджені у відповідь за анексію Криму Росією у 2014 році. Таким чином Росія, мабуть, сподівається переконати західні уряди відмовитись від санкцій на тій підставі, що вони неефективні. Частиною московської лінії поведінки було те, що санкції завдають шкоди західним країнам набагато більше, ніж самій Росії - позиція, яка часто перегукується з діловими інтересами на Заході.

Хоча Кремль применшив значення санкцій, він також виступає проти них і наполягає на тому, що їх слід скасувати.

Серед представників зовнішньополітичних установ США та Європи немає єдиної думки щодо ефективності санкцій у стримуванні Кремля, якого прагнуть західні уряди, та того, наскільки санкції насправді дієві щодо Росії.

Міжнародний валютний фонд підрахував, що санкції, можливо, зменшили економічну продукцію Росії у межах від 1% до 1,5%. У доповіді Служби досліджень Конгресу США, зазначається, що санкції могли б завдати більшого удару, але як адміністрація Обами, так і адміністрація Трампа не хотіли зашкодити звичайним громадянам Росії або надто негативно вплинути на бізнес США та Європи.

З 2014 року було запроваджено безліч західних санкцій у відповідь на підтриманий Москвою сепаратизм на Донбасі та те, що західні уряди називають зловмисною діяльністю у кіберпросторі. Також були запроваджені санкції за звинуваченнями у порушеннях прав людини та за отруєння нервово-паралітичними речовинами у березні 2018 року в Англії колишнього офіцера російської військової розвідки Сергія Скрипаля та його доньки.

Російські чиновники заперечують свою причетність до спроби вбивства Скрипаля і відкидають звинувачення у зловмисній кібернетичній діяльності як західну фантазію.

"Якщо ви подивитесь на всі зусилля, час і енергію, які Кремль витратив на намагання скасувати санкції, то це можна дійти висновку, що росіяни відчувають, що вони мали вплив", - говорить Девід Креймер, колишній помічник держсекретаря в адміністрації Джорджа Буша. Він вважає, що без санкцій Росія, можливо, мала би спокусу спробувати піти в Україні далі, ніж Донбас. Карпентер додав, що ширші санкції можуть бути ефективнішими.

Інші колишні чиновники та аналітики погоджуються. "Щоб змінити поведінку Путіна, вам потрібно посилити санкції проти компаній в енергетичному, оборонному та фінансовому секторах - це, швидше за все, змусить Кремль змінити свій розрахунок", - говорить Едвард Фішман, аналітик "Атлантичної ради".

Кілька радників Байдена мають однакову думку і особливо критичні щодо санкцій спрямованих на відомих осіб - від олігархів до російських урядовців. Вони стверджували, що санкціоновані особи отримують компенсацію від Кремля і не збираються лобіювати президента Росії Володимира Путіна, щоб змінити політику, оскільки їхній статус і багатство залежать від лояльності до нього.

Інша експертка із зовнішньої політики, яка, як вважається, може отримати посаду в адміністрації Байдена, Вікторія Нуланд, також каже, що санкції потрібно переглянути. "Американські санкції та санкції союзників, хоча спочатку були болючими, стали надмірними або неспроможними через надмірне використання, і більше не справляють враження на Кремль", - написала вона у липні в журналі Foreign Affairs.

Колишня помічниця державного секретаря з питань Європи та Євразії в адміністрації Обами Нуланд заявила, що США "повинні очолити кампанію щодо зміцнення демократичного суспільства проти зусиль Росії втручатися у вільні вибори, розповсюджувати дезінформацію, розпалювати суспільну напругу та проводити кампанії політичного впливу.".

Вона додала: "Якщо Росія продовжуватиме свою поведінку без змін, слід посилити санкції та інші форми політичного, економічного та військового тиску".

Дивіться також: Президент Трамп звільнив з посади директора Агентства з кібербезпеки і безпеки інфраструктури США Крістофера Кребса

Всі новини дня

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

США та Канада залишили засідання АТЕС на знак протесту проти Росії

Саміт АТЕС у Бангкоку, 21-22 травня 2022 року. Фото зроблене 21 травня 2022 року. Reuters/Сое Зея Тун

Представники США, Канади, Японії, Австралії та Нової Зеландії залишили засідання членів організації Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Бангкоку на знак протесту проти війни Росії в Україні. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.

Міністри п’яти країн залишили зустріч, коли почав виступати міністр економічного розвитку Росії Максим Решетніков.

Цей вчинок був «виразом протесту проти злочинної війни Росії проти України та економічного впливу РФ в регіоні АТЕС», - заявив один із дипломатів. Засідання залишили двоє тайських дипломатів а також деякі представники міжнародних організацій. Країни наполягають на «більш жорстких формулюваннях проти війни Росії», йдеться у підсумковій заяві АТЕС в неділю.

Саміт АТЕС у Бангкоку триває два дні. До складу організації входить 21 країна.

Нагадаємо, що в неділю починається засідання Світового економічного форуму в Давосі. Вперше після пандемії, форум відбудеться в очному форматі. В швейцарському Давосі очікується більше 2500 гостей. Серед основних тем форуму - війна Росії в Україні, пандемічна ситуація та подолання змін клімату. Очікується, що до Швейцарії приїде велика українська делегація. З промовою в режимі онлайн виступить президент України Володимир Зеленський, а також перша леді Олена Зеленська. Протягом тижня в Давосі працюватиме Український дім. Серед запланованих там заходів - презентація віце-прем’єр-міністра України Михайла Федорова, присвячена розвитку цифрової держави, інноваційним інструментам війни, рішенням для цифрової економіки, повідомили в Кабміні.

Дивіться також: У Пентагоні заявили про зібрання другого засідання контактної групи з оборони України. Відео

На Заході обговорюють роль дронів у обороні України

Архівне фото: турецький дрон "Байрактар", Київ, 20 серня 2021 року

Дрони відіграють важливу роль у війні, вважає британське Міністерство оборони.

За оцінками, які оприлюднило відомство в суботу, Росія намагалась використати тактику, яку вона застосовувала в Сирії - визначати цілі за допомогою дронів із подальшими ударами літаками, або артилерією.

Тепер, Росія, ймовірно, переживає нестачу дронів-розвідників, через санкції, що обмежили внутрішнє виробництво. Якщо Росія надалі використовуватиме дрони, це обмежить її здатність проводити розвідку і негатично позначиться на операційній ефективності, йдеться у повідомленні.

Про ефективність використання Україною зроблених в Туреччині дронів "Байрактар" пише видання Naval News. Аналітик Ейч Ай Саттон називає "Байрактар" "привидом Зміїного острова" і описує удари дрона як ефективний засіб, який не дозволив Росії встановити протиповітряну оборону на острові.

В коментарі CNBC Ульріке Франке, дослідниця Європейської ради міжнародних відносин відзначила застосування Україною дронів в нападі на російський корабель "Москва", для того, щоб відволікти оборону судна. Вона назвала таке використання інноваційним.

У війні, де переважає артилерія та танки, дрони не можуть виграти, але вони надають можливість вести бойові дії, говорить професор Портсмутського університету Петер Лі в коментарі для The Guardian. Він відзначає, що в цій війні дрони взяли на себе розвідувальну функцію, яку 100 років тому виконували літаки і Україна швидше і краще реагує на виклики в цій сфері, ніж Росія.

Місяць тому США заявили про поставку до України дронів-камікадзе Switchblades. Ці дрони обладнані сенсорами, що дозволяє більш точно визначати цілі супротивника, заявляли в Пентагоні. Експерти також вказують, що Росія використовує дрони із значною ефективністю.

Віце-прем’єр-міністр Михайло Федоров: про цифрову державу, кібервійну та Starlink. Інтервʼю

Єдиним порталом державних послуг «Дія» користується вже понад 17 млн українців. Під час війни в ньому з’явились нові послуги, пов’язані з потребами часу – повідомлення про зруйноване майно, можливість допомогти армії, подати заявку на соціальні виплати від держави та повідомити про переміщення ворожих військ. Про подальшу діджиталізацію, кібервійну, нову мережу інтернету Starlink та електронне голосування Голос Америки поговорив у ексклюзивному інтервʼю з віце-прем’єр-міністром — міністром цифрової трансформації Михайло Федоровим.

Голос Америки: Як війна вплинула на діджиталізацію українського народу?

Михайло Федоров: Ми побудували таку систему за два з половиною роки, що під час війни ми просто почали займатись новими напрямками, а наш менеджмент зміг це спокійно перенести і адаптуватись. Не було структурних змін, просто в тих напрямках [в яких ми вже працювали - ГА] ми почали робити нові дії. Наприклад, почали запускати сервіси, пов’язані з війною, займались покриттям нашої країни інтернетом – почали відновлювати його на деокупованих територіях. Або завдяки Starlink робити нову мережу для інших територій. Займались розвитком цифрової економіки - почали займатися цифровою блокадою Російської Федерації та розвитком нових напрямків в нових містах, проектів, пов’язаних з «Дія – бізнес». Завдання «Дія – бізнес» - якраз допомогти українцям, які перебувають в Польщі знайти себе, знайти новий напрямок для діяльності. Ми хочемо, щоб вони почали займатись бізнесом, але розуміємо, що не всі люди мають хист і бажання займатись власною справою. Але це майданчик, на якому можна зрозуміти, чи хочете ви займатись бізнесом, змінити модель бізнесу, знайти нову нішу.

ГА: Ви згадали Starlink, які перспективи розвитку цієї мережі далі та подальшої співпраці з компаніями Ілона Маска?

МФ: Space X вже відкрив офіс в Україні. Ми спілкувались ще до війни, але війна пришвидшила цей процес. В Україні використовується вже більше 11 тисяч приладів Starlink. Україна – одна з країн-лідерів серед використання Starlink. На жаль, війна пришвидшила цей процес. Є ще напрямки розвитку із сонячними батареями, ми використовуємо їх щоб підживлювати об’єкти критичної інфраструктури. Спілкуємось на рахунок майбутніх проектів.

ГА: Чи планує Ілон Маск приїхати в Україну?

МФ: Не знаю, побачимо.

ГА: Наскільки ефективним є покриття Starlink, чи є це майбутнім для України?

МФ: Starlink – майбутнє для світу. Я вважаю, що супутниковий інтернет має потенціал. Думаю, в майбутньому функцію [приймача - ГА] Starlink буде виконувати телефон, потім – авто, а також речі, вмонтовані в будинок. Ми матимемо супутниковий інтернет в будь-якій точці на планеті. Нам не будуть потрібні спеціальні вежі, мобільні оператори або фіксований інтернет. Це – майбутнє. Ми сьогодні його вже відчуваємо в Україні. Дуже хотів, щоб ми одними із перших в Європі отримали цю технологію і почали використовувати. Ми потрапили у лігу діджитал країн, але, на жаль, це сталось через війну.

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:49 0:00

ГА: Стосовно кібербезпеки – як Україна захищається в цьому напрямку?

МФ: Ми створили міністерство більше двох років тому. Воно постійно займалось відбиттям російських кібератак. Запускаючи революційні послуги як, наприклад, перший діджитал паспорт в світі, нам потрібно було постійно відбивати кібератаки Росії. Ми навчились швидко та гнучко вибудовувати ключові аспекти кібербезпеки, які потрібні для того, щоб пережити війну, атакувати у відповідь, при цьому запускаючи сервіси. Це і співпраця з бізнесом, з баг баунті [bug bounty – ориг, ГА], коли ми маємо хакерів зі всього світу, щоб вони тестували наші продукти. Ми платили мільйони гривень тим, хто знайде вразливості в «Дії». Ми почали працювати більше з бізнесом та почали синхронізувати між собою всі державні органи, які відповідають за кібербезпеку. Почали з базових речей – створили для тестування команду, яка «атакувала» нас сама 24/7. Залишається ще багато, але ми бачимо, що вже зроблені речі допомагають нам далі розвивати цифрову державу і паралельно направляти зусилля на війну з Росією.

МФ: Російська армія в кіберпросторі не друга і не перша в світі. Її немає і в десятці. Було багато міфів про російську кіберармію і кіберфахівців. Начебто, ця кіберармія настільки потужна, що вона впливає на результати виборів у світі. Виявилось, що ці міфи нічого з себе не представляють. Є хакерські групи, які фінансуються ФСБ та просто розпилюють на крадуть ФСБ-шні гроші. Вони намагаються видати за перемоги, якщо зламають сайт якоїсь громади у Вінницькій області. МЗС Росії публікує публічні листи, заявляючи про атаки світового рівня. Вони багато атакували, але нічого не змогли зробити. Вони могли атакувати, коли ми не атакували у відповідь, коли ми просто захищалися і будували цифрову державу. Сьогодні ми використовуємо багато векторів атак у відповідь і вони є дуже влучними, багато зруйновано базових реєстрів в РФ, багато сервісів перестали працювати.

ГА: До війни було обговорення електронного голосування. Коли після закінчення війни проводитимуться вибори – чи шукаєте ви можливість спрощення процесу голосування для тих українців, які не зможуть на момент виборів повернутись до України?

МФ: В мене не змінилось ставлення до цього питання. Якщо буде прийнято рішення це зробити – ми це зробимо. Ми не впливаємо на такі рішення, не формуємо політику, не маємо таких повноважень. Це вирішує парламент. Якщо буде таке завдання ми зможемо це зробити безпечно. Що ще потрібно зробити, щоб довести, що наша країна крута з точки зору кіберзахисту і IT? Ведеться повномасштабна війна, ціль якої – геноцид українського народу, знищення всього, що можливо знищити. В цей час ми кожного тижня запускаємо нові послуги. «Дією» почали користуватись ще півтора мільйони. В «Дії» працює електронний підпис, всі системи авторизації. Ми зможемо реалізувати будь-яке завдання. У нас вже є електронний підпис, вже є різні опитування. Якщо буде така воля та бажання ЦВК та парламенту, то ми це зробимо. Але сподіваюсь, що всі українці повернуться додому. Нехай навіть це будуть повністю аналогові вибори, але зі всіма українцями у нас вдома.

У світі багато говорять про відновлення країни, проведення подальших реформ, як ви бачите цей процес сьогодні?

МФ: Є Національна рада відновлення, яка займається цими питаннями. Є багато напрямків, я відповідаю за реформу державного управління. Завдання – зробити трансформацію системи державного управління. Війна також пришвидшила процеси дебюрократизації. Ми хочемо щоб це виглядало як IT-компанія із уряду і виконавчої влади. Це має бути гнучкий, швидкий і ефективний інструмент, щоб вирішувати проблеми суспільства. Завдання уряду – вирішувати проблеми людей, а не створювати їх.

Нам потрібно зрозуміти свій новий шлях. Україна має унікальну ситуацію, ми – члени великої європейської родини, прагнемо вступити до Євросоюзу, маємо поруч м’яко кажучи «не найкращого сусіда», йде війна, заблоковані порти, частина України тимчасово окупована. Потрібно створити план відновлення, в якому ми будемо впевнені самі і зможемо запевнити весь світ, що ми зможемо його реалізувати. Ми не хочемо бути тягарем для світи, Україна – проактивний гравець зі своїм баченням і характером. Те саме потрібно робити і в економічному плані. Потрібен свій впевнений шлях. Моя особиста думка – ми маємо прибрати роль держави в економіці, відпустити економіку, зробити її ринковою, провести дерегуляцію, побудувати найкращу в світі податкову систему. Українці заслужили на те, щоб жити у багатій державі.

Дивіться також: Брифінг Голосу Америки. Підсумки тижня: 40 млрд для України, розширення НАТО, повернення посольства

ГА: Порівняно із Росією, яку Україна має здатність нападати та захищати себе у кіберпросторі?

Давос-2022: як буде представлена Україна

В неділю починається засідання Світового економічного форуму в Давосі. Вперше після пандемії, форум відбудеться в очному форматі. В щвейцарському Давосі очікується більше 2500 гостей. Серед основних тем форуму - війна Росії в Україні, пандемічна ситуація та подолання змін клімату.

"Щорічне засідання Світового економічного форуму в Давосі цього року стане найбільш вчасним і важливим щорічним засіданням з часу створення форуму більше 50 років тому, - заявив його засновник Клаус Шваб. - Повернення війни, епідемій, кліматична криза - всі ці руйнівні сили збили з курсу світове відновлення".

Очікується, що до Швейцарії приїде велика українська делегація. З промовою в режимі онлайн виступить президент України Володимир Зеленський, а також перша леді Олена Зеленська.

Протягом тижня в Давосі працюватиме Український дім. Серед запланованих там заходів - презентація віце-прем’єр-міністра України Михайла Федорова, присвячена розвитку цифрової держави, інноваційним інструментам війни, рішенням для цифрової економіки, повідомили в Кабміні.

Фонд Пінчука планує провести низку заходів, зокрема "Український сніданок", що відбудеться за участі міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, а також виставки "Дім воєнних злочинів Росії", яку буде проведено в будівлі, де в минулі роки відбувались заходи Російського дому, повідомили у Фонді. Співорганізаторами виставки, присвяченій фактам порушень прав людини в Україні, стануть також українські урядові установи, неурядові організації, ЗМІ.

Вперше за десятки років у Форумі не буде брати участь делегація Росії. Форум засудив війну Росії в Україні.

Більше

XS
SM
MD
LG