Спеціальні потреби

Актуально

Дипломати: адміністрація Байдена імовірно зробить санкції проти Росії "більш відчутними"

Західні дипломати очікують, що прогнозований переможець виборів президента США Джо Байден здійснить перегляд ефективності чинних санкцій проти Росії.

Метою такого перегляду може бути корегування санкцій, щоб посилити їхній безпосередній вплив. Західний дипломат у Вашингтоні анонімно заявив "Голосу Америки", що "вони захочуть зробити санкції більш відчутними".

Інші західні дипломати кажуть, що після розмов із радниками Байдена з питань зовнішньої політики та вивчення коментарів, зроблених у ході виборчої кампанії, у них склалося враження, що адміністрація Байдена намагатиметься запропонувати більш цілісну і послідовну стратегію щодо Росії для Заходу - таку, що узгоджує заходи у сферах військової, економічної, енергетичної, дипломатичної та комунікаційної політики.

Санкції можуть стати однією із перших ініціатив демократичної адміністрації після очікуваної передачі влади президентом Дональдом Трампом у січні. Дипломати прагнуть більшої уваги до широких зусиль для протидії спонсорованим Кремлем дезінформаційним кампаніям та політичним кампаніям впливу. Такі дії, ймовірно, буде схвалено союзниками Америки.

Також очікується більший акцент на донесенні інформації до російського народу й подоланні контролю за інформацією всередині країни з боку Кремля. Очікується, що адміністрація США може пропонувати субсидовані програми навчання за кордоном російській молоді.

Європейські дипломати кажуть, що адміністрація Байдена, напевно, закликатиме уряди союзників уникати змішаних сигналів, які надсилаються намаганнями розширити економічні зв'язки з Росією. Такі дії призведять до зниження економічного впливу та політичного символізму санкцій.

Адміністрація Байдена, ймовірно, буде настільки ж критичною, як і Білий дім Трампа, стосовно російського багатомільярдного газопроводу "Північний потік-2", який повинен пов'язати Росію з Німеччиною. Критики заявляють, що трубопровід зробить Європу більш залежною від Кремля з точки зору енергетичних потреб, і побоюються, що трубопровід може бути використаний як інструмент політичного шантажу.

Експерти із зовнішньої політики, які можуть отримати посади у новій адміністрації, вже виклали своє бачення у статтях та на заходах, організованих аналітичними центрами.

Майкл Карпентер, радник Байдена з питань зовнішньої політики, а також колишній заступник помічника секретаря міністерства оборони США з питань Росії, України та Євразії, у журналі National Interest у 2018 році написав, що санкції не змогли переконати Кремль змінити свою зовнішню політику.

"Росія продовжує вести жорстоку війну на сході України. Вона продовжує свою військову кампанію з ліквідації опозиції до режиму Асада в Сирії. І вона продовжує підривати західні демократії за допомогою кібератак, дезінформації та темних грошей (dark money - англ.). На жодному з цих фронтів Кремль не прагне зменшити свої амбіції або пом'якшити свою поведінку", - заявив Карпентер.

"Щоб санкції проти Росії спрацювали, Сполученим Штатам та їхнім союзникам потрібно відмовитися від символічних жестів і запровадити сильніші санкції, які матимуть негайний економічний вплив", - написав він. Карпентер заявив, що він виступає за санкції проти російських банків та запровадження фінансових санкцій, які можна масштабувати, переходячи від менших банків до більших, щоб тиснути на Кремль.

Вказуючи на агресію в Україні та втручання Кремля у західні вибори, він говорить, що санкції не слід застосовувати як відповідь на кожне порушення міжнародних норм з боку Росії. Натомість Карпентер пропонує більш цільові санкції та чіткий механізм пом'якшення санкцій у разі, якщо поведінка Росії зміниться. "Санкції також повинні бути оборотними, якщо вони мають послужити стимулом для змін поведінки", - написав він.

Кремлівські чиновники применшили вплив хвилі західних санкцій, які були запроваджені у відповідь за анексію Криму Росією у 2014 році. Таким чином Росія, мабуть, сподівається переконати західні уряди відмовитись від санкцій на тій підставі, що вони неефективні. Частиною московської лінії поведінки було те, що санкції завдають шкоди західним країнам набагато більше, ніж самій Росії - позиція, яка часто перегукується з діловими інтересами на Заході.

Хоча Кремль применшив значення санкцій, він також виступає проти них і наполягає на тому, що їх слід скасувати.

Серед представників зовнішньополітичних установ США та Європи немає єдиної думки щодо ефективності санкцій у стримуванні Кремля, якого прагнуть західні уряди, та того, наскільки санкції насправді дієві щодо Росії.

Міжнародний валютний фонд підрахував, що санкції, можливо, зменшили економічну продукцію Росії у межах від 1% до 1,5%. У доповіді Служби досліджень Конгресу США, зазначається, що санкції могли б завдати більшого удару, але як адміністрація Обами, так і адміністрація Трампа не хотіли зашкодити звичайним громадянам Росії або надто негативно вплинути на бізнес США та Європи.

З 2014 року було запроваджено безліч західних санкцій у відповідь на підтриманий Москвою сепаратизм на Донбасі та те, що західні уряди називають зловмисною діяльністю у кіберпросторі. Також були запроваджені санкції за звинуваченнями у порушеннях прав людини та за отруєння нервово-паралітичними речовинами у березні 2018 року в Англії колишнього офіцера російської військової розвідки Сергія Скрипаля та його доньки.

Російські чиновники заперечують свою причетність до спроби вбивства Скрипаля і відкидають звинувачення у зловмисній кібернетичній діяльності як західну фантазію.

"Якщо ви подивитесь на всі зусилля, час і енергію, які Кремль витратив на намагання скасувати санкції, то це можна дійти висновку, що росіяни відчувають, що вони мали вплив", - говорить Девід Креймер, колишній помічник держсекретаря в адміністрації Джорджа Буша. Він вважає, що без санкцій Росія, можливо, мала би спокусу спробувати піти в Україні далі, ніж Донбас. Карпентер додав, що ширші санкції можуть бути ефективнішими.

Інші колишні чиновники та аналітики погоджуються. "Щоб змінити поведінку Путіна, вам потрібно посилити санкції проти компаній в енергетичному, оборонному та фінансовому секторах - це, швидше за все, змусить Кремль змінити свій розрахунок", - говорить Едвард Фішман, аналітик "Атлантичної ради".

Кілька радників Байдена мають однакову думку і особливо критичні щодо санкцій спрямованих на відомих осіб - від олігархів до російських урядовців. Вони стверджували, що санкціоновані особи отримують компенсацію від Кремля і не збираються лобіювати президента Росії Володимира Путіна, щоб змінити політику, оскільки їхній статус і багатство залежать від лояльності до нього.

Інша експертка із зовнішньої політики, яка, як вважається, може отримати посаду в адміністрації Байдена, Вікторія Нуланд, також каже, що санкції потрібно переглянути. "Американські санкції та санкції союзників, хоча спочатку були болючими, стали надмірними або неспроможними через надмірне використання, і більше не справляють враження на Кремль", - написала вона у липні в журналі Foreign Affairs.

Колишня помічниця державного секретаря з питань Європи та Євразії в адміністрації Обами Нуланд заявила, що США "повинні очолити кампанію щодо зміцнення демократичного суспільства проти зусиль Росії втручатися у вільні вибори, розповсюджувати дезінформацію, розпалювати суспільну напругу та проводити кампанії політичного впливу.".

Вона додала: "Якщо Росія продовжуватиме свою поведінку без змін, слід посилити санкції та інші форми політичного, економічного та військового тиску".

Дивіться також: Президент Трамп звільнив з посади директора Агентства з кібербезпеки і безпеки інфраструктури США Крістофера Кребса

Всі новини дня

Голлівудська зірка і посол Доброї Волі ЮНІСЕФ Орландо Блум - в Україні. Відео

Голлівудська зірка і посол Доброї Волі ЮНІСЕФ Орландо Блум - в Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:12 0:00

Голлівудська зірка і посол Доброї Волі дитячого фонду ООН, ЮНІСЕФ, Орландо Блум, - в Україні.

Як в США та інших країнах світу реагують на заяви Путіна про розміщення ядерної зброї у Білорусі. Відео

"Відчайдушним намаганням Путіна та Лукашенка створити ще одну хвилю дестабілізації в Європі" назвали в Литві плани Росії розмістити ядерну зброю на території Білорусі.

У Німеччині обшукали будинок пари, яка збирала гроші для допомоги російській армії в Україні 

Поліція Німеччини. Фото: AP/Michael Probst 

У Німеччині правоохоронці провели обшук в будинку пари проросійських активістів. Як повідомляє видання Reuters із посиланням на німецьку прокуратуру, шукали докази закупівлі радіотехніки для російських військових.

У січні видання Reuters повідомило, що Макс Шлунд та його партнерка Олена Колбаснікова збирали в Німеччині пожертви й передавали їх на російських військових, що воюють в Україні. Ці кошти призначались на закупівлю солдатам рацій, навушників і телефонів, що є всупереч санкціям Євросоюзу, де заборонене постачання або фінансування закупівлі певних товарів для російської армії, зокрема радіотехніки.

За німецьким законодавством, порушення санкцій передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, повідомляє Reuters.

Після обшуку правоохоронці вилучили у пари комп’ютери та письмові документи, повідомив представник прокуратури Кельна Ульф Віллун.

Прокуратура має визначити, чи порушили Шлунд та Колбаснікова німецьке законодавство про зовнішню торгівлю та платежі, де прописані міжнародні санкції, та чи діяли вони всупереч кримінальному кодексу Німеччини, який передбачає покарання за схвалення злочинні дії.

Reuters із посиланням на німецькі ЗМІ повідомляє, що раніше пара демонструвала символ Z та поширювала інформацію про набір до військових контрактників у Росії.

Раніше Колбаснікова називала повідомлення Reuters про збір коштів для російських солдатів "брехнею та провокацією".

У соціальних мережах у понеділок вона заявила, що вважає дії німецької влади «беззаконням». Жінка закликала прихильників приєднатись до протесту в Кельні 29 березня проти так званої "русофобії".

Раніше цього місяця МЗС Росії називало Колбаснікову жертвою переслідувань з боку німецької влади.

США не бачать ознак того, що Росія планує застосувати ядерну зброю - Карін Жан-П'єр

Речниця Білого дому Карін Жан-П'єр на брифінгу у Вашингтоні в понеділок, 27 березня. REUTERS/Jonathan Ernst

США не бачать ані причин для зміни власної стратегічної ядерної позиції, ані ознак того, що Росія планує застосувати ядерну зброю. Про це заявила речниця Білого дому Карін Жан-П'єр на брифінгу в понеділок, 27 березня.

Відповідаючи на запитання журналістів, якою буде реакція адміністрації президента США Джо Байдена на заяву президента Росії про намір розмістити російську тактичну ядерну зброю в Білорусі, Карін Жан-П'єр відповіла: "Ми плануємо продовжувати стежити за наслідками. Ми не бачимо ані причин для коригування нашої власної стратегічної ядерної позиції, ані ознак того, що Росія має намір застосувати ядерну зброю. Ми, як і раніше, віддані колективному захисту НАТО, але не бачимо причин прямо зараз змінювати чи коригувати нашу позицію."

Раніше у понеділок координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі також заявив, що Вашингтон не бачить ознак переміщень тактичної ядерної зброї РФ чи готовності використати ядерну зброю або зброю масового ураження в Україні.

Як повідомляв Голос Америки, експерти звертають увагу, що слова Путіна про намір Росії розмістити тактичну ядерну зброю у Білорусі пролунали через 4 дні після спільної заяви із лідером Китаю Сі Цзіньпіном про недопустимість розміщення ядерної зброї на території третіх країн.

Українська школа у Вашингтоні відзначила 60-річчя з рекордною кількістю учнів

Школа українознавства імені Тараса Шевченка у Вашингтоні, святкування закінчення навчального року, 1968 р.

Уже 60 років у Вашингтоні працює українська школа. Це не просто навчальний заклад, де вивчають історію та культуру України, а місце, довкола якого гуртується українська громада з американської столиці та околиць. Школа українознавства імені Тараса Шевченка була заснована емігрантами після Другої світової війни, а тепер надає підтримку дітям переселенців з України і має рекордну за час існування кількість учнів.

Першим директором школи був Петро Оришкевич, викладач географії зі Львівщини, родину якого переслідував сталінський режим. Оришкевич прибув до США у 1949-му році, працював в американській Службі військових карт, і викладав географію серед дітей емігрантів.

Перший директор Школи українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні Петро Оришкевич
Перший директор Школи українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні Петро Оришкевич

Для уроків тоді використовували різні приміщення, розповіла директорка Школи українознавства імені Тараса Шевченка Тетяна Мурза: “Школа насправді існує ще з 50-х років, хоча в той час, в 50-ті, школа існувала при церквах католицьких, православних, в оселях людей, в той час вони збиралися маленькими групами, і вже в 1963 вони організували загальну велику школу”.

Зрештою, завдяки коштам батьків, почали винаймати шкільні приміщення. Уже понад 20 років по суботах українська школа орендує класи в одній зі звичайних американських шкіл. Переїздили сюди під керівництвом тодішньої директорки Марійки Юрах. Вона пригадує, як обрали приміщення для школи: "Коли ми шукали приміщення, ця школа мала жовто-блакитні стяжки фарби вгорі помальовані, і це знак того, що це мало бути наше приміщення".

Марійка Юрах вчителювала в українській школі у Вашингтоні понад 30 років, п'ять із них була директоркою. "Для мене не було проблемою працювати з понеділка по п'ятницю, а в суботу йти до української школи. Найскладнішим днем була п'ятниця, бо іноді були дзвінки, що той чи інший учитель не може приїхати в суботу, це було моє єдине застереження", - з усмішкою згадує пані Марійка.

Колишня директорка пригадує, що на початку року школярів доводилося заохочувати навчатися в суботу: "Їхні однолітки мали спортивні заняття, всі їхні приятелі не ходили на навчання в додатковий день, а потім я бачила, що ті дівчата і хлопці, які нарікали, приводять уже своїх дітей сюди, і дуже раді, що школа ще існує і дає їм можливість вивчати історію, культуру, мову, а також товариство".

Школa українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні, 1971 р.
Школa українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні, 1971 р.

Одна з таких учениць - Наталія Дика, народилася у США в сім'ї емігрантів з України. Раніше з сестрою вона щосуботи ходила до української школи, тепер приводить своїх сина та доньку: "Це та сама школа, той самий будинок, де мої діти тепер, і я маю дуже гарні спогади, тут було моє товариство. Нам було важливо вивчити українську мову, навчитися читати, і про культуру дізнатися, не було іншого способу нам навчитися".

Від офіційного заснування і донині у школі викладають п'ять основних предметів: українську історію, географію, літературу, мову та культуру. Навчають від дошкільнят до 10 класу. Наприкінці кожного навчального року проводять обов'язкові іспити. Не всі вчителі у цій школі педагоги за освітою, більшість із них поєднують викладання по суботах із робою в інших галузях. Наприклад, вчителька співів, Ольга Кройтор, по буднях працює в Міжнародному валютному фонді. Головний її стимул під час викладання по суботах, як і в багатьох інших учителів, - бажання передати дітям українські традиції. "Багато батьків кажуть, що ті пісні, які діти вивчають протягом суботи, вони співають потім вдома самі. Діткам подобається, їм це цікаво, нам від цього приємно", - розповіла Ольга Кройтор.

Школa українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні
Школa українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні

Підручники для школи колись шукали по всьому світу, до Вашингтона їх надсилали навіть з Канади та Австралії. Вони призначені діткам, для яких українська є другою мовою. У школі є своя "мобільна" бібліотека українських книг. Оскільки приміщення орендують лише по суботах, батькам доводиться привозити бібліотеку щотижня і потім забирати її. "Ми повинні це робити, але і дітки, і дорослі завжди можуть прийти і вибрати собі книги. Щороку ми проводимо читацький марафон, коли діти читають книги і отримують призи за найбільше прочитаних книг", - розповіла Тетяна Мурза.

З моменту заснування у школі щороку було близько сотні дітей, цьогоріч їх удвічі більше. Переселенка з України Оксана Пустовіт розповіла, що як тільки переїхала до США із дітьми, відразу ж почала шукати українську школу: "Це дійсно зв'язок і місточок з нашою землею. Тут ми знайшли свою спільноту, тут ми можемо ставити різні запитання побутового характеру, культурного характеру. Кожної суботи, кожного ранку діти чекають, щоб піти до школи, це така дуже незвичайна подія".

П'ятикласник Федір Пустовіт, переселенець з України, часто розповідає однокласникам, які виросли у США, і про сучасну Україну, і про рідний Київ: "Мені ця школа подобається, бо вона українська, бо ми вчимо про Україну, я люблю вчити про Україну".

Для охочих дізнатися про Україну ще більше, після уроків проводять заняття юнацьких організацій: ПЛАСТУ і Спілки української молоді. Через зростання популярності до України у школі планують відкрити заняття і для дорослих, для вивчення української мови та пісень.

Дивіться також:

Уже 60 років у Вашингтоні діє українська школа. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:04 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG