Актуально
ЄС запроваджує новий пакет санкцій проти Росії через її «жорстоку, нещадну війну» проти України

Європейський союз запроваджує п’ятий пакет санкцій проти Росії через «жорстоку, нещадну війну», яку вона веде, зокрема, проти цивільного населення України.
Як оголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, серед санкцій:
- заборона на імпорт вугілля з Росії на суму 4 мільярди євро на рік, «що скорочує ще одне важливе джерело доходу для Росії»;
- повна заборона транзакцій для чотирьох ключових російських банків, серед яких ВТБ, другий за величиною російський банк;
- заборона російським суднам на доступ до портів ЄС і заборона роботи російських і білоруських автотранспортних операторів;
- подальша заборона на експорт на суму 10 мільярдів євро у важливих сферах: високотехнологічні напівпровідники, транспортне обладнання;
- нова заборона на імпорт із РФ на суму 5,5 млрд євро;
- заборона участі російських компаній у державних закупівлях у ЄС і виключення будь-якої фінансової підтримки ЄС російським державним органам.
«Нарешті, ми також пропонуємо додаткові списки осіб, на яких поширяться санкції. Ми також працюємо над додатковими санкціями, у тому числі щодо імпорту нафти», – заявила фон дер Ляєн.
Як раніше повідомив "Голос Америки", Міністерство фінансів США заборонило Росії виплачувати державний борг грошима, замороженими на західних рахунках санкцій проти Росі.
Нові обмеження запроваджено у межах посилення санкційного тиску на Москву.
"Росії доведеться обирати між виснаженням цінних доларових резервів або дефолтом", - заявив представник Мінфіну США. За його словами, виплати за боргом допоможуть скоротити фінансування інших видаткових статей російського бюджету, зокрема, армії.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відзначила сьогодні, що нині схожі санкції проти Росії застосовують понад 40 країн.
«Зайняти чітку позицію – це дуже важливо для всього світу. Чітка позиція проти путінської війни з вибору. Проти розправи над мирним населенням. Проти порушення основоположних принципів світового порядку. Слава Україні», – написала президентка Єврокомісії у твітері.
Як повідомив кореспондент Радіо Свобода, санкції представлять послам 6 квітня, а рішення щодо них має бути ухвалене того ж чи наступного дня.
Між тим видання The New York Times вказує, що санкції щодо імпорту енергоресурсів з Росії є темою, яка розділяє країни Європи, які "дуже залежать від них щодо електроенергії та тепла".
"Вугілля було найлегшою ціллю, не в останню причину через те, що провідною метою урядів ЄС вже є припинення використання цього виду пального якомога швидше у відповідності до порядку денного щодо дій пов'язаних з глобальними змінами клімату", - пише видання.
Сьогодні ж Верховний представник Європейського союзу із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що позиція ЄС полягає у тому, щоб "просувати санкції доки триває агресія Росії проти України".
Раніше сьогодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав Захід запровадити «матір усіх санкцій»: припинити купувати нафту, газ і вугілля у Росії, щоб запобігти повторенню «нових Буч».
Заява пролунала на тлі вторгнення Росії в Україну і повідомлень про те, що в передмісті Києва Бучі, яке близько місяця займали російські військові, виявили тіла сотень убитих цивільних жителів. Міноборони Росії відкинуло звинувачення у вбивствах мирних жителів і назвало численні фото і відеосвідчення «постановкою».
У статті використано матеріали "Радіо Свобода", The New York Times.
Всі новини дня
- Голос Америки
- Reuters
Говорити про Україну і не тільки, до Вашингтона їдуть прем'єр-міністри Данії та Великої Британії

Питання допомоги Україні обговорить прем’єр-міністра Великобританії під час зустрічі із президентом США Джо Байденом у Вашингтоні наступного тижня.
Ріші Сунак прибуває до американської столиці у середу, 7 червня. У Вашингтоні в нього заплановані зустрічі з американським президентом, членами Конгресу та бізнес-лідерами.
Про що говоритимуть на зустрічі Сунак з Байденом, повідомив напередодні речник британського уряду:
“Візит стане можливістю продовжити розмову, яку прем’єр-міністр Сунак та президент Байден вели в останні місяці про посилення співпраці та координації між Великою Британією та США щодо економічних викликів, які визначатимуть наше майбутнє. … Також буде можливість обговорити питання, зокрема нашої підтримки України", - розповів речник Ріші Сунака.
Про те, що питання підтримки України буде серед тем обговорення двох лідерів, повідомила також прес-секретарка Білого дому Карін Жан П’єр.
“Під час візиту лідери розглянуть низку глобальних питань, зокрема нашу спільну підтримку України в час, коли вона захищається від жорстокої агресивної війни Росії, а також подальші дії щодо зміцнення енергетичної безпеки та подолання кліматичної кризи”, - розповіла під час брифінгу речниця Адміністрації президента США.
За день до візиту Сунака, Байден у Вашингтоні зустрічатиметься із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. У Білому домі повідомляли, що сторони обговорять “зусилля НАТО для зміцнення трансатлантичної безпеки та економічного процвітання”, а також “непохитну підтримку України перед обличчям жорстокої загарбницької війни Росії”.
Данія та Велика Британія входять до міжнародної коаліції, яка тренує українських пілотів літати на F-16. Напередодні візиту Фредеріксен у Вашингтон Данія повідомила, що збільшує розмір військової допомоги Україні практично до розміру свого оборонного бюджету (до понад 3,5 млрд доларів).
Для Ріші Сунака це буде перший візит до Вашингтона на посаді прем’єр-міністра Великої Британії.
У Чорному морі через війну могло загинути 50 тисяч дельфінів. Відео
У Чорному морі через війну могло загинути близько 50 тисяч дельфінів, ще сотні - зазнали травм, кажуть у національному парку “Тузлівські лимани”. Через снаряди та міни вода в морі поступово може стати отруйною. Подробиці – в сюжеті Ірини Шинкаренко.
- Голос Америки
Державний департамент США відповів на заяву прем'єр-міністра Грузії про те, що причиною війни було бажання України вступити у НАТО

Державний департамент США нагадав, що це Росія і президент Володимир Путін обрали шлях війни, тоді як Америка пропонувала «шлях діалогу та дипломатії».
Відповідаючи на прохання Грузинської служби Голосу Америки прокоментувати заяву прем’єра країни Іраклія Гарібашвілі, який сказав, що причиною війни було бажання України вступити в НАТО, представник Державного департаменту нагадав, що російська агресія проти України почалася не в 2022 році, бо повномасштабна агресія 2022 року є «продовженням незаконного захоплення Росією Криму та частин Луганської та Донецької областей у 2014 році».
«У рамках наших зусиль зі стримування президента Путіна від початку повномасштабного вторгнення на суверенну територію України 24 лютого 2022 року Сполучені Штати постійно говорили про два шляхи, які може обрати Росія: діалог і дипломатія або ескалація та масштабні наслідки. Ми доклали справжніх і щирих зусиль, щоб досягти першого, чому ми дуже віддавали перевагу, але Путін вибрав війну», – мовиться у заяві Державного Департаменту.
«Росія використовує кампанії дезінформації – цілеспрямовану, навмисну неправду або навмисне спотворення правди – щоб допомогти виправдати цю війну та підірвати демократичні інститути в усьому світі», – додав речник Держдепу.
У вівторок, на безпековому форумі Globsec, що проводився у Братиславі, столиці Словаччини, керівник уряду Грузії заявив, що бажання України приєднатися до НАТО є однією з причин, чому Росія розв'язала проти неї повномасштабну війну.
"Я не хочу спекулювати, я не хочу цитувати заяви російського уряду. Але однією з причин було бажання України стати членом НАТО. Тому ми бачимо наслідки", - сказав Гарібашвілі.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина висловила розчарування заявами грузинського прем’єра і нагадала, що донедавна сама Грузія активно прагнула вступу до НАТО.
"Для України дуже прикро чути зараз такі меседжі. Нам дуже шкода Грузії, яка зараз опинилася в ситуації, коли найвищі урядовці можуть робити такі заяви. Ми є з грузинським народом. Ми знаємо, що все ще є великі можливості для трансформації та прискорення руху Грузії європейським шляхом», – сказала Ольга Стефанішина.
В Державному департаменті додали, що позиція США щодо прагнень Грузії вступити до НАТО не змінилася.
«Грузія є стійким партнером НАТО, який служив разом з американськими та іншими військами НАТО. Сполучені Штати підтримують прагнення Грузії вступити в НАТО», – сказав речник Держдепу.
Він додав, що адміністрація президента Джо Байдена прагне забезпечити, «щоб двері НАТО залишалися відкритими для претендентів у євроатлантичному регіоні, коли вони будуть готові та здатні виконувати зобов’язання щодо членства та робити внесок у безпеку в регіоні».
Він наголосив, що Сполучені Штати продовжують працювати з Грузією над розбудовою її оперативної сумісності з НАТО. Державний департамент закликає грузинських офіційних осіб просувати життєво важливі демократичні реформи, необхідні для вступу до НАТО, мовиться у заяві.
Як повідомляв Голос Америки, напередодні липневого саміту НАТО у Вільнюсі, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав три умови його успішного проведення.
“Посилювати інституційні зв'язки та допомогу у форматі “Україна - НАТО”. Зробити крок вперед для членства України. Надати гарантії з безпеки на шляху України до НАТО”, - сказав Кулеба своїм колегам із 31 країни НАТО напередодні їхньої зустрічі в Осло у вівторок.
Українські студенти промотують демократію і розказують американцям про війну. Відео
Про ціну свободи на власному прикладі розповідають американцям учасники програми послів глобальної демократії. Українці беруть участь у програмі, заснованій шеф-кухарем Хосе Андресом, російським опозиціонером Гаррі Каспаровим і колишнім військовим – Александром Віндманом.
- Голос Америки
Арештувати Путіна закликають уряд країни політики ПАР

У вівторок опозиційна партія в Південній Африці, Демократичний альянс, заявила, що подала до суду позов, щоб забезпечити, що уряд країни заарештує російського президента, "якщо нога Путіна ступить на землю Південної Африки".
Раніше цього тижня уряд ПАР надав дипломатичний імунітет посадовцям, які візьмуть участь в саміті країн БРІКС (Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки). Це може дати можливість країні не арештовувати Путіна, якщо той вирішить особисто прибути на саміт, що відбудеться в ПАР в серпні.
В уряді країни заявляють, що імунітет для учасників саміту є "стандартною" практикою "для всіх міжнародних конференцій та самітів, що проводяться в Південній Африці незалежно від рівня участі", однак пояснюють, що імунітет "не є вищим за силою ніж будь-який ордер, виданий будь-яким міжнародним трибуналом проти будь-якого учасника конференції".
Однак, уряд ПАР планує змінити законодавство в країні, щоб надати собі повноваження вирішувати, кого заарештовувати згідно з ордером. Про це повідомляє ВВС з посиланням на заступника міністра країни Обеда Бапели. Відповідний законопроект уряд країни планує подати в червні, повідомив посадовець.
ПАР, яка є підписантом статуту Міжнародного кримінального суду, має виконати ордер МКС на арешт Путіна, виданий 17 березня 2023 року, за звинуваченнями в примусовій депортації дітей з України. Раніше в ПАР припускали, що Путін може взяти участь у саміті в режимі відеоконференції. В Кремлі поки не підтвердили участь Путіна.
Як повідомляв Голос Америки, в очікувані саміту на сайті американської некомерційної організації Avaaz, з’явилась петиція із закликом до влади Південно-Африканської Республіки арештувати очільника Кремля, у разі його візиту. Петицію вже підписали понад півмільйона людей, - зробити це можуть усі бажаючі, незалежно від географічного розташування. Підтримати звернення також закликала опозиційна партія в ПАР.
"Президенту ПАР Сирілу Рамафосі та усім членам Міжнародного кримінального суду: Ми, стурбовані громадяни всього світу, закликаємо вас сприяти ордеру на арешт Володимира Путіна, який було видано Міжнародним кримінальним судом. Влада вашої держави повинна заарештувати Путіна, якщо він ступить на вашу територію, щоб він відповів за жахливі воєнні злочини, які він скоїв. Зокрема викрадення та депортацію українських дітей", - йдеться в тексті петиції.
Форум