Спеціальні потреби

Актуально

Що мав робити Волкер, коли дізнався про дії Джуліані - сенатор США. Інтерв'ю

Кріс Мерфі відверто про поради Зеленському щодо "тиску" з боку США. Інтерв'ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:47 0:00

Кріс Мерфі відверто про поради Зеленському щодо "тиску" з боку США. Інтерв'ю

Україна опинилася у заголовках світових ЗМІ через політичний скандал навколо телефонного дзвінка між президентом США Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським.

Про те, які наслідки ця ситуація матиме для України та для її підтримки у світі ми поговорили з сенатором від Демократичної партії США Крісом Мерфі.

Мерфі активно цікавиться подіями в Україні і під час свого нещодавнього візиту, Мерфі разом з сенатором-республіканцем Роном Джонсоном зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським, представниками нового уряду та взяв участь у церемонії з нагоди початку роботи Вищого антикорупційного суду.

В цьому інтерв'ю Мерфі відповідає на питання "Голосу Америки" стосовно майбутнього для політики США стосовно України з огляду на початок розслідувань в Конгресі, які, за заявами конгресменів-демократів, можуть призвести до оголошення імпічменту президенту США Дональду Трампу а також дає поради Зеленському.

Натаіля Леонова: Як скандал навколо розмови Трампа та Зеленського позначиться на відносинах США та України?

Кріс Мерфі: Головним чином, ми повинні переконатися, що відносини між США та Україною зберігаються. Дуже мало речей, які важливіші для Сполучених Штатів у світі, ніж можливість гарантувати майбутнє вільної та суверенної України. І кожен день ми маємо пам’ятати, що на українській території перебувають російські війська, і що поки ми не змусимо Росію відступити від своєї агресивної позиції на сході України та Криму, наша робота не виконана. Мені шкода, що президент вирішив політизувати відносини з Україною. Мені шкода, що він вирішив поставити власні політичні пріоритети попереду спільних для США та України проблем безпеки. Але у підсумку, двопартійна підтримка України та нового уряду більшістю в Конгресі продовжується.

НЛ: Президент Зеленський у Нью-Йорку під час прес-конференції зазначив, що не було тиску з боку адміністрації США, і президент Трамп наполягає на тому, що слід покласти край тому, що він називає «новим полюванням на відьом». Чи згодні ви з цим?

КМ: За кілька хвилин після того, як президент Зеленський просить допомогти у справі безпеки, президент (Трамп – ред. ГА) просить його допомогти знищити одного зі своїх політичних конкурентів Джо Байдена. Я знаю, що головний аргумент республіканців – не було прохання «послуги за послугу» під час цього телефонного дзвінка. Але його і не повинно бути. Існує неявне прохання «послуги за послуги» у кожній вимозі, яку робить американський президент іншій країні, особливо країні, яка настільки залежить від підтримки Сполучених Штатів. Президенту Трампу не потрібно було говорити «зробіть так, інакше…» Президент Зеленський розумів, що якщо він не зробить те, про що просить президент США, це може мати наслідки.

НЛ: Три тижні тому ви особисто зустрічалися з президентом Зеленським. Він вам щось сказав про тиск?

КМ: Я зустрічався з президентом Зеленським в той час, коли ми знали, що президент використовує Руді Джуліані для тиску на Україну, щоб та стала учасником політичної операції Трампа. Але перш, ніж ми дізналися про суть його телефонного дзвінка, президент Зеленський на той час був дуже стурбований блокуванням американської допомоги. Він підняв це питання на самому початку зустрічі. Відтак я сказав йому про небезпеку втручання України до виборів у США 2020 року. Я сказав йому, що буде не добре для відносин зі США, і що він виглядатиме, як політична маріонетка президента. Він погодився зі мною. Він сказав, що його уряд не зацікавлений бути причетним до виборів 2020 року, і він знає, що це зашкодить його країні, якщо його затягнуть в американську політику.

Йому найкраще просто ігнорувати ініціативи та вимоги, які він отримує від політичних соратників Трампа
Кріс Мерфі порадив Зеленському підтримувати міжнародні відносини через Держдеп

НЛ: Що ви йому порадили?

КМ: Я сказав президенту в Києві, що коли він розмовляє з американським урядом, він повинен поговорити з Державним департаментом США. Якщо він отримує вимоги та прохання від Сполучених Штатів, то він повинен отримувати ці вимоги та запити від офіційних органів уряду США, і що йому найкраще просто ігнорувати ініціативи та вимоги, які він отримує від політичних соратників Трампа.

НЛ: Тим не менш, Руді Джуліані стверджує, що діє від імені Державного департаменту та в межах параметрів, передбачених законодавством США. Як ви оцінюєте його вчинки? Ви розслідували його дії? Якщо так, що ви знайшли?

КМ: Щойно я почув про зусилля Руді Джуліані корумпувати українську владу, я направив відповідну інформацію сенатському Комітету з міжнародних відносин. Я попросив у травні комітет розпочати розслідування. Вони, на жаль, відмовились почати це розслідування, союзник президента Трампа є головою цього комітету. Руді Джуліані не працює на Державний департамент, він не є офіційною особою американського уряду, він не пройшов відповідну безпекову перевірку. Він відкрито заявляє, що діє в політичних інтересах президента, разом з тим він говорить, що інтегрований у Держдепартамент. Очевидним є те, що це створює величезний конфлікт інтересів, повне визнання корупції, тому ми і починаємо процедуру імпічменту.

НЛ: В одному з інтерв’ю, Руді Джуліані сказав, що держсекретар Майк Помпео знав про його дії, а Курт Волкер ознайомив Джуліані з динамікою американо-українських відносин перед зустріччю з Єрмаком. Якою ви бачите роль Курта Волкера?

КМ: Я думаю, неймовірно, що Державний департамент відкрито координує політичну кампанію президента, щоб спробувати перетворити американську зовнішню політику на інструмент переобрання президента. Я дуже розчарований у Курті Волкері. Я думаю, що секретар Помпео мав би зупинити це, коли він вперше дізнався про це навесні. І я вважаю, що це справжня корупція, що вся ця адміністрація, від Білого дому до Державного секретаря дозволила, щоб все це тривало так довго.

Репутація Волкера була серйозно пошкоджена цими відкриттями, і тепер йому потрібно бути прозорим щодо того, що сталося і що він зробив
Кріс Мерфі

НЛ: У своїй скарзі, втім, викривач стверджує, що Курт Волкер лише намагався мінімізувати шкоду, яку завдав в Україні Руді Джуліані.

КМ: Якщо ви високопосадовець уряду і бачите докази зловживань, ваша робота - не радити закордонним урядам, що з цим робити. Ваша робота - зупинити їх або викрити. І тієї хвилини, коли Курт Волкер дізнався, що Руді Джуліані мав ці секретні канали зв'язку з українцями, намагаючись залучити Україну до виборів 2020 року, він повинен був вимагати припинити це, і він повинен був повідомити про це. Він не зробив ані того, ані іншого.

НЛ: Тож, на вашу думку, якими були причини його відставки?

КМ: Курт Волкер тепер повинен розповісти американському народу, що він зробив і що він знає. Його репутація була серйозно пошкоджена цими відкриттями, і тепер йому потрібно бути прозорим щодо того, що сталося і що він зробив.

НЛ: Повертаючись до телефонного дзвінка, ми бачили в стенограмі, що, здається, президент Зеленський погоджується зробити те, про що його просять. Якщо він, гіпотетично, це зробить, це завдасть шкоди американо-українським відносинам?

КМ: Сполучені Штати та Україна мають дуже унікальні стосунки. Україна зараз дуже залежить від економічної, політичної та військової підтримки США. І тому зрозуміло, що президент Зеленський, коли отримує ці дуже дивні вимоги від президента допомогти зняти всі звинувачення з росіян щодо втручання у вибори 2016 року або підготувати якийсь розслідування щодо Джо Байдена, ви можете зрозуміти, що президент Зеленський, можливо, не хоче говорити «ні», бо він хоче залишатися у добрих стосунках з президентом Трампа, оскільки він знає, що президент Трамп може зупинити всю його допомогу та все фінансування. Президент Трамп має велику владу над Україною. Тому я думаю, що президент Зеленський був поставлений в жахливе становище президентом Трампом. І я розумію, чому і публічно на минулому тижні в Нью-Йорку, і в приватних розмовах по телефону, він, схоже, робить все можливе, щоб спробувати залишитися у добрих стосунках з Президентом.

Я сподіваюся, що ми зможемо зберегти двосторонній консенсус щодо підтримки України
Кріс Мерфі

НЛ: Після оприлюднення стенограми телефонного дзвінка демократи з групи підтримки України в Конгресі негайно висловили Україні свою підтримку, республіканці цього поки що не зробили. Чи може Україна втратити підтримку республіканців?

КМ: Я сподіваюся, що ми зможемо зберегти двосторонній консенсус щодо підтримки України. В інтересах національної безпеки США - переконатися, що Росія не зможе маніпулювати українською політикою. Я був дуже вражений президентом Зеленським. Я думаю, що президент Трамп поставив його в дуже важку ситуацію. Тож я зроблю все можливе, щоб достеменно дізнатись про те, що сталося між Трампом та українським урядом, але також підтримати двопартійний консенсус заради продовження підтримки США.

НЛ: Ви відвідуєте Україну вже 6 років. Коли буде Ваша наступна поїздка, і що буде на порядку денному?

КМ: Я не планую поїздки в майбутньому. Треба сказати, що мене дуже вразив президент Зеленський та його команда. Я залишив Україну з більшим оптимізмом щодо майбутнього країни, ніж я мав під час будь-якої попередньої поїздки, і сильно переживаю, що ця суперечка зашкодить підтримці США в Україні. Це не повинно статися. І я зроблю все, що в моїх силах, щоб переконатися, що цього не станеться. Але це зайве ускладнення, викликане президентом.

Дивіться також: Опитування: Що американці думають про роль України у скандалі з імпічментом Трампа. Відео

Опитування: Що американці думають про роль України у скандалі з імпічментом Трампа. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00


Всі новини дня

Байден підписав закон щодо допомоги Україні, обсягом 40 млрд дол

Президент США Джо Байден проводить турне по Азії. 21 травня 2022 року він перебуває в Південній Кореї (Jeon Heon-Kyun/Pool Photo via AP)

Президент США Джо Байден підписав закон, в якому передбачено виділення 40 млрд дол допомоги для України до кінця 2022 фіскального року, 30 вересня, повідомили в Білому. Текст закону, після голосування в Сенаті США цього тижня, було доставлено на підпис президентові до Південної Кореї, де Байден перебуває з візитом.

Президент США подякував лідерам обох палат Конгресу "за швидке внесення цього законопроекту, щоб гарантувати, що фінансування для цих важливих потреб не буде припинятися".

"Ресурси, які я просив, дозволяють нам надсилати ще більше зброї та боєприпасів в Україну, поповнити власні запаси та підтримувати війська США, які дислокуються на території НАТО", - йдеться у заяві, поширеній Білим домом.

Новий пакет допомоги передбачає спрямування 6 млрд дол на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 млрд дол - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні. Майже 4 млрд дол фінансування буде спрямовано на зміцнення сил США в європейському регіоні. Більше 8 млрд дол піде на економічну підтримку України, тощо.

Міністр аграрної політики України: "Усвідомлення продовольчої кризи почнеться у липні"

Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський розмовляє із «Голосом Америки». Фото: кадр з інтерв'ю.

Глобальна продовольча криза, спричинена війною в Україні, може затягтися на роки, стверджують в ООН. Голос Америки поспілкувався із Міністром аграрної політики України Миколою Сольським щодо прогнозів та можливостей запобігти як голоду в світі, так і кризі в Україні.

Мирослава Гонгадзе, Голос Америки: Україна - один з найбільших постачальників продовольства у світі, у зв’язку з війною це створило величезну кризу, оскільки нині Україна не може ані вирощувати, ані відвантажувати свою продукцію. Як ви оцінюєте ризики і наскільки серйозною є ця продовольча криза?

"В ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

Микола Сольський, Міністр аграрної політики України: Я вважаю, що основні світові організації, які повинні вирішувати та передбачати такі кризи, не до кінця розуміють об’єми нинішніх проблем. І ми це відкрито говорили, наприклад, голові ФАО (“FAO”- продовольча та сільськогосподарська організація ООН). Аналізуючи попит і пропозицію зерна у світі, усі бачать скільки зараз не вистачає і роблять висновки з поточних проблем. Але тут потрібно дивитись ширше. Коли ми говоримо ,наприклад, про озиму пшеницю, то у нас цього літа вирішується питання 3-х урожаїв: по-перше ми не можемо вивести перший урожай. Те, що минулого року зібрали. По-друге, ми не зможемо зібрати і вивести поточний урожай, який потрібно буде збирати через місяць-два. Тому що половина цього посіву знаходиться на окупованих територіях і на територіях активних бойових дій - це Запорізька, Херсонська області.

Фермери в ситуації війни готові працювати і вони це показують зараз. Але в ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись. Це друга проблема, другий урожай. Третя проблема - фермери не захочуть сіяти озиму пшеницю в серпні. Вони або не будуть сіяти взагалі, або перейдуть на інші культури, наприклад на ріпак, який менше дає тонн на гектар але більше коштує. Відповідно, його легше перевозити, він витримує більше проблем з логістикою.

МГ: Про які об’єми ми сьогодні говоримо?

"Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь всередині липня. Багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

МС: Ми не вивезли ще 5 мільйонів тонн пшениці, які планували вивести. Точно планували вивезти, як мінімум, 10-15 мільйонів тонн пшениці цього урожаю. Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь в середині липня. Тому що багато країн Північної Африки, арабських країн, країн Південно-східної Азії - вони все іще споживають те, що закупили раніше, ті резерви, які сформовані. У них іще є гроші щось дотувати, щось здешевити. Але вони усі чекають нового врожаю. Як і в будь-якій ситуації, кожен надіється на краще. Мовляв, якось саме вирішиться. Але ж ми розуміємо, що саме не вирішиться.

Рівно через два місяці, вони приїдуть до країн чорноморського басейну, в першу чергу до нас, і побачать що зерна немає і альтернативи у світі особливої не буде. Тому що це як з нафтою - неможливо різко, за місяць, наростити об'єм. Наприклад, уся північна півкуля вже пройшла посівну. Американський та канадський фермери вже засіяли усе кукурудзою, соєю та чимось іншим. Вони не буде переорієнтовуватись на серпень на інші культури.

Такий ціновий цугцванг почнеться саме у липні і багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну. І це зрозуміє будь-яка країна і будь-який начальник на Філіппінах, в Індонезії в будь-якій африканській країні, що вони разом зі своїми людьми кожен день доплачують за цю війну, яку розв'язала Росія.

МГ: який вихід із цієї ситуації?

МС: По-перше, це спрощення процедур пов’язаних з документацією, які вимагаються іще з довоєнних часів, для того, щоб зерно їхало в сторону західних кордонів. Вчора ми підписали домовленість з Польщею: із 11 пунктів, 8 вони перевели на цілодобову роботу 7 днів на тиждень. Замість 3 інспекторів збільшили кількість до 17-ти. Іще для 3 додаткових пунктів вони зараз дозакуповують обладнання. Тобто Європа не була готова до перевезення такого об'єму зерна своєю інфраструктурою, в першу чергу вагонами. Велика робота ведеться для того, щоб в якійсь формі, розблокувати українські порти. Також є запас експорту, який можна вивести з дунайських портів.

Як мінімум тимчасово, в Україні точно зміниться структура посівної. Фермери, агропідприємства, увесь бізнес перейде на культури, які на гектарі дають менше тонн але які дорожчі. Наприклад, кукурудзи з одного гектару виходить 10 тонн, а соняшника - 3 тонни. Тому зрозуміло, що вони будуть дивитись в сторону соняшника, ріпака, сої та зменшувати об’єм кукурудзи. На пшениці це несуттєво відіб’ється в плані продовольчої безпеки. Тому що, ми завжди виробляли пшеницю із суттєвими запасом.

МГ: Чи ви бачите ризики кризи продовольства в Україні?

МС: Ми не бачимо загрози щодо базових продуктів. Очевидно, що змінився раціон і буде далі мінятись. До прикладу, на яловичину українці зараз витрачають менше грошей ніж на курятину чи на картоплю, хліб і так далі. Люди також не готові багато платити за овочі, вони не готові переплачувати за фрукти. Це скорегує набір того, що продається. Виходячи з меншого попиту, буде менша пропозиція.

МГ: У зв’язку із тим, що Україна не може відвантажувати багато продукції, що можна зробити всередні держави? Можливо, потрібні якісь зовнішні інвестиції, чи дотації для того, щоб більш ефективно проводити переробку продукції, саме в Україні?

МС: Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тонн за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тонн. Із 90 мільйонів тонн ми переробляли десь 15-20 мільйонів, - це в першу чергу, на шрот, олію, соняшник та сою. Решта - це продаж зерна. Звичайно частину його можна переробляти.

У більшості випадків легше побудувати завод і зрозуміти який завод треба, аніж потім продати цю продукцію. Тому найважливіше, - це відкриття ринків. Перший та великий крок, це Євросоюз. Завдяки керівництву України, вони оперативно відкрили ці ринки. Зараз треба з ними допрацювати це питання, щоб вони сказали: “це не на один рік, а назавжди”. Або ми домовимось про один текст, який працюватиме вже на увесь час. Він може бути приблизно такого характеру, що з наступного року ми даємо 30% чогось, через рік 50% і так далі.

Але бізнес повинен зрозуміти, що далі це рішення не буде переглядатися. Тому що інакше, якщо текст буде мінятись і кожен рік вони казатимуть щось нове, то в бізнес скаже: “як ми можемо будувати щось із прицілом на наші ринки, якщо ми не знаємо, що ви придумаєте через рік”. Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні то там можна вибудувати пріоритети, де в першу чергу можна направити кошти на переробку.

І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить, усе що потрібно. Головне щоб держава відстояла ринки. А якщо держава також забезпечить дешеве фінансування, то це дві базові речі, які спровокують масовий рух в переробку. І це дасть результат, який вже не зупиниться. Тому що, у певний момент, вони будуть конкурентніші ніж просто продавці зерна.

МГ: Чого сьогодні Україна потребує від Заходу, Європейського Союзу, ООН, від світу для того щоб врятувати цей самий світ від продовольчої кризи?

МС: Приклад останніх кроків ООН показує, що вони спроможні впливати на ситуацію і разом із нашими Західними партнерами знайти формат тиску і якогось впливу для того, щоб були розблоковані шляхи перевезення зерна, щоб вони дійшли до портів. Які це будуть шляхи, в якому варіанті, це вже питання часу. Я точно знаєю, що ця робота ведеться і так само надіюсь, як і усі аграрії, що це дасть результат.

Дивіться також: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України.

Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:47 0:00


США відправляють до України броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости. Відео

США відправляють до України броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:55 0:00

Броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости: корабель із важливим американським військовим обладнанням відправили в Україну із Бельгії через Німеччину.

У Пентагоні заявили про зібрання другого засідання контактної групи з оборони України. Відео

У понеділок, за ініціативи очільника Пентагону Остіна, представники понад 40-ка країн світу візьмуть участь у другому засіданні контактної групи з оборони України. Тим часом, Міноборони США показало, як американські військові завантажують гаубиці M777 - для доставки в Україну.

Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Державний секретар Ентоні Блінкен напередодні відвідав Український Інститут Америки у Нью-Йорку, аби продемонструвати солідарність з народом Україною.

Більше

XS
SM
MD
LG