Спеціальні потреби

Актуально

У Солсбері досі може бути нервово-паралітична отрута - на очисні роботи підуть місяці

Будинок Сергія Скрипаля на околиці Солсбері - головний об’єкт розслідування

Мешканців англійського містечка Солсбері, де у березні зазнали отруєння колишній полковник російської військової розвідки Сергій Скрипаль та його донька Юлія, застерегли, що нервово-паралітична отрута там ще може залишатися і становити загрозу.

Цей хімікат швидко не деградує. Можна припускати, що він зараз у такому ж стані, як і в той день, коли був застосований
Ієн Бойд, науковий радник британського уряду

Понад 200 військових фахівців розпочали очищення дев’яти місць у Солсбері, де існує можливість забруднення речовиною, яка, за словами фахівців, не випаровується і зберігається довгий час.

Очисні роботи із застосуванням каустичних хімікатів триватимуть близько двох місяців і коштуватимуть кілька мільйонів фунтів.

Закрито будівлю місцевої поліції та міської ради, ресторан і паб, де були Скрипалі, а також помешкання сержанта поліції Ніка Бейлі, який теж зазнав отруєння.

Закритою залишається частина парку, де 4 березня отруєних виявили у непритомному стані на лавці.

“Цей хімікат швидко не деградує. Можна припускати, що він зараз у такому ж стані, як і в той день, коли був застосований”, - сказав науковий радник британського уряду Ієн Бойд на зустрічі з мешканцями міста у четвер.

Британські фахівці припускають, що у спробі убивства Скрипалів була застосована нервово-паралітична отрута у вигляді рідини, яку нанесли на ручку вхідних дверей помешкання Сергія Скрипаля на околиці Солсбері.

Лондон офіційно звинуватив Росію у відповідальності за напад, і близько 30 країн світу включно з Україною долучилися до масово вислання російських дипломатів на знак протесту проти Кремля.

Скрипалі вижили

33-річну Юлію Скрипаль виписали з лікарні після понад місяця лікування, а 66-річний Сергій Скрипаль, за даними лікарів, вже не в критичному стані, але одужує повільніше.

Юлія Скрипаль
Юлія Скрипаль

​Юлія Скрипаль, згідно з повідомленнями британських представників, відмовилася від зустрічей з представниками російського посольства і у письмовому зверненні раніше просила дати їй час на одужання, та обіцяла згодом відповісти на запитання преси.

У британських ЗМІ з’являлися непідтверджені повідомлення, що Юлія Скрипаль попрохала політичного притулку.

Російські посадовці на різних рівнях категорично заперечують причетність до нападу на Скрипалів.

Британські докази російської причетності

Минулого тижня британський уряд у листі до генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа оприлюднив частину засекречених даних своєї розвідки з твердженнями, що російські спецслужби намагалися контролювати електронне листування Сергія та Юлії Скрипалів принаймні з 2013 року.

У листі також сказано, що Росія працювала з нервово-паралітичною отрутою класу “Новичок” в межах розробки хімічної зброї на об’єкті в місті Шихани у Саратовській області.

“З 2000 року Росія розпочала програму розробки засобів застосування хімічної зброї, а також навчання службовців спецпідрозділів для застосування цієї зброї. У межах цієї програми досліджували способи використання нервово-паралітичних речовин, включно з нанесенням їх на дверні ручки. Упродовж останніх десяти років Росія накопичила невелику кількість речовин класу “Новичок”, - сказано у листі.

Там також стверджується, що “програми хімічної зброї в Росії тривали після розпаду Радянського Союзу. Станом на 1993 рік, коли Росія підписала конвенцію про заборону хімічної зброї, “Новичок” вже пройшов випробування, що давало можливість його застосування російськими військовими”.

Британія вирішила оприлюднити дані розвідки у відповідь на неодноразові твердження Москви, що усі запаси хімічної зброї в Росії були знищені, а також озвучення російськими представниками низки альтернативних версій, включно з припущенням, що Скрипалів отруїли британські спецслужби.

Аналіз фахівців Організації із заборони хімічної зброї підтвердив британські висновки, що застосована отрута належить до класу хімічної зброї нервово-паралітичної дії “Новичок”.

Дивіться також: Стабільною в Україні лишається лише корупція - звіт «Дому свободи»

Стабільною в Україні лишається лише корупція - звіт «Дому свободи». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:07 0:00

Всі новини дня

Мільйон боєприпасів для України: результати саміту лідерів ЄС. Відео

Мільйон боєприпасів для України: результати саміту лідерів ЄС. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:57 0:00

Лідери ЄС схвалили план відправки Україні 1 млн артилерійських боєприпасів протягом наступних 12 місяців. «ЄС підтримує Україну в її невпинному прагненні до свободи», – заявив президент Європейської Ради Шарль Мішель. «Ми будемо стояти з Україною стільки, скільки буде потрібно» – наголосив він.

США ввели санкції проти режиму Лукашенко. Тіхановська закликає не ототожнювати білорусів з урядом. Відео

Сполучені Штати запровадили додаткові санкції проти режиму Лукашенка, зокрема за придушення продемократичного руху у Білорусі, і підтримку російської війни в Україні.

З українських портів відбули ще три кораблі з зерном та благодійна пшениця для Ємену

18 березня 2023 року Чорноморську зернову угоду було вдруге продовжено ще на 120 днів. Фото: REUTERS/Viacheslav Musiienko/File Photo

Україна у п'ятницю, 24 березня, відправила 30 тисяч тонн пшениці з Одеси, щоб підтримати мільйони людей у Ємені – у рамках ініціативи "Зерно з України", яку ініціював президент Зеленський і підтримали низка міжнародних донорів.

USAID повідомляє, що ця пшениця годуватиме 4 мільйони людей у Ємені впродовж 1 місяця. А загалом ця зернова ініціатива допомагає долати голод і забезпечує переміщення продуктів харчування та добрив в час глобального дефіциту.

Постачання до Ємену профінансували, серед іншого, уряди Франції, Іспанії та США (Агенція США з міжнародного розвитку USAID), за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН.

“Чорноморська зернова ініціатива забезпечує зерном тих, хто його потребує у всьому світі, і підтримує всіх, хто покладається на сільськогосподарський сектор”, - заявило посольство США в Україні у Твіттері.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Саудівська Аравія Анатолій Петренко наголосив: "Завантажене зерном судно в рамках ініціативи “Зерно з України” (Grain from Ukraine) сьогодні вирушило до Ємену. Україна продовжує відігравати активну роль як гарант продовольчої безпеки, будучи щиро та твердо відданою задоволенню гострих гуманітарних потреб дружнього єменського народу”.

Ініціативу "Зерно з України" започаткували 26 листопада 2022 року, у 90-ту річницю відзначення Голодомору в Україні. Її мета - надсилати зерно у найбідніші країни Африки, де принаймні 5 мільйонів люди живуть в умовах голоду. За цією угодою країни-донори закуповують зерно в Україні й покривають транспортні витрати.

Зерно для Італії, Єгипту та Тунісу

Крім того, як повідомляє ООН, 24-го березня з України відчалило три судна із зерном, що містили понад 60 тисяч тонн кукурудзи та понад 15 тисяч тонн сої. Вони прямують до Італії, Єгипту і Тунісу.

На інфографіці від ООН видно маршрути кораблів із зерном. А також зазначено, що Україна постачає світу сільськогосподарську продукцію, зокрема пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, ячмінь, сою, ріпак, горох тощо.

Посолка США в Україні Бріджит Брінк наголосила на своїй сторінці у Твіттері, що Чорноморська зернова ініціатива “робить можливим цей життєво важливий шлях для підтримки людей у світі, які найбільше страждають від продовольчої безпеки, і гарантує, що українське зерно потрапляє до тих, хто його найбільше потребує”. За словами дипломатки, лідери G7 “чітко дали зрозуміти, що важливо продовжувати та розширювати цю ініціативу”.

Чорноморську зернову Угоду уклали з Росією за посередництва Туреччини та ООН 22 липня 2022 року.

18 березня 2023 року її вдруге продовжили на 120 днів.

З початку угоди з українських портів відпливли понад 700 суден, - підрахувало видання CNBC. А міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомляв, що з 1 серпня 2022 року Україна відправила понад 25 мільйонів тонн зерна на потреби світу.

Раніше адміністраторка Агенції USAID Саманта Пауер заявляла, що Чорноморська зернова ініціатива є критично важливою для боротьби з глобальним голодом. А держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що від початку дії зернової ініціативи з України вивезли стільки зерна, що з нього можна зробити 8 мільярдів буханок хліба.

У Всесвітній продовольчій програмі ООН стверджують, що через збій постачання продовольств з України та Росії близько 345 мільйонів людей стикаються з проблемою продовольчої безпеки, - повідомляв Голос Америки.

«Ми не похитнемося», – Байден та Трюдо про підтримку України. Відео

«Ми не похитнемося», – Байден та Трюдо про підтримку України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:41 0:00

«Як вам добре відомо, пане Президенте, Канада буде продовжувати міцно стояти пліч-о-пліч з Україною, чого б це не вимагало», – прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.

Байден і Трюдо підписали угоду, яка ускладнить перетин кордону між США і Канадою для шукачів притулку

Президент США Джо Байден із канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо у Оттаві, Канада, 24 березня, 2023 р. REUTERS/Blair Gable

У ході свого першого президентського візиту до Канади Джо Байден підписав угоду із канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо, спрямовану на те, щоб шукачі притулку не могли перетинати сухопутний кордон США та Канади через неофіційні пункти пропуску.

Як повідомляє Reuters, очікується, що у ході візиту Байден і Трюдо обговорять міграцію, погіршення безпеки та гуманітарну ситуацію на Гаїті, війну в Україні, торгівлю та боротьбу зі зміною клімату.

«У нас немає більшого друга і союзника, ніж Сполучені Штати», – цитує агенція Джастіна Трюдо.

Підписана міграційна угода, що буде згодом опублікована офіційно, дозволяє обом країнам відмовляти шукачам притулку в неофіційних пунктах перетину кордону.

Нова домовленість розширює Угоду про безпечну третю країну (STCA - Safe Third Country Agreement), яка дозволяє США та Канаді повертати шукачів притулку в обох напрямках, але раніше не поширювалась на неофіційні пункти перетину. Тепер вона поширюється на весь кордон.

За домовленістю, біженці з інших країн повинні подати заяву на надання притулку тій країні, куди вони прибули першою. Відтак Канада може відхиляти запити шукачів притулку без розгляду їхніх петицій, якщо вони прибувають через неофіційні пункти пропуску з інших країн через США.

Велика кількість незадокументованих мігрантів намагаються перетнути американсько-канадський кордон через неофіційні пункти пропуску, включаючи Roxham Road, ґрунтову дорогу між Квебеком і штатом Нью-Йорк.

Цю дорогу називають “політичним головним болем для Трюдо”, оскільки десятки тисяч заявників на отримання статусу біженця намагалися перетнули кордон зі США саме тут, - пише видання CBC.

Угода набуде чинності опівночі на початку суботи, 25 березня. Колишній посол США в Канаді Брюс Гейман заявив, що обидві країни “захочуть ще більше зблизитися, оскільки світ стає все більш невизначеним”.

Водночас деякі експерти застерігають про складність виконання нової домовленості, оскільки кордон між Канадою і США є найдовшою у світі неконтрольованою межею, - пише Reuters.

«Я кажу іншим світовим лідерам, з якими зустрічаюся - нам пощастило, що на півночі від нас є Канада. Усі наші цінності однакові. Час від часу ми погоджуємося і не погоджуємося в чомусь, але немає фундаментальної різниці в демократичних цінностях, які ми поділяємо”, - цитує Байдена під час візиту CBC.

Водночас видання відзначає, що між двома країнами були й напружені моменти: “Роки Трампа були випробувальним часом для канадських чиновників. А рішення Байдена скасувати трубопровід Keystone XL, просувати протекціоністську політику, як-от "купуй американське". Призупинення постачань деяких вакцин також викликали подразнення в перші дні його президентства”.

Раніше цього тижня Канада продовжила ще на рік програму міграційної підтримки українців.

Шон Фрейзер, міністр імміграції, біженців та громадянства Канади оголосив, що уряд країни продовжить дію канадсько-українського дозволу на екстрені поїздки (CUAET).

Українці та члени їхніх сімей можуть до 15 липня 2023 року подавати документи (за межами Канади) на отримання візи CUAET. Власники візи матимуть змогу поїхати до Канади до 31 березня 2024 року. А власники CUAET, які вже перебувають у Канаді, матимуть можливість до 31 березня 2024 року безоплатно продовжити або змінити свій тимчасовий статус.

Послуги з поселення залишаться доступними для українців та членів їхніх сімей після прибуття в Канаду, а також триватиме надання одноразової тимчасової фінансової підтримки.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG