Спеціальні потреби

Християнські місіонери у Сеулі рятують дітей північнокорейських рабинь

  • Голос Америки

Деякі громадяни Північної Кореї наважуються на втечу з найбільш ізольованої держави світу. Більшість біженців прямують у Китай, з яким країна має спільний кордон, і який не стільки захищений, як кордон із Південною Кореєю. Утім, навіть для тих північних корейців, яким це вдалося, жах не закінчується.

Місіонерська організація з Південної Кореї допомагає тисячам дітей, які народилися в Китаї в сім’ях утікачів чи в північнокорейських жінок, і які не мають легального статусу, живуть у злиднях та потерпають від насильства.

Такими дітьми займаються у Міжнародній школі Дурігана в Сеулі.

Останнім часом захист кордону між КНДР і КНР посилився, що зменшило кількість утікачів. Проте тут розквітла торгівля північнокорейськими жінками. У Китаї існує високий попит на молодих жінок, яких не вистачає через політику обмеження народжуваності. Оскільки була дозволена тільки одна дитина в родині, то чимало китаянок робили аборти, якщо чекали на дівчинку.

У Північній Кореї ж багато людей у відчаї та готові на будь-який ризик. Отже китайська мафія підкуповує прикордонників та заманює у Китай корейських жінок, які потрапляють у домашнє та сексуальне рабство.

«Є багато людей, які хочуть купити жінку. І є багато північних корейців, які хочуть утекти», - говорить пастор Чан Ківан з Церкви Дурігана у Південній Кореї.

Є багато людей, які хочуть купити жінку. І є багато північних корейців, які хочуть утекти
Пастор Чан Ківан

Діти, що в них народжуються, не мають прав та легального статусу. Вони потерпають від недогляду та насильства. Пастор Чан Ківан допомагає цим жінкам та їхнім дітям перебратися у Південну Корею.

«Коли я жила в Китаї, там було дуже небезпечно. Але тут у Південній Кореї я живу на свободі», - розповідає 15-річна Хан Єсул, яку з Китаю допомогла вивезти Церква Дурігана.

Хан Єсул, разом з іншими дітьми північнокорейських біженців, навчається у літній школі в Сеулі. Туди ж на літо привозять своїх дітей американці корейського походження. Коли ці діти разом граються чи бігають коридорами школи, їх важко розрізнити. Але походять вони з дуже різних світів. 20-річна Ю Онкіон перебралася у Китай разом із батьками. Вона ще пам’ятає злидні та голод у КНДР.

«На вулицях не було трави. Люди їли більше траву, ніж харчі», - згадує дівчина.

На вулицях не було трави. Люди їли більше траву, ніж харчі
Ю Онікіон

Одинадцятирічна Кім Чун Ву показує шрам, що залишився їй від її китайського батька.

«Мій батько це зробив, бо був психічно хворим», - пояснює дитина.

Пастор Чан говорить, що більшість дітей, яким вони допомагають, пережили травму та експлуатацію. За приблизними підрахунками, в Китаї проживає близько 30 тисяч дітей, що народилися у матерів з Північної Кореї. Вони не мають громадянства, легального статусу, і часто не мають доступу до школи чи до лікаря.

Дивіться також: Як Путіну заважають навички дзюдоїста розповів письменник

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG