Спеціальні потреби

Південний та Північний Судан на порозі війни через нафту?

  • Голос Америки

Південний Судан переоснащує свою військову потугу, працюючи над перетворенням колишньої сили народного спротиву – Південного Народного визвольного руху – на справжню формальну армію. Солдати цієї військової бази Білпам у Джубі можуть потрапити у зону бойових дій скоріше, ніж передбачалося. Конфлікт через суданську нафту, схоже, незабаром може перерости у справжні військові дії.

Південь заблокував транспортування нафти на північ, стверджуючи, що Судан вкрав нафту-сирець вартістю у кілька мільйонів доларів. Хартум каже, що нафта була конфіскована у якості компенсації за несплату за її транзит.

Заступник міністра оборони Південного Судану Маджак Д’Агут каже, що такі дії представляють серйозну загрозу молодій нації:

«Я не хочу тикати пальцями, але будь-які дії, які загрожують фундаментальним інтересам нашої нації, потягнуть за собою певні наслідки».

Попри те, що міністр не назвав Судан головною загрозою для Південного Судану, статуя генералу Південного Народного визвольного руху Джону Ґаранґу вказує прямо на Північ.

Аналітик Аманда Хсяо каже, що перекриття поставок нафти може спровокувати Судан до відповідних дій:

«Якщо Південь буде говорити про те, що він готовий припинити будь-які стосунки з Північчю, і що він шукатиме альтернативну трубу для нафти, так щоб її транспортування не проходило через Північ, Хартум залишається загнаним у кут. Пам’ятаймо, ми маємо справу з режимом, який не має багато друзів серед міжнародної спільноти».

Південний Судан оголосив незалежність від Півночі минулого липня після десятків років громадянської війни, у якій загинуло понад мільйон людей.

Втім, поодинокі спалахи насильства тривають досі. Лише минулого року Судан провів бомбові напади на південному кордоні, підозрюючи Південь у підривній діяльності. Лише внаслідок нападу на Абеї минулого травня домівки втратило майже сто тисяч людей.

Лідери обох таборів кажуть, що повернення до війни є можливим. На вулицях Джуби – стрімко зростаючої столиці Півдня – власники бізнесів дуже занепокоєні можливістю нового спалаху насильства.

Майкл Тома продає автозапчастини на ринку Джебел:

«На мою думку, можливість війни не можна виключати. Але я хочу закликати обидва уряди спробувати попрацювати разом та знайти спільну мову, щоб ми могли досягти компромісу, який дасть можливість нашій країні розвиватись».

Інші, як то Саймон Ґатдьє Єх, кажуть, якщо президент Судану аль Башир прагне війни, він її матиме:

«Якщо б аль Башир прагнув миру, наш президент говорив би з ним мирно. Якщо ж він хоче воювати з південносуданським народом, ми до цього готові, хоча б зараз».

Обидві країни залежать від південносуданської нафти. Якщо блокада поставок триватиме, страждатимуть економіки як Півдня, так і Півночі, і ескалація насильства за таких обставин є неминучою.

XS
SM
MD
LG