У понеділок у Судані пройшов другий день референдуму, який має визначити, чи стане багатий на нафту південь країни незалежною державою. Проведення референдуму було однією з умов укладеного у 2005-му році мирного договору, який поклав край 20-літній громадській війні в Судані. У протистоянні урядових сил півночі з бойовиками півдня країни загинуло два мільйони людей.
Мешканці півдня Судану годинами стоять у чергах, аби взяти участь у довгоочікуваному референдумі. Голова регіонального уряду віце-президент Сальва Кіір першим опустив бюлетень в урну:
«Це історичний момент, якого так довго очікували жителі південного Судану. І я закликаю усіх вас бути терплячими, якщо ви не зможете проголосувати сьогодні, можливість це зробити у вас буде ще кілька днів».
Оскільки 85% дорослого населення півдня країни не вміють читати та писати, у бюлетенях – малюнки. Дві долоні означають – єдність країни, а одна – незалежність Південного Судану.
Більшість населення Північного Судану відстоює єдність країни, тоді як мешканці півдня кажуть, що почувають себе другосортною нацією і сподіваються, що незалежність розв’яже цю проблему.
24-річний Ґар Малал, який прийшов на дільницю у Джубі, дитиною воював у Народній армії звільнення Судану. Зараз Малал вивчає економіку і каже, що жителі півдня Судану заплатили велику ціну за свою незалежність:
«Востаннє я голосував за кандидата, який боровся за посаду прем’єр-міністра, міністра, чи урядовця. Але сьогодні я стою тут за ідею людей, які загинули у війні».
Колишній Генеральний секретар ООН Коффі Аннан зазначив, що населення країни втомилось від війни:
«Війна і конфлікти – не єдиний вихід. Багато прикладів історії свідчать, що протистояння між людьми не можуть тривати вічно. У багатьох країнах світу запеклі вороги знаходили порозуміння і зараз живуть мирно. Це має статися і в Судані».
Аби Південий Судан отримав незалежність, за неї мають проголосувати щонайменше 50% плюс один голос виборців. Голосування в країні триватиме до суботи.
