Спеціальні потреби

Три причини, чому більшість аналітиків помилялися щодо війни в Україні


Фундаментальним недоліком було нерозуміння того, що українці - «це люди, які 8 років воюють, що це дуже стійкі  люди», — сказав Александр Віндман, колишній директор із європейських справ Ради національної безпеки США.
Фундаментальним недоліком було нерозуміння того, що українці - «це люди, які 8 років воюють, що це дуже стійкі  люди», — сказав Александр Віндман, колишній директор із європейських справ Ради національної безпеки США.

Під час своєї неоголошеної поїздки до Києва 20 лютого президент США Джо Байден із захватом говорив про стійкість української держави та демократії. Але роком раніше Сполучені Штати та їхні союзники мали серйозні сумніви щодо здатності України протистояти вторгненню Росії, яке розпочалося 24 лютого 2022 року.

«Завищені оцінки російського військового потенціалу та применшення українського військового потенціалу мали реальні наслідки», — сказав Еліот Коен, професор Школи передових міжнародних досліджень Джонса Гопкінса у письмовій відповіді «Голосу Америки».

«Вони загальмували не лише постачання зброї в Україну, а й вплинули на оцінку політиками реалій», - каже аналітик.

Переконання, що Україна швидко зазнає поразки, завадило Заходу швидко поставити Україні важку військову техніку, погоджується британський політичний експерт Тарас Кузьо.

«Західні уряди не хотіли цього давати, тому що вони були переконані, що Україна швидко зазнає поразки».

Вже із першими успіхами ЗСУ, коли українська армія повернула назад російську колону, що рухалася до Києва, західні аналітики почали шукати причини, чому їхні очікування виявилися настільки далекими від реальності. Хоча причин називають багато, як з’ясував «Голос Америки» із досліджень та розмов з експертами, усі вони підпадають під три основні категорії.

Брак експертизи та розуміння України

«Дуже мало людей достатньо розуміють Росію», — сказав в інтерв’ю «Голосу Америки» Александр Віндман, який працював директором із європейських справ Ради національної безпеки США в адміністрації Дональда Трампа та був ключовим свідком під час його першого імпічменту.

«Ще менше людей розуміють Україну», - каже він.

Фундаментальним недоліком було нерозуміння того, що українці «це люди, які 8 років воюють, що це дуже стійкі люди», — сказав Віндман в інтерв'ю кореспондентці "Голосу Америки" Тетяні Ворожко.

Кузьо зауважив, що брак експертизи частково походить із російсько-центричного підходу до вивчення регіону на Заході.

«Радники урядів зазвичай є експертами в Росії, і вони вважають, що мають певне Богом дане право бути також експертами з інших 14 республік колишнього СРСР, що абсолютно смішно. Такого ніде немає. Якщо ви експерт з Аргентини, ви не експерт з Бразилії чи Мексики", - сказав він в інтерв’ю кореспондентці «Голосу Америки» Наталії Чуріковій.

«Багато хто на Заході помилково вважав, що Україна така ж, як Росія, але слабша, більш корумпована та хаотична», — погоджується Орися Луцевич, голова Українського форуму Chatham House, у статті для газет The Guardian. «Насправді, хоча Україна аж ніяк не ідеальна, вона більш гнучка та децентралізована порівняно з автократичною та жорсткою російською державою».

Західні аналітики також не враховували реформування української армії з 2014 року, надто покладаючись на «анекдотичні дослідження можливостей України в 2014-2015 роках», — вважає Джордж Баррос, аналітик з питань Росії та України в Інституті дослідження війни у Вашингтоні.

Кузьо вважає, що деякі російські наративи, які перебільшували поділ України на Схід і Захід та слабкість української держави, вплинули на західний аналіз.

Коен із університету Джонса Гопкінса в коментарі Ворожко, припустив, що «навіть підсвідоме прийняття російської зневаги та бачення українців як меншовартісного народу» могло затьмарити розуміння західних експертів.

«Більшість думок західних експертів базувалися на наративах, які Росія пропагувала протягом останніх 30 років», — сказала посолка України в США Оксана Маркарова в інтерв’ю Тетяні Ворожко. Але ці наративи, каже вона, які зображують Росію як могутню військову силу, а Україну як слабке суспільство, частина якого буде вітати російські війська, «походять з Радянського Союзу та Російської імперії».

Маркарова припустила, що на західне мислення того часу також вплинув нещодавній досвід в Афганістані, де президент Ашраф Гані втік з країни, коли Талібан загрожував Кабулу в 2021 році. Але президент Володимир Зеленський і його уряд залишилися в Києві, і мільйони громадян кинулися захищати свою країну, говорить вона, змушуючи західних експертів переоцінити ситуацію.

«Принаймні це все почало знижувати негативні очікування», - сказала Маркарова.

Формальність військових оцінок

Експерти також відзначили, що, виходячи з табличок із цифрами, російська армія виглядала набагато потужнішою ніж українська.

«Багато аналітиків також переоцінили російську армію через те, що вони занадто сильно покладалися на чисту оцінку — порівняльний аналіз військових, технологічних, політичних, економічних та інших факторів, що визначають відносну військову спроможність держав», — сказав Баррос в письмовому інтерв'ю Ворожко.

Він пояснив, що хоча Інститут вивчення війни запізнився з прогнозом вторгнення, він правильно оцінив, що росіяни зазнають поразки у своїх зусиллях захопити Київ.

«Очевидно, що російська армія страждає від ендемічних проблем із лідерством, інформацією, управлінням, розвідкою та іншими ключовими аспектами бойової потужності, незважаючи на те, що вона має більші ресурси, ніж Україна», - говорить Баррос.

Віндман розповів про свій досвід роботи в посольстві США в Росії.

«Я провів три роки в Москві, працюючи з російськими військовими. З огляду на те, як вони діють, мені було зрозуміло, що не все буде працювати, і що вони не зможуть використовувати все це в тих оперативних концепціях, які вони могли б застосувати в Україні».

За словами Кузьо, західні експерти також не оцінили, як вкорінена корупція в Росії вплине на її армію. «Чому вони вважали, що російська армія відокремлена від російського суспільства? Якщо Росія є мафіозною державою, то російська армія також буде нею; вона є частиною цієї держави».

З іншого боку, українське військове фінансування більше, ніж державне, пише Луцевич.

«Українські громадяни та приватний сектор щодня працюють на підтримку армії, а кожна компанія, родина та місто надають додаткову підтримку воїнам на полі бою», – зазначає вона.

Складність військових прогнозів

«Військовий аналіз — це не ворожіння», — каже Майкл Кофман, директор програми вивчення Росії в Центрі військово-морського аналізу. Кофман визнає, що рік тому він правильно передбачив війну, що насувається, але недооцінив український опір.

Все ж, за його словами, більшість аналітиків розуміли, що Росії буде важко контролювати Україну. «Консенсус був у тому, що Україна програє звичайну війну, але Росії не вдасться окупувати Україну. Багато українських колег поділяли цю думку».

Кофман сказав, що вважає, що аналітики не стільки неправильно оцінили російські спроможності, скільки недооцінили українські.

«Було мало відомо про план оборони України та жодних доказів систематичної підготовки».

Він сказав, що аналітики також припустили, що Росія проведе «об’єднану силову операцію, серйозно ставлячись до здатності України протистояти, а не ризикований удар, який мав обезголовити (управління країною – ГА), без плану Б для тривалої війни, припускаючи, що український опір легко зазнає краху».

Деякі фактори, які вплинули на результат — від сили українського суспільства до невідомості ступеню проникнення ФСБ в українські еліти — були надто складними для оцінки, говорить він.

Кофман підкреслив, що політика США щодо розвідувальної підтримки та військової допомоги Україні різко змінилася після перших тижнів.

«Я думаю, що нас ніколи серйозно не запитували, як могла б виглядати війна, якби США справді підтримували Україну», — сказав він.

Наталія Чурікова брала участь у цьому підготовці цієї статті. У матеріалі використана публікація The Guardian.

Яку зброю США оголосили для України з початку повномасштабного вторгнення Росії. Відео

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Головна виконавча редакторка Української служби Голосу Америки, журналістка. Висвітлюю політику, відносини України-США, соціальні питання, але найбільш люблю розповісти гарну людську історію. Роблю включення із місця подій, записую інтерв’ю, пишу аналітичні статті, запускаю нові проєкти. Авторка двох книг та двох документальних фільмів. 

Форум

XS
SM
MD
LG