Спеціальні потреби

Туреччина – чи рухається країна у зворотному напрямку?

  • Голос Америки

Майже ні у кого немає сумнівів, що Туреччина досягла величезного прогресу, особливо якщо порівняти політичний, економічний та соціальний стан країни менше ніж покоління тому.

Однак, Туреччині ще далеко до статусу вільної країни. А чимало опонентів уряду прем’єр міністра Реджепа Таїпа Ердогана взагалі стверджують, що країна почала рухатися у зворотному напрямку

Найбільше нарікає молодь, яка вже звикла до свободи яка приходить разом з демократією. Берк Еркоган катається на скейті в одному з парків столиці. Він не особливо охоче говорить із західними журналістами, бо боїться за наслідки.

«Я не хочу багато говорити, але ми все більше перетворюємося на ісламську, а не світську країну. Зараз, нас можуть навіть покарати за вільнодумство», нарікає Берк.

Місцева студентка Кансу Ергун живе досить безтурботним життям. Як її друзі, дівчина користується інтернетом, проводить час у нічних клубах, кав’ярнях та особливо не думає про політику. Однак, Кансу переконана, що якщо ці елементи свободи у сучасному житті будуть обмежені, народ обуриться.

«Турки загалом мовчазні, багато не протестують. Вони звикли, що їх думку придушують, адже уряд не дозволяє людям багато говорити. Однак, якщо раптом відбудуться зворотні радикальні зміни, люди активізуються. Принаймні мені хочеться у це вірити», сподівається Кансу.

Лідер опозиційної Народної республіканської партії Фарук Лолу також вважає, що турецький народ боїться говорити. Демократія та західний стиль життя опинилися під загрозою під час правління Ердогана, наполягає опозиціонер. Він стверджує, що уряд кинув за ґрати десятки журналістів, блокує популярні Інтернет сайти та створив атмосферу страху в країні:

«Люди бояться говорити не лише із західними журналістами. Вони бояться говорити один з одним по телефону, оскільки телефони масово прослуховуються».

В уряді Ердогана категорично заперечують, що прем’єр міністр веде політику придушення вільнодумства. Питання про придушення демократії викликає посмішку у речника правлячої партії Гесеіна Селіка:

«Розмови про авторитарного лідера, про рух у напрямку тоталітарного правління не мають нічого спільного з тим, що відбувається в нашій країні», заперечує речник.

Однак, звинувачення опозиціонерів та пересічних турків у придушенні свободи слова та порушенні прав людини, підтверджують і міжнародні правозахисні організації.

XS
SM
MD
LG