Спеціальні потреби

Американці відучують від дискримінації на озері Світязь


На озері Світязь, що на Волині, отаборилися американці. 16 волонтерів Корпусу миру США організували у райцентрі Шацьк літній молодіжний табір, до якого з’їхалися українські школярі з навколишніх областей. У таборі діти спілкувалися англійською з носіями мови та цікаво проводили час. В американському таборі на Шацьких озерах побувала наша кореспондентка Оксана Лігостова.

Рано вранці, коли на Шацьких озерах з’являються перші відпочивальники, а курортне містечко тільки починає прокидатися від сну, в літньому молодіжному таборі, що розмістився у Шацькому лісовому коледжі, уже веселощі і галас.

Команда «червоних» взяла першість у флеш-мобі; команда «синіх» випустила найкращу газету, а «жовті» виграли конкурс малюнків на асфальті.

До літнього табору в Шацьк з’їхалися школярі із довколишніх Львівської, Волинської і Рівненської областей. Сюди ж приїхали провести канікули американські волонтери з Корпусу миру, які під час навчального року викладають англійську мову тут у поліських школах. Дітей 70, американських вчителів 16. Ідеальні умови для занурення у розмовну практику.

Заняття у таборі розписані до хвилини. В аудиторії складають пісню-протест. А ввечері її заспівають на табірному пау-вау – танцювальному змаганні на індіанський лад. У пісні йдеться про вирубування лісів і забруднену планету.

А в цей час на кухні печуть шоколадне печиво за американським рецептом.

Одночасно вивчають назви інгредієнтів, мір об’єму і ваги – увесь словник, пов’язаний з куховарством. А заодно дізнаються, що воно таке fundraising. Бо коли печиво готове, час його продавати...

«Одне печиво – дві гривні!»... і рахувати гроші, які підуть на благодійні проекти.
«Двадцять, тридцять, сорок, п’ятдесят, шістдесят...»
Я був у багатьох таборах, але мені здається, що цей найкращий. Бо тут більшість часу ми не просто лежимо, відпочиваємо. Ми вдосконалюємо свої знання з англійської. Американці відрізняються від українців, у них менталітет інший. Вони мені здаються дуже відкритими, дуже щирими, американці не схожі на українців.

А в іншій аудиторії намагаються зрозуміти, що відчуває людина, на яку почепили тавро. Така рольова гра підказує, як повестися у різних складних життєвих ситуаціях – наприклад, коли дізнаєшся, що вірусом СНІДу інфікований твій найкращий друг.

Волонтер Корпусу миру США Аглія Вілкеліта пояснює:

«Всього лише година занять – а вони дізналися так багато про стигматизацію і дискримінацію, пов’язану зі СНІДом. І коли їх запитуєш – а як би ти протидіяв забобонам та навішуванню ярликів, то вони видають стільки ідей. І це свідчить про те, що вони справді чогось навчилися і знають, як це важливо – бути активними громадянами у своїй громаді».

Керівник табору Бенджамін Гоґ пояснює, які завдання табору:

«Ми не хотіли бути просто табором з вивчення англійської. Цим ми займаємось весь рік. Ми хотіли зосередитись на іншому: спілкування, творчість, робота в команді.

А ще для нас було важливо, щоб табір був доступний за ціною. Ми вибили додатковий грант, залучили через Фейсбук пожертви з Америки, і все вийшло: путівка коштує символічні гроші; приїхати змогли усі, хто хотів, байдуже, в кого які статки».

Сонце над Шацькими озерами хилиться до вечора. Отже, час залишати класи і бігти на пляж. А накупавшись, вони діляться враженнями про табір і про своїх американських опікунів.

Чи молоді українці задоволені із свого перебування в таборі? Ось, що говорить Олег Максимків з міста Жидачів Львіської області:

«Я був у багатьох таборах, але мені здається, що цей найкращий. Бо тут більшість часу ми не просто лежимо, відпочиваємо. Ми вдосконалюємо свої знання з англійської. Американці відрізняються від українців, у них менталітет інший. Вони мені здаються дуже відкритими, дуже щирими, американці не схожі на українців».

З великим захопленням про табір розповідає Каріна Худейкулова з смт. Колки Волинської області:

«Я просто впевнена, що ці канікули я проведу найкраще з усіх своїх однокласників. Це найкращий табір, де я тільки була. Це наче Америка у нас в Україні. Це щось надзвичайне! І я дуже рада, що я тут. І кожна година, яку я тут трачу, я не хотіла б потратити по-іншому. Я все зробила б так само і поїхала б сюди».
XS
SM
MD
LG