В Україні зростає кількість осіб, які переслідуються за політичними мотивами

Українська Гельсінська спілка з прав людини та Харківська правозахисна група занепокоєні зростанням політичних переслідувань в Україні. Окрім Луценка та Корнійчука, яких правозахисники відносять до політичних в’язнів, серед переслідуваних все частіше – учасники акцій протестів та журналісти. Такі вибіркові кримінальні переслідування є ознакою недемократичної влади, а також свідчать про різке звуження політичної свободи в країні, вважають активісти.

«Справа в тому, що одних людей репресують, дають підписку про невиїзд, а інших за тими ж справами не чіпають. Тут йде мова про вибірковість, і зрозуміло, що це – політичні переслідування», стверджує голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров. «У нас в країні, де все наскрізь просякнуло корупцією, раптом висмикують якусь конкретну людину і карають. Так у нас завжди було. Але сьогодні ці переслідування збільшились і чомусь стосуються тільки однієї опозиційної сили», – каже Захаров.

«Вибіркове застосування законодавства є характерним інструментом недемократичних режимів. Побоюючись поразки за чесної політичної конкуренції, влада у таких країнах усуває опозиціонерів за допомогою кримінального переслідування», – вказують правозахисні організації у своїй заяві.

Не менш суперечливими виглядають арешти і переслідування учасників Підприємницького Майдану, кажуть правозахисники. «Все це виглядає край дивно» – говорить Євген Захаров, – «Ті люди, яких тримають під вартою, чи яких допитують – фактично не були учасниками Майдану. Двоє з них взагалі мають кримінальне минуле. Незрозуміла мотивація міліції: або хочуть показати неправдиве обличчя Майдану, або отримати фальсифіковані свідчення. Тож немає жодних сумнівів, що це політичне переслідування. Влада не хоче нових Майданів, тому хоче деморалізувати його учасників».

В тому, що переслідування учасників та інших осіб, причетних до Підприємницького Майдану, має політичні мотиви, впевнений і кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. Корецького НАНУ, Микола Сірий.

«Ми бачимо в демократичних країнах, що активісти перекривають своїми тілами дорогу потягу, який везе радіоактивні речовини, але їх не арештовують за це. Бо суспільство розуміє, що це не є кримінально караним діянням. Про це треба говорити вголос. Соціально-корисний умисел не може бути покараним кримінальним правом. Коли влада безпідставно оцінює суспільно-корисні дії як кримінальні – тут можна говорити тільки про політичні переслідування», – впевнений пан Микола.

«Наше завдання – переконувати владу, що активні прояви громадян – це нормально. Влада повинна бачити себе в дзеркалі, відчувати реакцію на свої дії. А інакше виходить, що все, що робить влада – це добре», – говорить Микола Сірий.

Серед останніх гучних справ – і численні арешти членів ВО «Тризуб» через вибух бюсту Сталіна у Запоріжжі. На думку правозахисників, «це має вигляд репресій, спрямованих на розпалення ідеологічної ворожнечі між Сходом і Заходом в країні».

«За свідченням охоронця, який чергував ввечері в будівлі обкому КПУ, вибух скоїла одна людина. Але арешти йдуть вже третій день по всій Україні, за повідомленнями ЗМІ затримано вже більше 15 членів «Тризуба». Викликає подив затримання людей, які в новорічну ніч були за сотні кілометрів від Запоріжжя», заявляють представники Харківської правозахисної спілки.

«Президент постійно стверджує, що його метою є розбудова демократичної держави європейського зразка. Кращим доказом цим твердженням було би припинення переслідування політичної опозиції, а також відмова від різкого звуження політичної свободи в країні», – впевнені правозахисники.