Спеціальні потреби

Актуально

"Африканці не ідіоти, не треба нас втягувати у конфлікт" між Росією і Україною - Міністр закордонних справ Уганди

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і президент Уганди Йовері Мусевені прогуляються під час зустрічі в Ентеббе, Уганда, 26 липня 2022 року. МЗС Росії.

Під час свого турне країнами Африки міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрівся із міністром закордонних справ Уганди Джедже Одонго у понеділок, 25 липня, та президентом країни Йовері Мусевені наступного дня.

Як пише англомовна служба Голосу Америки, Уганда є однією з кількох країн Східної Африки, які страждають від нестачі продовольства після сильної посухи. Зростання інфляції, викликане війною в Україні, ще більше погіршило постачання продовольства в регіоні.

Втім, в інтерв’ю Службі Суахілі Голосу Америки міністр закордонних справ Уганди заявив, що він вважає розмови про голод в Африці намаганням Заходу втягнути африканські країни у конфлікт між Росією та Україною.

«Послухайте, африканці не ідіоти. Ми чітко дали зрозуміти, що вони не повинні втягувати Африку в цей конфлікт, говорячи «голод в Африці», «голод в Африці», «голод в Африці». Я навіть не знав, що Україна постачає зерно в Африку, поки це питання не виникло. Але вони роблять так, ніби це африканська справа, змушуючи нас ставати частиною конфлікту», - сказав він в інтерв’ю.

Відповідно до опублікованого на початку липня звіту, підготовленого низкою агенцій ООН, кількість людей на планеті, що відчували голод у минулому році, зросла до 828 мільйонів осіб, це на 46 мільйонів людей більше, ніж попереднього року.

«Існує реальна небезпека, що ці цифри зростуть ще більше в найближчі місяці. Глобальні стрибки цін на продовольство, паливо та добрива, які ми спостерігаємо внаслідок кризи в Україні, загрожують підштовхнути світ до голоду. Результатом цього стане глобальна дестабілізація, голод і масова міграція в безпрецедентних масштабах», – заявляв Дейвид Бізлі, виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми.

Уганда утрималася під час голосування резолюції ООН, яка засуджує вторгнення Росії в Україну та закликає до негайного виведення російських військ з країни, яку підтримали 141 країна з 193. Одонго пояснив це тим, що конфлікт між Росією та Україною занадто складний, аби для Уганди приймати це рішення.

Також Уганда не приєдналася до санкцій проти Росії.

«Уганді не потрібно приєднуватися до санкцій Заходу чи Сходу, - сказав він. - Їм (Росії та Україні – ред.) потрібно навчитися жити в мирі між собою, навчитися поважати одна одну і навчитися визнавати, що в цьому світі для всіх достатньо місця».

Міністр наголосив, що вони не називають неспровоковане вторгнення Росії в Україну, яке забрало вже десятки тисяч життів та змусило мільйони людей залишити свої домівки, війною. В Уганді вважають, що це - конфлікт, який «має бути вирішений мирним шляхом».

«Сторони мають говорити одна з одною та знайти найшвидше вирішення конфлікту. У цьому випадку ми закликаємо обидві сторони знайти дипломатичні, політичні засоби для вирішення питання», - сказав він.

Одонго охарактеризував його зустріч із Лавровим як «прекрасну нагоду» почути російську сторону та сказати йому, що, на думку Уганди, вони мають вирішити це питання мирним шляхом. Також він наголосив, що Росія стояла поруч із африканськими країнами з 50-х років, під час та після боротьби за незалежність (Очевидно, маючи на увазі Радянський Союз - Ред.)

Під час свого турне країнами Африки міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відвідав Республіку Конго та Єгипет, і планує, після завершення зустрічей в Уганді у вівторок, відправитися до Ефіопії, де знаходиться штаб-квартира Африканського Союзу.

У колонці, опублікованій у газетах цих чотирьох країнах Лавров похвалив Африку за опір тому, що він назвав спробами Заходу нав’язати однополярний світовий порядок, повідомляє Reuters.

«Це війна настільки пропагандистська, наскільки вона є збройною...», — сказав Стівен Грузд, керівник російсько-африканської програми Південноафриканського інституту міжнародних відносин в інтерв’ю англомовній службі Голосу Америки. Грузд сказав, що цікаво, що це особистий візит, а не онлайн-спілкування.

"Я думаю, що це навмисно розраховано, щоб показати, що Росія не ізольована, що у Росії все ще є друзі у світі, що Росія все ще піклується про Африку".

З ним погоджується Уейл Олусола, який викладає міжнародну політику в нігерійському Університеті Обафемі Аволово.

«Цей візит відбувається по всій Африці, тому він посилає глобальне повідомлення про нові відносини, які Росія намагається розвивати», - сказав він в інтерв'ю англомовній службі Голоса Америки.

У Єгипті Лавров зустрівся з керівництвом Ліги арабських держав, шукаючи підтримки 22 держав-членів групи. Очікується, що під час відвідин штаб-квартири Африканського Союзу в Аддіс-Абебі, він проведе широку зустріч з керівництвом цього альянсу з цією ж метою.

Наталія Бугайова, наукова співробітниця Інституту дослідження війни, вказує на те, що Кремль роками переслідував Африку, «щоб зменшити вплив санкцій, отримати додатковий потік доходів для режиму та розширити військовий слід Росії та глобальну мережу дезінформації». А тепер він намагається використати Африку у своїй інформаційній операції, щоб посилити тертя між Україною та тими, хто її підтримує.

«Блокада Росією українського експорту зерна та навмисне націлювання на українське сільськогосподарське виробництво є центральним елементом цих зусиль. Воно спрямоване на те, щоб хибно пов’язати санкції проти Росії та український експорт зерна, щоб фальшиво зобразити Україну як відповідальну сторону у світовій продовольчій кризі та маніпулювати Заходом, щоб послабити його санкції», - сказала Бугайова в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки.

На її думку, Кремль може запропонувати Африці все менше, а характер стосунків Росії з країнами Африки «дедалі більше набуватиме характеру здирництва, а не партнерства».

«Африканські країни мають усвідомити, що Кремль намагається розгорнути свою війну в Україні за їхній рахунок, мало що пропонуючи взамін. Ціннісна пропозиція Росії для Африки, яка вже нішова, лише зменшуватиметься, включаючи зброю, яку вона надсилає, допомогу у сфері безпеки, яку вона надає, а також сільське господарство та технології, які вона може експортувати», - говорить вона.

Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру заявив, що Африка імпортує майже половину свого військового обладнання з Росії, додавши, що експорт зброї є критично важливим компонентом економічного зростання Росії. За підрахунками інституту, кількість африканських країн, які купують зброю в Росії, зросла до 21 з 16 у 2000-х роках. Декілька країн також використовують найманців, яких постачає Росія, пише англомовна служба Голосу Америки.

Деяка інформація надійшла від Reuters, Bloomberg.

Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG