Спеціальні потреби

Потребу закону про зраду в Британії пояснюють тероризмом та гібридною війною проти України


Солдати без розпізнавальних знаків, які захоплювали Кримський півострів, стали символом "гібридних" конфкліктів, в якій межі між війною і миром розмиті
Солдати без розпізнавальних знаків, які захоплювали Кримський півострів, стали символом "гібридних" конфкліктів, в якій межі між війною і миром розмиті

Дискусії щодо британських громадян, які долучилися до так званої “Ісламської держави”, а також те, що сприймають як ворожі дії Росії, підштовхують аргументи на користь оновлення закону про державну зраду у Великій Британії.

Провідним у цих дискусіях став голос групи британських законодавців та аналітиків, об’єднаних аналітичним центром Policy Exchange, які доводять, що чинний закон, схвалений 1351 року, застарів і не може бути використаний в сучасних умовах.

...Ми це дуже чітко бачили на прикладі конфлікту останніх років в Україні. У тому конфлікті важливо те, якій стороні ви зберігаєте вірність, але сторони там не такі очевидні...
Джонатан Еванс, колишній голова MI5

Опоненти нового закону про зраду вказують, що чинних законів цілком достатньо для покарання за різні злочини, а поняття “зрада” радше належить до моральної та емоційної категорії.

Прихильники оновлення і застосування закону про зраду вважають, що в умовах міжнародного тероризму та “гібридних” конфліктів це допомогло б притягати до відповідальності зловмисників та покращити безпеку країни.

Розгром “Ісламської держави” у Сирії та повернення в країни походження осіб, які були у лавах ісламістів, порушує питання, чи притягати їх до відповідальності, і на яких законних підставах?

Російська агресію щодо України у Лондоні називають прикладом конфлікту, в якому ворожа держава діє приховано і таким чином може ускладнювати застосування існуючих інструментів закону.

Колишній голова британської таємної розвідки МІ5 Джонатан Еванс наголосив у одній з останніх дискусій, що “йдеться про обов’язок членів суспільства захищати його і не підтримувати ворогів цього суспільства. Це особливо актуально в ситуації, коли концепція війни у порівнянні з тим, як на неї дивилися минулі покоління, тобто бойові дії між державами, відійшла у минуле”.

Еванс, який зараз є членом Палати лордів, серед прикладів називає багаторічну учать британської армії в бойових діях проти терористичних угруповань та інших “не пов’язаних з урядами груп”.

“Ми це також бачимо у розвитку концепції “гібридної війни”, яка полягає у навмисному розмиванні чітких ліній між війною і миром та використанні непевності щодо того, коли саме війна була оголошена, щоб здобути перевагу. І ми це дуже чітко бачили на прикладі конфлікту останніх років в Україні. У тому конфлікті важливо те, якій стороні ви зберігаєте вірність, але сторони там не такі очевидні, як були у міждержавних війнах, що проголошувалися офіційно” , - вважає лорд Еванс.

Депутат від Консервативної партії Том Туґендат, наполягаючи на потребі нового закону про державну зраду, стверджує, що концепція вини повинна бути однозначною і стосуватися дій особи, спрямованих на сприяння стороні, ворожій до країни, громадянином якої є особа.

“Зрада повинна бути обтяжуючою обставиною для злочинів, які вже підлягають покаранню чинними законами”, - вважає Туґендат, депутат консерватор, який має серед активних однодумців колегу, парламентарія від Лейбористської партії Халіда Махмуда.

Навіть ті, хто висловлює застереження щодо потреби оновлення закону про зраду, погоджуються, що, наприклад, якщо британський громадянин, поїхавши, наприклад, в Афганістан і, ставши до лав Талібану, вбиває там британського солдата, то це можна розглядати не так як інші убивства.

Проте саме цей емоційний аспект турбує деяких опонентів і зокрема юристів.

Колишній головний суддя Англії Іґор Джадж, обмірковуючи можливість оновлення закону, вказує, що “слово зрада дуже емоційне, а на емоціях дуже легко розбурхувати ентузіазм”.

Але відставний суддя і член Палати лордів однозначно переконаний, що застарілий закон про зраду застосовуватися не може і повинен бути скасований.

Історія зради по британськи

Досі чинний закон про зраду 1351 року був створений насамперед для захисту англійського монарха.

У той закон вносилися доповнення, наприклад, акт 1998 року замінив найвище покарання - замість передаченої раніше страти засудженим у найгіршому випадку загрожує довічне ув’язнення.

Але в основі того закону залишаються положення, які, наприклад, прголошують зрадою “уявлення про смерть короля, або його королеви, або їхнього старшого сина і спадкоємця...”

Упродовж Другої Світової війни у Британії діяв спеціальний закон про зраду, яким була передбачена смертна кара за невірність країні і зокрема за шпіонаж.

Востаннє закон про зраду у Великі Британії був застосований 1945 року в суді над пропагандистом нацистської Німеччини Вільямом Джойсом.

Народжений у США Джойс став німецьким громадянином 1940 року і вів англомовні програми німецького радіо, спрямовані на Британію.

Його визнали винним і стратили 1946 року.

Дивіться також: Чому ексгумація диктатора, фашиста Франциско Франко викликала запеклі дебати в Іспанії?

Чому ексгумація диктатора, фашиста Франциско Франко викликала запеклі дебати в Іспанії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:23 0:00

XS
SM
MD
LG