Актуально
Україна латає діри в кібербезпеці, але національної системи кіберзахисту досі не має
Зазнавши низки руйнівних кібернападів, Україна намагається навчитися на помилках і краще захиститися від ворогів та злочинців, йдеться у дослідженні агенції Reuters.
Хоча Україна не член НАТО, але в межах співпраці з альянсом нещодавно отримала устаткування для підрозділу кібербезпеки в збройних силах і для допомоги у виявленні джерел останніх масштабних кібернападів, що відбулися у червні.
Хоча системи кібербезпеки на урядовому рівні Київ досі не має, агенція Reuters після розмов із заступником голови адміністрації президента України Дмитром Шимківим та іншими посадовцями доходить висновку про певний поступ і досягнення.
Шимків, який раніше очолював представництво компанії Microsoft в Україні, познайомив кореспондента Матіаса Вільямса з тим, що намагаються зробити в адміністрації.
Посадовець вважає, що саме додаткові заходи безпеки допомогли захистити комп’ютерну систему його відомства під час вірусної атаки 27 червня.
Серед поступових кроків були такі елементарні, як вимога до працівників захищати свої робочі комп’ютери справжніми паролями, а також використовувати легальне програмне забезпечення із належною технічною підтримкою та оновленнями.
Починаючи з 2014 року, Україна зазнала низки руйнівних кібератак, які спричиняли регіональні перебої в електропостачанні, перешкоджали роботі банківської системи, зупиняли роботу касових апаратів у супермаркетах, впливали на систему спостереження за рівнем радіації на Чорнобильській АЕС.
Reuters нагадує, що під час минулих президентських виборів в Україні хакери проникли у мережу Центральної виборчої комісії і намагалися змінити повідомлення про результати підрахунку голосів.
Український уряд вважає кібернапади частиною гібридної війни Росії проти України.
Мало хто вірить у заяви президента Путіна, що Москва не намагається втручатися у справи своїх сусідів і не використовує можливості Інтернету для своїх цілей.
Міністр фінансів Олександр Данилюк сказав Reuters, що його відомство повністю змінило систему комп’ютеної безпеки після того, як у результаті хакерської атаки у листопаді з ладу були виведені 90% комп’ютерів міністерської мережі.
Працівники Міністерства фінансів упродовж двох діб не мали доступу до своїх комп’ютерів у розпал приготувань нового закону про бюджет країни.
“Уявіть собі, знаючи про це, я йшов до Верховної Ради презентувати бюджет - головний фінансовий документ країни з 45 мільйонами громадян. В той час я думав про те, як зберегти сам документ, а також честь міністерства”, - розповів міністр фінансів.
Фахівці виявили тодішні слабкості комп’ютерної мережі: бюджетна система працювала на платформі з 2000 року, яка мала бути оновлена ще 2006 року.
Міністерство фінансів було захищене від кібератак 27 червня, хоча багатьом іншим урядовим відомствам та приватним компанія в Україні довелося важко.
Піратство
Але в дослідженні агенції Reuters йдеться, що чимало проблем залишаються.
За даними базованої у Вашингтоні організації Business Software Alliance, принаймні 82% програмного забезпечення в Україні неліцензоване.
У Сполучених Штатах цей показник становить 17%.
Фахівці кажуть, що піратське програмне забезпечення більш вразливе до кібератак, бо воно не отримує захисних оновлень.
У рейтингу цифрової конкуретноспроможності 2017 Міжнародного інституту розвитку менеджементу (International Institute for Management Development) Україна була на 60 місці з 63 країн.
Слабкість українських регуляцій проявила себе зокрема 27 червня, коли вірус NotPetya був поширений через бухгалтерське програмне забезпечення M.E.Doc, яке використовують близько 80% компаній в Україні.
Президент Порошенко підписав у лютому законопроект, який передбачає координацію заходів кібербезпеки в Україні та визначає відповідальних за конкретні дії.
Але закон не зміг зібрати достатньої кількості голосів у Верховній Раді, де багато депутатів у липні були відсутні на засіданнях перед літніми канікулами.
Дивіться також: США вимагатимуть від Росії відповідальності за її дії, зокрема і в Україні, - віце-президент США.
Всі новини дня
Історія українки, якій аплодував канадський парламент, Джастін Трюдо і Джо Байден. Відео
Під час виступу Джо Байдена та Джастіна Трюдо перед спільною сесією канадського парламенту прем’єр-міністр Канади звернув окрему увагу на одну із гостей засідання.
- Голос Америки
Байден доручив збільшити виробництво друкованих плат, що використовуються і на війні в Україні
Президент США Джо Байден у понеділок доручив виділити 50 млн доларів на виробництво друкованих плат у США і Канаді, які можуть використовуватися, зокрема і під час війни в Україні. Про це повідомляє агенція Reuters.
У коментарі про це рішення, опублікованому на сайті Білого дому, Джо Байден зазначив, що такі технології є важливими для національної оборони США. «Я вважаю, що дії щодо збільшення внутрішніх виробничих потужностей для друкованих плат ... необхідні для запобігання нестачі промислових матеріалів або критично важливих технологічних елементів, які серйозно підірвуть потенціал національної оборони», - заявив Байден.
Також у заяві йдеться, що без відповідних дій президента "не можна очікувати, що промисловість Сполучених Штатів своєчасно забезпечить необхідні промислові ресурси, матеріали або критично важливі технології."
Як зазначає Reuters, друковані плати використовуються в ракетах і радарах, а також в електроніці, яка застосовується в енергетиці та галузі охорони здоров'я.
У коментарі агенції юрист із державних контрактів компанії McCarter & English заявив, що такий крок президента США прискорить контракти "за рахунок оптимізації та визначення пріоритетів у процесах закупівель для цих критично важливих технологій, які використовуються на різних театрах воєнних дій в усьому світі, зокрема, в діючому конфлікті в Україні."
Дивіться також:
- Голос Америки
Голлівудська зірка і посол Доброї Волі ЮНІСЕФ Орландо Блум - в Україні. Відео
Голлівудська зірка і посол Доброї Волі дитячого фонду ООН, ЮНІСЕФ, Орландо Блум, - в Україні.
- Голос Америки
Як в США та інших країнах світу реагують на заяви Путіна про розміщення ядерної зброї у Білорусі. Відео
"Відчайдушним намаганням Путіна та Лукашенка створити ще одну хвилю дестабілізації в Європі" назвали в Литві плани Росії розмістити ядерну зброю на території Білорусі.
У Німеччині обшукали будинок пари, яка збирала гроші для допомоги російській армії в Україні
У Німеччині правоохоронці провели обшук в будинку пари проросійських активістів. Як повідомляє видання Reuters із посиланням на німецьку прокуратуру, шукали докази закупівлі радіотехніки для російських військових.
У січні видання Reuters повідомило, що Макс Шлунд та його партнерка Олена Колбаснікова збирали в Німеччині пожертви й передавали їх на російських військових, що воюють в Україні. Ці кошти призначались на закупівлю солдатам рацій, навушників і телефонів, що є всупереч санкціям Євросоюзу, де заборонене постачання або фінансування закупівлі певних товарів для російської армії, зокрема радіотехніки.
За німецьким законодавством, порушення санкцій передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, повідомляє Reuters.
Після обшуку правоохоронці вилучили у пари комп’ютери та письмові документи, повідомив представник прокуратури Кельна Ульф Віллун.
Прокуратура має визначити, чи порушили Шлунд та Колбаснікова німецьке законодавство про зовнішню торгівлю та платежі, де прописані міжнародні санкції, та чи діяли вони всупереч кримінальному кодексу Німеччини, який передбачає покарання за схвалення злочинні дії.
Reuters із посиланням на німецькі ЗМІ повідомляє, що раніше пара демонструвала символ Z та поширювала інформацію про набір до військових контрактників у Росії.
Раніше Колбаснікова називала повідомлення Reuters про збір коштів для російських солдатів "брехнею та провокацією".
У соціальних мережах у понеділок вона заявила, що вважає дії німецької влади «беззаконням». Жінка закликала прихильників приєднатись до протесту в Кельні 29 березня проти так званої "русофобії".
Раніше цього місяця МЗС Росії називало Колбаснікову жертвою переслідувань з боку німецької влади.
Форум