Спеціальні потреби

Актуально

Україна латає діри в кібербезпеці, але національної системи кіберзахисту досі не має

Зазнавши низки руйнівних кібернападів, Україна намагається навчитися на помилках і краще захиститися від ворогів та злочинців, йдеться у дослідженні агенції Reuters.

Хоча Україна не член НАТО, але в межах співпраці з альянсом нещодавно отримала устаткування для підрозділу кібербезпеки в збройних силах і для допомоги у виявленні джерел останніх масштабних кібернападів, що відбулися у червні.

Хоча системи кібербезпеки на урядовому рівні Київ досі не має, агенція Reuters після розмов із заступником голови адміністрації президента України Дмитром Шимківим та іншими посадовцями доходить висновку про певний поступ і досягнення.

Шимків, який раніше очолював представництво компанії Microsoft в Україні, познайомив кореспондента Матіаса Вільямса з тим, що намагаються зробити в адміністрації.

Посадовець вважає, що саме додаткові заходи безпеки допомогли захистити комп’ютерну систему його відомства під час вірусної атаки 27 червня.

Серед поступових кроків були такі елементарні, як вимога до працівників захищати свої робочі комп’ютери справжніми паролями, а також використовувати легальне програмне забезпечення із належною технічною підтримкою та оновленнями.

Починаючи з 2014 року, Україна зазнала низки руйнівних кібератак, які спричиняли регіональні перебої в електропостачанні, перешкоджали роботі банківської системи, зупиняли роботу касових апаратів у супермаркетах, впливали на систему спостереження за рівнем радіації на Чорнобильській АЕС.

Reuters нагадує, що під час минулих президентських виборів в Україні хакери проникли у мережу Центральної виборчої комісії і намагалися змінити повідомлення про результати підрахунку голосів.

Український уряд вважає кібернапади частиною гібридної війни Росії проти України.

Мало хто вірить у заяви президента Путіна, що Москва не намагається втручатися у справи своїх сусідів і не використовує можливості Інтернету для своїх цілей.

Міністр фінансів Олександр Данилюк сказав Reuters, що його відомство повністю змінило систему комп’ютеної безпеки після того, як у результаті хакерської атаки у листопаді з ладу були виведені 90% комп’ютерів міністерської мережі.

Працівники Міністерства фінансів упродовж двох діб не мали доступу до своїх комп’ютерів у розпал приготувань нового закону про бюджет країни.

“Уявіть собі, знаючи про це, я йшов до Верховної Ради презентувати бюджет - головний фінансовий документ країни з 45 мільйонами громадян. В той час я думав про те, як зберегти сам документ, а також честь міністерства”, - розповів міністр фінансів.

Фахівці виявили тодішні слабкості комп’ютерної мережі: бюджетна система працювала на платформі з 2000 року, яка мала бути оновлена ще 2006 року.

Міністерство фінансів було захищене від кібератак 27 червня, хоча багатьом іншим урядовим відомствам та приватним компанія в Україні довелося важко.

Піратство

Але в дослідженні агенції Reuters йдеться, що чимало проблем залишаються.

За даними базованої у Вашингтоні організації Business Software Alliance, принаймні 82% програмного забезпечення в Україні неліцензоване.

У Сполучених Штатах цей показник становить 17%.

Фахівці кажуть, що піратське програмне забезпечення більш вразливе до кібератак, бо воно не отримує захисних оновлень.

У рейтингу цифрової конкуретноспроможності 2017 Міжнародного інституту розвитку менеджементу (International Institute for Management Development) Україна була на 60 місці з 63 країн.

Слабкість українських регуляцій проявила себе зокрема 27 червня, коли вірус NotPetya був поширений через бухгалтерське програмне забезпечення M.E.Doc, яке використовують близько 80% компаній в Україні.

Президент Порошенко підписав у лютому законопроект, який передбачає координацію заходів кібербезпеки в Україні та визначає відповідальних за конкретні дії.

Але закон не зміг зібрати достатньої кількості голосів у Верховній Раді, де багато депутатів у липні були відсутні на засіданнях перед літніми канікулами.

Дивіться також: США вимагатимуть від Росії відповідальності за її дії, зокрема і в Україні, - віце-президент США.

Всі новини дня

Девід Креймер: Нобелівська премія миру відзначила тих, хто бореться за усі універсальні цінності. Відео

«Премія відзначила тих, хто бореться за права людини, свободу преси, свободу слова, зібрань, усі універсальні цінності. Нобелівський комітет визнає героїчну і сміливу роботу цих людей та цих організацій», - заявив директор з глобальної політики центру Джорджа Буша Девід Креймер.

США ввели нові санкції проти Північної Кореї, після ракетних запусків

Фото: люди переглядають відео запуску ракети КНДР, 6 жовтня 2022 року

Державний секретар США Ентоні Блінкен у п’ятницю оголосив нові економічні санкції проти Північної Кореї після того, як ця ізольована країна запустила серію балістичних ракет. Блінкен назвав запуски «безпрецедентними за своєю швидкістю, масштабом і розмахом».

За минулі 12 днів Північна Корея провела шість випробувань балістичних ракет, останнє – у четвер. Дві балістичні ракети малої дальності (SRBM) було запущено в той час, коли дипломати в Раді Безпеки ООН обговорювали, як відповісти на запуск іншої ракети над Японією, що був двома днями раніше.

У п'ятничній заяві Блінкен сказав, що лише цього року Північна Корея або Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР) запустила 41 балістичну ракету, включаючи шість міжконтинентальних балістичних ракет.

У відповідь він оголосив, що Сполучені Штати запроваджують санкції проти «двох фізичних осіб і трьох юридичних осіб за діяльність, пов’язану з експортом нафти до Корейської Народно-Демократичної Республіки, яка безпосередньо підтримує розробку озброєнь КНДР та її військових»

Блінкен сказав, що Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) зареєструвало New Eastern Shipping Co Ltd. разом із особами Квек Кі Сенг і Чен Ши Хуан за участь у передачі або доставці нафтопродуктів до КНДР.

У заяві Блінкен зазначив, що за допомогою санкцій «Сполучені Штати посилають чітке повідомлення про те, що ми продовжуватимемо вживати заходів проти тих, хто підтримує розвиток армії та арсеналу зброї КНДР».

Україна незабаром отримає 1,3 млрд дол від МВФ та 2 млрд євро від ЄС

Будівля Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні, США

Виконавча рада МВФ підтримала виділення Україні близько $1,3 млрд у межах Швидкого інструменту фінансування. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. У соцмережевому дописі він подякував директорці-розпорядниці Фонду Крісталіні Георгієвій за підтримку.

Отриманий транш буде направлено на підтримку обороноздатності України, виплату пенсій та соціальних програм, а також для посилання стійкості нашої економіки, – написав прем'єр-міністр країни Денис Шмигаль в Telegram.

Після початку повномасштабного вторгнення Україна вже отримала від МВФ 1,4 млрд дол в рамках програм швидкого фінансування.

Минулого місяця в МВФ повідомили, що крім екстреної допомоги Україні, Фонд також працює над новим пакетом більш довгострокової підтримки. Тоді Шмигаль заявляв пресі, що Україна сподівається отримати біля 12 мільярдів доларів від МВФ наступного року.

В п'ятницю президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС планує вже у найближчі дні надати Україні 2 млрд євро макрофінансової допомоги.

Вона підкреслила, що з початку війни ЄС надала 19 млрд євро допомоги Україні а також оборонну допомогу.

Дивіться також: Чи виведуть іноземці свій бізнес з Росії, після указу Путіна про мобілізацію

Пентагон: Ми не вважаємо, що Путін прийняв рішення застосувати ядерну зброю. Відео

Пентагон: Ми не вважаємо, що Путін прийняв рішення застосувати ядерну зброю. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:41 0:00

«Ми не вважаємо, що на цей момент президент Путін прийняв рішення застосувати ядерну зброю. Але знову ж таки, ми сприймаємо це дуже серйозно. Ми будемо моніторити ситуацію, але тим часом наш фокус - на підтримці України», - заявив речник Пентагону Пет Райдер.

МАГАТЕ завершило першу ротацію на ЗАЕС

FILE PHOTO: IAEA expert mission visits Zaporizhzhia Nuclear Power Plant

Першу ротацію Місії підтримки Запорізької АЕС в Україні завершено і на станції почав працювати новий склад місії атомної установи ООН, підтвердив директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.

Він вказав, що нова команда є посиленою і складається з експертів МАГАТЕ з фізичної та радіологічної безпеки. Раніше Гроссі заявляв про намір збільшити кількість представників МАГАТЕ на станції з двох до чотирьох.

"Команда продовжить свою незамінну місію і підтримає раніше узгоджену зону ядерної та фізичної безпеки на Запорізькій АЕС", - твітує слова Гроссі МАГАТЕ.

Напередодні Гроссі зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. На зустрічі посадовець ООН заявив про прогрес в атомній безпеці та встановленні захисної зони на ЗЕАС.

Цього тижня російський президент Путін заявив назвав Запорізьку АЕС "федеральною власністю" Росії. Гроссі відкинув такі заяви. Він також висловив занепокоєння через умови роботи на станції. Російські війська захопили станцію у березні, але на ній продовжував працювати український персонал

"Персонал станції працює в майже нестерпних умовах: стрес, невизначеність, вони не знають, що може статися, - сказав він. - Я думаю, що це питання стосується міжнародного права. Тут конфлікт, тут війна. Ми хочемо, щоб ця війна припинилася. Війна повинна припинитися негайно, і, звичайно, позиція МАГАТЕ полягає в тому, що цей об’єкт є українським. Але я не вдаюся в коментарі щодо розвитку військових подій".

Голова української державної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" Петро Котін того ж дня заявив, що бере станцію під контроль і керуватиме нею з Києва після того, як російські військові затримали, а потім відпустили директора станції Ігоря Мурашова.

Більше

XS
SM
MD
LG