Спеціальні потреби

Актуально

Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН, яка засуджує її агресію проти України: що далі?

Резолюцію, яка засуджує дії Росії, підтримало 50 країн, які після засідання виступили зі спільною заявою

У п’ятницю Рада Безпеки ООН розглянула резолюцію щодо притягнення Росії до відповідальності за її агресію проти України, захист мирного населення та надання швидкої, безпечної і безперешкодної гуманітарної допомоги тим, хто її потребує. Авторам документу виступили Сполучені Штати Америки та Албанія. В цілому ж підписи під резолюцією поставило 50 держав-членів ООН.

Росія застосувала право вето, заблокувавши прийняття документу. «За» проголосувало 11 країн, три країни – Китай, Індія та Об`єднані Арабські Емірати – утрималися.

Представляючи текст резолюції, постійна представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд нагадала, що вони зібралися на засідання «через неспровоковану, невиправдану, безсовісну війну Росії проти України. Не забуваймо, що це - війна вибору. Вибір Росії. Росія вирішила вторгнутися до свого сусіда. Росія вирішила завдати невимовних страждань українському народу та власним громадянам. Росія вирішила порушити суверенітет України. Порушити міжнародне право. Порушити Статут ООН», - заявила посолка.

Свою підтримку Україні, її суверенітету та територіальній цілісності у виступах продемонструвала більшість країн-членів Ради Безпеки.

Після голосування постійний представник Росії при ООН Василь Небензя, який головував на засіданні, заперечив, що «Росія веде війну з Україною та українським народом» Він назвав агресію Росії проти України «військовою операцією», результати якої будуть досягнуті. Він також заперечив факти про загибель мирних громадян України, які наводили у своїх виступах низка послів.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, подякував за підтримку партнерам та заявив, що Україна відкрита до перемовин з Росією. Проте закликав Москву не маніпулювати заявами української влади.

Після невдалого голосування за резолюцію у Раді Безпеки, Україна та її партнери планують знову розглянути це питання на засіданні Генеральної Асамблеї «...Де Росія не може застосувати вето, і країни світу продовжать притягувати Росію до відповідальності», - говориться спільній заяві 50 країн-членів ООН, які підтримали резолюцію.

Текст заяви озвучила посолка США при ООН Томас-Грінфілд. «Ця резолюція була життєво важливою і простою. По суті, йшлося про те, чи вірять країни Ради Безпеки, обов'язок якої підтримувати міжнародний мир та безпеку, у відстоювання Статуту ООН. Він був написаний з чіткою метою - запобігти війні, подібної до тієї, яку щойно розпочав президент Путін. Ця війна лише за перші дні принесла нищівні людські втрати – і лише Росія несе за це відповідальність», - значиться в заяві.

Документ чітко зазначає, що президент Путін порушив суверенітет України, міжнародне право та Статут ООН: «Президент Путін вирішив скинути бомби на Київ, щоб змусити родини запхати своє життя в рюкзаки і сховатися на станціях метро. Президент Путін тут агресор. Середини немає».

Після засідання, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш сказав, що ООН була народжена в результаті закінчення війни аби закінчити війну. «Сьогодні ця ціль не була досягнута. Але ми не повинні здаватися. Ми маємо дати миру ще один шанс. Солдати мають повернутися до своїх частин. Лідери мають повернутися на шлях діалогу та миру», - заявив Гутерреш.

За його словами вже мінімум 100 тис. українців залишили свої домівки, багато з них виїхали у сусідні країни, підкреслюючи регіональний характер цієї кризи, яка наростає.

Всі новини дня

Блінкен: визнання Росії державою, що спонсорує тероризм, може потягти за собою небажані наслідки. Відео

Визнання Росії державою-спонсоркою тероризму може стати вагомим важелем у стримуванні інших держав, таких як Китай, надавати допомогу Москві для продовження її війни проти України. Таку думку висловив сенатор-республіканець Ліндсі Грем,

Гельсінська комісія США відзначила сміливих українських жінок

Дар’я Каленюк - виконавча директорка громадської організації Центр протидії корупції, членкиня Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України

Гельсінська комісія 22 березня відзначила українку Дар’ю Каленюк, виконавчу директорку та членкиню правління Центру протидії корупції, як одну зі сміливих жінок, що невтомно виступають за перемогу України. Відзначення відбулось в рамках місяця жіночої історії у США, про це йдеться на сторінці Гельсінської комісії у Твіттер.

“Дар'я Каленюк перебуває на передовій зусиль, спрямованих на боротьбу з корупцією в Україні. Її відданість захисту верховенства права не похитнулася навіть у розпал повномасштабного вторгнення Росії. Скоріше, вона її подвоїла, та додала до свого портфоліо підтримку перемоги України”, - зазначили в Гельсінській комісії.

Протягом Місяця жіночої історії Гельсінська комісія відзначила також інших українок. Зокрема, 21 березня в комісії наголосили на хоробрості медика-волонтерки Юлії “Тайри” Паєвської, яка разом зі своєю командою "Ангели Тайри" врятувала сотні життів.

“Юлія Паєвська була захоплена в полон російськими військами, зазнавала тортур і побоїв протягом 3 місяців. Вона таємно перевезла відеодокази російських воєнних злочинів у Маріуполі та продовжує виступати на захист своєї країни, особливо потреб медиків”, - йдеться в повідомленні комісії.

Також у березні Гельсінська комісія відзначила доброволицю Ірину “Джоконду”, "маму двох дітей, яка взяла до рук зброю, щоб захистити свою країну під час нападу Росії", і бойову медикиню Анну Олсен, яка служила в останні дні блокади Маріуполя, потрапила в полон і була звільнена під час обміну.

"Олсен провела 6 місяців в ув'язненні як військовополонена, зазнаючи жорстоких фізичних і психологічних тортур, а її донька залишалася в окупованому Херсоні. Вона була звільнена в жовтні 2022 року і продовжує виступати за звільнення в'язнів і притягнення Росії до відповідальності", - зазначили в комісії.

Місяць жіночої історії – щорічна міжнародна акція, що має на меті наголосити на внеску жінок у світову історію та розвиток сучасного суспільства. Офіційно відзначається у березні у США, Великій Британії та Австралії, у зв'язку з Міжнародним днем прав жінок 8 березня.

Дивіться також:

Українці вразили інструкторів, які навчали їх на Patriot. Відео

Українці вразили інструкторів, які навчали їх на Patriot. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:27 0:00

65 українських військовиків, які від січня проходять навчання на системі ППО Patriot в США, завершують програму вже найближчими днями. Чому американці вчаться від українців та з якими головними викликами зіткнулися українські військовики?

Путін не має "плану відходу", й це ускладнює перемовини - дискусія в університеті Джорджтаун

Акція на підтримку України біля посольства Росії у Вашингтоні, 24 лютого 2023. AP Photo/Jose Luis Magana

Президент Росії Володимир Путін не має "запасного варіанту" у питанні війни в Україні, що може ускладнити потенційні мирні переговори. Таку думку висловила Маргарет Петерлін, представниця Інституту національної безпеки США під час дискусії "Україна через міжнародний об'єктив" у Джорджтаунському університеті.

За словами Петерлін, Путін не має варіанту "я поїду в Сочі [на схилі віку - ред.], і це буде фантастично, і я житиму там своїм життям". Натомість він знає, яка доля спіткала інших світових диктаторів, зокрема, лівійського лідера Муаммара Каддафі, що був убитий повстанцями наприкінці громадянської війни в країні.

"Найбільший виклик для такого диктатора як Путін - це те, що він насправді не має "плану відходу" чи плану щодо закінчення власної влади та повноважень, тож це додає труднощів у переговорах з ним", - сказала Петерлін. Вона порівняла ставлення глави Кремля до України із насильницькими взаєминами у парі: "Це психологічно працює саме так, мов у того хлопця, який не розуміє, що розлучення уже сталося та намагається повернутися – на психологічному рівні чи на рівні міжнародної безпеки".

Це психологічно працює саме так, мов у того хлопця, який не розуміє, що розлучення уже сталося та намагається повернутися.
Маргарет Петерлін, представниця Інституту національної безпеки США

При цьому колишня високопосадовиця висловила підтримку скептичній позиції Джеймса Джефрі, колишнього посла США в Іраку, Туреччині та Албанії, який частково розкритикував рішення Міжнародного кримінального суду про ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна.

Під час дискусії загалом звучали міркування про сценарії перемовин із російським президентом, навіть твердження про те, що не всі території, захоплені Росією, можуть чи повинні бути звільнені, щоб дати йому ілюзію здобутків.

"Війна в Україні закінчиться "як усі війни" - припиненням вогню. Але небезпека триватиме", - сказала під час дискусії Пола Дойл, колишня керівниця спецоперацій ЦРУ, експертка Інституту національної безпеки університету Джорджа Мейсона. "Перемир'я буде порушено, порушено, і знову порушено. Тому що Росія не є надійним партнером", - сказала Дойл.

А старша викладачка Школи урядування й громадської служби імені Буша (The Bush School of Government & Public Service) Катерина Шинкарук пояснила, що "важливо мати таку розмову" про можливі сценарії завершення війни, "але слід розуміти, що існують серйозні контраргументи, не всі вони були представлені під час дискусії".

За її словами, попри висловлені на конференції в Джорджтауні позиції, загалом у Вашингтоні "є багато інших думок – і про повернення всіх територій Україною, і про позбавлення Путіна влади в Росії, що відповідає стратегічним інтересам і США, і України".

США запропонували Словаччині 12 нових гелікоптерів "зі знижкою" за МіГи для України

Словаччина, у разі прийняття пропозиції від США, заплатить 340 мільйонів доларів за гелікоптери AH-1Z Viper у рамках угоди на суму близько 1 мільярд доларів. Фото: Cpl. Harley Robinson/U.S. Marine Corps via AP

США запропонували Словаччині 12 нових військових гелікоптерів Bell AH-1Z Viper зі знижкою у дві третини вартості як компенсацію за винищувачі МіГ-29, передані країною військовим України. Крім того, Словаччина вже отримала перший танк Leopard 2A4 від Німеччини на заміну переданих Україні бойових машин піхоти.

Як повідомляють інформаційні агентства AP та Reuters, уряд Словаччини ще повинен розглянути цю пропозицію. За її умовами, Словаччина заплатить 340 мільйонів доларів за бойові гелікоптери вертольоти Bell AH-1Z в рамках угоди на суму близько 1 мільярд доларів, яка також включає 500 ракет AGM-114 Hellfire II. Крім того, у рамках угоди передбачені навчання.

Очікується, що США за програмою зовнішнього військового фінансування оплатять 660 мільйонів доларів, а Європейський Союз також надішле Словаччині 200 мільйонів євро (близько 213 мільйонів доларів) додаткової компенсації, - поінформував міністр оборони Словаччини Ярослав Над на своїй сторінці у Фейсбуці.

Ярослав Над також заявив, що Збройні Сили його країни наразі не мають бойових гелікоптерів і що угода «суттєво підвищить обороноздатність Словаччини».

Він також написав у Фейсбуці, що наразі тривають випробування бойового танка Leopard 2A4, наданого Словаччині Німеччиною. “Закінчення випробувань заплановано на 31 березня 2023 року. Поки що випробування не виявили жодних недоліків”, - пише Над. Загалом цього року Словаччині передали 15 танків Leopard 2A4, - розповів посадовець.

Як повідомляв Голос Америки, 17 березня Словаччина - другою з країн НАТО після Польщі - оголосила, що надасть Україні 13 літаків Міг-29 радянських часів, ставши другою країною-членом НАТО, яка прислухалася до прохань українського уряду надати військові літаки для захисту від вторгнення Росії.

Видання ABC News інформує, що Словаччина зупинила експлуатацію своїх МіГів влітку через брак запасних частин і досвіду їх обслуговування. Раніше країна також підписала угоду про купівлю 14 американських винищувачів F-16, але постачання було відкладено на два роки. Перший літак надійде в країну на початку 2024 року.

“Наші серця з Україною. Наші літаки для України. Словаччина пожертвує Україні 13 реактивних літаків МіГ-29 (та систему ППО SA-6). Договір підписаний”, - написав у своєму Твіттері словацький міністр оборони Ярослав Над.

Раніше Білий дім повідомляв, що США поважають рішення Польщі та Словаччини надати Україні винищувачі Міг-29. " Це суверенні рішення будь-якої країни і ми поважаємо ці суверенні рішення", - заявив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі.

Більше

XS
SM
MD
LG