Спеціальні потреби

Актуально

Загроза від Росії не зменшується, каже міністр оборони України, розширюючи військову співпрацю з Британією

Полторак розповів про деталі розширеної оборонної співпраці з Великою Британією. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:47 0:00

Український міністр оборони Степан Полторак каже, що загроза повномасштабної відкритої агресії з боку Росії залишається, бо немає ознак, що Москва відмовилась від агресивної політики щодо України.

Степан Полторак розмовляв з “Голосом Америки” у середу в Лондоні, де разом з британським міністром оборони Ґевіном Вільямсоном оголосив про розширення військової співпраці з Києвом і зокрема про відрядження в Україну додаткових військових інструкторів.

Ми робимо все можливе для того, щоби наша армія ніколи в житті більше не повернулась у 2014 рік...
Степан Полторак

Британія робить окремий наголос на “розбудові подальших можливостей українських збройних сил на морі та у повітрі” і заявляє про “тіснішу співпрацю оборонних індустрій двох країн”.

Лондон збільшує оборонну секцію британського посольства у Києві і відрядить свого постійного аташе з військово-морських питань "щоб допомогти розбудові військово-морських спроможностей" України.

“Продовжуючи і розширюючи наші навчальні програми, ми чітко заявляємо - ми підтримуємо народ України і ми твердо віддані його суверенітету перед лицем відвертої російської агресії”, - заявив Вільямсон.

Український міністр сказав, що зараз у межах британської програми військової допомоги “Орбітал”, яка триває кілька років, навчання пройшли близько 12 тисяч службовців збройних сил України.

“Близько 70 британських інструкторів зараз перебувають в Україні, готуючи наших військових. Сьогодні ми прийняли рішення про розширення цього формату. І якщо раніше ми готували фахівців для розвідки, логістики, медицини, то сьогоднішнім рішенням ми розширюємо цей формат і інструктори з Британії почнуть готувати військово-морські сили, морську піхоту, а також повітряні сили”, - сказав Степан Полторак.

Серед країн, які надають найсуттєвішу військову підтримку Україні міністр назвав насамперед США, а також Велику Британію, Канаду, Литву та Польщу.

Степан Полторак сказав, що конфлікт на сході України і далі перебуває в активній фазі та вказав на регулярні втрати української армії загиблими, а особливо унаслідок поранень.

Український міністр сказав, що зараз конфлікт на Донбасі ніяк не можна називати замороженим: "Він є гарячим, але трохи стриманим. І тут причин дуже багато, чому він не є достатньо високої інтенсивності і активності. Збройні сили цей час використовують для того, щоб підвищити рівень готовності, технологічного оснащення, рівень підготовки особового складу".

"Ми робимо все можливе для того, щоби наша армія ніколи в житті більше не повернулась у 2014 рік, коли були труднощі з виконанням завдань. І я думаю, однозначно не можна казати про те, що немає загрози відкритої агресії. На жаль, в мене є великі сумніви в тому, що Росія і Путін відмовились від агресивної політики по відношенню до України, і вони відмовились від відкритої агресії проти України. Принаймні, їх дії свідчать зовсім про інше", - сказав Степан Полторак.

Дивіться також: У Великій Британії триває політичне протистояння довкола Брекзиту

У Великій Британії триває політичне протистояння довкола Брекзиту. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:49 0:00

Всі новини дня

Британія не вважає доцільним надсилати свої винищувачі Україні

Британські винищувачі нового покоління Tempest на авіабазі Лінконшир, Велика Британія. 9 грудня 2022. Joe Giddens/Pool via REUTERS

Велика Британія не вважає доцільним надсилати свої бойові літаки в Україну, заявив у вівторок речник прем'єр-міністра Ріші Сунака.

"Винищувачі Великої Британії надзвичайно складні, і потрібні місяці, щоб навчитися літати. Враховуючи це, ми вважаємо, що відправляти ці літаки в Україну непрактично", - сказав прес-секретар журналістам і додав: "Ми продовжимо обговорювати з нашими союзниками правильний підхід, на нашу думку".

Напередодні президент США Джо Байден коротко відповів "ні" на запитання про можливість постачання літаків-винищувачів F-16 для України, але жодних інших деталей не додав. Раніше в Білому домі заявляли, що обговорюють питання щодо постачання додаткових озброєнь для України, в тому числі винищувачів F-16.

Перед тим у понеділок президент Франції Емманюель Макрон заявив, що його країна не виключає надсилання військових літаків в Україну, але висунув кілька умов для такого кроку, серед яких те, щоб надання такого обладнання не призвело до ескалації напруженості або не використовувалося "для атаки російської землі", а також щоб це не "послабило потенціал французької армії".

А прем'єр-міністр Матеуш Моравецький також припустив передачу Україні винищувачів F-16. "Як це було кілька місяців тому в контексті МіГів, будь-які інші літаки будуть реалізовуватися і, можливо, передаватися в координації з країнами НАТО. Тут ми будемо діяти в повній координації", – сказав голова польського уряду.

У статті використано матеріали Reuters

Університети Канади приймають українських студентів-біженців за спрощеною процедурою. Відео

В коледжах Ванкувера для українських переселенців діють знижки на оплату за навчання, а з документами студентам допомагає волонтерська організація українських емігрантів. Більше знає Христина Шевченко.

Українські правозахисники про доповідь HRW: «фактично підтримує нашого ворога»

Відділення хірургії в Ізюмі, знищене внаслідок російської атаки, 17 вересня 2022. (AP Photo/Evgeniy Maloletka)

Українська Гельсінська спілка з прав людини і Харківська правозахисна група різко розкритикували правозахисну організацію Human Rights Watch за оприлюднену 31 січня доповідь про використання українськими збройними силами протипіхотних мін ПФМ-1 в районі Ізюма в Харківській області.

«Ми намагалися зупинити цю публікацію, звернувшись 29 січня напряму до керівництва HRW. Ми пропонували спочатку вивчити це питання через консультації разом з нами з військовими з Міністерства оборони. Проте наші зусилля виявилися марними», – кажуть українські правозахисники.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Вони наголошують, що незалежно від коректності дослідження, оприлюднення такого звіту несе значні репутаційні ризики для України «та, безсумнівно, вплине на зусилля держави щодо забезпечення постачання західної зброї».

«HRW, як і Amnesty International, користуються значною громадською довірою в Європі та США, і такі звіти підживлюють російську пропаганду та підривають суспільну підтримку постійної військової допомоги Україні з боку західних урядів. Один із ключових принципів законодавства про свободу інформації проголошує, що інформація публікується, якщо шкода від публікації менша, ніж шкода від відмови від публікації. Ми переконані, що в ситуації, коли Україна є об’єктом агресії значно більш могутньої у військовому відношенні держави, публікація такої доповіді принесе велику шкоду, значно більшу, ніж користь від отримання результатів дослідження», – йдеться в заяві.

Українська Гельсінська спілка з прав людини і Харківська правозахисна група заявили, що «глибоко обурені тим, що HRW фактично підтримує нашого ворога».

Раніше сьогодні правозахисна організація Human Rights Watch закликала Україну розслідувати випадки ймовірного застосування її збройними силами тисяч протипіхотних мін, розкиданих із застосуванням ракетних установок в Ізюмі та його околицях під час окупації цих територій російськими військами.

Правозахисники заявили, що документально зафіксували «численні випадки», коли ракети, що містили протипіхотні міни ПФМ, так звані «міни-метелики» або «міни-пелюстки», випускали по окупованих Росією територіях поблизу російських військових об’єктів.

Human Rights Watch також нагадала, що раніше оприлюднила три звіти, в яких задокументовано використання російськими військовими протипіхотних мін в Україні у 2022 році. У HRW наголосили, що російські військові постійно застосовують протипіхотні міни і скоїли «жахливі злочини по всій країні», але «це не виправдовує використання Україною забороненої зброї».

Правозахисники нагадали, що Україна є державою-учасницею Конвенції про заборону протипіхотних мін 1997 року, яка повністю забороняє застосування протипіхотних мін.

Українська влада на доповідь наразі не реагувала.

При цьому в HRW заявили, що звернулися в листопаді до Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ й Офісу президента України з низкою питань щодо використання протипіхотних мін ПФМ в Ізюмі та поблизу нього і пропонували зустрітися з представниками влади.

23 листопада, за даними правозахисників, Міністерство оборони України надало письмову відповідь, «у якій йдеться про те, що військові дотримуються своїх міжнародних зобов’язань, зокрема щодо заборони застосування будь-яких протипіхотних мін. Але не було надано відповіді на жодне з запитань стосовно використання мін ПФМ в Ізюмі та його околицях, зазначалося, що «інформація про типи зброї, які застосовує Україна... не підлягає коментарям до закінчення війни...».

Міни ПФМ, які називають «пелюстками» або «метеликами», – це невеликі пластикові фугасні міни, якими обстрілюють місцевість. Вони падають на землю і вибухають, коли на корпус міни чиниться тиск, наприклад, коли хтось на неї наступає. Міна ПФМ також може здетонувати, якщо її торкатися або пересувати. Протипіхотні міни вибухають від присутності, близькості або контакту з людиною і можуть вбивати і калічити людей ще тривалий час після закінчення збройних конфліктів, наголошують правозахисники.

Російська армія активно застосовувала ці міни від початку війни на Донбасі – у вересні 2014 року про це повідомляли, зокрема, командири батальйону «Азов». Також про їхнє застосування бойовиками угруповання «ЛНР» повідомляли у 2020 році. У лютому 2022 року російська армія використала їх під час бомбардування Харкова, заявляла тодішня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, а очевидці знаходили такі міни у Бучі Київської області.

Використання протипіхотних мін заборонено Оттавською конвенцією – Україна її підписала та ратифікувала ще у 2006 році, на відміну від Росії. Ще у 2013 році Україна заявила, що знищуватиме три мільйони мін-пелюсток.

Цей процес не переривався навіть під час війни – про успішне знищення кількох мільйонів ПФМ-1 повідомляли у 2020 році.

У серпні цього року різка критика лунала на адресу Amnesty International за її доповідь про порушення гуманітарного права, в якій правозахисна організація звинуватила українські сили в тому, що вони піддають ризику життя цивільних осіб.

Росія хоче відтягнути ЗСУ від Бахмута, але навряд чи досягне оперативного прориву – розвідка Британії

Український військовик на позиціях у Бахмуті, 27 січня 2023. REUTERS/Yan Dobronosov

Росія прагне відтягнути українські сили від Бахмута, розвиваючи новий напрямок на Донеччині, але навряд чи досягне суттєвого оперативного прориву, вважає розвідка Міністерства оборони Великої Британії.

"Російське командування, ймовірно, має на меті розвинути новий напрямок просування у частинах Донецької області, підконтрольних Україні, і відволікти українські сили від Бахмутського сектора, за який точаться тяжкі бої", – йдеться у повідомленні у Twitter.

Там зауважують: "Існує реалістична ймовірність того, що Росія продовжить досягати локальних успіхів у цьому секторі. Однак малоймовірно, що Росія має достатньо незадіяних військ у цьому районі, щоб досягти оперативного значного прориву".

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Тим часом американський Інститут дослідження війни у своєму щоденному огляді ситуації на фронті зазначає, що "західні, українські та російські джерела продовжують вказувати на те, що Росія готується до неминучого наступу" у найближчі місяці.

Також поки війська Кремля продовжували наземні атаки для відвоювання втрачених позицій на захід від Кремінної та удари на лінії фронту у Донецькій області, досягаючи незначних здобутків біля Бахмута, українські війська проводили контрнаступальні операції на північний захід від Сватового і продовжили завдавати ударів по зосередженню російських військ у тилових районах Луганської області.

Раніше Голос Америки повідомляв, що за оцінками оглядачів новий російський наступ може початись до того, як Київ отримає перші британські чи німецькі танки, адже на навчання українських військовиків та на доправлення цієї техніки можуть піти місяці. Але знання про надходження нових танків дасть українським командирам більше свободи у використанні своїх поточних запасів техніки.

При цьому двоє американських генералів у відставці вважають, що Крим може стати вирішальним майданчиком російської війни в Україні та що півострів звільнити можливо, але для цього ЗСУ потребують наступальної зброї, зокрема літаків-винищувачів.

«Вступ України в НАТО треба починати» - Борис Джонсон також навернувся до прихильників

Українські солдати на навчанні в Запорізькій області 23 січня 2023р.

Колишній британський прем’єр-міністр Борис Джонсон додав свій голос до тих, хто закликає західні країни відмовитися від двоякої позиції щодо членства України в НАТО і закликав негайно почати процес залучення Києва в альянс «заради стабільності і миру».

Джонсон в американській газеті Washington Post визнав суперечливість і навіть нещирість багаторічних заяв західних лідерів, які з одного боку твердили, що дотримувалися принципу «відкритих дверей» НАТО і визнавали право України на вступ в організацію, але насправді задовольняли вимоги Росії, яка заперечує права українців.

Українцям треба надати все потрібне, щоб якнайшвидше покласти край цій війні, а також ми повинні почати процес прийому України в НАТО, і почати це зараз.

«Результатом стала найгірша війна у Європі за 80 років», - стверджує Борис Джонсон, вказуючи, що «російський президент Владімір Путін зруйнував безліч життів, надій і мрій. Він також знищив найменші підстави співчувати йому, чи потурати його параної».

«Разом з цим він розвіяв доводи проти членства України в НАТО», - вважає Джонсон.

Заклик британського політика додався до щораз ширшого кола авторитетних голосів, які доводять потребу членства України в Альянсі задля майбутнього миру і стабільності у Європі.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

99-річний Генрі Кіссінджер, колишній держсекретар США і представник так званих «реалістів» у міжнародній політиці нещодавно також визнав, що війна Путіна змінила і його думку.

«До війни я виступав проти членства України в НАТО, бо я побоювався, що воно розпочало б саме той процес, який ми бачимо зараз. А тепер, коли той процес досяг даного рівня, ідея нейтральної України в даних умовах більше не має сенсу», - сказав Генрі Кіссінджер у доповіді на Світовому економічного форуму у Давосі.

Чітко про роль НАТО як стримувача агресора заявляє і Санна Марін прем’єр-міністерка Фінляндії, яка разом зі Швецією почала процес вступу в альянс під впливом російської війни проти України.

«Я впевнена. Якби Україна вже була членом НАТО, то зараз війни в Україні не було б», - сказала Санна Марін у Давосі, пояснивши, що вважає одним з НАТО гарантів дотримання міжнародних законів, які захищають менші країни від агресивних більших держав.

«Доводи про критерії вступу України в НАТО тепер лунають безглуздо»

«Аргументи, що Україна не готова до членства в НАТО випарувалися», - сказав, коментуючи розвиток дискусій довкола України і Альянсу, старший співробітник Естонського інституту закордонної політики і позаштатний співробітник британського Королівського інституту міжнародних відносин Джеймс Шерр.

Тепер питання полягає в тому, чи прем’єр-міністр Ріші Сунак прилюдно висловиться за це.
Джеймс Шерр

Він зауважив у розмові з «Голосом Америки», що «навіть з огляду на шок війни» буде нелегко змінити позиції низка членів Альянсу щодо перетворення України на союзника, якого вони мали б захищати згідно з 5 пунктом договору НАТО.

Борис Джонсон також зізнався, що він сам тривалий час вважав, що членство України в НАТО неможливе і, що «в деяких європейських столицях цей наслідок виглядатиме неперетравним», але додав, що «від логіки сховатися неможливо».

На думку Джеймса Шерра і далі залишаються «дуже могутні, але менш чітко висловлені причини того, чому деякі члени НАТО в минулому були проти і будуть надалі проти членства України в НАТО, бо пріоритетом деяких тих союзників залишається бажання в довготерміновій перспективі включити Росію в європейську систему».

«Зараз просто сказати, що Україна ще не відповідає критеріям членства в НАТО - це просто безглуздо», - каже аналітик і припускає, що тим державним діячам, які і досі проти українського членства в Альянсі «треба буде виступити з чіткішими заявами, яких вони досі уникали».

Він припускає, що «ця брехня з благими намірами і нечесність» буде тривати, і що аргументів лише урядів східні Європи і окремих політиків та інтелектуалів буде не досить.

«Тепер питання полягає в тому, чи прем’єр-міністр Ріші Сунак прилюдно висловиться за це. Бо Британія щодо цього перебуває в більш вигідній позиції, і до її голосу прислухалися би у Вашингтоні», - зауважив Джеймс Шерр.

Дивіться також:

Більше

XS
SM
MD
LG