Спеціальні потреби

Актуально

В ЄС щораз більше гострих запитань до Зеленського

Віола фон Крамон-Таубадель, депутат Європейського парламенту, яка є членом парламентського комітету у закордонних справах та заступницею голови комітету парламентської асоціації ЄС-Україна

В програмі саміту ЄС - Україна 6 жовтня європейська сторона головними темами оголосила: «соціально-економічні наслідки пандемії COVID-19 та підтримку ЄС для України, подальші кроки для впровадження угоди про асоціацію, включно із поглибленою і всеосяжною зоною вільної торгівлі», а також «стан реформ в Україні».

Заяви європейських політиків і натяки європейських посадовців вказують, що саме під час обговорення «стану реформ» у Брюсселі напевне будуть озвучені застереження щодо деяких дій президента Володимира Зеленського, його уряду і парламенту, в якому домінує президентська партія «Слуга народу».

Шкодуємо, що досі немає кримінального переслідування у справі Приватбанку стосовно шахрайства на понад $5 мільярдів.

Опинившись 2014 року у фінансово-економічній кризі після втечі корумпованого уряду Януковича-Азарова, російської анексії Криму та війни на Донеччині, Україна вистояла з політичною та фінансовою підтримкою Заходу і зокрема Європейського Союзу.

«Наша підтримка буде тривати», - запевнив Україну кілька тижнів тому верховний представник ЄС Жозеп Борель, проте додав, що та підтримка «пов’язана з нагальною потребою посилити верховенство закону та розвивати боротьбу з корупцією».

Борель вважав за потрібне нагадати, що обрання президента Зеленського 2019 року «було знаком потужного бажання українців боротися з корупцією та послабити вплив олігархів у країні».

«Але багато спостерігачів вважають, що темп реформ нещодавно сповільнився, включно з виконанням зобов’язань згідно з угодою про асоціацію», - дипломатично, але однозначно вказує брюссельський представник.

Тривожною ознакою Жозеп Борель називає «перетасування уряду на початку березня та усунення реформістів» і каже, що це «стало тривожним сигналом щодо готовності чинити спротив приватним інтересам».

Гроші виводяться. А тоді Україна просить кошти в донорів.
Орися Луцевич

«Ми також шкодуємо, що досі немає кримінального переслідування у справі Приватбанку стосовно шахрайства на понад $5 мільярдів», - наголошує він, не називаючи найвідомішого колишнього власника Приватбанку Ігоря Коломойського.

Захід допомагає і хоче результатів

Євросоюз не оминає можливості нагадати, що лише з 2014 року європейська фінансова підтримка України сягає суми принаймні 14 мільярдів євро ($16 млрд.)

«Ми бачимо, що з України, яка потребує ресурсів, щоб захищатися від російської агресії, боротися з КОВІДом, забезпечувати рівень економічного добробуту для громадян, гроші виводяться. А тоді Україна просить кошти в донорів», - каже Орися Луцевич, яка очолює Український форум в лондонському аналітичному центрі Чатам гаус.

Прохання з Києва про допомогу лунають постійно попри те, що «сама Україна є багатою державою», нагадує аналітик.

Про українські багатства на Заході постійно нагадують і українські олігархи у списках мільярдерів Forbes, і повідомлення, що принаймні кілька з них володіють найдорожчою нерухомістю в Лондоні.

«На Заході є дуже чітке розуміння, що корупція підточує Україну зсередини», - підкреслює Орися Луцевич.

Деякі члени „Слуги народу“ поширюють кремлівську дезінформацію, координуючи добре організовані напади на незалежні установи, такі як НБУ, НАБУ та САП. Ті самі члени не цураються дружити з олігархами...

«Це не пройде»

Набагато емоційніше за представника виконавчого органу ЄС Бореля висловлюється представниця законодавчої гілки Євросоюзу Віола фон Крамон-Таубадель.

Депутат Європейського парламенту, член комітету у закордонних справах і заступниця голови комітету парламентської асоціації ЄС - Україна спричинила політичний шторм в українських колах дописом у Twitter у вересні.

«У той час як міжнародна спільнота переймається Білоруссю, український уряд поспішно проштовхує на призначення головою Спеціальної антикорупційної прокуратури кандидатів без досвіду й принциповості. Це не пройде. Український уряд загрожує безвізовому режиму з ЄС і виділенню подальшої допомоги на півтора мільярда євро», - написала Віола фон Крамен.

В інтерв’ю “Голосу Америки” вона стверджувала, що була здивована образою на її зауваження з боку деяких українських політиків, які поспішили заявити, що загрози так званому «безвізу» немає.

«Український уряд 2014-15 роках підписав контракт - угоду про асоціацію і це - міждержавний документ, в якому вони зобов’язалися виконувати певні критерії», - сказала Віола фон Крамон в інтерв’ю.

5 жовтня, напередодні приїзду українського президента з урядовцями до Брюсселя Віола фон Крамон разом з двома колегами - депутатами Європарламенту оприлюднила дошкульного відкритого листа на адресу Давида Арахамії, голови партійної фракції Слуга народу у Верховній Раді.

Підкреслюючи бажання допомагати Україні, і вказуючи на певні досягнення адміністрації Зеленського, автори листа пишуть: «Ми також ділимося цим, щоб нагадати вам, що джерелом цієї допомоги є громадяни ЄС, перед якими ми підзвітні, і які щедро відмовилися від своїх доходів за таких умов: звільнити Україну від розгулу корупції, реформувати судову систему та систему охорони здоров’я, створити прозоре місцеве самоуправління».

«Ми не можемо не бачити, що деякі члени „Слуги народу“ поширюють кремлівську дезінформацію, координуючи добре організовані напади на незалежні установи, такі як НБУ, НАБУ та САП. Ті самі члени не цураються дружити з олігархами та «недоторканими» або публічно виступати за розрив зв’язків з ЄС», - йдеться у листі.

Там також наголошено: «Ми не можемо не бачити, як генеральний прокурор зупиняє обвинувачення в справах корумпованих суддів, у справі міністра охорони здоров’я за нібито отриманий відкат в самий розпал пандемії, а також у скандальній справі продажу державних посад за великі гроші, які всі припадають пилом на столі прокурора».

«Все це загрожує, зокрема, макрофінансовій допомозі у розмірі 1,2 мільярда євро не тому, що ми цього хочемо, а тому, що взаємні угоди, які ми з вами уклали, це передбачають», - застерігають ці депутати Європейського парламенту.

Дивіться також: Як ситуація зі здоров’ям президента Трампа може позначитися на президентських перегонах?

Всі новини дня

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG