Актуально
«Україні треба вже зараз думати про диверсифікацію геть від газового транзиту», економіст
Українська газотранспортна система на найближчі кілька років залишатиметься ключовою для транзиту російського газу у Європу, але на тлі завершення будівництва газопроводу Північний потік-2 український уряд закликають готуватися до зміни ситуації.
Російські представники заявляють, що до кінця серпня цього року 1230 кілометрів нового газопроводу будуть прокладені, і зареєстрована у Швейцарії компанія Nord Stream 2 AG, якою володіє російський Газпром, вже подала заяву на попередню сертифікацію у якості оператора транспортування газу в Німеччині.
Європейські фахівці, з якими нещодавно розмовляв Голос Америки, наголошують, що Росія неодноразово демонструвала готовність використовувати свій газ як інструмент тиску, але вони також припускають, що Україна буде здатна давати раду новій ситуації.
Безпека
В умовах триваючої російської агресії український уряд називає ситуацію, що постає з трубопроводом Північний потік-2, загрозою і для своєї безпеки, і для безпеки Європи загалом.
Я не думаю, що Путін керується економічними міркуваннями...Александер Кларксон
Але лунають також припущення, що новий газопровід не змінює те, як президент Володимир Путін дивиться на сусідні країни і, напевне, не вплине на виявлену досі готовність російського керівництва разом з політичними та економічними важелями використовувати силові й навіть військові.
«Дехто стверджує, що трубопроводи в Україні буцім-то якось стримували Росію від вторгнення. Я радше пам’ятаю, як 2014 року українські газопроводи називали підставою для намірів вторгнення Путіна в Україну, бо він, мовляв, хотів контролювати трубопроводи… Я не думаю, що Путін керується економічними міркуваннями», - сказав Голосу Америки Александер Кларксон, викладач лондонського університету Кінґс коледж.
Проте інший співрозмовник, лондонський економіст Тімоті Аш, міркує, що досі Росія залежала від транзиту газу через Україну і була, як він каже, «до певної міри зацікавлена у безпеці української газотранспортної системи».
«В ситуації, коли є велика альтернатива у вигляді Північного потоку-2, я, наприклад, потенційно стурбований, що українська газотранспортна система може стати об’єктом, наприклад, терористичного нападу, наприклад», - застерігає він.
Економіка
До 2024 року між Києвом та Москвою залишатиметься чинним контракт щодо газу, який дає Україні приблизно $3 мільярди на рік у вигляді оплати за використання української газотранспортної системи.
Проблема Газпрому в тому, що у середній і далекій перспективі його головний бізнес буде йти на спад. Чи хоче Україна залежати від такої галузі?Тімоті Аш
Це значні гроші для українського бюджету, визнає фахівець з інвестицій Тімоті Аш, але він нагадує, що Україна нещодавно витримала набагато серйозніші економічні удари пов'язані зокрема із російським захопленням Криму, агресією на Донбасі та спричинену війною фінансово-економічну кризою 2014 року.
«Досягнення України досить вражають. З 5 мільярдів валютного резерву Україна дійшла до суми 28 мільярдів доларів. Український коефіцієнт боргу дуже непоганий. Українська гривня стабільна і міцна. І це - незважаючи на шок в результаті втрат після газових і торговельних воєн з Росією», - сказав Аш в інтерв’ю.
Потенційне припинення надходжень від транзиту російського газу він називає «болісним» для балансу платежів України, але прогнозує, що це не повинно призвести до платіжної кризи.
Натомість Тімоті Аш звертає увагу на те, що в найближчі роки Україні було б дуже корисно зосередитися на зменшенні залежності від співпраці з російським Газпромом.
«В часи кліматичних змін ми рухаємося геть від вуглеводневих джерел енергії. Проблема Газпрому в тому, що у середній і далекій перспективі його головний бізнес буде йти на спад. Чи хоче Україна залежати від такої галузі? Напевне ні! І їй варто думати вже зараз про диверсифікацію геть від того бізнесу», - припускає лондонський економіст.
Тімоті Аш також нагадує, що саме російсько-українські газові оборудки упродовж багатьох років були інструментом впливу Росії на Україну через українських олігархів.
«Це був брудний бізнес, в якому велетенські суми грошей опинялися в кишенях олігархів. Це був стимулятор корупції», - наполягає Аш і підкреслює, що хоча він особисто надалі виступає проти Північного потоку-2, він також вважає, що «зрештою Україні насправді напевне буде краще без того бізнесу».
Корупція
Співробітник Польського інституту з міжнародних справ Даніель Шеліґовський наголосив Голосу Америки на тому, що можливість значного збільшення постачань російського газу в Німеччину та в інші країни на заході континенту несе у собі корупційну загрозу.
«Це означає більшу й більшу залежність Європи від газу з Росії. А з газом приходить і політичний вплив. Це також політична корупція. Що більше російського газу буде в Німеччині і в різних країнах Західної Європи, то більш схильними вони будуть до політичної корупції з боку Росії і це загрозлива ситуація», - турбується польський політолог.
Коментатор з Варшави також дивиться ширше, називаючи факт нещодавньої домовленості Німеччини зі США щодо Північного потоку-2, прикладом того як наддержави вирішують міжнародні питання між собою, не залучаючи менші країни.
Тим часом Александер Кларксон, фахівець з європейської політики, не бачить підстав для надмірних побоювань.
«Корупція в Німеччині зараз мене не турбує більше, ніж це було у минулому, чи буде у майбутньому», - каже він і вказує, що в європейську та американську систему потрапляють не лише російські гроші, але також китайські, турецькі тощо.
Кларксон вважає, що вплив таких людей як Ґергард Шредер, які з уряду пересіли на високооплачувані посади у радах директорів російських компаній, «збалансований» вагою різних еліт, громадянського суспільства і навіть конкуруючих в Німеччині бізнес інтересів США й Китаю - «двох провідних сил».
Економіст Тімоті Аш більш скептичний і каже, що вже зараз успіх проекту Північний потіку-2 можна вважати підтвердженням лобістського впливу російських грошей у Європі, і він називає газопровід «перемогою клептократії».
«Це поганий проект. Він не має економічного виправдання. Його єдине завдання - підірвати український суверенітет, і він буде стратегічним інструментом проти України. А сприяло тому проекту використання величезних сум грошей заплачених за політичний вплив у Німеччині, в Європі, щоб його таки проштовхнути», - розмірковує економіст.
Дивіться: Європа і ще одна російська труба. Відео.
Всі новини дня
Ізраїльський «майдан» - США закликають шукати компроміс
Уряд прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу в Ізраїлі опинився під ще більшим політичним тиском на тлі тривалих протестів проти реформи судочинства, яку опоненти Нетаньягу називають намаганням підпорядкувати урядові призначення суддів.
Заклики до уряду зупинити процес пролунали також від представників урядової коаліції і профспілок, які погрожують загальним страйком.
«Задля єдності народу Ізраїлю і задля відповідальності я закликаю вас негайно зупинити законодавчий процес», - закликав ізраїльський президент Ісаак Герцоґ у дописі в Twitter 27 березня.
Система стримувань і противаг зміцнює демократичні суспільства...
Президент Герцоґ заявив, що під загрозою опинилися «безпека, економіка, суспільство» після того, як поліція і військові в ніч з 26 на 27 березня застосували водомети, щоб розганяти демонстрантів.
Демонстранти були особливо обуренні усуненням з посади міністра оборони Йоава Ґаллата, який висловився проти судової реформи.
Беньямін Нетаньянгу заявляв, що реформа потрібна для того, щоб судді не зловживали своїми повноваженнями.
Але опоненти прем'єр-міністра кажуть, що він намагається захиститися від процесу за звинуваченнями в корупції.
Адміністрація президента Байдена оприлюднила заклик, щоб ізраїльські політики якомога швидше дійшли компромісу.
«Ми глибоко стурбовані сьогоднішніми подіями в Ізраїлі, які ще більше підкреслюють негайну потребу компромісу. Як сказав нещодавно президент прем'єр-міністрові Нетаньягу, демократичні цінності завжди були і повинні залишатися ознакою американсько-ізраїльських відносин. Система стримувань і противаг зміцнює демократичні суспільства і засадничі зміни демократичної системи необхідно проводити за умови якнайширшої народної підтримки. І далі активно закликаємо ізраїльських лідерів якомога швидше досягти компромісу. Ми вважаємо, що це найкращий шлях для Ізраїлю та всіх громадян. Підтримка ізраїльської безпеки й демократії з боку США залишається залізною», - сказано в заяві від імені речниці Ради національної безпеки США.
Дивіться також:
«Митці у війні». Відео
Власний досвід проживання війни змушує до пошуку нової мистецької мови. «Митці у війні» - програма, започаткована у Львові, існує завдяки донатам, підтримує митців, які працюють в Україні та заохочує їх повертатися до творчості.
"Готові відповісти подальшими санкціями" - ЄС про ядерні заяви Путіна
Розміщення російської тактичної ядерної зброї у Білорусі означатиме "безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці", і Євросоюз "готовий відповісти подальшими санкціями". Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він додав, що "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір".
Намір Кремля засудила й Франція. Там закликали Москву проявити "відповідальність" і скасувати "дестабілізуюче" рішення. "Після порушення Росією... договору New START, ця угода є додатковим елементом підривання міжнародної архітектури контролю над озброєннями та стратегічної стабільності в Європі", - йдеться у заяві МЗС країни.
Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що заява президента Путіна є "спробою залякування". "Порівняння, проведене президентом Путіним щодо розподілу ядерних сил НАТО, вводить в оману і не може бути використане для виправдання кроку, оголошеного Росією", – заявили у Берліні і нагадали про зобов'язання Білорусі за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.
Зовнішньополітичне відомство Литви заявило, що "в якості одного із заходів у відповідь [заяві Кремля] Литва закликатиме до введення нових санкцій". "Разом зі своїми євроатлантичними партнерами Литва вирішить, як реагувати на ці мілітаристські плани російського та білоруського режимів", - йдеться в заяві міністерства.
Раніше у відповідь на заяву Кремля МЗС України звернулось до держав Групи Семи та ЄС "попередити білоруську владу про далекосяжні наслідки для Білорусі у разі її згоди прийняти на своїй території тактичну ядерну зброю від Росії".
"Україна очікує на ефективні дії щодо протидії ядерному шантажу Кремля з боку Великої Британії, Китаю, США та Франції, зокрема і як постійних членів Ради Безпеки ООН, які несуть особливу відповідальність за недопущення погроз агресії з використанням ядерної зброї", - йдеться у заяві Києва поряд із вимогою негайно скликати позачергове засідання Ради Безпеки ООН.
Як повідомляв Голос Америки, НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б змусили їх скоригувати нашу власну". В Білому домі заявили, що не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь. Також міністерство оборони США заявило, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю, а також пообіцяли далі "стежити за цією ситуацією".
У статті використано матеріали AFP, Reuters
Jam Factory – центр сучасного мистецтва. Відео
Jam Factory – це центр сучасного мистецтва у будівлях фабрики, зведених у ХІХ столітті. Попри війну, його будівництво відновили у Львові. «Цей неоготичний стиль старої фабрики несе у собі дивовижний шарм», - каже історик та засновник арт-центру Гаральд Біндер.
- Голос Америки
У Білому домі не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь
Відповідаючи на запитання журналістки каналу CBS про обіцянку президента Росії Володимира Путіна розмістити тактичну ядерну зброю в Білорусі, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Джон Кірбі сказав: «Ми повинні за цим стежити та побачити, куди це піде».
«Ми не бачили жодних ознак того, що він виконав цю обіцянку або перемістив ядерну зброю. Насправді ми не бачили жодних ознак того, що він має будь-який намір застосувати ядерну зброю всередині України. Очевидно, ми погоджуємося, що ядерну війну не слід вести, жодну ядерну війну неможливо виграти. Очевидно, що це перетне важливий поріг. Я також хотів би вам сказати, що оскільки ми стежимо за цим, і ми стежимо за цим щодня, адже ми повинні, зважаючи на риторику, що лунає з Москви, і риторику, яка лунає з початку війни, - ми не бачили нічого, що змусило б нас змінити нашу стратегічну позицію стримування», - заявив Кірбі в програмі «Обличчям до нації» в неділю.
Як раніше повідомляв Голос Америки, Пентагон заявив, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю.
«Ми бачили повідомлення про оголошення Росії і продовжуватимемо стежити за цією ситуацією, - йдеться у суботній письмовій заяві прес-служби Міністерства оборони, яку цитує агентство Reuters. - Ми не бачили жодних підстав коригувати нашу стратегічну ядерну позицію, а також жодних ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю. Ми залишаємося відданими колективній обороні альянсу НАТО».
Про свій намір розмістити тактичну ядерну зброю у Білорусі Путін заявив в інтерв'ю, показаному на телеканалі «Россия-24» 25 березня.
За словами Путіна, білоруський керівник Олександр Лукашенко уже довгий час просив його розмістити таку зброю в країні. Як заявив російський президент, до 1 липня має завершитися будівництво в Білорусі сховища для тактичної ядерної зброї. Крім того, Білорусі передано ракетний комплекс «Іскандер», який може використовувати цю зброю, та літаки, які можуть нести ядерні ракети.
Форум