Спеціальні потреби

Закон про мови ухвалили незаконно - вважають експерти та опозиція


Верховна Рада ухвалила в цілому Законопроект про основи державної мовної політики. Документ розширює сферу застосування російської мови. Близько 2 тисяч поправок, які були внесені у законопроект до другого читання, були повністю проігноровані парламентською більшістю. «За» ухвалення закону, ініційованого Вадимом Колесніченком та Сергієм Ківаловим проголосувало 248 народних депутатів. Голосування за законопроект проходило за відсутності голови парламенту Володимира Литвина — на засіданні головував перший заступник голови Верховної Ради Адам Мартинюк.

«Все, що можна було порушити при прийнятті цього закону, було порушено. Це взірцеве голосування бандитів, а не народних депутатів».
Система Рада також зареєструвала, що за Закон проголосувала картка заступника голови ВР Миколи Томенка. Віце-спікер під час прес-конференції після голосування заявив, що має намір звернутись до суду та правоохоронних органів з приводу порушень під час голосування. Зокрема, щодо голосування чужими картками, у тому числі, карткою самого Томенка. Лідер об’єднаної опозиції Яценюк, у свою чергу заявив:

«Все, що можна було порушити при прийнятті цього закону, було порушено. Це взірцеве голосування бандитів, а не народних депутатів. Даного закону не було в порядку денному. Процедури голосування за внесення у порядок денний не відбулося. За словами депутата, при підготовці до другого читання до законопроекту було внесено майже 2 тисячі поправок, які розглядав комітет, як також не була підготовлена, як це передбачено процедурою порівняльна таблиця».

Арсеній Яценюк повідомив, що опозиційні депутати прийняли рішення залишити парламентську залу і бойкотувати майбутні засідання.

Незаконним вважають голосування за даний законопроект і експерти. Зокрема в інтерв’ю «Голосу Америки» колишній завідувач відділу моніторингу діяльності Кабінету Міністрів України Служби забезпечення зв’язків з ВР України та КМ України, шеф-редактор сайту www.Zakonoproekt.Org.UA Євген Костенко переконаний, що голосування було проведено з порушенням вимог Конституції України і Регламенту Верховної Ради України:

«Тому воно було незаконним, і за його словами Голова Верховної Ради України немає права підписувати цей закон, бо інакше візьме на себе відповідальність за протизаконні дії».

Зокрема, серед грубих порушень він називає не лише голосування чужими картками, що є кримінальним злочином, а й те, що закон не був внесений до порядку денного перед тим як його виставили на голосування.

Своє обурення щодо ухвалення цього Закону про засади державної мовної політики висловлюють і численні організації українців за кордоном. Так організація Українська Європейська Перспектива, засновником та головою якої є колишній міністр економіки України, а тепер політичний біженець Богдан Данилишин заявляє , що прийняттям Закону про мови влада фактично оголосила війну всьому українству.

«Останні події в Україні показують, що сьогоднішня влада в своїй діяльності намагається повністю викорінити все, що пов’язано з українством та національною ідентичністю українців. Для проведення антинародної та антиукраїнської політики влада свідомо здійснює геноцид українського народу, знищує українські школи, український кінематограф та літературу. В даний час від українців відбирають ще і рідну українську мову», – мовиться у розповсюдженій організацією заяві.

Ініціатори ж ухвалення Закону про мови задоволені сьогоднішнім голосуванням. Коментуючи зненацька ухвалений 3-го липня законопроект про мови, Колесніченко заявив, що Партія регіонів виконала своє зобов’язання.

«Уперше за 20 років незалежності нашої держави український народ одержав закон, ухвалення якого від нас вимагали інституції ООН, Європарламенту й Ради Європи», – сказав представник Партії регіонів Вадим Колесніченко. Він не має наміру зупинятись на досягнутому і планує внести питання запровадження двомовності в Україні на розгляд діючої сьогодні Конституційної асамблеї.
  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Ведуча, головний редактор і керівник Української служби «Голосу Америки». На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах  таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медія-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого - Мирослава також була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерность» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Виховує доньок-близнюків Нану та Саломе.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG