Актуально
"Найближчим часом український медіаринок може впасти до 50%". Експерти
Український медіаринок переживає складні часи. Через війну, скорочення рекламних надходжень та зруйновану дистрибуцію, телеканали та друковані ЗМІ припиняють свою діяльність.
Ольга Герасим’юк, голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення каже – війна змінила медіаринок України. Нацрада як регулятор, систематично отримує звернення від телерадіокомпаній про зміни в їхній діяльності. За її словами, багато з медіа мусить тимчасово припиняти мовлення. "І через те, що в нас зараз повністю відсутня реклама, відповідно немає людям за що працювати. Тому у нас таких звернень дуже багато. Проте ми стараємося всіма своїми силами допомогти колегам піднятися", - додає Герасим’юк.
Голова нацради каже, що інституція співпрацює з урядом та прем'єр-міністром України для розробки програм допомоги. Окрім того, нацрада провела власне опитування, в якому взяли участь більше 700 учасників ринку. "Наша мета була встановити: кому та яка допомога потрібна. А головне - як ми будемо бачити інформаційний простір після перемоги, бо треба буде підніматися. Зараз у визволені регіони заходять європейські країни. Вони пропонують відбудову. І ми пропонуємо таку само відбудову, але для медіа", - розповідає Герасим’юк.
Наталія Лигачова, українська медіаекспертка та голова громадської організації "Детектор-медіа" додає: криза на медіа-ринку відбувається по всій Україні. За її словами, багато регіональних ЗМІ закриваються або через фінансову кризу або через окупацію територій. Вона також зазначає, що деякі медіа почали співпрацювати з окупантами.
Непрості часи і у великих медіахолдингах. "Наскільки нам відомо, складна ситуація, наприклад, у Пінчука та "Інтер". Я думаю, що після війни або після закінчення її гарячої фази на нас очікує значне переформатування медійного ринку. Прогнозують, що найближчим часом до 50% ринку може впасти. Прогнози невтішні", - зазначає Лигачова.
Сильно вдарило по ринку і закриття групи телеканалів "Україна 24". Герасим’юк називає це унікальною подією в історії українського медіабізнесу, адже роботу втратили тисячі людей. Проте вона категорично відкидає закиди про те, що на закриття медіахолдингу вплинув закон про олігархів. За її словами, на українському ринку медіавласників, які би реально займалися медіа як бізнесом, не існувало. "Це завжди був так би мовити вторинний бізнес, який насправді підтримував основний. Відповідно, у пана Ахметова крім того, що був ухвалений цей закон, відпала особлива потреба тримати свою медіаімперію, оскільки його основний бізнес, на жаль, практично знищений. Також його політичні інтереси стали менш нагальними. Тому закиди про те, що антиолігархічний закон – це могильник медіа, мені така трактовка не підходить. Бо насправді це зовсім не так", - пояснює свою позицію Герасим’юк.
Лигачова також вважає, що закриття холдингу Рината Ахметова спричинив комплекс факторів. Проте, на її думку, на рішення акціонера так званий закон про олігархів все ж таки вплинув.
Ще одна значна зміна на медіаринку, яка була викликана повномасштабною російською агресією – це об’єднання низки каналів для створення марафону "Єдині новини". Незважаючи на закиди щодо того, що марафон – обмежує свободу слова, монополізує джерела поширення інформації, а також не допускає частину телеканалів, - Герасим’юк переконана, що він відіграє важливу роль.
За її словами, те що Україну вже запросили до Європейського Союзу, відзначивши у висновках Єврокомісії, що Україна змогла навіть під час війни знайти всі можливості для того, щоб дотримуватися свободи слова, - це вже про щось говорить.
Щодо закидів окремих телеканалів, що їх не допускають до марафону, Герасим’юк радить вести перемовини безпосередньо з колегами, які займаються ефіром і не переходити у політичну площину: "Зараз Україні як ніколи потрібна підтримка, а не вибухи всередині. І тим паче це не має впливати на голосування фракцій за будь-які закони у парламенті". Окрім того, Герасим’юк переконана, що під час війни свобода слова обмежується, якщо йдеться про національні інтереси.
Лигачова, у свою чергу, каже, що ідея організації єдиного марафону новин на початку війни була хорошою та на часі, але зараз він вже себе вичерпав. "Окрім того, є питання щодо подачі інформації. Там поки немає представників політсил, окрім влади та інколи з'являється Юля Тимошенко у блоках певних каналів. Марафон також не дає телеканалам заробляти гроші на рекламі. Так, це важливо під час війни мати єдиний голос держави, але має бути військова цензура, а не політична. А ми, все ж таки бачимо, що політична цензура так чи інакше присутня. І це звуження свободи слова", - пояснює вона.
Прийняття законопроекту про медіа зменшить вплив приватного інтересу на медіа. Також це посилить незалежність та роль Національної ради з питань телебачення та радіомовленняОльга Герасим'юк, голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення
Найближчим часом на український медіаринок очікує значна зміна правил гри. Експерти, представники галузі та нардепи працюють над законопроектом про медіа. Проект документа значно розширює повноваження нацради, зокрема, надає їй повноваження регулювати не лише радіо та телебачення, а й цифрові та друковані медіа. Окрім того, проект закон уточнює визначення онлайн-медіа — "медіа, що регулярно поширює інформацію в текстовій, аудіо, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі інтернет на власному вебсайті, крім медіа, що віднесені цим законом до аудіовізуальних медіа". Також низка норм стосується роботи медіа та регулювання їхньої діяльності під час війни.
Ухвалення законодавства про медіа, яке враховує вимоги Директиви № 1808/2018/ЄС, упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу, є одним із зобов’язань України в межах угоди про асоціацію з ЄС.
За словами Герасим’юк, прийняття законопроекту зменшить вплив приватного інтересу у медіа. Також він посилить незалежність та роль Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Проте, голова нацради відкидає звинувачення, що нацрада буде впроваджувати цензуру та блокувати блогерів. Та називає їх нісенітницею.
Лигачова, у свою чергу, зазначає: останнім часом над документом працювала робоча група, якій вдалося врахувати більшість зауважень, які висловлювало експертне середовище. За її словами, законопроект ще потребує кількох правок, наприклад, щодо процедури призначення президентом членів нацради. "Зараз президент може висувати та призначати у нацраду власноруч кого він захоче. У минулій редакції законопроекту була все ж таки конкурсна комісія, яка надає кілька кандидатур. Нам здається, що все ж таки треба її повернути. Є ще кілька зауважень, але ми будемо виступати за те, щоб приймати цей законопроект", - додає експертка.
Зміни, які запровадить закон, врегулюють питання, які залишалися в сірій зоні медіаринку десятиліттями, а також вплине на боротьбу з російською пропагандою та мовою ворожнечі. Проте, нові правила не зможуть економічно стимулювати ринок, тому, за словами Лигачової, в перспективі галузь зіштовхнеться з ще більшими труднощами виживання.
Всі новини дня
План бюджету США на 2024 рік і підтримка України: деталі зі слухань в Конгресі. Відео
“Продовжувати допомогу Україні є в прямих інтересах Вашингтона”, - таку заяву зробив Державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи у Конгресі. Вже кілька днів в Сенаті та Палаті Представників тривають слухання за участі очільника Держдепартаменту, міністра оборони США та генерала Марка Міллі.
Академія наук України відзначила президентку Національної академії наук США за допомогу українським науковцям у час війни
Посолка України у США Оксана Маркарова вручила диплом «Почесний доктор Національної академії наук України» очільниці Національної академії наук США (NAS) Марши Макнат.
Президентка Національної академії наук США Марша Макнат отримала ступінь почесного доктора Національної академії наук України за «значний внесок у розвиток науки та міжнародне наукове співробітництво». Макнат була нагороджена разом з Єжи Душинським, президентом Польської академії наук у листопаді минулого року, а диплом отримала з рук української посолки Оксани Маркарової у четвер, 23 березня, в посольстві України у Вашингтоні.
Посолка України наголосила на великій допомозі, яку українським вченим у партнерстві з Академією наук Польщі надає Академія наук США. Особливо посолка України відзначила, що завдяки допомозі західних колег українські вчені можуть продовжувати наукову діяльність і під час війни, перебуваючи як в Україні, так і за кордоном.
Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, який долучився до церемонії завдяки віртуальному зв’язку, сказав, що за допомогою колег українська наука може не лише вижити, але і продовжити свій розвиток.
Доктор наук Марша Макнат є геофізиком за фахом, колишня Президентка Американського геофізичного союзу, з 2016 року вона очолює Національну академію наук США.
За словами Марши Макнат, наука і науковці не могли бути пріоритетом для українського уряду в той час, коли Україні потрібно було захищатися від російської агресії, але наука буде мати ключове значення для післявоєнної відбудови України.
«Ми скористалися можливістю допомогти Польській академії наук, яка надавала підтримку колегам з України, тому що ми розуміли, що уряд буде зосереджений на завданнях оборони, і не буде кому подбати про довготерміновий добробут України, подбати про те, що буде збережена її наука», – сказала Марша Макнат.
У березні минулого року після початку широкомасштабної російської агресії Національна академія наук США започаткувала Фонд безпечного проходу (Safe Passage Fund) для підтримки Польської академії наук, яка почала допомагати українським вченим-біженцям та їхнім родинам, які переїжджали до Польщі та сусідніх країн.
На початку березня 2022 року Академія наук України уклала угоду з польською академією, яка запропонувала допомогу для українських науковців, але фінансування, доступне через польську академію, було вичерпано за кілька днів.
Програма, до якої приєдналася Академія наук США, не лише поєднала вчених з України – тих, що залишилися, і тих, що виїхали з країни, з колегами зі США та інших країн світу, але і допомогла зібрати внески від окремих осіб і фондів, щоб фінансово підтримати українських дослідників.
Серед них – Фонд Девіда та Люсіль Паккард, Фонд Альфреда П. Слоуна, Фонд Уолдера, Фонд Саймонса, Фонд Шурла та Кей Керчі, Фонд Премії Прориву. Нещодавно до них долучилося Американське хімічне товариство.
За словами Марши Макнат, на початковому етапі було зібрано 7 мільйонів доларів на програму, яка має охопити декілька сотень науковців, і розрахована на три роки.
Планується розширити програму допомоги і зосередити її переважно у Східній Європі, щоб українські учені мали можливість залишитися недалеко від дому і бажання повернутися назад.
За даними Міністерства освіти і науки України, перед війною в Україні було 60 000 науковців, більшість з яких залишилися в Україні. Багато з них є внутрішньо переміщеними особами через те, що їхні робочі місця пошкоджені, зруйновані або неможливі для роботи через брак електроенергії.
Міністерство вважає, що близько 6 тисяч науковців зараз перебувають за межами країни через війну.
За даними міністерства, станом на січень постраждало понад 90 науково-дослідних та вищих навчальних закладів, а з них 4 повністю знищені. Близько 228 залишилися неушкодженими. Серйозно постраждав відомий Харківський фізико-технічний інститут та найбільший у світі радіотелескоп декаметрової довжини хвилі, який належить Інституту радіоастрономії в Харкові.
«Завжди можна зробити більше» – сенатори відповідають на питання про Держдеп США. Відео
Чи достатньо робить Держдепартамент США, щоб допомогти зупинити російську війну в Україні? На це запитання відповіли сенатори від Демократичної та Республіканської партії.
Посол Ізраїлю в Україні: Що робить Ізраїль для допомоги Україні? Відео
За останній рік у відносинах України та Ізраїлю були як гострі звинувачення, так і слова вдячності. Минулого місяця глава МЗС Ізраїлю Елі Коен став першим ізраїльським високопосадовцем, який відвідав Україну після початку повномасштабної війни.
- Голос Америки
"Ми не хочемо, щоб Росія відпочила, перегрупувалась і знову атакувала - через рік, два чи три роки" - Блінкен
Сполучені Штати прагнуть до тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до суверенітету та інших принципів міжнародного права, але зараз від Росії ознак про готовність до змістовної дипломатії немає. Про це державний секретар США Ентоні Блінкен заявив під час свідчень перед Комітетом із закордонних справ Палати представників Конгресу США про "Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав".
Під час слухання обговорювали, зокрема, пропонований Білим домом бюджет на 2024 фінансовий рік, де закладено 63,1 мільярда доларів для Державного департаменту та USAID, що, на переконання уряду, дозволить "продовжувати просувати національні інтереси США, лідирувати у світі в подоланні глобальних викликів і продовжувати підтримувати народ України".
Важливо, щоб це [війна] не тягнулась,.. це буде дуже вигідно для Путіна та Росії
Напередодні під час слухань у комітеті Сенату з асигнувань Блінкен заявив, що у проекті бюджету збережеться безпекова, економічна, енергетична та гуманітарна підтримка України.
Конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк Ендрю Кім відзначив, що цей рік є "критичним для України": "Важливо, щоб це [війна] не тягнулась, бо якщо вона затягнеться, це буде дуже вигідно для Путіна та Росії, бо вони зможуть це певним чином перечекати, тому ми маємо переконатись, що ця коаліція, ця воля [підтримувати Україну] - зберігається".
Джон Джеймс, конгресмен-республіканець від штату Мічиган, подякував адміністрації Джо Байдена за продовження гуманітарного паролю для українців: "Серед виборців мого округу є велика українська громада, і я вітаю це".
Співпраця Китаю та Росії
Натомість його однопартієць від штату Кентуккі Енді Барр розкритикував президентську адміністрацію за недостатньо сувору позицію щодо загроз від Китаю, передусім у питаннях китайського аеростата, що, як припускають, вів шпигунську діяльність, а також у китайській підтримці російської війни в Україні.
існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНРКонгресмен Енді Барр
Барр процитував звіт американського уряду, який засвідчив, що "компанії з КНР надавали російським компаніям... продукцію подвійного призначення, що можуть бути використані Росією у війні проти України, китайські державні оборонні компанії надають [Росії] навігаційне обладнання, технології для глушіння сигналу, запчастини для винищувачів".
Законодавець також процитував численні повідомлення у медіа щодо наданих Китаєм технологій для російської війни: "Чому ви тоді просто... попереджаєте про наслідки надання Росії матеріальної підтримки, коли Держдеп приходить до висновку... із доказами... китайської матеріальної підтримки Росії?"
"Ми зосереджені на летальній допомозі, - пояснив Блінкен, - і також ми стежимо за наданням приватними корпораціями технологій подвійного призначення, які можуть викликати занепокоєння". Барр у відповідь заявив про необхідність "накласти санкції на Китай за летальну допомогу": "Йдеться не просто про купівлю [Китаєм російських] нафти чи газу, існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНР".
"Незамінна" світова сила
"Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України, до прикладу, [рішення про] ракети далекого радіусі дії, які можна було надати, були відкладено, це могло б стати у пригоді, адже вони могли б знищити іранські дрони, які зараз розміщені незаконно у Криму, - сказав республіканець від Південної Кароліни Джо Вілсон. - Що було зроблено, щоб надати передове озброєння? Зупинімо війну, ми можемо це зробити, надаючи це оборонне озброєння".
Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України
Блінкен у відповідь підкреслив, що "поділяє відданість" тому, аби "надавати українцям те, що їм потрібно, щоб долати російську агресію, це те, що ми робили" від самого початку повномасштабної війни Росії та до її початку. "Звинувачення, що ми цього не робили, це просто неправда", - сказав держсекретар Блінкен, підкресливши, що США "на кожному кроці працюють з міжнародною коаліцією" країн й досягли прогресу, зокрема, на зустрічах контактної групи у форматі "Рамштайн".
Конгресвумен-демократка від штату Пенсильванія Меделін Дін підкреслила, що США - це "незамінна" світова сила, яка об'єднала коаліцію з понад 50 країн, щоб закінчити війну Росії в Україні "якомога швидше, що це не буде тривала війна".
Вона запитала, як саме пропозиція бюджету Держдепу може сприяти цьому.
"По-перше, ми не прагнули цієї війни, ми робили все, щоб запобігти їй, я брав участь в активних дипломатичних зусиллях з нашими російськими колегами, - відповів Блінкен. - На жаль, стало очевидно, й президент Путін сказав про це прямо, що йшлось не про безпекові загрози від НАТО чи України, завжди йшлось про переконання Путіна, що Україна - не незалежна держава, що її треба стерти з карти і включити у російську імперію".
Українці хочуть його більше, ніж будь-хто, зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня.Державний секретар США Ентоні Блінкен
"Незалежність, суверенітет України чітко визнані, вони нікуди не зникнуть, українці нікуди не зникнуть. Але звісно те, як це вирішиться, це важливо. На моє переконання і на переконання адміністрації, ми відчайдушно хочемо миру, хоча українці хочуть його більше, ніж будь-хто. Зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня, вони хочуть тривалого і стійкого миру, що відображає базові принципи міжнародної системи й Статуту ООН", - сказав держсекретар.
Він додав: "Ми не хочемо, щоб Росія просто перепочила, перегрупувалась і знову атакувала - півроку, рік чи два-три роки потому". Блінкен додав, що не бачить жодних "ознак того, що Росія готова до змістовної дипломатії" для закінчення війни.
Напередодні у Сенаті Блінкен назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна "гострою загрозою" для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.
Вихід США з Афганістану
Окрім питання російської агресії, законодавці торкались інших викликів для США, передусім з боку Китаю. При цьому чимало законодавців від Республіканської партії поставили під питання окремі аспекти зовнішньої політики Білого дому, зокрема критикували виведення американського контингенту з Афганістану у 2021 році.
При цьому голова Комітету у закордонних справах Палати представників від Республіканської партії Майкл Маккол, який ініціював відповідне розслідування, заявив, що дає Блінкену час до понеділка, аби надати законодавцям відповідні документи щодо виведення США з Афганістану, й попередив держсекретаря, що його може чекати повістка до суду.
У відповідь Блінкен висловив згоду надати комітету необхідну інформацію, а також законодавці-демократи у своїх виступах підкреслювали, що рішення про виведення американських сил з Афганістану, а також відповідні угоди із Талібаном були прийняті ще за попередньої адміністрації президента Дональда Трампа.
Форум