Спеціальні потреби

Актуально

"Найближчим часом український медіаринок може впасти до 50%". Експерти

За словами експертів, якщо на початках повномасштабного російського вторгнення марафон "Єдині новини" мав позитивний вплив на медіасередовище, то наразі він вже себе практично вичерпав

Український медіаринок переживає складні часи. Через війну, скорочення рекламних надходжень та зруйновану дистрибуцію, телеканали та друковані ЗМІ припиняють свою діяльність.

Ольга Герасим’юк, голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення каже – війна змінила медіаринок України. Нацрада як регулятор, систематично отримує звернення від телерадіокомпаній про зміни в їхній діяльності. За її словами, багато з медіа мусить тимчасово припиняти мовлення. "І через те, що в нас зараз повністю відсутня реклама, відповідно немає людям за що працювати. Тому у нас таких звернень дуже багато. Проте ми стараємося всіма своїми силами допомогти колегам піднятися", - додає Герасим’юк.

Голова нацради каже, що інституція співпрацює з урядом та прем'єр-міністром України для розробки програм допомоги. Окрім того, нацрада провела власне опитування, в якому взяли участь більше 700 учасників ринку. "Наша мета була встановити: кому та яка допомога потрібна. А головне - як ми будемо бачити інформаційний простір після перемоги, бо треба буде підніматися. Зараз у визволені регіони заходять європейські країни. Вони пропонують відбудову. І ми пропонуємо таку само відбудову, але для медіа", - розповідає Герасим’юк.

За словами Наталі Лигачової, під час війни має бути військова, а не політична цензура
За словами Наталі Лигачової, під час війни має бути військова, а не політична цензура

Наталія Лигачова, українська медіаекспертка та голова громадської організації "Детектор-медіа" додає: криза на медіа-ринку відбувається по всій Україні. За її словами, багато регіональних ЗМІ закриваються або через фінансову кризу або через окупацію територій. Вона також зазначає, що деякі медіа почали співпрацювати з окупантами.

Непрості часи і у великих медіахолдингах. "Наскільки нам відомо, складна ситуація, наприклад, у Пінчука та "Інтер". Я думаю, що після війни або після закінчення її гарячої фази на нас очікує значне переформатування медійного ринку. Прогнозують, що найближчим часом до 50% ринку може впасти. Прогнози невтішні", - зазначає Лигачова.

Сильно вдарило по ринку і закриття групи телеканалів "Україна 24". Герасим’юк називає це унікальною подією в історії українського медіабізнесу, адже роботу втратили тисячі людей. Проте вона категорично відкидає закиди про те, що на закриття медіахолдингу вплинув закон про олігархів. За її словами, на українському ринку медіавласників, які би реально займалися медіа як бізнесом, не існувало. "Це завжди був так би мовити вторинний бізнес, який насправді підтримував основний. Відповідно, у пана Ахметова крім того, що був ухвалений цей закон, відпала особлива потреба тримати свою медіаімперію, оскільки його основний бізнес, на жаль, практично знищений. Також його політичні інтереси стали менш нагальними. Тому закиди про те, що антиолігархічний закон – це могильник медіа, мені така трактовка не підходить. Бо насправді це зовсім не так", - пояснює свою позицію Герасим’юк.

Лигачова також вважає, що закриття холдингу Рината Ахметова спричинив комплекс факторів. Проте, на її думку, на рішення акціонера так званий закон про олігархів все ж таки вплинув.

Ще одна значна зміна на медіаринку, яка була викликана повномасштабною російською агресією – це об’єднання низки каналів для створення марафону "Єдині новини". Незважаючи на закиди щодо того, що марафон – обмежує свободу слова, монополізує джерела поширення інформації, а також не допускає частину телеканалів, - Герасим’юк переконана, що він відіграє важливу роль.

За її словами, те що Україну вже запросили до Європейського Союзу, відзначивши у висновках Єврокомісії, що Україна змогла навіть під час війни знайти всі можливості для того, щоб дотримуватися свободи слова, - це вже про щось говорить.

Щодо закидів окремих телеканалів, що їх не допускають до марафону, Герасим’юк радить вести перемовини безпосередньо з колегами, які займаються ефіром і не переходити у політичну площину: "Зараз Україні як ніколи потрібна підтримка, а не вибухи всередині. І тим паче це не має впливати на голосування фракцій за будь-які закони у парламенті". Окрім того, Герасим’юк переконана, що під час війни свобода слова обмежується, якщо йдеться про національні інтереси.

Лигачова, у свою чергу, каже, що ідея організації єдиного марафону новин на початку війни була хорошою та на часі, але зараз він вже себе вичерпав. "Окрім того, є питання щодо подачі інформації. Там поки немає представників політсил, окрім влади та інколи з'являється Юля Тимошенко у блоках певних каналів. Марафон також не дає телеканалам заробляти гроші на рекламі. Так, це важливо під час війни мати єдиний голос держави, але має бути військова цензура, а не політична. А ми, все ж таки бачимо, що політична цензура так чи інакше присутня. І це звуження свободи слова", - пояснює вона.

Прийняття законопроекту про медіа зменшить вплив приватного інтересу на медіа. Також це посилить незалежність та роль Національної ради з питань телебачення та радіомовлення
Ольга Герасим'юк, голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення

Найближчим часом на український медіаринок очікує значна зміна правил гри. Експерти, представники галузі та нардепи працюють над законопроектом про медіа. Проект документа значно розширює повноваження нацради, зокрема, надає їй повноваження регулювати не лише радіо та телебачення, а й цифрові та друковані медіа. Окрім того, проект закон уточнює визначення онлайн-медіа — "медіа, що регулярно поширює інформацію в текстовій, аудіо, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі інтернет на власному вебсайті, крім медіа, що віднесені цим законом до аудіовізуальних медіа". Також низка норм стосується роботи медіа та регулювання їхньої діяльності під час війни.

Ухвалення законодавства про медіа, яке враховує вимоги Директиви № 1808/2018/ЄС, упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу, є одним із зобов’язань України в межах угоди про асоціацію з ЄС.

За словами Герасим’юк, прийняття законопроекту зменшить вплив приватного інтересу у медіа. Також він посилить незалежність та роль Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Проте, голова нацради відкидає звинувачення, що нацрада буде впроваджувати цензуру та блокувати блогерів. Та називає їх нісенітницею.

Лигачова, у свою чергу, зазначає: останнім часом над документом працювала робоча група, якій вдалося врахувати більшість зауважень, які висловлювало експертне середовище. За її словами, законопроект ще потребує кількох правок, наприклад, щодо процедури призначення президентом членів нацради. "Зараз президент може висувати та призначати у нацраду власноруч кого він захоче. У минулій редакції законопроекту була все ж таки конкурсна комісія, яка надає кілька кандидатур. Нам здається, що все ж таки треба її повернути. Є ще кілька зауважень, але ми будемо виступати за те, щоб приймати цей законопроект", - додає експертка.

Зміни, які запровадить закон, врегулюють питання, які залишалися в сірій зоні медіаринку десятиліттями, а також вплине на боротьбу з російською пропагандою та мовою ворожнечі. Проте, нові правила не зможуть економічно стимулювати ринок, тому, за словами Лигачової, в перспективі галузь зіштовхнеться з ще більшими труднощами виживання.

Всі новини дня

Як війна вплинула на українську економіку та що потрібно для її відновлення. Відео

За прогнозами Світового банку, економіка України цьогоріч впаде на 35%. Ірина Соломко дослідила, як війна вплинула на українську економіку, і скільки часу та грошей потрібно на її відновлення.

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:25 0:00

Для вимушених переселенців з України у каліфорнійському окрузі Оранж організували спеціальний притулок. Про те, як там живуть родини із Запоріжжя, Слов'янська, Києва та Криму дізнавалась Христина Шевченко.

Реакції учасників Варшавського безпекового форуму на військові успіхи України. Відео

Які оцінки ходу війни дають учасники Варшавського безпекового форуму, що пропонують робити, аби запобігти потенційній ядерній загрозі від Росії – подробиці від Мирослави Гонгадзе, яка стежила за усіма головними подіями Безпекового форуму у Варшаві.

Успіхи України свідчать, що Росія програла війну за мобілізацію. Екс-глава ЦРУ Петреус та інші експерти про хід війни

Нацгвардія України стріляє з гаубиці D-30 у російські сили на Харківщині, 5 жовтня. REUTERS/Vyacheslav Madiyevskyy

"Українські успіхи надзвичайно вражають і вони відображають дуже сувору реальність для Росії. Вона полягає в тому, що Росія програла війну за мобілізацію", - заявив у коментарі для Голосу Америки Девід Петреус, генерал армії США у відставці та колишній директор ЦРУ під час Безпекового форуму у Варшаві.

"Часткова мобілізація призвела до того, що з Росії виїхало більше чоловіків, ніж пішло до призовних пунктів
Девід Петреус

За словами колишнього високопосадовця, перемоги України зумовлені, зокрема, успіхами армії у використанні західного озброєння.

"Україна із самого початку досягла значно кращих результатів у вербуванні, навчанні, оснащенні, організації та застосуванні військових сил, ніж Росія. Вагому роль, авжеж, відіграла підтримка України Сполученими Штатами, через зброєю та боєприпаси на загальну суму у 17,5 мільярдів доларів, а також постачання інших країн НАТО та Заходу. Україна показала чудові результати у використанні цієї допомоги, і тому вони перемагають на полі бою", - пояснив генерал Петреус у коментарі для Голосу Америки.

Також на думку Петреуса нинішню динаміку українських перемог навряд чи вдасться зупинити.

"Ядерна зброя Росії найефективніша, коли вони її не використовують. Саме факт загрози змушує усіх вагатися
Бен Годжес

"І українці продовжать перемагати на полі бою, тому що ця реальність, яку я описав, ця нова динаміка - незворотня. Я не можу собі уявити буквально нічого, що Росія могла би зробити. Часткова мобілізація призвела до того, що з Росії виїхало більше чоловіків, ніж пішло до призовних пунктів. Не зрозуміло, чи вони навіть спроможні навчити та належним чином екіпірувати цих людей. Вони стануть гарматним м’ясом", - наголошує Петреус.

Ядерну загрозу від РФ потрібно сприймати серозно, однак використання цього арсеналу проти України стане нищівним ударом в першу чергу для Москви. Такої думки дотримується інший учасник Безпекового форуму у Варшаві американський генерал у відставці Бен Годжес.

Девід Петреус, генерал армії США у відставці та колишній директор ЦРУ під час Безпекового форуму, в столиці Польщі, Варшаві. 4 жовтня 2022. (AP Photo/Michal Dyjuk)
Девід Петреус, генерал армії США у відставці та колишній директор ЦРУ під час Безпекового форуму, в столиці Польщі, Варшаві. 4 жовтня 2022. (AP Photo/Michal Dyjuk)

"Я вважаю, що ядерна зброя Росії найефективніша, коли вони її не використовують. Я маю на увазі, що саме факт загрози – це те, що змушує всіх інших вагатися щодо певних дій. Ми по суті стримуємо себе через занепокоєння щодо того, що може зробити Росія. Ось що я маю на увазі, коли кажу, що російська ядерна зброя найефективніша, коли її не використовують. Як тільки вони її використають, усе буде закінчено. Тоді їх розчавлять", - пояснив Годжес Голосу Америки.

Також, за словами колишнього командувача Сухопутних сил США в Європі, Вашингтон має дати чіткий сигнал Росії про наслідки використання ядерної зброї.

наші сигнали мають бути спрямовані не стільки до Путіна, скільки до його оточення, до тих, хто найбільше втратить або має що втрачати
Бен Годжес

"Я вважаю, що найкращий спосіб уникнути такої ймовірності (ред. використання РФ ядреної зброї) - це робити те, що ми вже робимо, - чітко дати зрозуміти, що ми не потерпимо такого кроку. Буде відповідь, буде ціна, і вона буде нищівною. Тому наші сигнали мають бути спрямовані не стільки до Путіна, скільки до його оточення. До тих, хто найбільше втратить або має що втрачати, якщо вони мають надію жити після Путіна. Якщо у них є якась надія на будь-яке повернення до нормального життя, вони подбають про те, щоб він не використав ядерну зброю", - вважає Годжес.

Однак, успіхи на полі бою залишають за собою тисячі нерозкритих воєнних злочинів у звільнених від російської армії українських містах - наголосив генпрокурор України Андрій Костін.

потрібна дуже тісна співпраця з партнерами з точки зору отримання розвідувальної інформації
Андрій Костін

"Зокрема, в Маріуполі ми не знаємо точної кількості загиблих мирних жителів під час активної фази війни та під час окупації. Ми розуміємо, що це можуть бути десятки тисяч цивільних осіб. Але ми також знаємо, що багато з цих доказів було знищено, росіяни спалюють тіла вбитих і закатованих людей. Через це нам також потрібна дуже тісна співпраця з партнерами з точки зору отримання розвідувальної інформації, яка може нам допомогти. Мова йде про інформацію із супутників, яка допоможе нам відновити деталі кожного воєнного злочину, скоєного Росією на українській території", - розповів Голосу Америки генпрокурор.

Росія продовжує називати свою повномасштабну війну в Україні "спецоперацією".

Варшавський безпековий форум тривав 4-5 жовтня. У перший день форуму народу України вручили нагороду "Лицар Свободи" за протистояння російській агресії. Від імені народу України нагороду отримала перша леді Олена Зеленська.

Дивіться також: В окупованому Криму мобілізують кримських татар.

В окупованому Криму мобілізують кримських татар. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Найбільший корабель США прямує на північ Атлантики, на тлі загроз, що створює РФ 

Фото ВМС США, корабель "Джеральд Форд"

Найновіший і найсучасніший авіаносець Сполучених Штатів розпочав свій перший перехід на тренування із союзниками та патрулювання у відкритому морі Атлантики на тлі зростання напруженості в усьому світі.

Корабель США Gerald R. Ford прибув до північної Атлантики у вівторок. Він є головним кораблем авіаносної ударної групи, яка включає шість кораблів з країн НАТО, кілька військових кораблів США та підводний човен.

«Ми збираємося використовувати всю Атлантику для навчань, — сказав журналістам перед дислокацією капітан ВМС Пол Ланзілотта, командир корабля. - Ми збираємося виконувати практично всі наявні завдання військово-морської авіації».

«Найбільший і найкрутіший військовий корабель Америки», як його називають ВМС, включає майже два десятки нових технологій, має повністю перероблену кабіну польоту, що дозволяє йому здійснювати на 30% більше рейсів, ніж іншим кораблям США.

Серед нових технологій атомного авіаносця — абсолютно нова радарна система для виявлення загроз і електромагнітна система запуску літаків (EMALS), яка використовується для катапультування літаків з корабля. Старіші американські авіаносці використовують парові катапульти, які потребують значного простору на судні для паропроводів, повернення конденсату та прісної води, необхідної для виробництва пари.

USS Ford є найбільшим військовим кораблем у світі, тоннажністю 112 000 тонн, що на 12 000 тонн більше, ніж авіаносці класу «Німіц», і на 32 000 більше, ніж третій за величиною військовий корабель у світі: новий китайський авіаносець «Фуцзянь».

Завдяки суттєвій модернізації та автоматизації, для керування кораблем потрібно приблизно на 600 моряків менше, ніж авіаносцям класу «Німіц». Очікується, що ця зміна заощадить мільярди доларів протягом 50 років служби корабля.

Поточна ударна група корабля включає війська з Канади, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Швеції, Іспанії та Сполучених Штатів. За даними ВМС США, це найбільша демонстрація сили партнерства в Атлантиці з часів Другої світової війни.

Ланзілотта сказав, що перехід в північній Атлантиці слугуватиме підготовкою до більш тривалої дислокації наступного року. За словами віце-адмірала Дена Дваєра, командувача Другого флоту США США, корабель також візьме участь у навчаннях з протиповітряної оборони, інформування про морську територію, морських ударів на далекі відстані, розподілених морських операцій, навчань з боротьби з підводними човнами, а також військово-морської інтеграції.

«У цій сфері стратегічної конкуренції ми більше не можемо вважати, що географія забезпечує нам захист і протистояння, які ми мали в минулому», — сказав Дваєр.

Це розгортання відбулося через сім місяців після того, як Росія незаконно вторглася в Україну, і лише через кілька тижнів після того, як президент Росії Володимир Путін закликав мобілізувати ще 300 000 військових, щоб протистояти великим втратам на полі бою.

За словами Брюса Джонса, професора-консультанта Стенфордського університету та директора проекту Інституту Брукінгса з міжнародного порядку та стратегії, незважаючи на те, що дії Москви в Україні зосереджені на сухопутних силах, військово-морський флот Москви залишається ризиком.

«Ми спостерігали значне зростання військово-морської активності Росії в Арктиці перед вторгненням до України. Тому Північна Атлантика є дуже важливим місцем, де нам доведеться стримувати Росію», — сказав він Голосу Америки.

Джонс вказує на можливу диверсію на газопроводі Nord Stream у Чорному морі як на приклад типу агресії, на яку можуть бути здатні російські військово-морські сили.

«Можливо, ми входимо у більш небезпечний період, тому що Росія цілком може прагнути до ескалації конфлікту за межі України, оскільки ситуація в Україні погіршується для нього [Путіна]», — сказав він «Голосу Америки».

Авіаносці використовуються як плавучі рухомі авіабази, які забезпечують повітряне прикриття для кораблів у морі та наступальні можливості по всьому світу, як, наприклад, коли авіаносці використовувалися для нанесення авіаударів проти Ісламської держави.

Мелані Сіссон, науковий співробітник із зовнішньої політики Інституту Брукінгса, сказала, що авіаносії слугували «хребтом для Сполучених Штатів з точки зору демонстрації сили», а є символом відданості США союзникам по всьому світу.

USS Ford — перший корабель нового класу авіаносців за понад 45 років. Очікується, що головний корабель авіаносців класу "Німіц", USS Nimitz, буде виведено із використання після остаточного розгортання в найближчі місяці.

Через проблеми з інтеграцією нових технологій і дизайну USS Ford відставав від графіка і перевищував бюджет на мільярди доларів.

Більше

XS
SM
MD
LG