Спеціальні потреби

Бюджетна криза у США найбільше б'є по пенсіонерах

  • Голос Америки

Всупереч очікуванням багатьох аналітиків, протягом тижня демократи та республіканці у Конгресі не змогли наблизитися до компромісу у питанні підняття боргового ліміту. Якщо до 2-го серпня борговий ліміт не буде піднято уряд США не зможе розраховуватися з кредиторами і фінансувати державні та соціальні програми. Це означатиме дефолт, і його наслідки одразу відчують на собі усі американці.

Розмови про те, що угода між республіканцями і демократами про підняття боргового ліміту близька до підписання, виявилися лише розмовами. Пре-секретар Білого дому Джей Керні зазначив, що сторони далекі від підписання угоди і немає руху у напрямку досягнення порозуміння:

«Нажаль, я не можу вам повідомити про прогрес у переговорах. Втім, ми продовжуємо працювати над виробленням комплексного пакету зменшення бюджетного дефіциту».

Усі сторони, здається, погоджуються лише в одному – дефолту уряду США не можна допустити нізащо. Конгрес мусить проголосувати за підняття ліміту на запозичення для американського уряду, який буде досягнуто 2-го серпня. Але як законодавці, так і президент хочуть, щоб одночасно з голосуванням щодо ліміту, була проголосована і програма поступового скорочення дефіциту бюджету США.

Ось тут, демократи і республіканці не можуть погодитись. За рахунок чого скорочувати бюджетний дефіцит? Демократи наполягають, що це має відбуватися частково за рахунок збільшення податків для заможних американців та корпорацій. Республіканці категорично відкидають ідею підняття податків і вимагають зменшувати дефіцит шляхом скорочення соціальних програм та інших урядових витрат. Спроба поєднати обидва підходи поки не дала результатів.

Експерти передбачають, якщо угоду буде підписано, то переважна частина скорочень дефіциту буде досягнута саме за рахунок зменшення державних видатків. У такому разі чи не найбільше постраждають пенсіонери. Не лише може бути підвищений пенсійний вік, але й буде зменшено розмір самих пенсій.

Офіцер Джозеф Морен відпрацював у поліції 27 років. Щомісяця він відкладав на пенсію 7% своєї зарплати. Зараз йому кажуть, що у пенсійному фонді недостатньо грошей, аби виплачувати йому повну пенсію і пропонують погодитися отримувати половину суми.

«Виглядає, що я працював все життя на благо міста, а тепер всі мої мрії про безпечну старість виглядають фантазією», – Джозеф Морен.

Американські пенсіонери традиційно уявляли свою старість так: подорожі світом, проведення часу з родиною чи за улюбленим хобі. Але сьогодні у них зовсім інший вибір. Або погодитися жити на вдвічі меншу пенсію, або продовжувати працювати до глибокої старості.

Ґрант Уфдергар вибрав останнє. У свої шістдесят з гаком він прийняв пропозицію свого роботодавця працювати неповний робочий день, принаймні до 70-ти років. Ґрант каже, що йому важко звикнути до думки про те, що йому ще не скоро побачити заслужений відпочинок. Але він знаходить і позитив у цій ситуації. Робота допомагає йому залишатися в хорошій розумовій та фізичній формі, а компанія має можливість довше користуватися досвідом Ґранта. Таку неповну зайнятість для пенсіонерів у США називають «перехідною роботою», і все більше людей похилого віку погоджуються працювати до 70-ти, або й довше.

XS
SM
MD
LG