Спеціальні потреби

Актуально

Війна Росії в Україні є головною темою порядку денного зустрічі міністрів закордонних справ G20

Український військовослужбовець працює під час ексгумації загиблих російських солдатів на їхніх колишніх позиціях біля села Мала Рогань, що на околиці Харкова, середа, 18 травня 2022 р. (AP Photo/Андрій Марієнко, файл)

Стаття є перекладом матеріалу англомовної редакції Голосу Америки. Оригінал можна прочитати тут.

Агресія Росії проти України займає важливе місце в порядку денному, оскільки держсекретар США Ентоні Блінкен зустрічається з іншими міністрами закордонних справ Групи 20 найбільших економік або G20 цього тижня на Балі, Індонезія.

Блінкен вирушив у середу на зустріч міністрів, де він також братиме участь у двосторонніх зустрічах із міністром закордонних справ Китаю Ван Ї.

На порядку денному зустрічей вищих дипломатів США та Китаю — можлива співпраця щодо зміни клімату, глобальної охорони здоров’я, боротьби з наркотиками та ситуації в М’янмі, повідомив помічник держсекретаря США Деніел Крітенбрінк.

Сполучені Штати хочуть відповідально керувати своєю «гострою конкуренцією» з Китаєм, і існує необхідність встановити «огорожі», щоб уникнути ненавмисних конфліктів, сказав він журналістам під час телефонного брифінгу у вівторок.

За даними дипломатичних джерел, Блінкен матиме дві тривалі зустрічі з Ваном, причому перша зустріч, ймовірно, буде зосереджена на двосторонніх відносинах, а друга — на регіональних і міжнародних питаннях.

Після міністерської зустрічі G-20 Блінкен відправиться до Бангкока, де, як очікується, обговорить ситуацію в М'янмі, також відомої як Бірма.

Крітенбрінк сказав, що «тема Бірми займатиме важливе місце» як на зустрічах, так і на полях G-20 і в Бангкоку, додавши, що США продовжуватимуть «найрішучішим чином засуджувати військовий режим Бірми. жорстокі дії після державного перевороту, вбивство майже 2000 людей і переміщення понад 700 000 інших».

На вихідних Ван відвідав М'янму, це був його перший візит до країни з моменту захоплення влади минулого року.

Хоча Україна не є членом G-20, її міністра закордонних справ Дмитра Кулебу запросили на зустріч міністрів цього тижня після того, як Україна стала кандидатом у Європейський Союз. Кулеба зазначив, що завчасно узгодив позицію своєї країни з верховним представником ЄС із закордонних справ Жозепом Борреллем.

«Ми обидва згодні з необхідністю сьомого пакету санкцій ЄС проти Росії, і ми над цим працюємо», – написав Кулеба у твіттері.

За словами офіційних осіб США, війна Росії проти України спричинила глобальну економічну нестабільність, і Вашингтон не послабить тиск на Кремль, доки Росія не припинить свій військовий наступ.

Офіційної зустрічі між Блінкеном і міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим на Балі не заплановано. У США не виключають можливості виходу на знак протесту проти присутності Лаврова на G-20.

"[Я] не збираюся на цьому етапі говорити про хореографію, але ми очікуємо, що секретар може бути повноцінним і активним учасником, водночас залишаючись вірним іншій головній меті, а це той факт, що це не може бути бізнесом звичайна ситуація з Російською Федерацією", - заявив у вівторок речник Держдепу Нед Прайс.

Розкол G20 щодо російської війни

Участь Росії в заходах G20 створила напругу всередині групи, яка складається з країни Групи семи та інших великих економік, що розвиваються.

Багато членів, особливо в G7, засудили вторгнення Росії та підтримали серйозні економічні санкції. Однак країни-члени Китай та Індія утрималися від ухвалення різних резолюцій ООН і публічного засудження Росії.

Президент США Джо Байден заявив, що Росія не повинна залишатися членом G20, але Китай, Бразилія та Південна Африка заперечували проти виключення Росії з угруповання. Ці країни також є членами п’яти великих економік, що розвиваються, відомих як БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка) і вважають себе альтернативою світовому порядку під керівництвом США.

Деякі члени G20 кажуть, що розбіжності, посилені війною Росії в Україні, не повинні затьмарювати цьогорічну тему економічного відновлення після пандемії коронавірусу.

Індонезія, яка головує у Групі двадцяти, заявляє, що дотримується незалежної зовнішньої політики та не стає на бік світових держав. Небажання Індонезії виключити Путіна з саміту G20 відображає її бажання, щоб її не сприймали як таку, що обирає сторону.

«Оскільки світ оговтується від згубних наслідків пандемії, ми повинні співпрацювати та робити свій внесок у відновлення економіки», — сказав Голосу Америки у вівторок Розан Перкаса Руслані, посол Індонезії в США. «Війна в Європі, безсумнівно, шкодить цій меті. G20 — це форум, де обговорюються основні економічні проблеми та вноситься значний внесок у їх вирішення».

Минулого тижня президент Індонезії Джоко Відодо став першим азіатським лідером, який відвідав Україну та Росію, після чого він сказав, що Путін погодився «надати гарантію безпеки для поставок продовольства та добрив як з Росії, так і з України» на тлі зростання занепокоєння через глобальну продовольчу кризу.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн нещодавно заявила німецькій телерадіокомпанії ZDF, що можлива присутність Путіна на саміті G20 у листопаді не повинна бути причиною для західних лідерів бойкотувати зустріч або «паралізувати всю G20».

«На мій погляд, G20 є надто важливою, також для країн, що розвиваються, щоб ми могли дозволити Путіну зламати цю організацію», - сказала вона.

За словами співшерпи G20 Даяна Тріансія Джані, на зустрічі міністрів цього тижня не буде опубліковано офіційний документ чи комюніке.

США та Китай

Зустріч Блінкена з міністром закордонних справ Китаю буде їхньою першою особистою зустріччю після того, як головний дипломат США оприлюднив стратегію адміністрації Байдена, спрямовану на перемогу над супердержавою-суперницею.

У своєму тодішньому зауваженні Блінкен сказав, що США не прагнуть розмежуватися з Китаєм і що відносини між двома найбільшими економіками світу не є грою з нульовою сумою.

Протягом місяців високопоставлені чиновники Державного департаменту заявляли, що вони не бачили, щоб Китай надавав матеріальну підтримку Росії у її війні проти України, і вони попереджали про «наслідки», якщо це зробить уряд Пекіна.

Минулого тижня Міністерство торгівлі США додало п’ять компаній у Китаї до чорного списку торгівлі через нібито підтримку військової та оборонно-промислової бази Росії.

У США деякі законодавці-республіканці заявили, що дій адміністрації Байдена недостатньо.

«Слабка концепція «наслідків» адміністрації [Байдена] мало допоможе стримати постійну підтримку КПК [Комуністичної партії Китаю] військовим злочинів [президента Росії Володимира] Путіна», — сказав Майкл МакКол, конгресмен-республіканець 29 червня. Повинні бути "суттєві санкції щодо тих компаній-порушників", додав він.

За словами співшерпи G20 Даяна Тріансія Джані, за результатами зустрічі міністрів цього тижня не буде опубліковано офіційний документ чи комюніке.

Всі новини дня

Українсько-польську драму "Щедрик" презентують для американських глядачів. Інтерв’ю

Українсько-польську драму "Щедрик" презентують для американських глядачів. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:07 0:00

Українсько-польську драму "Щедрик" в ці дні презентують для американських глядачів. Фільм розповідає історію трьох родин різної національності – українців, поляків та євреїв, – які мешкають в Івано-Франківську.

Що американські законодавці говорять про розвиток підтримки України у найближчому майбутньому? Відео

Однією з найбільших новин цього тижня стало оголошення про передачу Україні західних танків, зокрема американських Абрамс, які називають найсучаснішими у світі.

«Українці вивчили уроки Голокосту. Вони створили сильну армію» – Зісельс

Президент України Володимир Зеленський бере участь у церемонії вшанування пам’яті жертв Голокосту в Бабиному Яру. Київ, Україна, 27 січня 2023 року. REUTERS

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, що відзначається 27 січня на честь звільнення в’язнів табору смерті Аушвіц-Біркенау у 1945 році, політики, громадські діячі та представники єврейських громад нагадали, що злочини проти людяності знову відбуваються на території Європи.

«Не вивчення уроків Голокосту, Голодомору, геноциду вірмен та депортації кримськотатарського народу приводять людство до нових трагедій, війн, військових злочинів, геноцидів. Ми зараз це добре бачимо по агресивній війні, яку росія розв’язала у 2014 році проти України. Буча, Ірпінь, Бородянка, Харків, Маріуполь та багато інших тимчасово окупованих росією місць в Україні явили світу ще одну світову трагедію, яку можна поставити у ряд минулих страшних злочинів проти людства», – написав у мережі Facebook співпрезидент Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України і виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс.

В інтерв’ю «Голосу Америки» колишній радянський дисидент та полів'язень сказав, що «українці засвоїли уроки Голокосту за 30 років незалежності країни».

«Зокрема, українці засвоїли, що для того, щоб не допустити власного знищення з боку агресивного сусіда, треба бути сильною країною, передусім у військовому сенсі, – сказав Зісельс. – І ми бачимо, як за останні вісім років Україна сильно зміцнила свою армію. І ця армія є гарантією того, що будь-який негідник, який прийде до нас, не зможе так легко знищити українців, як це було під час Другої світової війни з євреями».

Внаслідок геноциду євреїв під час Другої світової війни загинули близько 6 мільйонів людей. Під час німецької окупації України, у 1941–44 роках на території сучасної України було розстріляно понад мільйон єврейських жінок, чоловіків та дітей.

Посолка України у США Оксана Маркарова також каже, що Україна вшановує пам'ять невинних жертв нацистського режиму і водночас «бореться за нашу свободу та домівки від російських загарбників».

«Ми пам’ятаємо уроки Голокосту та боремося невпинно, щоб слова «ніколи знову» справді означали «ніколи знову», – написала посолка у твітері.

Під час церемонії вшанування жертв Голокосту в Києві за участю президента України Володимира Зеленського посолка Великої Британії Мелінда Сіммонс сказала, що Голокост торкнувся і її родини, і що людські трагедії повторюються на українській землі знову у зв’язку з російською агресією.

«Я говорила про своє сімейне коріння в Україні. Що сталося з моєю родиною. І паралелі з російським вторгненням», – написала британська дипломатка у Twitter.

Литовський політик, член Європейського парламенту Петрас Ауштревічюс також провів паралель між подіями 78-літньої давності та сьогоденням.

«Пам'ять про Голокост і боротьба з антисемітизмом залишаються нашим обов'язком, оскільки зараз ми стикаємося з новою геноцидною агресією з боку Росії проти України. Ніколи не забувайте, боріться за справедливість!» – написав політик у Twitter.

Провідний французький політичний коментатор Ніколя Тензер нагадує, що уроки Голокосту полягають, зокрема у тому, щоб минуле не перешкоджало розуміти сучасне. Він проводить паралелі між Путіним і Гітлером і каже тим, хто переконаний, що трагедії 20 століття не можуть повторитися, що применшення «українського геноциду» розв’язує руки Росії чинити нові злочини.

«Будь-яка тривіалізація (з аргументами, що Путін — не Гітлер, війна Росії проти України — це не Друга світова війна, український геноцид — Путін — не Голокост — і що?) служить ворожій пропаганді», - каже він.

Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту сказав, що попередити наступні геноциди світ зможе у тому випадку, якщо не буде байдужим до злочинів.

«Ми знаємо й пам’ятаємо, що байдужість убиває разом із ненавистю. Байдужість і ненависть завжди тільки вдвох здатні творити зло. Тому так важливо, щоб кожен, хто цінує життя, проявляв рішучість, коли треба рятувати тих, кого ненависть прагне знищити», – закликав він.

«І сьогодні ми повторюємо ще вагоміше, ніж раніше: ніколи знову – ненависті; ніколи знову – байдужості. Що більше народів світу подолають байдужість, то менше простору у світі залишиться для ненависті», – додав президент Зеленський у своєму зверненні.

А тим часом у Москві під час відзначення Дня пам’яті жертв Голокосту президент Росії Володимир Путін повторив заяву про те, що «неонацисти вчиняють злочини в Україні». Як нагадує агентство AFP, це звинувачення Москва використовувала для виправдання своєї військової агресії проти України.

Російська незалежна англомовна газета Moscow Times нагадує, що твердження Путіна про те, що Росія розпочала «спеціальну військову операцію» в Україні з метою її «денацифікації», були заперечені урядом України та єврейською громадою країни.

Як повідомляв «Голос Америки», виступаючи у Давосі, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що з початку широкомасштабної російської агресії в Україні зареєстрували 80 тисяч злочинів російських військових, понад 9 тисяч загиблих мирних жителів, у тому числі 453 дитини.

Міжнародні правозахисні організації стверджують, що «російські війська вчинили низку порушень міжнародного гуманітарного права». Зокрема, у звіті міжнародної неурядової організації Human Rights Watch йдеться про «невибіркові та непропорційні бомбардування та обстріли цивільних територій, які вразили будинки, медичні та освітні заклади. Також правозахисники кажуть, що на окупованих територіях російські або пов’язані з Росією сили «вчиняли явні воєнні злочини, включаючи тортури, страти без судочинства, сексуальне насильство та насильницькі зникнення».

Україна та країни «Групи семи» прагнуть створити спеціальний міжнародний механізм для притягнення до відповідальності російських політичних лідерів та для відшкодування за руйнування, спричинені вторгненням Росії.

Київ викликає посла Угорщини після того, як Орбан назвав Україну "нічийною землею"

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час відзначення 65-ї річниці Угорської революції 1956 року, 23 жовтня 2021. (AP Photo/Laszlo Balogh)

МЗС України викликає посла Угорщини після того, як угорський прем'єр Віктор Орбан під час спілкування із журналістами порівняв Україну із "Афганістаном" і назвав її "нічийною землею". Про це повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

"Чергове зневажливе висловлювання Віктора Орбана на адресу України. Такі заяви є категорично неприйнятними. Будапешт продовжує курс на свідоме руйнування угорсько-українських відносин, суттєво підважуючи можливість ведення подальшого діалогу між двома сусідніми країнами", - написав представник українського зовнішньополітичного відомства і додав, що Київ залишає за собою "право вжиття й інших заходів реагування".

У розмові з медіа Орбан заявив, що Захід перебуває "у стані війни з Росією" і що "Захід повинен зрозуміти, що Путін не може дозволити собі програти, і він не програє, тому що його чекають переобрання наступного року, і він не може балотуватися як президент, який програв війну", цитує видання The American Conservative.

Як пише видання, Орбан вважає, що "Росія не може допустити присутності НАТО в Україні", а оскільки Росія не змогла швидко перемогти Україну, зараз "мета Росії – зробити Україну некерованою руїною, щоб Захід не міг претендувати на це як нагороду" і "у цьому вони вже досягли успіху". "Зараз це - Афганістан, ничійна земля", - сказав журналістам угорський лідер.

Тим часом нині стало відомо, що Москва вимагає, щоб посол Латвії виїхав упродовж двох тижнів, пише Радіо Свобода. Раніше Рига заявила, що посли припинять свою роботу у Росії 24 лютого – у річницю вторгнення російської армії в Україну.

Латвійська влада повідомила про зниження рівня дипломатичних відносин із Росією до тимчасових повірених, пояснивши це "жорсткою агресією Росії проти України" і солідарністю з Естонією, адже перед цим Росія за своїм рішенням знизила рівень дипломатичних відносин із Естонією.

Рівень дипвідносин Росії із Литвою, був знижений ще минулого року з ініціативи цієї країни після російського вторгнення в Україну.

При цьому напередодні посольство США в РФ повідомило, що до Москви прибула нова очільниця дипвідомства Лінн Трейсі, яка раніше обіймала посади посолки США у Вірменії, старшої радниці у справах Росії у Бюро у справах Європи та Євразії у Держдепі та заступниці посла США в Росії. У Кремлі заявили, що нова посолка в Москві, не зможе покращити відносини між двома країнами через те, що там назвали "гібридною війною" Вашингтона проти Росії.

В Білому домі відреагували на повідомлення про можливу співпрацю РФ з талібами

Бойовик Талібану у Кабулі, 26 грудня 2022 року. AP Foto/Ebrahim Noroozi

Білий дім наразі не має жодних підтверджень про можливу співпрацю Росії із Талібаном, зокрема, щодо буцімто російського запиту про американську зброю, наявну на території Афганістану, для її використання у війні проти України. Про таку можливість повідомило британське The Sun з посиланням на неназвані джерела.

Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США, відповідаючи на запитання журналістки Голосу Америки щодо того, наскільки Білий дім стурбований тим, що Росія може спробувати отримати цю зброю.

“Я не можу підтвердити повідомлення про те, що Талібан розглядає можливість відправки зброї і спроможностей росіянам... Але якщо це правда, то, безсумнівно, суперечить тому, що Талібан каже про свої цілі. Щодо зброї та систем, то… афганські сили національної безпеки отримали певне обладнання від Сполучених Штатів, але воно належало афганцям і вони покинули його, коли вирішили, що не будуть воювати за свою країну. І деякі з цих систем, деякі з тих спроможностей, потрапили у розпорядження Талібану. Знову ж таки, ми не маємо жодних відомостей про те, де саме знаходяться всі ці системи, що вони собою представляють, як використовуються. Допевне, немає жодних ознак того, що Талібан хоче експортувати”, - сказав Кірбі.

Посадовець також зауважив, що обладнання, яке залишилось в Афганістані у серпні минулого року, коли американські військові залишили аеропорт, було виведено з ладу талібами: літаки, наземні транспортні засоби. "Думаю, єдине, що ми залишили там - це декілька транспортних засобів, які дозволяють їм підтримувати роботу аеропорту”, - сказав Кірбі.

Він також наголосив, що Талібан, якщо серйозно ставиться до бажаного ним міжнародного визнання, мусить виконувати свої зобов’язання, зокрема щодо прав жінок та дівчат.

Як повідомляв Голос Америки, після виводу американських військ, афганські збройні сили швидко здали зброю та позиції Талібану. Пентагон не дає точної оцінки скільки одиниць зброї отримали бойовики, однак оглядачі вказують, що вартість цієї зброї може сягати мільярдів доларів.

Росія та Пакистан під час двосторонніх переговорів у середу наголосили на необхідності «практичного залучення» афганського Талібану, але виключили офіційне визнання ісламістських правителів, доки вони не вирішать міжнародні проблеми щодо прав жінок та інклюзивного управління. Уповноважений президента Росії в Афганістані Замір Кабулов очолив делегацію на переговорах з офіційними особами Пакистану в Ісламабаді та поінформував про свої зустрічі на початку цього місяця з Талібаном у Кабулі, повідомляє Голос Америки.

Кабулов сказав, що Москва продовжує співпрацювати з Талібаном, але не розглядає надання легітимності фактичним правителям Афганістану «наразі», - повідомили Голосу Америки офіційні пакистанські джерела, причетні до зустрічей у середу.

Коротке повідомлення уряду Пакистану у Twitter після зустрічі Кабулова з заступницею міністра закордонних справ Хіною Раббані Хар, вказало, що обидві сторони "наголосили на необхідності практичного залучення тимчасового афганського уряду".

Більше

XS
SM
MD
LG