Спеціальні потреби

Актуально

Війна Росії в Україні є головною темою порядку денного зустрічі міністрів закордонних справ G20

Український військовослужбовець працює під час ексгумації загиблих російських солдатів на їхніх колишніх позиціях біля села Мала Рогань, що на околиці Харкова, середа, 18 травня 2022 р. (AP Photo/Андрій Марієнко, файл)

Стаття є перекладом матеріалу англомовної редакції Голосу Америки. Оригінал можна прочитати тут.

Агресія Росії проти України займає важливе місце в порядку денному, оскільки держсекретар США Ентоні Блінкен зустрічається з іншими міністрами закордонних справ Групи 20 найбільших економік або G20 цього тижня на Балі, Індонезія.

Блінкен вирушив у середу на зустріч міністрів, де він також братиме участь у двосторонніх зустрічах із міністром закордонних справ Китаю Ван Ї.

На порядку денному зустрічей вищих дипломатів США та Китаю — можлива співпраця щодо зміни клімату, глобальної охорони здоров’я, боротьби з наркотиками та ситуації в М’янмі, повідомив помічник держсекретаря США Деніел Крітенбрінк.

Сполучені Штати хочуть відповідально керувати своєю «гострою конкуренцією» з Китаєм, і існує необхідність встановити «огорожі», щоб уникнути ненавмисних конфліктів, сказав він журналістам під час телефонного брифінгу у вівторок.

За даними дипломатичних джерел, Блінкен матиме дві тривалі зустрічі з Ваном, причому перша зустріч, ймовірно, буде зосереджена на двосторонніх відносинах, а друга — на регіональних і міжнародних питаннях.

Після міністерської зустрічі G-20 Блінкен відправиться до Бангкока, де, як очікується, обговорить ситуацію в М'янмі, також відомої як Бірма.

Крітенбрінк сказав, що «тема Бірми займатиме важливе місце» як на зустрічах, так і на полях G-20 і в Бангкоку, додавши, що США продовжуватимуть «найрішучішим чином засуджувати військовий режим Бірми. жорстокі дії після державного перевороту, вбивство майже 2000 людей і переміщення понад 700 000 інших».

На вихідних Ван відвідав М'янму, це був його перший візит до країни з моменту захоплення влади минулого року.

Хоча Україна не є членом G-20, її міністра закордонних справ Дмитра Кулебу запросили на зустріч міністрів цього тижня після того, як Україна стала кандидатом у Європейський Союз. Кулеба зазначив, що завчасно узгодив позицію своєї країни з верховним представником ЄС із закордонних справ Жозепом Борреллем.

«Ми обидва згодні з необхідністю сьомого пакету санкцій ЄС проти Росії, і ми над цим працюємо», – написав Кулеба у твіттері.

За словами офіційних осіб США, війна Росії проти України спричинила глобальну економічну нестабільність, і Вашингтон не послабить тиск на Кремль, доки Росія не припинить свій військовий наступ.

Офіційної зустрічі між Блінкеном і міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим на Балі не заплановано. У США не виключають можливості виходу на знак протесту проти присутності Лаврова на G-20.

"[Я] не збираюся на цьому етапі говорити про хореографію, але ми очікуємо, що секретар може бути повноцінним і активним учасником, водночас залишаючись вірним іншій головній меті, а це той факт, що це не може бути бізнесом звичайна ситуація з Російською Федерацією", - заявив у вівторок речник Держдепу Нед Прайс.

Розкол G20 щодо російської війни

Участь Росії в заходах G20 створила напругу всередині групи, яка складається з країни Групи семи та інших великих економік, що розвиваються.

Багато членів, особливо в G7, засудили вторгнення Росії та підтримали серйозні економічні санкції. Однак країни-члени Китай та Індія утрималися від ухвалення різних резолюцій ООН і публічного засудження Росії.

Президент США Джо Байден заявив, що Росія не повинна залишатися членом G20, але Китай, Бразилія та Південна Африка заперечували проти виключення Росії з угруповання. Ці країни також є членами п’яти великих економік, що розвиваються, відомих як БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка) і вважають себе альтернативою світовому порядку під керівництвом США.

Деякі члени G20 кажуть, що розбіжності, посилені війною Росії в Україні, не повинні затьмарювати цьогорічну тему економічного відновлення після пандемії коронавірусу.

Індонезія, яка головує у Групі двадцяти, заявляє, що дотримується незалежної зовнішньої політики та не стає на бік світових держав. Небажання Індонезії виключити Путіна з саміту G20 відображає її бажання, щоб її не сприймали як таку, що обирає сторону.

«Оскільки світ оговтується від згубних наслідків пандемії, ми повинні співпрацювати та робити свій внесок у відновлення економіки», — сказав Голосу Америки у вівторок Розан Перкаса Руслані, посол Індонезії в США. «Війна в Європі, безсумнівно, шкодить цій меті. G20 — це форум, де обговорюються основні економічні проблеми та вноситься значний внесок у їх вирішення».

Минулого тижня президент Індонезії Джоко Відодо став першим азіатським лідером, який відвідав Україну та Росію, після чого він сказав, що Путін погодився «надати гарантію безпеки для поставок продовольства та добрив як з Росії, так і з України» на тлі зростання занепокоєння через глобальну продовольчу кризу.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн нещодавно заявила німецькій телерадіокомпанії ZDF, що можлива присутність Путіна на саміті G20 у листопаді не повинна бути причиною для західних лідерів бойкотувати зустріч або «паралізувати всю G20».

«На мій погляд, G20 є надто важливою, також для країн, що розвиваються, щоб ми могли дозволити Путіну зламати цю організацію», - сказала вона.

За словами співшерпи G20 Даяна Тріансія Джані, на зустрічі міністрів цього тижня не буде опубліковано офіційний документ чи комюніке.

США та Китай

Зустріч Блінкена з міністром закордонних справ Китаю буде їхньою першою особистою зустріччю після того, як головний дипломат США оприлюднив стратегію адміністрації Байдена, спрямовану на перемогу над супердержавою-суперницею.

У своєму тодішньому зауваженні Блінкен сказав, що США не прагнуть розмежуватися з Китаєм і що відносини між двома найбільшими економіками світу не є грою з нульовою сумою.

Протягом місяців високопоставлені чиновники Державного департаменту заявляли, що вони не бачили, щоб Китай надавав матеріальну підтримку Росії у її війні проти України, і вони попереджали про «наслідки», якщо це зробить уряд Пекіна.

Минулого тижня Міністерство торгівлі США додало п’ять компаній у Китаї до чорного списку торгівлі через нібито підтримку військової та оборонно-промислової бази Росії.

У США деякі законодавці-республіканці заявили, що дій адміністрації Байдена недостатньо.

«Слабка концепція «наслідків» адміністрації [Байдена] мало допоможе стримати постійну підтримку КПК [Комуністичної партії Китаю] військовим злочинів [президента Росії Володимира] Путіна», — сказав Майкл МакКол, конгресмен-республіканець 29 червня. Повинні бути "суттєві санкції щодо тих компаній-порушників", додав він.

За словами співшерпи G20 Даяна Тріансія Джані, за результатами зустрічі міністрів цього тижня не буде опубліковано офіційний документ чи комюніке.

Всі новини дня

Зброя, передана Україні, належить Україні – Білий дім про удари по території Росії

Координатор Ради національної безпеки Білого дому зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі: «Адміністрація Байдена чітко заявила українцям, як приватно, так і публічно, що ми не підтримуємо напади на російську територію».

Координатор Ради національної безпеки Білого дому зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі повторив у середу, що українські офіційні особи запевнили Сполучені Штати, що вони не використовуватимуть обладнання, надане Сполученими Штатами, для ударів усередині Росії.

Про це Кірбі заявив у розмові з телеканалом CNN після того, як у середу територію Росії, за повідомленнями, було піддано «масованим» обстрілам з дронів.

«Адміністрація Байдена чітко заявила українцям, як приватно, так і публічно, що ми не підтримуємо напади на російську територію», – заявив Кірбі у коментарі для CNN.

«Ми не хочемо бачити ескалацію цієї війни», – сказав він. Кірбі додав, що українці «дали нам гарантії, що не будуть використовувати наше обладнання для ударів усередині Росії».

З іншого боку, він наголосив, що озброєння, яке партнери надали Україні, тепер належить Україні.

«Як тільки це дісталося до них, воно належить їм», – додав Кірбі.

Він не надав відповіді на запитання про те, чи обстріл вівся українською, чи західною зброєю, сказавши лише, що американські державні органи все ще збирають дані про ці напади.

«Ми все ще намагаємося отримати тут інформацію та виробити якесь уявлення про те, що сталося… але я не можу сказати вам, що на даний момент у нас є будь-яка остаточна інформація», – сказав Кірбі.

Речник уряду Німеччини Штеффен Хебештрайт, говорячи з CNN, також заявив, що згідно з міжнародним правом Україна має "законне" право захищатися від нападів Росії.

Він зробив цей коментар у той час, коли повідомлялося про атаки безпілотників у вівторок у Москві.

Як зауважує CNN, удари дронів по російській території, означають, що Росія побачила наслідки своєї війни проти України. Російські ЗМІ повідомляють, що в результаті обстрілів у Бєлгороді поранено чотирьох людей.

Як заявив місцевий губернатор у середу, вісім багатоквартирних будинків, чотири інші будівлі, школа та дві адміністративні будівлі були пошкоджені під час обстрілу в. селі Шебекіно, неподалік від Бєлгорода.

Напередодні ввечері він повідомив, що в результаті нападу на пункт тимчасового розміщення одна людина загинула і двоє отримали поранення.

Ще один безпілотник у середу вранці впав на Ільському нафтопереробному заводі в Краснодарському краї, недалеко від анексованого Криму. Його падіння викликало невелику пожежу, яку невдовзі було ліквідовано.

Нова атака безпілотників сталася наступного дня після атаки безпілотників на Москву, у якій Росія звинуватила Україну.

Україна заперечує свою причетність до атаки у вівторок у Москві, хоча один радник президента України заявив, що Росія відчула смак власних ліків після місяців бомбардувань українських міст.

«Звичайно, ми із задоволенням спостерігаємо і прогнозуємо зростання атак, – сказав радник президента України Михайло Подоляк. - Але, звичайно, ми не маємо до цього безпосереднього відношення».

Дивіться також:

"Україна має законне право оборонятися", – Джеймс Клеверлі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:40 0:00

Німеччина закриває всі, крім одного, російські консульства в країні

Біля Меморіалу радянської війни у Німеччині. Фото: AP/Markus Schreiber

Німеччина повідомила Росію про необхідність закрити всі, крім одного, російські консульства у Німеччині.

На такий крок офіційний Берлін вдався після того, як Москва оголосила про випровадження з країни з наступного місяця німецьких дипломатів, викладачів і співробітників німецьких культурних установ. Кремль оголосив, що в Росії дозволено залишити не більше, ніж 350 представників німецьких структур, включно зі школами та культурними центрами.

Речник німецького МЗС Крістофер Бургер повідомив, що через це обмеження Німеччина змушена буде закрити свої консульства в Єкатеринбурзі, Новосибірську та Калінінграді. Відкритими залишаться лише посольство у Москві та консульство в Санкт-Петербурзі.

Закриття чотирьох із п'яти російських консульств у Німеччині є кроком, що спрямований на створення “паритету персоналу та структур” між країнами, зазначив речник МЗС Німеччини. Бургер додав, що через війну в Україні “просто немає підстав” для численних двосторонніх заходів між Росією та Німеччиною.

Новий президент Латвії Едгарс Рінкевичс назвав Україну, США та національну оборону пріоритетами на найближчі 4 роки

Новообраний президент Литви 31 травня, 2023. REUTERS/Ints Kalnins

Парламент Латвії обрав президентом країни Едгарса Рінкевичса, який обіймав посаду міністра закордонних справ Латвії.

Як повідомляє Reuters, Рінкевичс представлятиме Латвію на саміті НАТО у Вільнюсі в липні.

Напередодні в інтерв’ю латвійському виданню Ir Едгарс Рінкевичс відповідав на питання, якими будуть його пріоритети на посаді президента країни. “У найближчі чотири роки ми маємо досить непередбачувану ситуацію з російською агресією проти України”, - сказав Рінкевичс.

Він також наголосив, що Україна отримуватиме постійну підтримку “всіма можливими способами”.

Рінкевичс додав, що важливе значення матимуть і результати виборів президента Сполучених Штатів.

Із найбільш важливих завдань для президента Рінкевичс додав фінансування національної оборони та інші питання, що стосуються оборонного блоку.

Рінкевичс є послідовним прихильником підтримки України та різким критиком Кремля.
Bloomberg

"Рінкевичс є послідовним прихильником підтримки України та різким критиком Кремля", - пише американське видання Bloomberg.

В інтерв'ю для Голосу Америки Едгарс Рінкевичс, будучи міністром закордонних справ Латвії, торік заявляв, що хотів би постійної присутності НАТО на східному фланзі Альянсу, у країнах Балтії.

Президент України Володимир Зеленський привітав нового президента Латвії, зокрема написав у Twitter: “Щирі вітання справжньому другові України з обранням президентом Латвійської Республіки. Налаштований на продовження тісної й партнерської співпраці на благо наших народів, заради спільної перемоги цінностей свободи та демократії, миру для України та Європи”.

Минулого місяця Едгарс Рінкевичс побував у США. Як політик розповів в інтерв'ю Грузинській службі Голосу Америки, усі зустрічі стосувалися у тому числі України: "Основні теми, які ми обговорюємо з усіма людьми, з якими я тут зустрічаюся, це агресія Росії проти України і те, як краще допомогти Україні. Я думаю, що нас чекає рік, який [виявиться - ред.] дуже вирішальним".

"Наша позиція полягає в тому, що ми повинні надати Україні всю зброю та боєприпаси, які вони просять. Тоді, звичайно, потрібні санкції проти Росії та Білорусі", - наголошував Рінкевичс.

Едгарс Рінкевичс здобув освіту на історико-філософському факультеті Латвійського університету, має ступінь магістра політології, свого часу починав кар'єру журналістом Латвійського радіо.

Рінкевичс послідовно виступає за правове регулювання для усіх видів партнерських відносин та, перебуваючи на посаді очільник МЗС Латвії, у 2014 році повідомляв у Twitter про власну гомосексуальну орієнтацію.

Дивіться також:

Говорити про Україну і не тільки, до Вашингтона їдуть прем'єр-міністри Данії та Великої Британії 

Архівне фото: прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак, березень 2023 року

Питання допомоги Україні обговорить прем’єр-міністра Великобританії під час зустрічі із президентом США Джо Байденом у Вашингтоні наступного тижня.

Ріші Сунак прибуває до американської столиці у середу, 7 червня. У Вашингтоні в нього заплановані зустрічі з американським президентом, членами Конгресу та бізнес-лідерами.

Про що говоритимуть на зустрічі Сунак з Байденом, повідомив напередодні речник британського уряду:

“Візит стане можливістю продовжити розмову, яку прем’єр-міністр Сунак та президент Байден вели в останні місяці про посилення співпраці та координації між Великою Британією та США щодо економічних викликів, які визначатимуть наше майбутнє. … Також буде можливість обговорити питання, зокрема нашої підтримки України", - розповів речник Ріші Сунака.

Про те, що питання підтримки України буде серед тем обговорення двох лідерів, повідомила також прес-секретарка Білого дому Карін Жан П’єр.

“Під час візиту лідери розглянуть низку глобальних питань, зокрема нашу спільну підтримку України в час, коли вона захищається від жорстокої агресивної війни Росії, а також подальші дії щодо зміцнення енергетичної безпеки та подолання кліматичної кризи”, - розповіла під час брифінгу речниця Адміністрації президента США.

За день до візиту Сунака, Байден у Вашингтоні зустрічатиметься із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. У Білому домі повідомляли, що сторони обговорять “зусилля НАТО для зміцнення трансатлантичної безпеки та економічного процвітання”, а також “непохитну підтримку України перед обличчям жорстокої загарбницької війни Росії”.

Данія та Велика Британія входять до міжнародної коаліції, яка тренує українських пілотів літати на F-16. Напередодні візиту Фредеріксен у Вашингтон Данія повідомила, що збільшує розмір військової допомоги Україні практично до розміру свого оборонного бюджету (до понад 3,5 млрд доларів).

Для Ріші Сунака це буде перший візит до Вашингтона на посаді прем’єр-міністра Великої Британії.

У Чорному морі через війну могло загинути 50 тисяч дельфінів. Відео

У Чорному морі через війну могло загинути 50 тисяч дельфінів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:20 0:00

У Чорному морі через війну могло загинути близько 50 тисяч дельфінів, ще сотні - зазнали травм, кажуть у національному парку “Тузлівські лимани”. Через снаряди та міни вода в морі поступово може стати отруйною. Подробиці – в сюжеті Ірини Шинкаренко.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG