Спеціальні потреби

Актуально

Війна завершиться перемир’ям, яке буде порушуватись і порушуватись, припускає колишня керівниця спецоперацій ЦРУ

Доцільність перемовин з російським президентом Путіним обговорювали під час дискусії в університеті Джорджтаун. Фото: Sputnik, Kremlin Pool Photo via AP, File

Війна в Україні закінчиться “як усі війни” - припиненням вогню. Але небезпека триватиме. Так Пола Дойл, колишня керівниця спецоперацій ЦРУ, експертка Інституту національної безпеки університету Джорджа Мейсона висловилися під час дискусії “Україна через міжнародний об'єктив” у Джорджтаунському університеті (Вашингтон, Колумбія).

Перемир’я буде порушено, порушено, і знову порушено. Тому що Росія не є надійним партнером
Пола Дойл
“І ви знаєте, що перемир’я буде порушено, порушено, і знову порушено. Тому що Росія не є надійним партнером”, - сказала, відповідаючи на питання від Голосу Америки, Пола Дойл, яка має понад 30-річний досвід роботи у сфері національної безпеки та зовнішньої політики США, зокрема, очолювала глобальні операції ЦРУ.

Загалом дискусія у Джорджтауні була спробою “говорити про речі відвертіше, аніж в офіційних виступах”. Саме так зустріч прокоментувала для Голосу Америки старша викладачка The Bush School of Government & Public Service, кандидатка політичних наук Катерина Шинкарук.

За словами експертки, у виступах доповідачів було помітним намагання “побачити логіку у загальній нерішучості підтримки України” з боку Заходу, спільно США та Європи.

Під час дискусії звучали міркування про можливі сценарії завершення війни Росії проти України, варіанти перемовин з російським президентом та навіть твердження про те, що не всі території, захоплені Росією, можуть чи повинні бути звільнені.

“Важливо мати таку розмову, - каже Катерина Шинкарук, - але слід розуміти, що існують серйозні контраргументи, не всі вони були представлені під час дискусії”.

“Розбите корито” для Путіна як непрочитаний Заходом культурний код Росії

Джеймс Джеффрі, колишній посол США в Іраку, Туреччині та Албанії висловив скептичну оцінку рішення Міжнародного кримінального суду про ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна. Дипломат вважає, що це нічого не означатиме для самих росіян, які не поважають міжнародне право. Але й США офіційно не визнають юрисдикцію МКС на своїй території, тож ордер - це більше сигнал для Європи, “до того ж більше для Німеччини, ніж для будь-кого іншого”, - вважає Джефрі.

Крім того, на його думку, не можна було оголошувати “недоговороздатним” агресора, з яким “потім все одно треба буде домовлятися”.

Натомість Катерина Шинкарук навела присутнім приклад народної казки “Золота рибка”, як наразі непрочитаного Заходом культурного коду Росії. Натомість освітленого свого часу і російським поетом Пушкіним.

Сьогодні він може слугувати метафорою до припущення, що Путін міг би задовольнитися шматками української території і відступити від масштабних загарбницьких планів.

“Образ старої із казки про золоту рибку - це чудова метафора про те, що Росію нічого не зможе задовольнити. Травма нарцисизму породжує, як відомо, бездонну потребу у визнанні, статусі. У старої ця потреба не просто не вичерпалася, а дійшла до бажання стати морською володаркою і мати саму рибку за підневільну. Моя ідея озвучити цю метафору полягала у тому, що немає такої точки, в якій Путін сказав би: “Все, більше не нападатиму”. Якщо робити йому поступки, то це стане лише тимчасовим перемир’ям і навіть запрошенням до подальшої агресії”, - каже Катерина Шинкарук.

За її словами, казка дає ще один промовистий образ - розбите корито. Стара зупиняється тільки тоді, коли опиняється біля нього. “І це прекрасна метафора того, чому Росія має залишитися “біля розбитого корита”. Якщо вона не зазнає поразки, то буде намагатися і далі захоплювати й інші території”, - вважає науковиця.

Наше завдання - пояснювати і розшифровувати оцю парадигму Росії, що можна бути лише господарем або рабом. На рівних спілкування неможливе.
Катерина Шинкарук

“Цей образ розбитого корита - це певний культурний код, який далеко не всі можуть розшифрувати на Заході, і це наше завдання його пояснювати і розшифровувати. Йдеться про оцю парадигму Росії, що можна бути лише господарем або рабом. На рівних спілкування неможливе. Розбите корито - це той фінал, якого наразі Росія шукає, щоб зупинитися у своїх бажаннях. Коли мова йде пошук якихось адекватних компромісів з Росією, слід розуміти, що вона не зупиниться, поки її не зупинять”, - каже Катерина Шинкарук.

Підтримка України від Заходу: реальні цілі і “список бажань”

Почесний посол Джефрі запропонував розділити “реальні цілі” офіційної підтримки України Сполученими Штатами та “список бажань” (чи мрій). А також проаналізувати, “скільки США готові інвестувати в це”, маючи на увазі не лише фінансові інвестиції, але і політичний капітал, вкладений у підтримку України.

Як один із варіантів реальних цілей, Джеффрі розглядає зупинку Росії від ведення агресивної війни. Для цього, за його словами, Україні і партнерам “не потрібно відвойовувати кожну захоплену частину території”. Джефрі порівнює розмір ціни, “сплаченої” за території і вигоди, які це приносить.

Якщо Крим залишатиметься окупованим Росією, то це буде джерелом постійної небезпеки у Європі.
Катерина Шинкарук

Своєю чергою, Катерина Шинкарук зауважує, що питання безпеки залишиться абсолютно не вирішеним, якщо, наприклад, Крим міститиме російські військові бази. “Якщо Крим залишатиметься окупованим Росією, то це буде джерелом постійної небезпеки у Європі”, - каже експертка.

За словами Шинкарук, на конференції в університеті Джорджтаун прозвучали більш обережні позиції, хоча загалом у Вашингтоні “є багато інших думок – і про повернення всіх територій Україною, і про позбавлення Путіна влади в Росії, що відповідає стратегічним інтересам і США, і України”.

Експертка наголосила, що подібні дискусії на усіх рівнях розглядають війну в Україні з різних точок зору: “Якщо ми говоримо про те, що є мінімально прийнятним для США з точки зору їх залучення у підтримку України, то це одна історія. І зовсім інша – коли говоримо, який розвиток подій є стратегічно стійким для європейської безпеки”.

Всі новини дня

Засідання Радбезу ООН щодо ситуації довкола ЗАЕС: подробиці. Відео

Засідання Радбезу ООН щодо ситуації довкола ЗАЕС: подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:21 0:00

В ООН розпочалося засідання Ради безпеки, присвячене ситуації довкола ЗАЕС. Головний доповідач зустрічі - Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. З деталями зі штаб-квартири - Ірина Соломко.

Як в США коментують атаку дронами на Москву: реакції експертів. Відео

Як в США коментують атаку дронами на Москву: реакції експертів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:50 0:00

У Росії повідомляють про атаку дронами на заможні райони Москви. Відповідальність за атаки Москва покладає на Київ. В офісі ж українського президента свою причетність відкидають. Хто б не стояв за атаками дронів на російську столицю, відповідальність за це — на Путіні, — вважають експерти.

Від України не вимагають не завдавати ударів по Росії. Але деякі партнери занепокоєні. Західні коментарі про удари дронів у Москві

Президент Росії Володимир Путін відвідує виставку «Розвиток креативної економіки в Росії» в Москві у той день, коли безпілотники атакували московські будинки. Росія, 30 травня 2023 року. Sputnik/Гавриїл Григоров/Кремль через REUTERS

Воєнні дії переходять на територію Росії, яка розпочала широкомасштабну агресію проти України, пишуть західні оглядачі. Серія нещодавніх нападів на російську територію, і особливо ті, які здійснили безпілотники в елітних районах Москви, стала «прямим нагадуванням» про те, що і Росія і російська столиця є «вразливими», вважає кореспондент газети New York Times.

Він нагадує, що такі атаки відбувалися епізодично з початку війни, але вони увійшли в нову фазу в грудні, коли безпілотники атакували дві військові авіабази вглибині Росії, а також влучили у нафтовий завод поблизу аеродрому в Курській області Росії. Атаки ставали зухвалішими, коли на початку цього місяця безпілотник завдав удару по Кремлю, коментує NYT, яка посилається на офіційних осіб США, які вважають, що найімовірніше цей напад здійснив «один із спеціальних військових чи розвідувальних підрозділів Києва».

Офіційні особи США все ще збирають інформацію про останній удар, повідомляють у Державному департаменті та Раді національної безпеки США. І, як нагадує NYT, офіційні особи заявили, що Сполучені Штати загалом не підтримують удари всередині Росії, але зазначили, що повітряний напад Росії на українську столицю Київ у вівторок був 17-м цього місяця.

Колишній посол США в Україні, а нині старший директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст в інтерв’ю Голосу Америки з Києва, де він зараз перебуває з робочою поїздкою, сказав, що позиція Сполучених Штатів полягає у тому, щоб українці не використовували саме американську зброю для ударів по території Росії. «Але ніхто не казав: «Не смійте завдавати удари по території Росії взагалі». У цьому велика різниця», – каже колишній дипломат.

Він нагадав, що умовою надання Україні американської зброї було невикористання її на російській території. Але це не означало, що Україна не може взагалі воювати на території Росії.

«Ви ж знаєте яке пекло росіяни обрушили на українських цивільних з російської території. Тож будь-якій людині на Заході буде важко сказати: «Ні, Україна не може завдавати ударів у відповідь», – пояснює Гербст.

Девід Креймер, Виконавчий директор Інституту Джорджа Буша, також вважає, що варто пам’ятати, на кому лежить відповідальність за розв’язання цієї війни. «Путін відповідальний за початок неспровокованого і невиправданого вторгнення в Україну, – нагадує експерт із закордонних відносин. – Ми бачимо, як російські війська навмисно завдають ударів по житлових будинках, лікарнях, школах та інших цивільних об’єктах в Україні».

Він зауважує, що точно невідомо, хто відповідальний за ці атаки безпілотників у Москві, але він наводить слова мера Києва Віталія Кличка, який спитав з цього приводу, «чому кияни не сплять вночі, переживаючи про бомбардування, у той час, як москвичі можуть спати спокійно».

На думку Креймера, це логічно, що країна, яка розв’язала війну, зрештою відчуває її наслідки на собі – у вигляді дронів, чи нападів озброєних людей, що перейшли кордон.

«Ось що відбувається, коли одного дня ваш тоталітарний лідер прокидається і вирішує розпочати вторгнення проти свого сусіда. Таким чином він наживає собі багато ворогів і робить російських громадян вразливими до таких атак. Чи вони сталися у цілях самозахисту чи ні, ми не знаємо. Ми вже бачили проукраїнські об’єднання росіян, які увійшли у прикордонні частини Росії. Я не знаю, чи можуть вони бути відповідальними, чи це була операція під фальшивим прапором, хто знає, все можливо», – каже Креймер.

Все ж, напади на Росію непокоять деяких партнерів України. Газета Wall Street Journal (WSJ )цитує високопоставленого німецького чиновника, який сказав, що атаки безпілотників можуть перешкодити потенційним поставкам в Україну зброї, такої як ракети Taurus. Доставка ракетної системи до Києва зараз обговорюється, і чиновник сказав, що такий крок технічно дозволить українським силам вразити Москву, а Німеччина не хоче сприяти цьому.

Газета зауважує, що у такі напади можуть змінити розрахунки, наприклад Китаю, який досі не надавав великих обсягів летальної допомоги і намагався триматися нейтралітету.

Російські соцмережі у вівторок заполонили фотографії та відео москвичів, які знімали дрони в небі над Москвою, а також фото частин безпілотників уже на землі.

Президент Володимир Путін назвав атаку дронів на Москву «відповіддю на удар російських військ по штабу військової розвідки України».

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу намагається покласти хоча б частково відповідальність на Захід за напади, які він назвав «терактами проти мирних громадян Росії», каже WSJ.

Шойгу заявив, що певна відповідальність за удари по Москві в кінцевому підсумку лежить на Заході, бо він озброює Україну все більш передовою зброєю і розглядає можливість передачі Києву винищувачів F-16.

"Влада в Києві використовує зброю НАТО для ударів по цивільних об'єктах і терактів проти мирних громадян Росії", - сказав він в ефірі російського державного телебачення.

При цьому WSJ наголошує, що Україна не використовувала жодної зброї, отриманої від союзників по Північноатлантичному договору, для ударів безпосередньо по території Росії.

Газета Financial Times вважає, що напередодні довгоочікуваного контрнаступу Києва, який має на меті повернути окуповані території, «такі атаки є лише чотирма з дедалі сміливіших «формуючих операцій», які Україна розпочала цього місяця».

І символічні удари і більш стратегічно важливі атаки, є частиною стандартної військової практики, пояснюють експерти, з якими говорила газета. Їхня мета полягає в тому, щоб «обдурити ворога», «сформувати» поле бою перед великим наступом як на рівні моральної, так і на рівні технічної готовності ворога.

Ці операції вимагають від Росії витрат ресурсів, військових, чи інформаційних, пояснює на сторінках газети Джон Спенсер, колишній майор армії США, який очолює дослідження міської війни в Інституті сучасної війни у Вест-Пойнті.

Російський політолог, який живе за кордоном, Іван Преображенський, в колонці для Deutsche Welle наголошує, що ті, хто очікували, що атака на російські території призведе до згуртування росіян, помилились: «Ці люди, очевидно, ніколи не бачили вкрай атомізованого російського суспільства».

Після першого страху майже відразу в соцмережах почалося пробиватися злорадство. Від росіян з інших регіонів, особливо з прифронтових областей щодо "ситих москвичів", з боку жителів Московської області, над чиїми будинками збили більшість дронів - до жителів столиці. І тих і інших – до жителів Рубльовки, представників російського правлячого класу, власників найдорожчих резиденцій у Підмосков'ї.

«Місце солідарності переляканих займає зловтіха обділених. Таке суспільство схильне захищати самих себе та своїх близьких – але не більше», – вважає російський оглядач. На його думку, одиниці згуртуються навколо Путіна і підуть на фронт, незрівнянно більше втікатиме з країни.

До роботи над статтею долучились Наталка Чурікова, Катерина Лісунова, Юлія Ярмоленко

Як F-16 можуть допомогти ЗСУ: оцінки американських та британських пілотів, а також льотчика ЗСУ. Відео

Досвідчені пілоти ЗСУ зможуть навчитись використовувати всю потужність F-16 за 4-6 місяців, а українські авіатори на землі – швидко адаптуються до вимог технічного обслуговування цих літаків. Про це Марії Прус розповіли колишні американські та британські пілоти, а також льотчик ЗСУ «Джус».

Кулеба озвучив, чого Київ чекає від саміту НАТО. Блінкен анонсував нові санкції 

“Завтра буде оголошено про нові заходи, що стосуються експортного контролю технологій, які виявили в іранських безпілотниках", - заявив Блінкен. Фото: TT News Agency/Jonas Ekstroemer via Reuters

Україна запропонувала країнам НАТО три умови, за виконання яких вважатиме саміт Альянсу у Вільнюсі в липні успішним. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба передав ці умови своїм колегам із 31 країни НАТО напередодні сьогоднішньої їхньої зустрічі в Осло.

“Посилювати інституційні зв'язки та допомогу у форматі “Україна - НАТО”. Зробити крок вперед для членства України. Надати гарантії з безпеки на шляху України до НАТО”, - озвучив умови успішного вільнюського саміту глава МЗС України.

Питання підтримки України обговорили сьогодні у Швеції Держсекретар США Ентоні Блінкен на зустрічі з главою шведського уряду. “Робота, яку ми виконуємо в останні два роки, зокрема експортні обмеження, є критично важливою для наших зусиль, щоб зробити все, аби вторгнення Росії в Україну лишалось стратегічним провалом”, - сказав Держсекретар США під час візиту на базу ВПС Швеції в місті Лулео, що розташоване недалеко від кордону з Росією.

Блінкен віддав належне Швеції, яка за час повномасштабного вторгнення надала Україні допомогу розміром у майже 2 мільярди доларів та прийняла близько 50-ти тисяч біженців з України.

Ентоні Блінкен на конференції у вівторок, 30 травня, також повідомив про нові санкції, які США незабаром оголосять, у зв'язку з війною в Україні.

“Завтра буде оголошено про нові заходи, що стосуються експортного контролю технологій, які виявили в іранських безпілотниках, що використовуються проти цивільного населення України та цивільної інфраструктури, а також для протидії дезінформації, та для захисту прав людини в інтернеті”, - зазначив Блінкен під час візиту в Швецію.

Цими днями у Норвегії зустрінуться міністри закордонних справ НАТО для планування липневого саміту НАТО, що відбудеться у Литві.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG