Чорногорія у неділю на парламентських виборах має зробити вибір між політичним курсом на Євросоюз чи зближення з Росією і Сербією.
Вибори відбуваються в час напруги в країні, яку спричинив ухвалений в кінці минулого року закон про свободу віросповідання, проти якого виступає впливова у Чорногорії Сербська православна церква (СПЦ).
Нове законодавство передбачає обов'язкову реєстрацію нерухомості всіх релігійних громад в країні, зокрема і Сербської правосланої церкви.
СПЦ не має правовстановлюючих документів на храми і монастирі, які вона отримала внаслідок приєднання Чорногорії до Сербії у 1918 році. Відтак за новим законом держава може претендувати на повернення цих об'єктів нерухомості до державної власності.
Сербська православна церква, у свою чергу, заявляє, що нове законодавство дозволить Чорногорії конфісковувати їхню нерухомість з метою створити власну Чорногорійську церкву. Уряд спростовує ці закиди.
Позицію СПЦ підтримує просербський та проросійський альянс “За майбутнє Чорногорії”.
За соціологічними опитуваннями, провладна Демократична партія соціалістів Чорногорії, яка є союзником країн Заходу і вже 30 років при владі, має великі шанси перемогти на парламентських виборах. Втім, швидше всього, вона не матиме достатньо голосів для однопартійного формування уряду.
Після проголошення незалежності у 2006 році Чорногорія на чолі з Демократичною партією соціалістів розірвала тісні зв'язки з Росією та Сербією і вступила в НАТО у 2017 році.
Критики закидають провладній партії та її лідеру - президенту Міло Джукановичу - автократичний стиль правління. Джуканович перебуває у владі (на різних лідерських позиціях) вже понад 30 років.
Дивіться також: Через пандемію чимало американців переводять дітей зі школи на домашнє навчання. Переваги і недоліки домашньої школи:
