Спеціальні потреби

Актуально

Західний бізнес в Україні вітає ухвалення «антиколомойського» закону

Фото: Бізнесмен Ігор Коломойський спілкується зі ЗМІ під час щорічної зустрічі YES

Коментарями з "Голосом Америки" поділилися Андрій Гундер, Олена Кошарна, Джеймс Брук і Олексій Гарань

Ухвалення закону, що робить неможливим повернення «Приватбанку» Коломойському, було умовою відновлення співпраці з МВФ. А співпраця з МВФ – один із найважливіших пріоритетів для бізнесу. Про це сказав «Голосу Америки» президент Американської торгової палати в Україні Андрій Гундер.

бізнес вітає сьогоднішнє рішення Верховної ради


«Співпраця з МВФ це такий собі знак схвалення для потенційних інвесторів; визнання, що Україна є надійним партнером. Тому бізнес вітає сьогоднішнє рішення Верховної ради, яка ухвалила в другому читанні та в цілому закон про банківську діяльність», – сказав Гундер.

За словами Гундера, у 2015-16 роках відбулося повномасштабне очищення банківської системи.

«Важливість прийнятого сьогодні закону полягає у тому, що акціонери збанкрутілих банків тепер не зможуть через суди повернути назад собі у власність свої ненадійні банки. А громадяни України зможуть бути впевнені, що їхні податки не підуть на компенсацію збитків цим недоброчесним власникам».

«Що ж до фінансової допомоги МВФ, то вона дасть новий імпульс реформам, допоможе економіці України вистояти в ці непрості часи», – наголосив президент Американської торгової палати.

«Питанням номер один для інвесторів» називає кредитування України з боку МВФ і засновниця та головна виконавча директорка американського інвестиційного фонду в Україні Horizon Capital Олена Кошарна.

«Важливо, щоб усі інвестори розуміли, що фінансова стабільність є, і що вона буде продовжуватися. Так само важливо розуміти, чи ми одні протистоїмо цій нинішній кризі, чи ми протистоїмо цій кризі разом з МВФ», – сказала Кошарна «Голосу Америки».

Сьогоднішнє успішне голосування в Раді неймовірно важливе для майбутнього України, – вважає головний редактор Ukraine Business News Джеймс Брук.

Як він сказав «Голосу Америки», «Це означає, що 5 мільярдів доларів МВФ надійдуть в Україну в наступні півтора-два роки. І вони тут дуже потрібні. Бо через пандемію коронавірусу дефіцит бюджету потроївся».

Зеленський зрозумів, що йому потрібні гроші МВФ


Як додав Брук, «Зеленський зрозумів, що йому потрібні гроші МВФ. І йому довелося на це піти – не дати Коломойському знову заволодіти «Приватбанком».

Націоналізація «Приватбанку» була вимушеним кроком попередньої влади, – нагадує професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. Удатись до такого кроку рекомендували багато міжнародних експертів та організацій, аби уникнути краху «Приватбанку», дефолту країни.

Зеленському довелося робити вибір у нинішній критичній економічній ситуації


Як каже Гарань, «Ми розуміємо, що Коломойський зараз намагався відіграти все назад. Але Зеленському довелося робити вибір у нинішній критичній економічній ситуації, загостреній пандемією. Або діяти на догоду Коломойському, або отримати ті гроші, які потрібні для виходу з економічного тупика. Очевидно, що Зеленський обрав варіант співпраці з МВФ».

Закон ухвалений, але історія ще не завершена, – вважає Гарань. Як він сказав «Голосу Америки»,

«Коломойський може спробувати наполягати на компенсації. Адже цим законом така можливість передбачена. І це, до речі, спростовує аргументи Юлії Тимошенко і «Батьківщини» – мовляв, не можна так просто взяти і відібрати; це більшовизм і порушення всіх прав. Ні, право власності не порушене. Власники можуть претендувати на компенсацію. Але ця компенсація має бути порахована належним чином, і у випадку з Коломойським вона може виявитись суто символічною. Адже не може бути так, що Коломойський довів банк до банкрутства, набив собі кишені за рахунок фіктивних схем, а потім ще й отримав за це компенсацію!»

Чи означає роль, яку відіграв у цій ситуації президент Зеленський, розрив його стосунків з Коломойським?


Чи означає роль, яку відіграв у цій ситуації президент Зеленський, розрив його стосунків з Коломойським?

Політолог Гарань радить дивитись канал 1+1 і робити висновки. На його думку, розриву не станеться, бо Коломойський розуміє, що насправді у цій ситуації у Зеленського не було вибору.

Натомість президент – вважає політолог – намагатиметься подати ухвалення «антиколомойського» закону як доказ своєї принциповості.

«Ми розуміємо, що насправді цієї принциповості по відношенню до олігархів нема. Адже ми бачили, на які Зеленський ішов поступки Коломойському з інших питань. Ми бачимо зростання впливу Ахметова, спробу під час пандемії фактично роздати області у вотчини одіозним олігархам. Але як піар Зеленський буде використовувати сьогоднішнє голосування у Верховній Раді, щоб показати, який він сильний президент. І можливо, йому це навіть вдасться», – сказав Гарань «Голосу Америки».

Дивіться також : Економічні втрати від COVID-19: наскільки все погано?

Економічні втрати від COVID-19: наскільки все погано? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:15 0:00

Всі новини дня

Танки Abrams від США прибудуть в Україну раніше ніж очікувалося. Відео

Танки Abrams від США прибудуть в Україну раніше ніж очікувалося. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:50 0:00

США змінили рішення і тепер надають Україні 31 танк M1-A1 Abrams замість запланованих раніше новіших варіантів M1-A2. Це дозволить США значно пришвидшити терміни доставки та надати цю можливість для України до осені поточного року. Про це заявив речник Пентагону Пет Райдер.

Прем’єр-міністр Японії у Києві - чому важливий цей візит? Відео

Прем’єр-міністр Японії у Києві - чому важливий цей візит? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:42 0:00

Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда у вівторок прибув до Києва з неанонсованим візитом. Досі він був єдиним лідером G7, який не побував в Україні від початку повномасштабної війни. Кісіда передав запрошення президенту Володимиру Зеленському взяти участь у саміті країн G7.

В США уважно стежать за візитом Сі Цзіньпіна до Москви: як реагують в Білому Домі та Держдепі. Відео

Китай, за словами Джона Кірбі, поки не виключив можливості постачати РФ зрбою у її війні в Україні. Як коментує офіційний Вашингтон цю можливість, за результатами двох днів переговорів у Москві?

Столтенберг: змістовний діалог у форматі НАТО-Росія неможливий 

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг презентує річний звіт альянсу за 2022 рік. 21 брезня 2023р. Фото: REUTERS/Johanna Geron

Вже на початку квітня у рамках засідання НАТО на рівні міністрів закордонних справ планується і засідання Комісії Україна-НАТО. Щодо аналогічного діалогу між альянсом і Росією, то змістовна розмова між ними неможлива, - заявив 21 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час презентації річного звіту НАТО за 2022 рік.

Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу
Єнс Столтенберг

За словами Столтенберга, країни-учасниці альянсу “багато років працювали над змістовним діалогом з Росією”, але “Росія відійшла від цієї мети”.

Генсек додав, що неможливо вести змістовний діалог з Росією, коли вона здійснює агресію проти України.

Учасники НАТО, за його словами, намагалися відрадити Росію від вторгнення в Україну торік, використовуючи “усі дипломатичні та політичні канали”. “Ми використовували всі зусилля, щоб спробувати запобігти вторгненню в Україну, - каже Столтенберг. - Але після вторгнення це [діалог] не має сенсу. Ми не можемо вести жодного змістовного діалогу з країною, яка несе відповідальність за незаконну агресію проти сусідньої України”.

Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу, - загалом підсумував ситуацію у регіоні Столтенберг.

“Більше НАТО” замість “менше НАТО

Столтенберг приділив увагу розширенню Північноатлантичного альянсу та, зокрема, відзначив “внесок” у це російського президента Путіна. “Він хотів менше НАТО, але отримав якраз протилежне: більше НАТО”, - сказав генсек.

Він підкреслив, що вступ Фінляндії та Швеції “зробить їх безпечнішими, а наш Альянс — сильнішим, і продемонструє, що двері НАТО залишаються відкритими”.

За словами Столтенберга, Путін “хоче іншої Європи… прагне контролювати своїх сусідів”. Тому, каже посадовець, навіть у разі закінчення війни в Україні країни-союзниці повинні дбати про безпеку, знаходити можливості для нарощування виробництва боєприпасів промисловістю, посилювати захист критично важливої інфраструктури, включаючи підводні кабелі та трубопроводи.

Генеральний секретар НАТО привітав той факт, що 2022 рік став восьмим поспіль роком збільшення витрат на оборону в Європі та Канаді. “Ми рухаємось у правильному напрямку, але не так швидко, як цього вимагає небезпечний світ, у якому ми живемо», – сказав він, додавши, що «очевидно, нам потрібно робити більше». Столтенберг очікує, що на Вільнюському саміті в липні цього року члени Альянсу узгодять “нове амбітне зобов’язання, згідно з яким країни інвестуватимуть в оборону щонайменше 2% національного ВВП”.

Наразі такі видатки на оборону передбачені тільки у 7 країнах альянсу. Найбільше на оборону витрачають США - 3,46% ВВП, далі Греція і Польща(3,54 і 2,42 відповідно). Найнижче співвідношення оборонних видатків і ВВП – в Іспанії (1,09%), Бельгії (1,18%), Словенії (1,26%) та Канаді (1,29%).

120 мільярдів для України від держав-учасниць НАТО

З моменту вторгнення Росії до України члени НАТО надали Україні безпрецедентну підтримку, виділивши понад 120 мільярдів доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги у 2022 році.

“Хоча Сполучені Штати є найбільшим донором, але Європа та Канада надали понад половину загальної допомоги”, - наголосив генсек. Він також додав, що європейці прийняли майже п’ять мільйонів біженців з України. Європа та Північна Америка продовжують застосовувати безпрецедентні економічні санкції, що демонструє їхню силу та одностайність поглядів, - каже Столтенберг.

Генеральний секретар наголосив, що у 2022-му уже восьмий рік поспіль європейські члени Альянсу і Канада продовжували збільшувати видатки на оборону.

Сталевий опір українського народу

На початку другого року повномасштабної війни Росії проти України Столтенберг повторив свій вислів про те, що “Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгнувся в Україну”.

Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгся в Україну.
Єнс Столтенберг

“Він недооцінив сталевий опір українського народу”, - сказав очільник військово-політичного союзу.

Ще одним прорахунком Путіна, за його словами, стало неврахування «безпрецедентної підтримки України» з боку держав–членів НАТО.

«Вторгнення, яке здійснив Путін, було шоком, але не стало несподіванкою», – зазначив Столтенберг, назвавши його «кульмінацією моделі агресивної поведінки». Він додав, що відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму у 2014 році, в НАТО було здійснено найістотніше зміцнення колективної оборони за останнє покоління.

«Отже, коли російські танки ввійшли в Україну, ми були напоготові, – сказав він. – За лічені години наші оборонні плани набули чинності, від Балтійського до Чорного морів. Під командування НАТО було передано 40 000 військовослужбовців, забезпечено значну присутність у повітрі й на морі, а кількість бойових груп НАТО подвоєно з чотирьох до восьми».

Росія: зближення з Китаєм і збільшення присутності в Африці

Як повідомляв Голос Америки, Єнс Столтенберг дав оцінку зближенню Китаю і Росії. Він поділився інформацією про те, що Росія очевидно просить від Китаю допомоги зі смертоносною зброєю. “Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до Росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від Росії надійшов до Пекіна і розглядається владою Китаю”, - сказав він.

Крім того, генсек відповідав на питання протидії нелегальній міграції. Йшлося про співпрацю з Туреччиною, Мавританією, Тунісом, Іраком та іншими партнерами, допомогу їм у розбудові власних оборонних і безпекових інститутів, щоб стабілізувати ситуацію, зокрема, щодо викликів міграції.

“Ми, звісно, також бачимо збільшення російської присутності на Півдні. Явно [це пов'язано] з групою Вагнера”, - сказав Столтенберг.

Підсумовуючи 2022-й, генсек НАТО зазначив, що рік став ключовим для колективної безпеки. “У більш небезпечному та сповненому суперечок світі НАТО залишається сильним і єдиним, і надає безпрецедентну підтримку Україні”, - написав Столтенберг у своєму Твітері, презентуючи річний звіт альянсу.

Чи надасть Китай смертоносну зброю Росії - коментарі експертів

Немає "доказів того, що Китай постачає летальну зброю Росії, але є ознаки того, що був такий запит з боку Росії", - заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.  Фото: Pavel Byrkin/Kremlin via REUTERS 

У Білому домі вважають, що Путін конче потребує підтримки Китаю, бо в нього на війні в Україні закінчуються боєприпаси, про це заявив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі в ефірі каналу MSNBC.

«Президенту Путіну потрібен президент Сі, тому що в нього закінчуються боєприпаси, [...] у нього закінчується той інвентар, який йому потрібен для ведення цієї війни, і цілком ймовірно, що він буде шукати додаткової допомоги у Китаю», - сказав представник Білого дому.

Відносини між президентами Росії та Китаю Кірбі раніше називав "шлюбом за розрахунком", який дає Китаю союзника проти Заходу, а Росії - підтримку для ведення війни в Україні.

Як писав Голос Америки, Генсек НАТО Єнс Столтенберг застеріг Китай від постачання Росії летальної зброї, сказавши, що в НАТО бачили «деякі ознаки того, що був такий запит з боку Росії, і що це питання розглядається в Пекіні китайською владою”.

Уряди США та Європи попередили Китай, що він зіткнеться з серйозними наслідками, якщо вирішить надавати зброю та боєприпаси російським силам.

Як пишуть експерти, потенційна хвиля західних санкцій щодо Китаю може зруйнувати економічні цілі, які ставить перед собою Сі Цзіньпінь, тому він не може зайти надто далеко.

"Він [Сі Цзіньпінь] не дозволить Путіну програти, але є межа тому, скільки зусиль він готовий прикласти, щоб Путін досяг успіху", — коментує для видання NBC News Віктор Ча, колишній директор з питань Азії в Раді з національної безпеки США, а нині - член Ради оборонної політики, яка є дорадчим органом міністра оборони США.

Як вважає Ча, Китаю вигідний нинішній стан справ. Поки триває війна, Китай може розраховувати на потік недорогої нафти та газу з Росії, а США та їхні союзники змушені витрачати мільярди доларів на підтримку України, пише NBC News.

Видання NYT з посиланням на офіційні дані російської митниці, пише, що за рік російського вторгнення в Україну Китай вже продав Росії безпілотні апарати та запчастини до них на суму понад 12 мільйонів доларів. Мова здебільшого йде про популярні у світі дрони DJI та товари менших компаній, які здебільшого постачаються через дрібних посередників та експортерів. Ці дрони не вважаються летальною зброєю.

За даними видання, Китай лишається для Росії важливою опорою у військовому, дипломатичному та економічному напрямках. “Китай - один із найбільших покупців російської нафти, що допомагає фінансувати вторгнення”, - мовиться у статті з назвою “Поки війна в Україні триває, Китай допомагає поповнити запаси російських безпілотників”.

Скептична у питанні китайської допомоги Росії директорка програми дослідження Китаю в аналітичному центрі Stimson Юнь Сунь.

“Я не вірю, що Китай буде підтримувати Росію або надавати їй летальну допомогу, принаймні не від китайського уряду, не у великих масштабах, а також не публічно. Якщо конкретні китайські компанії надаватимуть таку зброю Росії, це дозволяє Пекіну заперечити свою участь. Але я не вірю, що політика Пекіна полягає в наданні такої допомоги Росії, особливо військової амуніції під час війни”, - аналізує експертка.

Вона також переконана, що Китай не підтримує дії Росії у цій війні.

“Китай відчуває, що має повний спектр відносин, які можна розвивати з Росією в економічному, енергетичному та міжнародному політичному плані. Але я вважаю, що аргумент про те, що Китай фактично підтримує Росію у війні в Україні, не є коректним. Тільки подумайте, якби Китай дійсно повністю підтримував Росію у війні в Україні, чи Росія досі програвала б, як це відбувається сьогодні”, - зазначила Сунь.

Водночас дослідниця Китаю додала, що не бачить перспектив у мирному плані Китаю щодо закінчення війни в Україні через “брак змістовності” в пропозиціях Пекіна.

На її думку, головною метою візиту Сі Цзіньпіня в Росію є зміцнення економічної співпраці. “Ми знаємо, що китайці говорили про дві речі. Одна з них – економічна співпраця. І це неминуче зосередиться на російському енергетичному секторі, на який Китай має великий попит, російський експорт сирої нафти та експорт природного газу до Китаю розширився та значно зріс минулого року. [...] А Росії потрібні китайські інвестиції в розвиток інфраструктури енергетичного сектору РФ”, - сказала Юнь Сунь.

Вона також вважає, що на китайсько-російську співпрацю не вплине рішення МКС видати ордер на арешт Путіна за вивезення українських дітей. Ні Китай, ні Росія не є підписантами Римського статуту, на якому базує свою роботу МКС, - нагадує експертка.

Китай заперечує закиди про можливість надання Росії летальної військової допомоги й звинувачує США та інші країни Заходу у загостренні війни тим, що вони надають озброєння Києву проти російських військ.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG