Спеціальні потреби

Актуально

Названо найнебезпечнішу для журналістів країну світу

У світі відзначають Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів

2 листопада у світі відзначають Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів. Міжнародна федерація журналістів відзначає, що жодне вбивство журналіста в Україні не розслідуване в повному обсязі

Організація Комітет захисту журналістів (CPJ) напередодні оприлюднила дослідження під назвою "Безкарне вбивство" щодо ситуації із притягненням до відповідальності винних у вбивствах журналістів, у якому також наводиться "Рейтинг безкарності". Рейтинг називає Сомалі "найгіршою країної світу, вже 5-й рік поспіль. Росія посідає 10-те місце у рейтингу, який відзначає, що протягом останніх 10 років у країні "абсолютно безкарно" було вбито 9-ох журналістів. На поточний момент цього року найбільш небезпечною для журналістів країною стала Мексика, де було вбито 5-х журналістів.

Доповідь також висловлює занепокоєння, що насильство проти ЗМІ протягом останнього часу спостерігається у регіонах світу, які раніше вважались безпечними для ЗМІ. Як приклади наводяться вбивство блогера на Мальті у 2017-му році, та вбивство журналіста у Словаччині у 2018-м році. В обох випадках винних не було притягнуто до відповідальності.

Доповідь CPJ відзначає, що протягом останніх 10 років у світі через їх професійну діяльність було вбито 318 журналістів. У 243 випадках винуватці злочинів лишились безкарними. CPJ також закликала забезпечити правосуддя щодо журналістів у світі.

Між тим Міжнародна федерація журналістів закликала до боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів в Україні та відзначила, що жодне вбивство журналіста в Україні не розслідуване в повному обсязі. Партія «Слуга народу» пообіцяла зробити «все можливе, аби журналісти, які живуть і працюють в Україні, почували себе в безпеці та дійсно були четвертою владою, що допомагає робити країну кращою».

«Опозиційна платформа – За життя» нагадала про вбивство українських журналістів Олеся Бузини й Павла Шеремета й закликала «припинити цькування незалежних видань і телеканалів і почати боротьбу зі злочинцями».

Інші парламентські фракції наразі не виступали зі зверненнями з нагоди Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів.

Круглий стіл з питань подолання безкарності за злочини проти журналістів у представництві США в ООН
Круглий стіл з питань подолання безкарності за злочини проти журналістів у представництві США в ООН

Посольство США в Україні закликало «до справедливості стосовно сімей Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета та інших журналістів, які трагічно втратили життя, сміливо шукаючи правди».

У дипломатичному представництві Сполучених Штатів також закликали Росію та підтримуваних нею бойовиків негайно звільнити українських журналістів, несправедливо затриманих за роботу на сході України та у Криму. На Донбасі в полоні бойовиків перебувають автори Радіо Свобода Станіслав Асєєв та Олег Галазюк.

У Сімферополі в анексованому Росією Криму підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд засудив автора проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Миколу Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю.

  • 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в Києві загинув журналіст Павло Шеремет. Вбивство кваліфікували як умисне. Ні вбивць, ні замовників не знайдено.
  • Бузину вбили 16 квітня 2015 року в Києві у дворі багатоквартирного будинку, в якому він жив. 18 червня 2015 року за підозрою у вбивстві затримали Андрія Медведька й Дениса Поліщука. Їх арештували. У грудні 2015 року Печерський райсуд Києва змінив запобіжний захід для них на домашній арешт. Обидва не визнають своєї провини. Судовий розгляд справи щодо вбивства журналіста супроводжується мітингами представників націоналістичної організації С14, до якої належать обидва підозрюваних, та ін. Мати Бузини у ході судових процесів заявила, що захист підозрюваних систематично затягує розгляд справи.
  • Журналіст, засновник інтернет-видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі в Київській області було виявлено обезголовлене тіло, яке, за висновками експертів, належало журналістові. За вбивство Георгія Гонгадзе засудили до довічного ув’язнення колишнього керівника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача, та засуджено до різних строків позбавлення волі колишніх співробітників міліції Миколу Протасова (13 років позбавлення волі, помер у тюрмі), Валерія Костенка та Олександра Поповича (12 років позбавлення волі).

З нагоди Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів у представництві США в ООН відбувся круглий стіл за участі американських дипломатів, Агенції США з глобальних медіа, Комітету захисту журналістів, та Групи підтримки захисту журналістів (Group of Friends for the Protection of Journalists).

Дивіться також: Секс-скандал в американському Конгресі завершився звільненням конгресвумен

Секс-скандал в американському Конгресі завершився звільненням конгресвумен. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:28 0:00

Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG