Спеціальні потреби

Актуально

Європа матиме не одну, а три складні зими без російського газу, але вона впорається. Експерти про енергетичну кризу

Нафтові танкери чекають на якірній стоянці в Чорному морі біля Кіліоса поблизу Стамбула, Туреччина, 8 грудня 2022 року, на третій день після набуття чинності європейських санкцій проти експеорту російської нафти. REUTERS/Mehmet Emin Caliskan

Європа добре підготувалася для того, щоб пережити нинішню зиму без російського газу, але проблеми можуть виникнути через рік і навіть через два, вважають експерти, яких зібрав на обговорення вашингтонський дослідницький центр «Атлантична рада». На думку експертів, вихід полягає у тому, щоб відмовитися від викопного палива. Також вони говорять про необхідність забезпечити внутрішнє виробництво палива для атомних електростанцій, ринку, де досі домінує Росія, та про потребу в поширенні американських ядерних технологій.

Цю зиму ми переживемо, але через рік і навіть через два можуть настати проблеми, бо такий обсяг газу буде складно замінити за короткий час»
Вацлав Бартушка

Як вважає Вацлав Бартушка, посол з особливих доручень з енергетичної безпеки Чеської Республіки, хоч Європа і готова до того, щоб пережити без російського газу цієї зими, «ще занадто рано відкривати шампанське».

«Цю зиму ми переживемо, але через рік і навіть через два можуть настати проблеми, бо такий обсяг газу буде складно замінити за короткий час», – переконаний чеський експерт. Він каже, що Європа вже довела, що може згуртуватися, бо зуміла організувати забезпечення газом та іншими енергоносіями самих себе і допомогти Україні.

Він каже, що в Європі багато країн, зокрема Німеччина, не вірили, що це можливо.

Нам взагалі доведеться кидати у топку все, що можна, для того, щоб пережити кілька наступних зим, але ми переживемо це
Вацлав Бартушка

«Але виявилося, що це можливо. Це важко, дорого, але можливо. Нам доведеться спалювати багато вугілля протягом наступних кількох зим, нам взагалі доведеться кидати у топку все, що можна, для того, щоб пережити кілька наступних зим, але ми переживемо це. І тоді десь в сторонці можемо поговорити з росіянами і сказати, що ми їх потребуємо набагато менше, ніж вони думали, а вони нас потребують набагато більше, ніж вони думають», – вважає Бартушка. Це ж, на його думку, стосується і нафтового ембарго, яке набуло чинності цього тижня.

За словами чеського експерта, Росії, зокрема російському «Ѓазпрому» дооведеться платити ще багато штрафних санкцій за непоставлений газ, і «невіодомо, чи вони це усвідомлюють».

«Багато росіян вірять, що піде Путін, закінчиться иійна, і все повернеться до стану на 23 лютого 2022 року, але це не так. Їм доведеться платити за збитки не лише Україні, але і Європі, і невідомо, чи вони це усвідомлюють», – каже експерт.

Кризи можна було уникнути, якби слухали сусідів Росії, які краще її знають – Бартушка

Росія і перед нападом на Україну використовувала енергоносії як зброю, але це не було помітно в масштабах цілого європейського континенту, кажуть експерти. З початком масованого вторгнення енергетична криза виросла до глобальних масштабів. Світ відреагував швидкими змінами – переорієнтував закупівлі нафти і газу, збудував нові терпінали для скрапленого газу. Але кризи можна було уникнути, якби до голосу країн-сусідів Росії прислухалися раніше, каже Бартушка.

Він був серед тих чеських експертів, які розробляли енергетичну політику своєї країни і радили чимшвидше будувати газогін до Німеччини, щоб підключитися до норвезького газу, бо після російсько-українських суперечок навколо газу на початку 2000-х років, попереджали, що Росія не є надійним партнером.

За його словами, Центральна Європа почала діяти раніше. Після розвалу радянського блоку вона більше залежала від російського газу, ніж Західна, але завдяки тому, що загрозу там бачили вже раніше, від цієї повної залежності вдалося позбавитися цього року за лічені місяці.

Зараз, через 10 місяців, все інакше – частка російського газу в Європі є менше, ніж 7%, більшість Європи обходиться взагалі без російського газу
Вацлав Бартушка

«Те, що ми бачимо сьогодні, у грудні 2022 року є набагато оптимістичніша картина, ніж ми бачили у лютому цього року, коли Росія вторглася в Україну. Бо минулого року Європа була на 40% залежна від російського газу, 155 мільярдів кубометрів надходило з Росії і здавалося, що це дуже важко, якщо можливо, змінити. Зараз, через 10 місяців, все інакше – частка російського газу в Європі є менше, ніж 7%, більшість Європи обходиться взагалі без російського газу. Чехія не отримує російського газу з літа цього року – ми переключилися на норвезький та голландський газ, так само як Німеччина, чи Франція», – говорить Бартушка.

Цього року у вірності його прогнозів могли переконатися і інші європейські країни, зокрема Німеччина, яка до того покладала відповідальність за проблеми з постачанням газу на Україну, і сподівалася, що побудова прямих газогонів з Росії по дну Балтійського моря позбавить її цих проблем. Як каже Бартушка, за останній рік у Західній Європі було збудовано кілька терміналів для скрапленого газу, зокрема в Німеччині, в Нідерландах, у побудові яких брали участь і країни Центральної Європи. І в цьому європейці, за словами Бартушки, продемонстрували єдність, на яку вони не були спроможні раніше, перед нападом Росії на Україну.

Голоси з Центральної та Східної Європи попереджали західних європейців, які попереджали з 2019 року щодо «Північного потоку-2», ми казали, що цей проект будуть використовувати як зброю
Анна Бірчалл

У сусідній з Україною Румунії, країні, що споживала менше 10% російського газу та відмовилася від російських проектів у сфері ядерної енергетики, так само попереджали, що країни, які входять у стратегічне партнерство з Росією в енергетичній сфері, стають залежними від неї і дають Росії ключ від своєї внутрішньої політики. На цьому наголошувала Ана Бірчалл, спеціальна посланниця зі стратегічних і міжнародних справ, колишня румунськіа міністерка з європейських справ.

«Ми, Румунія, Польща, інші голоси з Центральної та Східної Європи попереджали західних європейців з 2019 року щодо «Північного потоку-2», ми казали, що цей проект будуть використовувати як зброю проти вас, і на жаль, ми виявилися праві – реальність в Україні це доводить», – каже румунська експертка.

Без електоренергії залишилася не тільки Україна, але і Молдова

Нині, за її словами, від російських атак на українську інфраструктуру, з якою пов’язана Молдова, потерпає і ця країна. І Румунія мусить забезпечувати понад 95% енергоспоживання сусідньої країни. Вона каже, що це стало можливим після підключення України і Молдови до європейської електросистеми, і закликала ЄС допомогти обом країнам, які постраждали від російської агресії.

Те, як Росія може використовувати енергію як зброю, в найекстремальнішій формі тепер можна побачити в Україні, вважає Ярослав Демченков, заступник Міністра енергетики України, який брав участь у дискусії в «Атлантичній Раді».

Після останніх нападів близько 10 мільйонів українців залишилися без подачі електроенергії, це є більше ніж чверть нинішнього населення України
Ярослав Демченков

«Росія продовжує свою добре відому стратегію в Україні, щоб змусити її вести переговори через відвертий терор. Вони організовують масовані ракетні атаки на енергетичну інфраструктуру, зазнали серйозної шкоди наша система генерації, передачі та розподілу. Вони намагаються зруйнувати нашу інтегровану енергетичну систему, яка працює на основі принципу взаємного обміну енергією між регіонами, і вони націлюються на наші електростанції, особливо наші атомні електростанції, які відіграють важливу роль в нашому енергобалансі. Після останніх нападів близько 10 мільйонів українців залишилися без подачі електроенергії, це є більше ніж чверть нинішнього населення України», – сказав Демченков.

На його думку, ця війна показала не лише Україні, але і світу, що не можна залежати від «енергодиктаторів», подібних до президента Росії Володимира Путіна, можуть використовувати як зброю залежність демократичних країн від викопного палива. Тому, каже Демченков, ця глобальна енергетична криза має призвести до реформ енергетичної політики у світі, до просування до «зелених» джерел енергії, що уможливлять енергетичну незалежність для країн Заходу.

Атомна енергетика – ще одна зброя Росії

Окремо український урядовець наголосив на тому, що російські війська захопили одну з українських атомних електростанцій, найбільшу в Європі – Запорізьку АЕС. Як сказав Демченков, Росія відключила її від української мережі, поблизу неї відбуваються військові дії, і ядерна аварія може статися у будь-яку хвилину. Росія хоче привласнити цю станцію, каже Демченков, тому Україна наполягає, що санкції мають бути запроваджені проти російського «Росатому».

На думку Вацлава Бартушки, залежність світу від російської атомної енергетики є окремою великою проблемою. «Захід цілком проспав таку проблему, як залежність ядерної енергетики – 40% світових потужностей у виробництві ядерного палива є в руках «Росатому», російської державної компанії», – вказує чеський експерт.

Він зауважує, що У США, наприклад, немає жодної внутрішньої потужності, яка була б у руках американської компанії, яка б виробляла атомне паливо – 80% американського ринку належить європейцям, 20% - росіянам. Потрібні будуть значні зусилля США, європейських країн, Австралії, для того щоб усунути цю залежність, каже Бартушка.

Як каже Анна Бірчалл, яка нині працює в ядерній індустрії в Румунії, в її країні законодавчо заборонено російським та китайським компаніям заходити на ринок атомної енергетики.

На її думку, виходом для всієї Європи з ядерноої залежності, яка вже склалася, може бути нова американська технологія – удосконалених малих модульних реакторів (SMR), які стали одним з безпечних і доступних варіантів ядерної енергії. Але, тут є проблема у фінансуванні. Як наголосив Вацлав Бартушка, всі ядерні технології досі в усьому світі перебувають під контролем урядів, і немає різниці, чи йдеться про Росію, чи Китай, чи про США, Канаду, чи європейські країни.

Всі новини дня

Неоімперська кампанія Путіна не повинна досягти успіху – канцлер Німеччини Шольц

Канцлер Німеччини Олаф Щольц

Канцлер Німеччини Олаф Щольц каже, що світ не повинен дозволити Путіну нав’язати свою волю, а його неоімперська кампанія не повинна досягти успіху. Про це в інтерв’ю виданням La Nación, El Mercurio та O Globo канцлер заявив напередодні свого візиту до Латинської Америки. В суботу він вирушив до Аргентини, після чого зупиниться в Чилі перед дводенним візитом до Бразилії.

«Агресивна війна Росії проти України є грубим порушенням міжнародного права, і тому не є виключно європейською справою. Кожен, хто нехтує основними принципами Статуту Організації Об'єднаних Націй, підриває основи міжнародного порядку», - заявив Шольц. Він додав, що з партнерами в Аргентині, Бразилії, Чилі та багатьма іншими країнами Латинської Америки та Карибського басейну вони виступають за державний суверенітет і мирне вирішення конфліктів у всьому світі.

Шольц розповів, що у телефонних розмовах з Путіним він неодноразово висловлювався за негайне припинення російських атак, повне виведення російських військ і переговори. Натомість, додав він, Росія продовжує військову ескалацію майже через рік після початку війни, попри велику кількість загиблих з обох сторін і той факт, що Кремль не зміг досягти жодної з цілей нападу на Україну.

Канцлер наголосив, що 24 лютого 2022 року стало переломним моментом, відколи Німеччина швидко адаптувалася до нової реальності, в якій Берлін більше не співпрацює з Росією.

«За кілька місяців ми змінили енергопостачання в Німеччині й стали незалежними від газу, нафти чи вугілля з Росії», - зазначив Олаф Шольц.

Як повідомляв раніше Голос Америки, Уряд Німеччини 25 січня оголосив, що вирішив постачати Україні важкі бойові танки «Леопард-2», а також дати дозвіл іншим країнам передавити ці танки німецького виробництва на озброєння української армії для захисту від російської агресії.

За повідомленням речника німецького уряду Штеффена Гебештрайта першим кроком Берліна буде відрядження 14 танків «Леопард-2» з арсеналів армії Німеччини.

Там також сказано, що скоро Німеччина почне навчання українських танкістів для використання цієї техніки, а також постачатиме для них амуніцію і надаватиме технічне забезпечення.

До Британії прибули українські танкісти для навчання на Challenger 2

Танки Challenger 2 і Leopard 2 під час навчань у Польщі, Фото: Twitter Міноборони Великої Британії

До Великої Британії прибули українські танкісти для навчання роботі з британськими танками Challenger 2, повідомило Міноборони Об'єднаного Королівства.

"Велика Британія надасть Україні танки Challenger 2 разом із країнами-партнерами, демонструючи силу підтримки України на міжнародному рівні", - йдеться у повідомленні у Twitter.

Напередодні там також пояснили, "навіщо Україні потрібні основні бойові танки, щоб повернути свою територію та відбити російські сили". Міноборони Британії зазначило, що танки зокрема нададуть ЗСУ здатність знищувати ворожі танки, мати підвищений захист у бою й можливість підтримувати комбіновані операції.

Раніше британське оборонне відомство повідомляло про хід підготовки українських військовиків під керівництвом Великої Британії за участі з дев'яти інших країн: "У дощ, сніг чи ясну погоду українські новобранці наполегливо тренуються, навчаючись бойових навичок, які допоможуть їм захищати Батьківщину".

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Раніше Голос Америки повідомляв, що Польща надасть Україні 60 модернізованих танків додатково до обіцяних раніше 14 танків Leopard 2. Нова поставка включатиме 30 танків PT-91 Twardy. Загалом країни Заходу оголосили про надання Україні сукупно 321 важкого танка для протистояння повномасштабній російській агресії, про це у п'ятницю в інтервю францюзькому каналу BFMTV сказав посол України у Франції Вадим Омельченко.

При цьому відправлення Києву американських танків Abrams "забере багато місяців", заявив днями речник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі. Він не уточнив, чи Україна отримає заявлену техніку до кінця 2023 року, але тим часом, за його словами, до України прибуде партія німецьких танків Leopard.

Цифрові технології допомагають українцям ремонтувати західну техніку прямо на полі бою

Центри підтримки дають можливість українським військовим з передової зв’язатися з американськими експертами і попросити їхньої допомоги з ремонтом техніки. На фото міністр оборони США Ллойд Остін на прес-конференції в Німеччині, де близько 50 країн домовлялися про поставки зброї.

Українські та американські військові вчаться один в одного, коли американські військові надають дистанційну підтримку українським колегам, які воюють новою для себе американською технікою проти російської агресії, пише агентство Associated Press (AP).

Також потреба у дистанційному консультуванні підштовхує розвиток нових технологій – невдовзі команди мають отримати нові окуляри, які дозволять консультантам бачити проблеми на передовій. Новий пристрій не лише передаватиме зображення, але надаватиме переклад між англійською і українською, прогнозують у центрі з логістичної підтримки.

Як повідомляє кореспондентка АР, яка побувала в одному з таких центрів, військові на передовій використовують західну техніку «на межі її технічної можливості» через відсутність можливості її замінити, чи ремонтувати. З іншого боку, для американських військових, які консультують українських колег прямо на полі бою через зашифрований дистанційний зв’язок, це співпраця дає можливість перевірити роботу їхньої техніки в екстремальних умовах.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Центри підтримки організовані так, що українські військові мають можливість прямо з передової зв’язатися з американськими експертами і попросити їхньої допомоги з ремонтом техніки. На одній з американських баз у південній Польщі вона стала свідком, як за допомогою телефонів та планшетів, які використовували американські військові інженери, український військовий полагодив 155-мм гармату-гаубицю.

Українських колег, які мають можливість дзвонити у будь-який час, хоч з передової, консультує команда з близько 20 солдатів, а також цивільних та контрактників, які працюють дистанційно. Очікується, що з появою нових складніших типів зброї, ця команда розшириться, повідомили журналістці на базі в Польщі. Лише кілька місяців тому було трохи більше 50 членів так званої команди дистанційного обслуговування. У найближчі тижні їх кількість зросте до 150.

За словами офіцера, який приймає дзвінки, ключова проблема полягає в тому, що «українські війська використовують зброю на межі своїх можливостей, стріляючи з неї з безпрецедентною швидкістю та використовуючи її довго після того, як військовослужбовець США здав би її на ремонт або списав».

Проте, не маючи достатньо зброї, щоб замінити її на лінії фронту, та часу на ремонт, українські військові, роблять це самі, набуваючи «дивовижних нових навичок». За оцінками американських чиновників, у 99% випадків українцям це вдається, і вони ремонтують техніку на ходу та продовжують воювати.

Така співпраця є корисною і для американських спеціалістів, бо вони таким чином учаться від українців, дізнаються межі витривалості своєї техніки, пише авторка статті.

Навіть коли техніка буквально розколюється через надвеликі навантаження, чи дістає пошкодження у бою, українці спроможні її полагодити, наприклад, приварити частини гаубиці.

«Раніше вони не могли зварювати титан, тепер вони можуть це зробити», – сказав у розмові з АР американський солдат, який додав, що таким чином протягом двох днів вдалося повернути до бою підірвану гаубицю.

Технічно потреби українців підштовхнули і розвиток американських технологій. Як сказали кореспондентці АР американські військові, вони планують отримати комерційні окуляри, які допоможуть побачити проблему на відстані та отримати машинний переклад. Таким чином, вони сподіваються, що українські та американські команди зможуть спілкуватися напряму, заощаджуючи час на перекладачах.

Логістична мережа підтримки українців розширюється по всій Європі, мовиться у повідомленні АР. Щонайменше 17 країн мають представників у так званому Міжнародному центрі координації донорів.

Оскільки все більше країн надсилають власні версії систем зброї, зростає потреба у командах підтримки, випуску посібників для українців, та у складах запчастин поблизу кордонів України, звідки б їх відправляли на поле бою.

Як повідомляв Голос Америки, минулого тижня під головуванням США відбулось восьме засідання Контактної групи з оборони України, у засіданні якої на базі Рамштайн в Німеччині, взяли участь близько 50 країн, які постачають свою зброю Україні.

Росія повинна буде обирати між військом і соціальними виплатами - Тімоті Еш 

Архівне фото: російський нафтовий танкер в Новоросійську

«Група семи», Австралія, ЄС ведуть перемовини щодо подальшого обмеження ціни на російські енергоресурси. В грудні минулого року було введено перше таке обмеження. Тоді "Група семи" та союзники обмежили рівень ціни на російську нафту, що постачається морем, а Євросоюз ввів ембарго на купівлю російської нафти морем, із виключенням для Болгарії.

З 5 лютого, країни «Групи семи» планують запровадити обмеження ціни на російські нафтопродукти. Обмеження ціни на нафтопродукти має вступити в дію одночасно із ембарго ЄС на імпорт російських нафтопродуктів. ЄС пропонує встановити обмеження ціни на російський дизель на рівні 100 доларів за барель і окремо обмежити ціну на дешевші нафтопродукти на рівні 45 доларів за барель, повідомляє Bloomberg.

В березні країни планують переглянути цінове обмеження на нафту, яке зараз складає 60 доларів за барель.

Цінове обмеження працює, кажуть в уряді США, а також в ЄС. Міністр фінансів США Дженет Єллен під час візиту до Африки цього тижня заявила, що обмеження діє і Росія вже «почала непокоїтись» щодо надходжень. Вона також зауважила, що країни, які не приєднались до обмежень, можуть використати більш низьку ціну для перемовин про вигідні для себе поставки.

«Мета – стабілізувати світові ціни на енергоресурси і скоротити надходження Росії. Хоча цей захід – на ранній стадії втілення, Міністерство фінансів оцінює, що 17 найбільших країн – чистих покупців нафти в Африці можуть заощаджувати близько 6 мільярдів доларів щороку».

Ми поговорили з британським економістом Тімоті Ешем про те, як працює обмеження ціни на нафту і чого очікувати далі.

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Більше місяця тому «Група семи» та інші країни запровадили обмеження ціни на російську нафту, що перевозиться морем. Метою було зменшити надходження Росії від нафтоторгівлі, але забезпечити надходження нафти на ринок. Як ви думаєте, чи спрацювало це?

Тімоті Еш, провідний експерт із стратегії, BlueBay Asset Management: Виглядає, що так. Тут багато факторів, тому, може не обов’язково обмеження ціни, а ширші санкції проти Росії стримують покупців від купівлі російської нафти.

Відбувається кілька процесів: по-перше, війна в Україні і тиск на світові ціни на енергоресурси поставили світ на межу рецесії, а це, своєю чергою, зменшило попит на енергоресурси у світі. Тому загалом ціни знизились і це впливає на Росію. По-друге, санкції, як я сказав, зменшили бажання покупців нафти вести торгівлю з Росією. Різниця в ціні між «брент» та «юралз» – біля 48%. Це вражає. Росія отримує менше за нафту, бо ціни загалом пішли донизу – з 105-100 доларів за барель до вторгнення, до 75-80 доларів за барель зараз. І, власне, російська «юралз» торгується дешевше – 50 доларів за барель. Якщо так триватиме – вплив буде значний.

О.Б.: Скільки надходжень може втратити Росія через обмеження ціни на нафту та санкції?

Т.Е.: Загалом, якщо згадати, на початку війни багато хто казав, що Путін – геній і через ріст світових цін на енергоресурси Росія справді отримала значно більші нафтові надходження, через початковий шок для ринків. Тепер, завдяки поєднанню декількох речей, насамперед - зменшення світового попиту на нафту, є вплив на ціну.

Якщо ціна на нафту буде на поточному рівні, і триватиме розрив в ціні між «юралз» та «брент», то Росія втратить близько 100 -150 мільярдів доларів надходжень – близько 6-7% ВВП.

Стосовно обсягу – це особливо важливо щодо газу. Росія поки утримує обсяги експорту нафти навіть за нижчою ціною, але значно впали поставки газу до Європи, які складали близько 160 мільярдів кубометрів. Ймовірно, цей бізнес вимре, бо Європа не повернеться до значного імпорту російського газу. Цей бізнес коштує від 50 до 60 мільярдів євро на рік. Тому якщо ціна на нафту буде на поточному рівні, і триватиме розрив в ціні між «юралз» та «брент», то Росія втратить близько 100 -150 мільярдів доларів надходжень – близько 6-7% ВВП.

О.Б.: Як це позначиться на курсі рубля?

Т.Е.: В 2022 році багато говорили про зниження профіциту поточного рахунку в Росії. Цей профіцит швидко зникне. Також зменшення продажу нафти прискорить відтік капіталу – росіяни, мабуть, без оптимізму дивитимуться на свою економіку і виведуть кошти. Всі ці фактори, гадаю, тиснутимуть на курс рубля і Росія, з огляду на те, як працює бюджет, також захоче послабити рубль, щоб вартість надходжень за енергоресурси в рублях зберігалась. Тому, загалом, думаю буде тиск на курс рубля.

О.Б.: На перспективу, яким буде вплив обмежень ціни на нафту і планованого обмеження на нафтопродукти на ринки?

Т.Е.: Стосовно ринків. Позитив в тому, що дії Заходу з обмеження цін на російську нафту не дестабілізували світові ринки. Це позитивно, це підбадьорює, а для Росії, це дуже, дуже погано. Зменшується профіцит поточного рахунку, можливо навіть буде дефіцит, росте дефіцит бюджету. Росія повинна обирати на що витрачати кошти. Треба буде забирати гроші з соціальних витрат та економіки на військові витрати. Це ставить питання соціальної та політичної стабільності в Росії.

Гадаю, дивлячись вперед, якщо війна в Україні не зупиниться, а Росія не виведе свої війська і не буде широкої мирної угоди і санкції залишаться, то майбутнє Росії досить негативне – падіння росту, стагнація та рецесія. Думаю Путін – за сильну Росію, сильне військо. А падіння економіки означає слабку, біднішу економіку, менше здатність витрачати на зброю, адже Росія повинна буде забирати гроші зі споживчих витрат.

Дивіться також: Як працюють обмеження ціни на російську нафту? Пояснюємо.

Росія програє енерговійну із Заходом, кажуть експерти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:12 0:00

Кремль програє на інформаційному фронті – експерти

Переформатування інформаційного простору, на думку експертів ISW, є частиною підготовки до весняного наступу, який, як повідомили інсайдери Кремля агентству Bloomberg, Путін планує «вже в лютому або березні 2023 року».

Російське командування намагається посилити контроль над інформаційним простором напередодні нового наступу, вважають західні військові експерти. Вони вказують на те, що деякі російські військові блогери занадто сильно критикують керівництво армії. У деяких випадках розголос про втрати на фронті вже неможливо ігнорувати.

Аналітики також вважають, що на Заході інформаційну війну Кремль переважно вже програв через те, що його «геноцидний план стає неможливо ігнорувати». При цьому експерти попереджають, що втрачати пильність не можна, бо деякі російські дезінформаційні наративи «продовжують резонувати на околицях західного суспільства» та у країнах Глобального півдня.

Британська військова розвідка вважає, що Кремль не може проконтролювати повністю інформаційний простір, а тому мусив нещодавно визнати великі втрати, яких російська армія зазнала у Макіївці поблизу Донецька 1 січня 2023 року. Тоді, за оцінкою британських експертів, Росія втратила понад 300 військових вбитими, пораненими та зниклими безвісти.

Після удару Міністерство оборони Росії, як кажуть британські експерти, «зробило рідкісний крок, публічно визнавши, що зазнало втрат, заявивши про 89 убитих». Але визнання навіть цих занижених втрат було вимушеним кроком, кажуть британські експерти.

«Російські офіційні особи, ймовірно, оцінили, що уникати коментарів неможливо перед обличчям широко поширеної критики російського командування щодо інциденту», – вважають фахівці британської розвідки.

На їхню думку, це свідчить про те, що «повсюдно присутня дезінформація в російських публічних оголошеннях» не допомагає захистити вище керівництво армії від критики.

На думку експертів Інституту вивчення війни (ISW), напередодні нового наступу російське військове командування буде намагатися обмежити висвітлення фронту з боку військових блогерів, які часто висловлюють про нього дуже критичну думку.

Аналітики вашингтонської дослідницької установи кажуть, що «російське військове командування, можливо, намагається відродити свої раніше невдалі спроби цензури проти критично налаштованої спільноти військових блогерів», запроваджуючи нові бюрократичні перепони для того, щоб ускладнити їм перебування на передовій.

Як нагадують фахівці ISW, влітку та восени 2022 року Міністерство оборони Росії «здійснило кілька невдалих спроб просувати самоцензуру серед військових блогерів з різних націоналістичних фракцій», включно з тими, хто співпрацював із «Групою Вагнера».

Російське військове командування звинувачувало російських блогерів у тому, що вони порушували російську оперативну безпеку, завантажуючи відеозаписи бойових дій або розкриваючи російські позиції в інтернеті.

Тим часом, як зауважують фахівці ISW, Кремль намагається інтегрувати деяких обраних блогерів, пропонуючи їм вести телевізійні шоу на російських державних мовниках. Але, як вважають в ISW, Міністерство оборони Росії, можливо, проводить власну лінію, щоб змусити замовкнути блогерів, які виявилися занадто незалежними і діють окремо від Путіна.

Переформатування інформаційного простору, на думку експертів ISW, є частиною підготовки до весняного наступу, який, як повідомили інсайдери Кремля агентству Bloomberg, Путін планує «вже в лютому або березні 2023 року».

Як зауважують в ISW, неназвані обізнані особи, які говорили на умовах анонімності, повідомили Bloomberg, що Путін розраховує, що невміння російського суспільства розрізнити між причинами і наслідками «дозволить Росії виграти війну в довгостроковій перспективі, незважаючи на невдачі Росії досі».

Експерти ISW кажуть, що ця інформація узгоджується з їхнім прогнозом, що Кремль, ймовірно, готує наступ «швидше за все в Луганській області — протягом наступних шести місяців», щоб зупинити український контрнаступ та перехопити ініціативу. Аналітики не виключають, що наступ може відбутися в районі Вугледара на заході Донецька. Але удар з Білорусі на північну Україну вважають малоймовірним.

«Як і раніше немає ознак того, що російські війська формують ударні групи в Білорусі, – пишуть аналітики. – Російські елементи в Білорусі здебільшого використовують білоруську інфраструктуру та навчальний потенціал для тренувальних ротацій».

Аналітик Пітер Дікінсон з «Атлантичної Ради» вважає, що Кремль зазнав кілька болючих поразок на інформаційному фронті на Заході, коли західні лідери перестали шукати «нацистів» в Україні, і були спроможні назвати речі своїми іменами, та «нарешті й неохоче визнали необхідність протистояти Кремлю».

Ситуацію, на його думку, змінило повномасштабне вторгнення, бо на агресію проти Грузії, чи проти України майже дев’ять років тому, Захід відповів лише «низкою помилкових перезавантажень і нескінченної політики умиротворення».

«Минув майже рік після початку повномасштабного вторгнення в Україну, і лише кілька інших держав-ізгоїв все ще готові стояти разом з Росією на світовій арені, оскільки міжнародна аудиторія відкидає заяви Кремля про фантомних фашистів і антиросійську змову. Натомість зростає визнання того, що війна в Україні є актом відкритої імперської агресії, яка загрожує дестабілізувати весь світ», – каже Дікенсон, але він додає, що Україні ще зарано святкувати перемогу в інформаційній війні.

«Російські наративи дезінформації продовжують резонувати на околицях західного суспільства, а також викликають поширені антизахідні настрої в більшості країн Азії, Африки та Південної Америки», – попереджає Дікенсон в статті для "Атлантичної Ради".

Дивіться також:

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG