Актуально
З нуля у новій країні: життя біженців з Криму у США

Після незаконної анексії Криму чимало кримських татар були змушені залишити домівки і шукати притулку, чи то в Україні, чи за кордоном. Журналісти "Голосу Америки" відвідали молоду кримськотатарську родину, яка знайшла притулок в американському місті Пітсбург.
П’ятимісячний Алі Сафін – первісток у родині Марата та Ельмаз. Подружжя Сафіних іммігрувало до США 8 місяців тому, залишивши в Криму родину, друзів та успішний бізнес. У США попросили політичного притулку.
Історія кохання Ельмаз та Марата співпала з подіями Революції Гідності та анексії Криму. Російські війська окупували півострів, коли Марат та Ельмаз готувалися до весілля.
«У нас така ситуація, що ми не розуміємо, що робити. Ніхто не розуміє. Немає чітких вказівок з боку уряду, що нам робити. Всі говорять - спокійно, не панікувати, але нам щось потрібно робити. Відбуваються певні дії з боку наших активістів. Кримськотатарський народ виходить на підтримку України. Нам було в принципі зрозуміло, що відбувається, що заходить російська армія, просто нам було не зрозуміло, якою буде реакція України, українських військових сил, міжнародної спільноти. Ми чекали цю реакцію і не розуміли, чому так довго все відбувається. З російського боку з'являються товпи народу, які були за приєднання Криму до Росії, референдум, мітинг, ми у всьому цьому беремо участь. Аеропорт закривається, банки закриваються, нічого не працює», - пригадує Марат.
Марат та Ельмаз похапцем одружуються та вже за кілька тижнів переїжджають до Одеси. Чотири роки жили, курсуючи між Сімферополем та Одесою. Новини про побиття в Криму активістів, затримання друзів, нічні візити людей в масках до родичів стали повсякденням.
«Це ціла машина, яка приїжджає до тебе вранці. Не знаю, чому у них такий прикол, в 6-7 ранку, коли люди все ще сплять заходити і робити обшуки. Не зрозуміло чого, звідки, хто, просто людина в чорному, в масках приходять зі зброєю і щось шукають. Комп'ютери перевіряють, телефони», - розповідає Ельмаз.
Рішення про переїзд до США прийшло після чергового побиття Марата в Одесі.
«Це був вечір, на мене напали, я встиг хоча б впасти, закрити обличчя, голову, але дісталося ребрам, ногам», - розповідає Марат.
Марат пам'ятає - били ґумовими кийками. Звернення до одеських правоохоронців результатів не принесло. Коли сідали в літак рейсом до Нью-Йорка Ельмаз була на сьомому місяці вагітності.
«У мене був страх, тому що перша дитина, допомоги ніякої немає, батьки далеко, і що я буду робити там. Ну взагалі все так «бум», з чистого аркуша, та ще й дитина тобі на додачу. Важко, але ми зважилися. Я сказала - якщо ти вирішив, я з тобою. Куди я його залишу?» - каже Ельмаз.
«Коли ми приїхали, нам дуже допомогли друзі. Ми п'ять місяців жили у нашого друга безкоштовно. Він дав нам будинок, дах, ми у нього жили, єдині наші витрати були на їжу. Сполучені Штати захищають людей як сильних, так і слабких. В даному випадку нам вдалося отримати страхування від держави, Медікейд, яке покрило, скажімо, більше 90-а відсотків наших витрат. Завдяки цьому нам вдалося зберегти ті невеликі гроші, які ми привезли з собою, ми змогли орендувати квартиру, нам залишилося на поїсти», - ділиться Марат.
Зараз Марат чекає на статус біженця та дозвіл на роботу. Паралельно складає іспити на шофера-дальнобійника. Ринок турбізнесу, яким Марат успішно займався в Криму, тут, каже він, вже давно зайнятий. Однак, починати з нуля Марат не боїться.
«У мене вже кілька разів в житті траплялося, що ми починали з нуля. Коли ми повертались в Крим із Середньої Азії, почали з нуля, потім з Криму до Одеси з нуля. Не було страху, просто - Just Do It! Я просто роблю і не боюся, я не маю вибору, у мене сім'я, і я не можу сидіти розслабившись і думати - а ось життя була таке…Хоча іноді згадую. Але зараз - просто Just Do It!», - каже Марат.
Кримськотатарська громада Пітсбурга невелика, але дуже об’єднана. Найближчі друзі Марата та Ельмаз живуть за кілька кварталів. Збираються кожної неділі.
Наразі виношують плани створення громадської організації, яка б допомагала кримським татарам, які залишись в Криму. Два рази на тиждень у Сафіних уроки кримськотатарської мови, по Cкайпу з викладачем в Києві. Наймолодший учень в класі – Алі.
«Чим далі їдемо, тим більше у нас тяга до Криму, до нашої культури, традицій. А ще з появою дитини ми відчуваємо відповідальність, ми повинні передати частинку наших традицій», - каже Марат.
Ельмаз мріє – вони повернуться і син вільно розмовлятиме рідною мовою у звільненому Криму:
«Ми повернемося, обов'язково повернемося. Я хочу, щоб Алі теж ріс в Криму, з братами і сестрами, бачив всі наші традиції, наші весілля, наші свята, як збираються».
«Якщо ми побачимо заголовок про те, що Крим нарешті повернувся, то ми, звичайно, повернемося до Криму», - запевняє Марат.
Дивіться також: Як кримські татари живуть в Америці?
Всі новини дня
Засідання Радбезу ООН щодо ситуації довкола ЗАЕС: подробиці. Відео
В ООН розпочалося засідання Ради безпеки, присвячене ситуації довкола ЗАЕС. Головний доповідач зустрічі - Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. З деталями зі штаб-квартири - Ірина Соломко.
- Голос Америки
Як в США коментують атаку дронами на Москву: реакції експертів. Відео
У Росії повідомляють про атаку дронами на заможні райони Москви. Відповідальність за атаки Москва покладає на Київ. В офісі ж українського президента свою причетність відкидають. Хто б не стояв за атаками дронів на російську столицю, відповідальність за це — на Путіні, — вважають експерти.
- Голос Америки
Від України не вимагають не завдавати ударів по Росії. Але деякі партнери занепокоєні. Західні коментарі про удари дронів у Москві

Воєнні дії переходять на територію Росії, яка розпочала широкомасштабну агресію проти України, пишуть західні оглядачі. Серія нещодавніх нападів на російську територію, і особливо ті, які здійснили безпілотники в елітних районах Москви, стала «прямим нагадуванням» про те, що і Росія і російська столиця є «вразливими», вважає кореспондент газети New York Times.
Він нагадує, що такі атаки відбувалися епізодично з початку війни, але вони увійшли в нову фазу в грудні, коли безпілотники атакували дві військові авіабази вглибині Росії, а також влучили у нафтовий завод поблизу аеродрому в Курській області Росії. Атаки ставали зухвалішими, коли на початку цього місяця безпілотник завдав удару по Кремлю, коментує NYT, яка посилається на офіційних осіб США, які вважають, що найімовірніше цей напад здійснив «один із спеціальних військових чи розвідувальних підрозділів Києва».
Офіційні особи США все ще збирають інформацію про останній удар, повідомляють у Державному департаменті та Раді національної безпеки США. І, як нагадує NYT, офіційні особи заявили, що Сполучені Штати загалом не підтримують удари всередині Росії, але зазначили, що повітряний напад Росії на українську столицю Київ у вівторок був 17-м цього місяця.
Колишній посол США в Україні, а нині старший директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст в інтерв’ю Голосу Америки з Києва, де він зараз перебуває з робочою поїздкою, сказав, що позиція Сполучених Штатів полягає у тому, щоб українці не використовували саме американську зброю для ударів по території Росії. «Але ніхто не казав: «Не смійте завдавати удари по території Росії взагалі». У цьому велика різниця», – каже колишній дипломат.
Він нагадав, що умовою надання Україні американської зброї було невикористання її на російській території. Але це не означало, що Україна не може взагалі воювати на території Росії.
«Ви ж знаєте яке пекло росіяни обрушили на українських цивільних з російської території. Тож будь-якій людині на Заході буде важко сказати: «Ні, Україна не може завдавати ударів у відповідь», – пояснює Гербст.
Девід Креймер, Виконавчий директор Інституту Джорджа Буша, також вважає, що варто пам’ятати, на кому лежить відповідальність за розв’язання цієї війни. «Путін відповідальний за початок неспровокованого і невиправданого вторгнення в Україну, – нагадує експерт із закордонних відносин. – Ми бачимо, як російські війська навмисно завдають ударів по житлових будинках, лікарнях, школах та інших цивільних об’єктах в Україні».
Він зауважує, що точно невідомо, хто відповідальний за ці атаки безпілотників у Москві, але він наводить слова мера Києва Віталія Кличка, який спитав з цього приводу, «чому кияни не сплять вночі, переживаючи про бомбардування, у той час, як москвичі можуть спати спокійно».
На думку Креймера, це логічно, що країна, яка розв’язала війну, зрештою відчуває її наслідки на собі – у вигляді дронів, чи нападів озброєних людей, що перейшли кордон.
«Ось що відбувається, коли одного дня ваш тоталітарний лідер прокидається і вирішує розпочати вторгнення проти свого сусіда. Таким чином він наживає собі багато ворогів і робить російських громадян вразливими до таких атак. Чи вони сталися у цілях самозахисту чи ні, ми не знаємо. Ми вже бачили проукраїнські об’єднання росіян, які увійшли у прикордонні частини Росії. Я не знаю, чи можуть вони бути відповідальними, чи це була операція під фальшивим прапором, хто знає, все можливо», – каже Креймер.
Все ж, напади на Росію непокоять деяких партнерів України. Газета Wall Street Journal (WSJ )цитує високопоставленого німецького чиновника, який сказав, що атаки безпілотників можуть перешкодити потенційним поставкам в Україну зброї, такої як ракети Taurus. Доставка ракетної системи до Києва зараз обговорюється, і чиновник сказав, що такий крок технічно дозволить українським силам вразити Москву, а Німеччина не хоче сприяти цьому.
Газета зауважує, що у такі напади можуть змінити розрахунки, наприклад Китаю, який досі не надавав великих обсягів летальної допомоги і намагався триматися нейтралітету.
Російські соцмережі у вівторок заполонили фотографії та відео москвичів, які знімали дрони в небі над Москвою, а також фото частин безпілотників уже на землі.
Президент Володимир Путін назвав атаку дронів на Москву «відповіддю на удар російських військ по штабу військової розвідки України».
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу намагається покласти хоча б частково відповідальність на Захід за напади, які він назвав «терактами проти мирних громадян Росії», каже WSJ.
Шойгу заявив, що певна відповідальність за удари по Москві в кінцевому підсумку лежить на Заході, бо він озброює Україну все більш передовою зброєю і розглядає можливість передачі Києву винищувачів F-16.
"Влада в Києві використовує зброю НАТО для ударів по цивільних об'єктах і терактів проти мирних громадян Росії", - сказав він в ефірі російського державного телебачення.
При цьому WSJ наголошує, що Україна не використовувала жодної зброї, отриманої від союзників по Північноатлантичному договору, для ударів безпосередньо по території Росії.
Газета Financial Times вважає, що напередодні довгоочікуваного контрнаступу Києва, який має на меті повернути окуповані території, «такі атаки є лише чотирма з дедалі сміливіших «формуючих операцій», які Україна розпочала цього місяця».
І символічні удари і більш стратегічно важливі атаки, є частиною стандартної військової практики, пояснюють експерти, з якими говорила газета. Їхня мета полягає в тому, щоб «обдурити ворога», «сформувати» поле бою перед великим наступом як на рівні моральної, так і на рівні технічної готовності ворога.
Ці операції вимагають від Росії витрат ресурсів, військових, чи інформаційних, пояснює на сторінках газети Джон Спенсер, колишній майор армії США, який очолює дослідження міської війни в Інституті сучасної війни у Вест-Пойнті.
Російський політолог, який живе за кордоном, Іван Преображенський, в колонці для Deutsche Welle наголошує, що ті, хто очікували, що атака на російські території призведе до згуртування росіян, помилились: «Ці люди, очевидно, ніколи не бачили вкрай атомізованого російського суспільства».
Після першого страху майже відразу в соцмережах почалося пробиватися злорадство. Від росіян з інших регіонів, особливо з прифронтових областей щодо "ситих москвичів", з боку жителів Московської області, над чиїми будинками збили більшість дронів - до жителів столиці. І тих і інших – до жителів Рубльовки, представників російського правлячого класу, власників найдорожчих резиденцій у Підмосков'ї.
«Місце солідарності переляканих займає зловтіха обділених. Таке суспільство схильне захищати самих себе та своїх близьких – але не більше», – вважає російський оглядач. На його думку, одиниці згуртуються навколо Путіна і підуть на фронт, незрівнянно більше втікатиме з країни.
До роботи над статтею долучились Наталка Чурікова, Катерина Лісунова, Юлія Ярмоленко
Як F-16 можуть допомогти ЗСУ: оцінки американських та британських пілотів, а також льотчика ЗСУ. Відео
Досвідчені пілоти ЗСУ зможуть навчитись використовувати всю потужність F-16 за 4-6 місяців, а українські авіатори на землі – швидко адаптуються до вимог технічного обслуговування цих літаків. Про це Марії Прус розповіли колишні американські та британські пілоти, а також льотчик ЗСУ «Джус».
- Голос Америки
Кулеба озвучив, чого Київ чекає від саміту НАТО. Блінкен анонсував нові санкції

Україна запропонувала країнам НАТО три умови, за виконання яких вважатиме саміт Альянсу у Вільнюсі в липні успішним. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба передав ці умови своїм колегам із 31 країни НАТО напередодні сьогоднішньої їхньої зустрічі в Осло.
“Посилювати інституційні зв'язки та допомогу у форматі “Україна - НАТО”. Зробити крок вперед для членства України. Надати гарантії з безпеки на шляху України до НАТО”, - озвучив умови успішного вільнюського саміту глава МЗС України.
Питання підтримки України обговорили сьогодні у Швеції Держсекретар США Ентоні Блінкен на зустрічі з главою шведського уряду. “Робота, яку ми виконуємо в останні два роки, зокрема експортні обмеження, є критично важливою для наших зусиль, щоб зробити все, аби вторгнення Росії в Україну лишалось стратегічним провалом”, - сказав Держсекретар США під час візиту на базу ВПС Швеції в місті Лулео, що розташоване недалеко від кордону з Росією.
Блінкен віддав належне Швеції, яка за час повномасштабного вторгнення надала Україні допомогу розміром у майже 2 мільярди доларів та прийняла близько 50-ти тисяч біженців з України.
Ентоні Блінкен на конференції у вівторок, 30 травня, також повідомив про нові санкції, які США незабаром оголосять, у зв'язку з війною в Україні.
“Завтра буде оголошено про нові заходи, що стосуються експортного контролю технологій, які виявили в іранських безпілотниках, що використовуються проти цивільного населення України та цивільної інфраструктури, а також для протидії дезінформації, та для захисту прав людини в інтернеті”, - зазначив Блінкен під час візиту в Швецію.
Цими днями у Норвегії зустрінуться міністри закордонних справ НАТО для планування липневого саміту НАТО, що відбудеться у Литві.
Форум