Спеціальні потреби

У польському парламенті говорили про депортацію українців


Польські політики, історики та громадські діячі сперечаються, чи є підстави для засудження польським Сеймом операції «Вісла».

Варшава – Чи є підстави для засудження польським Сеймом сумнозвісної операції «Вісла»? Про це сперечаються польські політики, історики та громадські діячі. Парламентська комісія з питань нацменшин пропонує депутатам Сейму ухвалити заяву про те, що депортація українців з їхніх рідних земель у 1947 році була злочинною. На думку цієї комісії, насильне виселення з південно-східних територій Польщі у північні та західні регіони країни 140 тисяч українців не можна виправдовувати боротьбою комуністичної польської держави з Українською Повстанською Армією.

Засідання парламенської комісії, під час якого відбулося перше читання ухвали про оцінку операції «Вісла», кипіло емоціями й тривало дві години. Ініціатор заяви, єдиний українець у Сеймі, депутат Мирон Сич вважає, що 2012 – це відповідний рік для ухвалення такого документу. Він наголошує, що саме цього року відзначалося 65-річчя депортації українців.

У проекті заяви наголошується, що операція «Вісла» була порушенням основних прав людини. Автори документу вважають, що польських українців безпідставно покарали колективною відповідальністю під виглядом боротьби з УПА.

Операція «Вісла» відповідала державним інтересам?

В обговоренні тексту ухвали взяли участь представники громадських організацій – як тих, які підтримують ініціативу парламентської комісії, так і тих, які категорично проти неї. Найбільше незадоволені ініціатовою комісії представники правих політичних сил та організацій, які об’єднують поляків, вихідців із Галичини та Волині (так званих кресов’яків).

Ще перед засіданням парламентської комісії Федерація організацій кресов’яків у відповідь на ініціативу засудити операцію «Вісла» ухвалою парламенту заявила свій протест. У заяві федерації сказано: «Операція «Вісла» була необхідністю, завдяки ній перестала литися кров і вціліли тисячі поляків та українців, яких банди УПА змушували до співучасті в їхніх злочинах. Українці, які мають совість і спроможні мислити, знають, що їх позбавили вітчизни внаслідок геноциду УПА. Ніхто їх не вбивав, їх переселили на повернуті Польщі землі так, як сотні тисяч польського населення».

Представник цих середовищ Яцек Вільчур на засіданні парламентської комісії твердив, що операція «Вісла» була проведена в ім’я державних інтересів Польщі. Мовляв, УПА хотіла від’єднати від Польщі її південно-східні території.

Якби не було злочинної діяльності ОУН-УПА, не було б операції «Вісла», яка перервала процес бандерівської дестабілізації державних структур
«Визнана міжнародною спільнотою влада польської держави, незалежно від політичного устрою, мала право і обов'язок застосувати дії, які забезпечать порядок і спокій на території країни. Якби не було злочинної діяльності ОУН-УПА, не було б операції «Вісла», яка перервала процес бандерівської дестабілізації державних структур», – заявив Вільчур.

Ухвалу передали на розгляд спікера

Петро Тима, голова Об’єднання українців Польщі, який також брав участь у засіданні комісії занепокоєний заявами організацій, що виправдовують депортацію 1947 року. Він вважає, що твердження про доцільність операції «Вісла», які пролунали у стінах парламенту, – це регрес в оцінці примусового виселення українців.

Замовчування чи неготовність України до діалогу може вкотре бути використатне проти українсько-польського співробітництва
За словами Тими, аргументи, які лунали уст незадоволених ініціативою комісії, схожі на ті, що свого часу використовувалися комуністичною владою. Голову Об’єднаня українців Польщі також непокоїть неучасть української держави в складному польсько-українському діалозі на теми історії. «Замовчування чи неготовність України до діалогу може вкотре бути використатне проти українсько-польського співробітництва», – говорить Тима.

Після емоційного обговорення тексту заяви комісія більшістю голосів (9 проти 4) ухвалила передати її на розгляд спікера парламенту. Голова Сейму, порадившись із радою старійшин парламенту, має вирішити, чи виносити текст ухвали на обговорення усіх депутатів.
Передрук з "Радіо Свобода"

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG