Спеціальні потреби

Як розпізнати торговця людьми в літаку?


Презентація у приміщенні українського посольства у Вашингтоні
Презентація у приміщенні українського посольства у Вашингтоні

Згідно з даними ООН, щороку два з половиною мільйони людей стають жертвами трудової та сексуальної експлуатації. Мільйон двісті тисяч з них – діти. Щороку близько 800 тисяч людей переправляється через кордон проти їхньої волі. Сучасна работоргівля стала третім за прибутковістю нелегальним бізнесом, після наркоторгівлі та нелегального продажу зброї, та генерує щорічно майже 32 мільярди доларів прибутків. Сьогодні більше людей стають жертвами работорговців, ніж коли-небудь в історії людства.

Україна, яка цього року головує в ОБСЄ, обрала протидію торгівлі людьми в якості пріоритету свого головування. Одним дуже ефективним способом зупинити торговців людьми поділилися під час презентації у приміщенні українського посольства у Вашингтоні. Подію організували посольство України у США, американське НДО «Міжнародні посли Авіаліній» (Airline Ambassadors International) та конгресмен США Кріс Сміт.

«Ми працюємо з конгресменом Крісом Смітом та «Міжнародними послами Авіаліній» над тим, щоб надати тренінг стюардесам та іншому персоналу авіаційної галузі для того, щоб вони могли розпізнавати торговців людьми», - розповів Посол України в США Олександр Моцик.
Ознаки жертв таки: вони виявляють страх до людей в формі, знервовані, не можуть чітко відповісти, куди і з якою метою подорожують, відповіді видаються завченими, вони вдягнуті не по погоді, не мають при собі паспортів, часто говорять, що є дорослими, але виглядають молодшими

НДО «Міжнародні посли Авіаліній», яке об’єднує, в першу чергу, стюардес різних американських авіаліній, займаються тим, що супроводжують хворих дітей з країн Третього світу до лікарень в Європі та США – адже грошей на квіток та готель для дорослих членів родини часто не має – доставляють гуманітарну допомогу до віддалених куточків світу та допомагають дитячим будинкам. А з 2009-го року вони підключилися до боротьби з торгівлею людьми.

Організація проводить тренінги для стюардес, пілотів та інших працівників авіакомпаній, аби вони могли упізнавати торговців людьми в літаку. А також у співпраці з правоохоронними та імміграційними службами вони запровадили гарячу лінію та єдиний протокол дій на випадок, коли стюардеса має підозри щодо того, що хтось з пасажирів є работорговцем та його жертвою. У січні президент «послів» Ненсі Рівард побувала в Україні, де зустрілася з представниками Міністерства транспорту та іншими державними та комерційними структурами, які тепер готують гарячу лінію та подібні тренінги і для українських авіакомпаній.

Оскільки Україна головує в ОБСЄ, розповідає Посол, це дає змогу нашій країні поширити подібну практику на інші 57 країн цієї організації. Наша мета, каже Ненсі Рівард, аби в кожному європейському місті була локальна гаряча лінія, на яку могли б подзвонити члени екіпажу літака, якщо в них є якісь підозри, що хтось подорожує проти власної волі, а правоохоронні органи та імміграційні служби негайно реагували.

Окрім членів екіпажу літаків, подібні тренінги в США проходять працівники аеропортів – від імміграційної служби до офіціантів в ресторанах чи навіть прибиральників

Така система вже працює в США і, завдяки їй з сучасного рабства було звільнено сотні дітей та дорослих. Ненсі Рівард та інші стюардеси представили тренінг, який вже пройшли сотні тисяч членів екіпажу літаків в США, та навчила всіх присутніх, як розпізнавати торговців людьми.

Ознаки жертв таки: вони виявляють страх до людей в формі, знервовані, не можуть чітко відповісти, куди і з якою метою подорожують, відповіді видаються завченими, вони вдягнуті не по погоді, не мають при собі паспортів, часто говорять, що є дорослими, але виглядають молодшими, рідко, або взагалі не ходять в туалет в літаку, мають синці, виглядають втомлено та не можуть вільно розмовляти. При цьому супроводжуюча їх людина діє як перекладач та відповідає на усі питання сама, не зводить очей з жертви, видає себе за її родича, але часто не володіє елементарною інформацією про дитину (інколи траплялися випадки, коли «родич» не міг назвати ім’я дитини!).

Якщо в стюардеси з’являються підозри, вона мусить ініціювати легку, невимушену розмову, після чого попередити капітана екіпажа, який вже зв’язується з представниками влади. Відповідальності за можливу помилку члени екіпажу не несуть – краще піддати занадто суворих батьків чи родичів неприємній розмові з представниками влади, ніж занапастити людську долю.

Торгівець людьми діє як перекладач та відповідає на усі питання сама, не зводить очей з жертви, видає себе за її родича, але часто не володіє елементарною інформацією про дитину
Ось одна з історій. Стюардеса Регіна помітила старшого чоловіка з дев’ятирічною дівчинкою. Щось в їхній поведінці викликало в неї занепокоєння і вона принесла дитині шматок торту. Чоловік відмовився від ласощів, навіть не давши змоги дитині щось сказати. Це було першим сингалом. Контролююча поведінка, подумала Регіна, і почала уважно спостерігати за парою. Коли чоловік і дівчина пішли до туалету, вона негайно рушила до них. Стюардеса помітила, що чоловік наполягав, аби дівчина робила свої справи з відчиненими дверима. Коли Регіна втрутилася, він їй сказав: «Вона належіть мені і я можу робити з нею, що хочу». Більше доказів їй було не потрібно і на льотній смузі пару вже зустрічали поліція та працівники імміграційні служб.

«Це матиме величезний ефект на протидію торгівлі людьми, - хвалив ініціативу присутній конгресмен Кріс Сміт, який є автором закону США з протидії торгівлі людьми. – Работорговцям треба постійно рухати своїх жертв, а авіалінії не зможуть більше бути для них засобом транспортування, як також залізничний транспорт, автобусне сполучення . Всі авіакомпанії мусять брати в цьому участь. Стюардів в літаках вже тренують бути спостережливими, вони мусять вміти розпізнавати, якщо хтось в літаку може спричинити безлад, може, випив зайвого, чи розпізнавати терористів. Чому не додати до цього торговців людьми?»

Окрім членів екіпажу літаків, подібні тренінги в США проходять працівники аеропортів – від імміграційної служби до офіціантів в ресторанах чи навіть прибиральників. Долучаються до цього і готелі. Мережа «Хілтон» стала першою, хто запровадив тренінг власного персоналу у готелях навколо світу.
Хоча всі присутні під час подій стюардеси, з якими говорила кореспондент «Голосу Америки», врятували чимало жертв работорговців чи навчили інших це робили, вони усі пригадували випадки, коли їм цього зробити не вдалося.

У США сподіваються, що українські авіакомпанії та правоохоронні органи, а також і транспортники та імміграційні служби навколо світу, запровадять подібні програми у себе
«Це було 40 років тому, але я досить не можу цього забути, - говорить стюардеса Сандра Фіоріні. – З нами в літаку був хлопець з новонародженою дитиною, в неї навіть пуповина була не відрізана. З собою він мав одну пляшечку молока та два підгузники, а це був переліт через океан. Коли ми його запитали, він сказав, що це його дитина, яку він везе показати свої матері. Мовляв, його дівчина, мати дитини, мусила йти на роботу і не змогла бути з ними. Ми попередили поліцію, але тоді ж ще ніхто нічого не знав. Поліція сказала, що це особисті справи, і не стала втручатися».

«Це було в 1984-му році на рейсі до Лас-Вегаса, - розповідає інша стюардеса Корін Дюпуа, - в літак зайшла дівчина років 12-14, в шортах, майці, зі змученим, заплаканим обличчям, і … боса. Я запитала її ім’я, але побачила, що за нею стояв чоловік – увесь в білому, в шляпі зі стразами, з золотими ланцюгами – який встромив їй палець в спину і прошепотав «рухайся!». Я нічого тоді не зробила. Ми ж не знали, що робити, кому дзвонити. Я досі переживаю, що не спробувала її врятувати».

Система тренування та протокол дій в США остаточно був налагоджений всього 6 місяців тому. Тепер тут сподіваються, що українські авіакомпанії та правоохоронні органи, як також і транспортники та імміграційні служби навколо світу, запровадять подібні програми в себе.
  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Головна виконавча редакторка Української служби Голосу Америки, журналістка. Висвітлюю політику, відносини України-США, соціальні питання, але найбільш люблю розповісти гарну людську історію. Роблю включення із місця подій, записую інтерв’ю, пишу аналітичні статті, запускаю нові проєкти. Авторка двох книг та двох документальних фільмів. 

XS
SM
MD
LG