"Група семи" мобілізувала майже 19,8 млрд дол коштів на допомгу Україні, повідомив міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер в п'ятницю, пише АР. Міністр вказав, що метою допомоги є забезпечити, щоб фінансова ситуація не завадила Україні захищатись від російського вторгнення.

Під час засідання міністрів фінансів та голів центробанків країн G7, що відбулось цього тижня в Німеччині, посадовці домовились про надання Україні 9,5 млрд дол допомоги йдеться в заяві міністрів, виданій за результатами зустрічі.

"В 2022 році ми мобілізували 19,8 млрд дол бюджетної підтримки, включаючи 9,5 млрд дол нещодавніх зобов'язань ... щоб допомогти Україні закрити прогалину у фінансуванні і продовжити надавати основні послуги українському народові", - наводить Reuters слова спільної заяви міністрів фінансів.

Міністри привітали роботу міжнародних фінансових організацій із підтримки України і відзначили плани Європейської Комісії надати додаткові 9 млрд євро макрофінансової допомоги.

Дивіться також:

Міністерка фінансів США прокоментувала можливість конфіскації активів РФ, блокування боргових виплат та санкції

Збільшити економічну допомогу Україні цього тижня закликала і міністр фінансів США Джанет Єллен. За словами Єллен, наразі Україні потрібне «бюджетне фінансування для оплати праці солдатів, службовців та пенсіонерів, а також для управління економікою, яка має задовольнити основні потреби громадян».

США розглядають можливість надати Україні потужну протикорабельну зброю, повідомляє Reuters з посиланням на інформацію від двох співробітників Конгресу США та трьох американських посадовців. Йдеться про поставку протикорабельних ракет "Гарпун" виробництва Boeing та ракет Naval Strike Missile виробництва компаній Kongsberg and Raytheon Technologies. Така поставка може відбутись безпосередньо від США, або через союзників в Європі.

Видання повідомляє, що ракети можуть бути використані для того, щоб розблокувати українські порти на Чорному морі і відновити експорт зерна.

Як повідомляв Голос Америки, Сенат США в четвер затвердив законопроект, що передбачає виділення додаткової допомоги для України обсягом 40 млрд дол. Байден має намір підписати законопроект під час свого візиту до країн Азії, що розпочався в п'ятницю.

Новий пакет допомоги передбачає спрямування 6 млрд дол на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 млрд дол - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні. Майже 4 млрд дол фінансування буде спрямовано на зміцнення сил США в європейському регіоні. Більше 8 млрд дол піде на економічну підтримку України, тощо.

Американська газета New York Times опублікувала розслідування того, що журналісти називають одним з низки масових розстрілів російськими окупаційними військами затриманих українців у Бучі поблизу Києва.

Газета вказує, що зібрані матеріали є доказами воєнного злочину.

Українська влада каже, що Буча стала одним з багатьох місць, де після відступу росіян були виявлені докази затримань людей, знущання, тортури, зґвалтування і вбивства.

Москва, яка відмовляється називати своє вторгнення в Україну війною, беззастережно відкидає звинувачення про злочинні дії своїх військових, а президент Росії Путін навіть нагородив спеціальною відзнакою підрозділи, які наступали на Київ.

Окремо міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch оприлюднила 18 травня свій звіт з даними про скоєні російськими військовими страти, катування та інші злочини у контрольованих ними з кінця лютого по березень частинах Київської та Чернігівської областей.

«У квітні дослідники Human Rights Watch відвідали 17 сіл і невеликих міст Київської та Чернігівської областей і розслідували 22 випадки сумарних страт, 9 інших випадків незаконних вбивств, 6 ймовірних насильницьких зникнень і 7 випадків катувань. Двадцять один цивільний мешканець розповів про незаконне позбавлення волі й утримання в нелюдських і принизливих умовах», - звітує організація.

Українська поліція каже, що у Київській області кількатижневої окупації зазнали 180 населених пунктів, в яких після відступу росіян виявили принаймні 900 загиблих цивільних людей, сотні з яких були вбиті зі стрілецької зброї і деякі поховані в групових могилах.

У великій публікації New York Times зібрані розповіді свідків, а також відеозаписи та фотографії, які показують випадок, коли російські солдати у перші дні березня затримали групу чоловіків у цивільному одязі, і вісьмох з них застрелили.

Відеозаписи в Бучі датовані 4 березня чітко показують, як російські військові, навівши зброю на людей, ведуть їх вулицею, потім заводять їх у двір.

Свідки розповіли журналістам, що згодом відбулися розстріли і на відеоматеріалах 5 березня й на фотографіях видно тіла вбитих у дворі будівлі номер 144 на Яблунській вулиці.

Перший суд

Українська генеральна прокуратура та інші органи збирають докази злочинів скоєних російськими військовими і вже висувають обвинувачення.

18 травня на суді в Києві полонений 21-річний російський солдат Вадим Шишимарін зізнався, що він 28 лютого у селі Чупахівка Сумської області вбив беззбройного 62-річного українця, який їхав на велосипеді, розмовляючи по телефону.

Шишимарін сказав, що застрелив його, бо росіяни, як пояснив обвинувачений, остерігалися, що той розповість про них українським військовим.

Очільниця Генеральної прокуратури України Ірина Венедіктова розповіла, що зокрема в Ірпені під Києвом є свідчення про принаймні 7 випадків розстрілів цивільних людей російськими солдатами, а загалом слідство вже обстежило 290 тіл.

Судово-медична експертиза, сказала вона, вказує, що «причиною смерті 35 осіб є осколкові, а 40 – вогнепальні поранення. Стосовно 5 осіб підтвердженою причиною смерті є закриті черепно-мозкові травми і навіть вплив голоду. У 210 випадках встановлення причини смерті потребує проведення додаткових гістологічних досліджень, що вимагає тривалого часу».

«Російських окупантів робить зухвалими безкарність. Але безкарності не має бути в сучасному світі. Ми працюємо, щоб знайти та покарати кожного воєнного злочинця», - сказала Ірина Венедіктова 3 травня в Ірпені.

Речник російського президента Путіна заявив журналістам, що у Москві «вважають неприйнятними звинувачення російських військових у воєнних злочинах.

«Багато з тих випадків, про які говорить Україна, очевидно є фальшивими, а найбільш кричущі з них були інсценовані», - наполягав Дмитрій Песков.

Embed share

Високу ціну за кремлівську агресію доведеться платити всім країнам - міністр аграрної політики України. Відео

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

---

width px height px

---

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:01:47 0:00

Direct link

• 240p | 3,9MB
• 360p | 4,9MB
• 480p | 7,0MB
• 720p | 24,7MB
• 1080p | 22,7MB

Соцмережева компанія Twitter додаватиме позначки до очевидно неправдивої інформації щодо війни в Україні а також обмежить поширення інформації, яка може бути неправдивою. Такі зміни компанія запровадила з 19 травня в рамках нової "Політики з подолання неправдивої інформації в часи кризи".

Ця політика покликана "допомогти захистити обговорення у Twitter, починаючи з російського вторгнення до України", вказав відповідальний за безпекову політику компанії Йол Рот.

"Особливо в часи кризи, неправдива інформація набуває вірусного поширення, поки правда ще спить, - йдеться в дописі Рота. - У відповідь на таку динаміку, ми не будемо стимулювати поширення, або рекомендувати контент, який може потенційно бути неправдивим і стосується криз, щойно ми знайдемо свідчення, що заслуговують на довіру, про можливу неправдивість такої інформації".

Користувачі не зможуть ставити "лайк", відповідати на дописи, чи поширювати дописи, які порушують нові правила. Такі обмеження, здатні зменшити розповсюдження дописів на 30-50%, вказав посадовець компанії.

Обидві сторони війни "поширювали інформацію, яка може бути неправдивою та оманливою", заявив Рот журналістам. Він пояснив, що політика однаково стосуватиметься обох сторін конфлікту.

Заступник голови Держспецвз'язку України Віктор Жора привітав нові правила соцмережі і вказав, що міжнародна спільнота має "знайти відповідні шляхи для запобігання поширенню неправдивої інформації в соцмережах", повідомляє АР.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України, соцмережеві платформи запроваджували обмеження щодо поширення інформації, зокрема Twitter обмежив поширення інформації з більш ніж 300 акаунтів російських посадовців, включаючи президента Володимира Путіна.

В статті використано матеріали АР, Reuters.