Спеціальні потреби

Актуально

Проросійським коментаторам на Заході притаманні расизм і колоніальне мислення – дослідник

Заходові притаманний расизм щодо країн Східної Європи - експерт
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:58 0:00

Заходові притаманний расизм щодо країн Східної Європи - експерт

Викладач Вільнюського Університету Фабіо Белафатті каже, що проросійські коментатори на Заході вдаються до стереотипів щодо Росії та її сусідів і застарілого колоніального мислення.

Фабіо Белафатті – італієць, який живе в Литві й викладає політику Центральної Азії у Вільнюському Університеті. Він звертає увагу на той факт, що логіка західноєвропейських коментаторів, які займають проросійську позицію, була б неможлива, якби мова йшла про інший регіон. Про це він написав у статті «Орієнталізм відроджений: Колоніальне мислення у коментарях західних аналітиків про Україну», що була опублікована euromaidanpress.com і швидко набрала популярність в українському сегменті Фейсбуку. У ній він аргументовано розбиває позицію тих проросійських коментаторів, які стверджують, що Москва має право втручатися у політику своїх сусідів, бо має там легітимні інтереси. Захід, стверджують вони, провокує Росію, розвиваючи відносини з Україною чи Грузією. Ці твердження Белафатті називає абсурдними та каже, що цим коментаторам притаманне расистське, стереотипне та колоніальне мислення. Голос Америки поспілкувався з дослідником.

Тетяна Ворожко: Що вам здається найбільш несправедливим щодо народів Східної Європи у висловах західних коментаторів, які кажуть, що підтримують чи розуміють Росію?

Фабіо Белафатті: Найбільш несправедливою у цьому питанні мені здається ідея, що, хоч би що робив Захід і хоч би що він пропонував східноєвропейським країнам, це розглядається як втручання в законні інтереси Росії. Вважається, що Росія має право втручатися у внутрішні справи східноєвропейських країн. Якщо ми будемо слідувати такій логіці щодо будь-якої західноєвропейської країни і її колоній, то це звучатиме як повний абсурд.

Дискусії з приводу вступу України або Грузії в НАТО або Європейський Союз – це однозначно не справа Росії. Це питання Грузії та України та їхніх західних партнерів. Але в коментарях проросійських спостерігачів передбачається, що ведучи дискусії з країнами Східної Європи, ми тим самим провокуємо Росію, кидаємо їй виклик у тому, що вважається її законною сферою інтересів. Навіть сам термін «сфера інтересів» є типово імперіалістичним, колоніальним. Цей вислів уже не вживають, коли говорять про Західну Європу. Але коли ми говоримо про Росію, його досі вживають і вважають нормальним.

Якщо ми говоримо про американську зовнішню політику 1920-х або навіть 1960-х років, коли США втручалися в справи центральноамериканських країн, то це розглядається як вияв імперіалізму, що, в принципі, правильно. Або, коли, наприклад, Франція втручається в країни, які були частиною її імперії, це завжди викликає море критики. Якщо це робить західна країна, то це розглядається як щось погане, і це правильно. Але якщо Росія робить те саме щодо своїх колишніх підданих, то це розцінюється як нормальне явище.

Т.В.: На вашу думку, це робиться свідомо?

Ф.Б.: Багато коментаторів цього не усвідомлюють. Вони не вбачають у цьому акту імперіалізму, чогось колоніального. Це через глибоко вкорінений расизм, який притаманній цій думці. Це расизм, згідно з яким є одні люди, одна нація – росіяни, може, ще поляки – а всі інші вважаються другим сортом, помилкою історії, а не реальними націями, які заслуговують на таку саму повагу, як і росіяни.

Якщо ти виходиш з цієї логіки, то починаєш думати, що хоч би що Росія робила щодо цих країн, це не так страшно, тому що вони не зовсім люди, у будь-якому разі їх розглядають як нижню частину ієрархії, як об'єкт бажання і волі росіян. І це расизм.

Т.В.: Росія, безумовно, вже свідомо сприяє такому ставленню на Заході, зокрема, наголошуючи своє історичне право на володіння тими чи іншими землями, що сьогодні належать іншим країнам. До того ж не важливо, чи правдиві самі історичні факти, і навіть якщо так, то чи є достатньою підставою для якихось дій. Наприклад, той факт, що Крим якійсь період своєї історії належав Російській імперії, а потім входив до складу РРФСР, вважається достатньою легітимізацією його анексії. Але ж хіба мало земель пройшло через низку володарів? І чимало фактів, як-от те, що спадщина Київської Русі належить Російській Федерації, українські історики спростовують.

Ф.Б.: Історія будь-якої нації великою мірою є штучною. Історичні факти відбираються, одним надається більше значення, ніж іншим. Наприклад, Росія підкреслює концепцію героїзму у Другій світовій війні. А чому, наприклад, не концепцію багатонаціонального характеру царистської імперії? Це призвело б до переоцінки російської історії. Але це стандартна практика. Росія це робить, Україна це робить, Британія, Італія – всі це роблять. Однак, згідно з проросійськими коментаторами, коли Росія це робить – це нормально. Їхній погляд на історію приймається абсолютно некритично, як реальні факти.

Частково це тому, що історія східноєвропейських народів, яку ми вивчаємо в Західній Європі, написана росіянами або пройшла через російські інституції. Їхній голос сильніший. І ми на Заході приймаємо це як належне. Зовсім ні. Україна теж має свою інтерпретацію історії. Вона може бути настільки ж спірною, як і російська, але в цьому й сенс. Немає жодної причини, щоб розглядати російську інтерпретацію історії як більш правильну або важливу. Унаслідок цього українська, польська, молдовська інтерпретації історії стають вторинними.

Т.В.: Якщо повернутися до колоніалізму, чи притаманне коментаторам Західної Європи краще розуміння психологічної травми Росії внаслідок втрати нею імперії, через яку вони теж колись пройшли, ніж американцям, які самі були колонією і мають більше співчувати українській визвольній боротьбі?

Ф.Б.: Я не побачив особливої різниці між європейськими та американськими проросійськими коментаторами. Вони виходять зі спільних посилів.

А ось із втратою імперій взагалі дивна річ. Багато європейських країн протягом своєї історії були імперіями і втратили її. Італія мала імперію і втратила. Британія мала дуже велику імперію і втратила її. Вони з цим змирилися. Вони це розглядають в позитивному сенсі – як звільнення десятків народів у світі. Ніхто серйозно, офіційно не говоритиме про завоювання Францією якихось частин Алжиру, наприклад. Це буде повною нісенітницею. Але коли мова йде про Росію, може, тому що це сталося недавно – 1991-го року, то багато хто розглядає її як націю, що втратила свою імперію, і ми «повинні» їм у цьому поспівчувати, бо вони втратили те, що історично їм належить.

Воно їм історично не належить. Ці землі були в них, бо вони їх завоювали силою. Але через цю асиметрію, ієрархічне ставлення до східноєвропейських народів, вважається, що, якщо мільйони людей були під владою Росії, це не розглядається як проблема, тому що Росія нібито має право панувати над ними.

Від цього виникає певна солідарність з почуттями росіян. Але ж не можна насправді не давати українцям робити їхній вибір на користь Заходу лише тому, що це образить почуття росіян! Це ж повний абсурд. Але багато людей сприймають це як норму саме тому, що вони вважають, що Росія має права на панування над цими народами саме через цей ієрархічний погляд на народи Східної Європи.

Т.В.: І чому так відбувається?

Ф.Б.: Щоб однозначно на це відповісти, треба опитати кожного коментатора. Але, на мою думку, тут грає роль так званий орієнталізм. Сам термін і поняття було розроблено Едвардом Саїдом, який писав про відносини Західної Європи та Близького Сходу. Але це поняття можна застосувати і до відносин Росії з її колишніми колоніями.

Орієнталізм припускає, що існує ієрархія націй – одні народи більше заслуговують на самоповагу і здатні на незалежні дії, думку та позицію (в цьому випадку це Росія), а інші є суб'єктами, які не можуть самостійно діяти (у цьому випадку – Україна, а раніше – Грузія). Це теж расизм. На думку проросійських західних коментаторів, східноєвропейські нації не мають права на власну позицію, думку, не можуть щось сказати. З цього випливає припущення, що тільки Росія має право діяти в цьому регіоні, а не Захід та інші нації.

Інша частина цієї проблеми полягає в тому, що якщо місцеві народи захочуть щось робити, як це було на Євромайдані та під час Революції троянд у Грузії, то це одразу відкидається як незалежний акт, а розглядається як втручання Заходу. Не можна сказати, що Захід не має жодних інтересів у Східній Європі, але перед тим, як відкидати будь-які дії східних європейців як несамостійні, треба замислитися на хвильку і запитати себе «А може, вони цього дійсно хочуть?» Припускається, що тільки Росія має право діяти, що це природний порядок речей. Що вона ніби й має домінувати в цьому регіоні. Будь-які самостійні дії східних європейців сприймають як щось, що йде всупереч «законам природи» Східної Європи.

Т.В.: Чи впливає на цю позицію російська пропаганда?

Ф.Б.: Я не думаю, що російська пропаганда має таке вже велике значення. Це більше пов'язано з освітою. Коли я вивчав історію Східної Європи та Росії в школі та в університеті, її завжди подавали з російської та радянської перспективи. Угорська революція 54 року розглядають з погляду Радянського Союзу – які проблеми це створило для нього, а не з погляду угорців. Але загалом пропаганда, освіта, сильніший голос Росії в академічному середовищі та колоніальний тип мислення – все це має вплив. Ми відмовилися від цього типу мислення, коли мова йде про Західну Європу, але все одно це мислення залишається, може, навіть підсвідомо.

Т.В.: І що в цій ситуації може зробити Україна, щоб змінити це стереотипне мислення?

Ф.Б.: Якщо ви подивитеся на історію, ми, західні європейці досі маємо величезну кількість орієнталістських стереотипів про Близький Схід. Едвард Саїд видав свою книжку 1978 року. Вона відкрила очі мільйонам людей, але ми все одно маємо ці упередження, через стільки років. І ми на Заході втратили наші колонії на Сході десятки років до того, як вийшла ця книжка. Я не дуже оптимістичний, що це відбудеться швидше для Східної Європи.

З іншого боку, якщо ви подивитеся, наприклад, на Фінляндію, яка була частиною Російської імперії, то коли вона здобула незалежність 1918 року, багато хто вважав її балтійською країною. А зараз вона вважається скандинавською країною і нікому на думку не спаде сказати, що Росія має якесь право втручатися у внутрішні справи Фінляндії. Але ті самі люди вважають, що це нормально, коли, наприклад, йдеться про Естонію чи Латвію. Якщо Фінляндія змогла позбутися подібних стереотипів, то надія є і для інших країн. Проблема в тому, що у Фінляндії на це пішло багато років.

Т.В.: Проект на 100 років?

Ф.К.: Ми говоримо про десятки років.

Т.В.: Ви живете в Литві. Чи відчуваєте ви, що литовці підтримують Україну? Принаймні в них точно не повинно бути жодних стереотипів.

Ф.Б .: Я ще не зустрічав литовця, який би гаряче не підтримував українців. Це просто дивовижний рівень солідарності та підтримки. Боротьбу українців розглядають як визвольний рух. Люди тут досить флегматичні, але питання України в них викликає гарячі пристрасті й інтерес. Однозначно існує дуже велика підтримка України в Литві.

Всі новини дня

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

"Танки - гучніші за слова" - з таким закликом надати Україні важче озброєння виступив у вересні міністр закордонних справ Литви Габріелус Ландсбергіс.

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:19 0:00

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву у відповідь на незаконні спроби Росії анексувати більше українських територій.

Україна рухається до досягнення своїх воєнних цілей - помічниця глави Пентагону

ЗСУ на Донеччині, 3 жовтня 2022. REUTERS/Zohra Bensemra

Селест Волландер, помічниця міністра оборони США з питань міжнародної безпеки, відзначила успіхи ЗСУ у Харківській і Донецькій областях, а також зусилля, які здійснюються на Херсонщині.

"Схоже, що Україна зараз на шляху до досягнення всіх трьох цих цілей", — сказала Волландер в інтерв'ю вашингтонському аналітичному центру. Вона відзначила "вражаючий успіх" українських військовиків на Харківщині й "деякі ключові стратегічні успіхи" на донецько-луганському напрямку, зокрема, у місті Лиман, що "суттєво" ускладнить систему постачання і пересування росіян.

Волландер додала, що у випадку, якщо ЗСУ вдасться відвоювати позиції на Херсонщині та знищити мости і переправи через Дніпро, якими РФ проводить поставки, "це стане значною поразкою для росіян, адже ще далі відкине абміції Росії захопити Одесу, що було однією із їхніх заявлених цілей раніше цього року".

На думку високопосадовиці, також це дасть українцям "значно кращі оборонні позиції", що "ймовірно, допоможе зменшити градус "гарячої стадії" війни взимку".

У своєму зверненні в неділю президент України Володимир Зеленський заявив, що "цього тижня у звітах [від ЗСУ - ред.] найбільшу частину займає перелік звільнених від ворога населених пунктів у межах нашої оборонної операції".

Успіхи української армії відзначає навіть міноборони РФ, що зазвичай наголошує на своїх перемогах, про це пише АР. "Переважаючими танковими підрозділами на напрямку Золота Балка (Херсонщина - ред.) й Олександрівка противник зміг вклинитись в глибину нашої оборони", - сказав речник російського міноборони.

Ключовим пунктом на Луганщині залишається місто Кремінна, "адже за ним у росіян немає ліній оборони [...] й це відкриє операційний простір для українців, щоб швидко просуватись аж до державного кордону з Росією", - цитує АР українського воєнного оглядача Олега Жданова.

Як вважають деякі американські оглядачі, поразка російських сил у Лимані свідчить, що президент Росії Володимир Путін, який "за повідомленнями, особисто контролює кожен крок російських командирів на місцях", депріоритизує утримання окупованої Луганщини на користь утримання областей на півдні України.

Тим часом, Reuters анонсує, що у вівторок американська влада повідомить про надання Україні 4 додаткових систем HIMARS у межах нового пакету допомоги у 625 мільйонів доларів.

У статті використано матеріали АР, "Радіо Свобода"

Дивіться також: Генсек НАТО про заявку України на пришвидшений вступ в Альянс

Генсек НАТО: «Ми підтримуємо право України обирати власний шлях». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:49 0:00

Працюємо, щоб повернути в Україну кримських татар, які втекли від російської мобілізації - Рустем Умєров

Рустем Умєров

Україна активно працює над тим, щоб повернути кримських татар, які виїхали в треті країни для уникнення російської мобілізації. Про це в інтервʼю українській службі "Голосу Америки" розповів голова Фонду державного майна України Рустем Умєров, який також активно долучений до переговорних процесів з Росією.

На його думку, Росія вирішила мобілізувати кримських татар не лише задля поповнення свого війська, а й для того, аби змусити їх покинути Крим, де татари продовжували ненасильницький спротив, попри російські репресії.

За словами Рустема Умєрова, Володимир Зеленський звернувся до кримських татар із пропозицією, яку підтримав Меджліс кримськотатарського народу.

“Перше - це будь-яким шляхом уникати мобілізації. Друге - виходити на протести. Третє - якщо їх таки мобілізували, передавати координати російських військ Збройним силам України. Зараз частина людей з Криму виїжджає в Казахстан, Грузію, Узбекистан, Азербайджан, Туреччину. Ми вже збудували координаційний центр щодо гуманітарної допомоги, і будемо повертати всіх цих людей в Україну для того, щоб продовжувати свою боротьбу”, - розповів "Голосу Америки" Рустем Умєров.

Він додав, що у багатьох людей, які виїхали з тимчасово окупованого Криму, є проблеми із документами. Зараз вони очікують за кордоном на потенційне рішення, яке уможливить їхнє повернення в Україну.

Ілон Маск обурив користувачів Твітер "мирними пропозиціями" щодо війни в Україні

Ілон Маск обурив значну частину твітер-користувачів, запропонувавши власне бачення, як має закінчитись війна в Україні.

3 жовтня американський мільярдер, засновник компаній Tesla, SpaceX та інших, написав у Твітері своє бачення "мирної угоди":

“Українсько-російський мир: провести ще одне голосування в анексованих регіонах під егодою ООН. Росія залишить (ці території - ред), якщо таким буде бажання мешканців. Крим формально стає частиною Росії, так як це було з 1783 року (до помилки Хрущова). Відновлене водопостачання в Крим. Україна лишається нейтральною”, - написав один з найбагатших бізнесменів США.

Під цим сценарієм Маск запропонував Твітер-користувачам проголосувати за його пропозицію: “так” або “ні”.

У наступному повідомлденні Маск додав, що вважає "швидше всього, таким буде кінцевий результат цієї війни". “Можливим, але малоймовірним, результатом цього конфлікту є ядерна війна”, - підсумував бізнесмен.

Чимало користувачів соціальної мережі з різних країн світу відповіли бізнесмену обуренням або незгодою.

Американський конгресмен-республіканець Адам Кінзінгер порівняв пост Ілона Маска із тим, як міркують діти у початкових класах.

“Ця ідея нагадує мені урок суспільствознавства у четвертому класі, де ми в школі придумуємо мирний план між СРСР і США. Ми тоді вирішили, що якщо Горбачова і Рейгана змусити повечеряти один раз американською їжею, а другий раз російською, то вони стануть друзями”, відреагував на “мирний план” Маска конгресмен Кінзінгер, залишивши поруч із повідомленням український прапорець.

Пол Массаро, старший радник Гельсінської комісії при Конгресі США, запропонував Маску альтернативний сценарій закінчення війни з Росією: “Українсько-російський мир: Україна звільняє всю свою суверенну територію. Росія деколонізується, демілітаризується та денуклеаризується”.

Ще один альтернативний сценарій для Ілона Маска пропонує депутат польського Сейму Цезари Томчик.

“Мир між "Теслою" та "Фордом": Я пропоную, щоб Тесла віднині належала Форду, врешті решт автомобілі раніше здебільшого належали Форду. А космічна складова компанії Ілона Маска буде вирішена на референдумі під егідою ООН”, - пише у відповідь польський депутат від “Громадянської платформи”.

Український дипломат Андрій Мельник, який останні 8 років був послом України у Німеччині, і залишив посаду у липні цього року, запропонував "дуже дипломатичну" відповідь на пропозиуцю Маска: “Ідіть до дідька - моя дуже дипломатична відповідь вам”.

Радник НАК "Нафтогазу" Олександр Щерба намагається пояснити Ілону Маску, що війна - це про людей, а не про території. “Це про геноцид української мови, культури! Те, що для вас є миром, для них - знищене, покалічене життя. Це про те, щоб не дозволити новому Гітлеру досягнути свого. Не можу повірити, що ви це написали”.

Співробниця Центру з аналізу Європейської політики Ольга Лаутман називає позицію Маска “повторенням кремлівської пропаганди”.

“Боже мій! Чи потрібно Ілону повторювати кремлівську пропаганду на тему, в якій він абсолютно не тямить? Чому він відбілює незаконне вторгнення Росії, кампанію геноциду? Абсурдно, як сьогодні всі стали “експертами” з питань Росії, і дехто штовхає Україну, щоб вона поступилася територією”, - алізує американська експертка Лаутман.

Сергій Притула, волонтер і політик, закидає Маску пробіли у знаннях з історії. “Ілоне, чоловіче, здається, ви пропустили багато уроків історії, зосередившись на космосі та електромобілях. Ваші пропозиції схожі на путінські. Сподіваюся, ви не це мали на увазі”.

Українська письменниця Оксана Забужко, не підбираючи цензурних слів, реагує словами, які означають: “Чи ви там з глузду з’їхали?”

Президент України Володимир Зеленський також відреагував на висловлювання Ілона Маска.

На твітер-сторінці глава української держави запропонував користувачам власне опитування: "Який Ілон Маск вам подобається більше?" І запропонував два варіанти відповіді: "Той, хто підтримує Україну" та "Той, хто підтримує Росію".

Між тим, частина користувачів Твітера погодилися із "мирними" пропозиціями Маска. Станом на пізній вечір в Україні, 36,8% респондентів підтримали пропозиції бізнесмена, 63,2% відповіли негативно.

Як повідомляв Голос Америки, в квітні цього року урядова агенція США з міжнародного розвитку (USAID) оголосила про відправлення урядові України 5000 терміналів супутникового швидкісного інтернету Starlink, які виробляє компанія Ілона Маска SpaceX.

Reuters пише, що 3667 терміналів були надані компанією безкоштовно (за кошт компанії Маска), решту ж - 1333 термінали - було придбано коштом USAID та волонтерів.

Дивіться також: Глава Пентагону коментує повернення Лиману

«Ми дуже натхнені тим, що зараз бачимо» - Остін про звільнення Лиману. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:25 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG