Анексія Росією Криму незаконна, а Захід мав би надавати Україні більше економічної підтримки. На цьому в інтервʼю Радіо Свобода наголосив член Палати лордів британського парламенту, 82-річний лорд Гілтон. Він також висловив сподівання на те, що одного дня Україна стане членом ЄС, а Велика Британія не перестане ним бути, попри хвилю євроскептицизму на Британських островах. Хоча, на думку лорда Гілтона, ЄС має реформуватися в бік меншої централізації.

– Днями міністр закордонних справ Великої Британії Філіп Гаммонд заявив, що Росія має повернути Крим Україні. Він назвав «референдум» у Криму березня минулого року «фіговим листком»…

– Я погоджують з нашим міністром закордонних справ, що це взяття Криму є порушенням міжнародних норм. Це є порушенням Будапештського меморандуму і тому це неприйнятно. Звичайно, треба визнати дуже довгий історичний зв’язок Росії з Кримом. Але це не дає Росії права діяти щодо Криму так, як вона вчинила. Ну, і що з того, наприклад, що мій прапрадід воював під час Кримської війни у 19-му столітті проти царської армії? Сьогодні також багато говорять, що має бути з Севастополем як військово-морською базою. Але всі ці історичні моменти не можуть приховати факт незаконних дій російської держави.

– Нині часом лунають заклики до Заходу не забувати про Крим. Мовляв, увага Заходу зосереджена на тому, аби покласти край конфлікту на Сході України і є небезпека, що на тлі цього про Крим можуть «забути»…

– В мене є два сподівання. По-перше, що кримське питання не буде повністю забуте. А по-друге, що мінська угода, яка передбачає припинення вогню на Сході України, не буде порушуватись.

– Як міжнародна спільнота може допомогти кримським татарам і всім тим, хто політично не згоден з анексією Криму Росією?

– Становище кримськотатарської національної меншини в Криму дає привід для стурбованості. Звичайно, якщо хтось з кримських татар хоче залишити Крим, їм має бути надана така можливість. Окрім того, татари в Республіці Татарстан, яка перебуває у складі Російської Федерації, мають значний рівень автономії. За нинішній умов, можливо, це було б виходом – дати кримським татарам якусь автономію. Якби кримські татари мали якийсь рівень автономії, тоді у них було б більше бажання залишатися у Криму.

– Якими Вам бачаться можливі шляхи повернення українського суверенітету над Кримом – в разі, якщо конфлікт на Сході України буде владнано?

– Я думаю, що Україна має значні внутрішні проблеми, які, можливо, треба вирішити спочатку перед тим, як братися за вирішення ширших проблем. Скажімо, встановити верховенство права – це важливо. Також уряд сам визнає, що є серйозна проблема з корупцією.

– Одразу після заяви міністра Гаммонда дехто з чільних російських представників сказав, що Росія має більше прав на Крим, аніж Британія на Фолкленди…

– Я думаю, що проведення таких паралелей часто є хибним. Якби Росія відчувала, що має серйозне право на Крим, вона мала б вести переговори щодо Криму з Україною, а не забирати Крим, посилаючись на «референдум». Адже цей «референдум» був організований за дуже короткий проміжок часу. І люди в Криму не мали можливості проводити політичну кампанію, агітацію, відкрито обговорювати і не могли жодним чином нормально підготуватися до референдуму.

– Чи реакція Заходу на анексію Криму та події на Сході України була адекватною, чи є західні санкції достатніми?

– Санкції були запроваджені, і на них погодилась дуже велика кількість країн. І не лише в Європі, але також і в Америці і деінде. І санкції дають певний результат. І, без сумніву, падіння цін та нафту також доповнює ефект санкцій. Але я думаю, що Захід й інші потужні держави світу могли би більше зробити для відновлення економіки України, а також для подолання гуманітарної кризи через велику кількість людей, які змушені були втікати від конфлікту на Сході України.

– Як Вам бачаться майбутні відносин між Заходом і Росією, бо ці відносини вкрай важливі і для України?

– Я думаю, що ніхто не хоче бачити нової Холодної війни. Але має витримуватися дуже тверда лінія щодо російського уряду. Але водночас треба тримати якнайширші контакти з російським народом. Чи через спорт, чи через мистецтво, чи наукові обміни… Тобто, якнайширші контакти всіма можливими засобами.

– Чи бачите Ви Україну членом ЄС в недовгій перспективі?

– Не знаю, що станеться, але я навів би приклад Фінляндії, яка з 1945 року погодилась бути нейтральною країною. Цей статус не зашкодив Фінляндії стати членом ЄС у 1995 році. І приєднання до ЄС отримало мандат фінського народу на референдумі. І наскільки я знаю, не було якихось застережень з російського боку членству Фінляндії в ЄС. Тобто, ось приклад Фінляндії може бути прикладом для наслідування і Україною.

– Але Фінляндія є членом ЄС, але не членом НАТО…

– Точно. Ви потрапили в точку! Україна, як на мене, має прямувати до ЄС, але залишити осторонь на якийсь час – а, можливо, й назавжди членство в НАТО.

– Але що Україна могла би отримати від Росії навзамін?

– Ну, як на мене, повну реалізацію мінських угод, повне виведення всіх російських військ та озброєнь з української території.

– В мене ще кілька запитань про відносини Британії з ЄС. Чи залишиться Британія в ЄС, до якого одного дня збирається приєднатися Україна?

– Я дуже сподіваюся на те, що Сполучене Королівство залишиться в ЄС. Але також ЄС мав би провести дуже значний обсяг реформування всередині себе. Але ніхто не може точно сказати, як розвиватимуться відносини Британії з ЄС. Якщо після травневих виборів консерватори будуть врядувати, то, можливо, доведеться проводити референдум чи хочемо ми бути в ЄС. Якщо дійде до цього, то я сподіваюся, що відповідь буде «так».

– Але британці не хочуть перетворення ЄС на якусь наддержаву, яка б забрала увесь національний суверенітет?

– Беручи до уваги частковий провал євро як грошової одиниці і беручи до уваги ту міру перебільшеної централізації, яка існує в ЄС, якісь запобіжники такого перетворення віталися б багатьма.