Спеціальні потреби

Актуально

Фіни не пишаються «фінляндизацією» і не бажають її Україні

Фінський президент Урго Кекконен з генеральним секретарем Комуністичної партії СРСР Леонідом Брежнєвим 18 травня 1977 р.

Французький президент Еммануель Макрон палко заперечив у Києві 8 лютого, що він використовував термін «фінляндизація», заявивши, що не вимовля його «ні у розмовах з журналістами, ні на переговорах» у намаганнях вгамувати войовничість Москви щодо України та зменшити напруженість у Європі.

Перегляд повідомлень зокрема в газеті Le Figaro дає підстави припустити, що слово «фінляндизація» було висновком журналістів з почутого від Макрона у літаку в дорозі до Москви 7 лютого.

Le Figaro прямо цитує французького президента так: «Путін хоче засадничих змін в політиці НАТО. Необхідно знайти рішення, щоб регіон безпеки НАТО співіснував з Росією. Відповідним елементом є неприєднання України до НАТО».

Коли наступного дня Макрон стояв поруч з президентом Зеленським у Києві, то не скористався нагодою, щоб сказати, що він підтримує не раз проголошене Україною прагнення вступу в НАТО, чи в Європейський Союз.

Використання терміну “фінляндизація” в контексті і без контексту вважається образливим у фінських дискусіях про закордонну політику.

Поява слова «фінляндизація» викликала новий спалах дискусій про те, чи може Захід піти на задоволення певних вимог Москви і зокрема вимоги про те, щоб союз НАТО більше не приймав нових членів і не розширював свої гарантії безпеки на інші держави, насамперед на Україну.

«Термін стосується суворого нейтралітету Фінляндії під час Холодної війни, затвердженого договором з Москвою 1948 року в часи високої напруженості між Радянським Союзом і Заходом. Договір запевняв, що Фінляндія, на відміну від інших країн Східної Європи не зазнає радянського вторгнення, але в обмін на це залишалася поза НАТО і дозволяє сусіду - велетню значний вплив на свою внутрішню і зовнішню політику», - роз’яснює своїм читачам часопис The New York Times.

Контроль навіть внутрішнього життя Фінляндії з Кремля був таким жорстким, що в країні, як розповідають сучасники, наприклад, було неприпустимо обговорювати напад Радянського Союзу 1939 року і друкувати мапи, де би позначалися близько 9% територій анексованих Радянським Союзом, зокрема фінське місто Виборг.

Фінляндія не могла вступити не лише у НАТО, але й в інші західні організації і лише після розвалу Радянського Союзу скористалася можливістю 1995 року вступити у Європейський Союз.

Фінські посадовці і коментатори спостерігають за тим, як час від часу термін «фінляндизація» виринає у західних політичних дискусіях, а деякі намагаються вказувати, що вони не вважають свій досвід позитивним та не бачать користі від його застосування в теперішніх умовах.

«Використання терміну “фінляндизація” в контексті і без контексту вважається образливим у фінських дискусіях про закордонну політику», - відреагував у Twitter колишній фінський урядовець а зараз політолог Александер Стубб, додавши, «старі терміни рідко спрацьовують в нових ситуаціях».

В ці дні голова фінського парламентського комітету у закордонних справах Міка Нііко був змушений піти з посади, через видалений згодом його допис у Twitter, в якому він закликав Макрона відверто «сказати, що Україна не вступить в НАТО».

Нііко, парламентарій від праворадикальної Партії фінів, пояснив, що його допис був «погано сформульований» і натомість наголосив, що він очевидно «підтримує суверенітет України та зовнішньополітичну позицію Фінляндії».

«Звичайно, я вважаю, що кожна незалежна держава вільна подавати заяву на членство в НАТО. Наразі членство України в НАТО, я розумію, нереальне. Продовження діалогу та зменшення залякування є важливими для послаблення напруженості», - пояснив політик.

Президент Фінляндії Саулі Нііністо проголосив нещодавно, що його країна вважає «можливість подання заяви на вступ в НАТО» невід'ємним правом і частиною своєї безпекової політики.

Фінський часопис Helsingin Sanomat нагадує, що слово почали застосовувати в Німеччині у 1950-60-х роках як застереження для негативного позначення процесу «перетворення на Фінляндію».

Часопис цитує директора фінського Інституту закордонної політики Міку Аялтолу із застереженням: «Є рівно три країни на західному кордоні Росії, які не входять до НАТО. Це Білорусь, Україна і Фінляндія. Якщо Росія вже проковтнула Білорусь і візьметься за Україну, то наступною у списку вимог може бути Фінляндія».

Інтерв’ю з главою місії України при НАТО Наталією Галібаренко. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:18 0:00

Всі новини дня

Росія порушує договір про контроль над ядерними озброєннями - Держдеп

Міжконтинентальна балістична ракета «Ярс» під час російських ядерних навчань з пускового майданчика в Плесецьку у Росії. Зображення з відео, опублікованого Міністерством оборони Росії у жовтні 2022 року. Russian Defense Ministry Press Service via AP

Росія порушує ключову угоду зі США про контроль над ядерним озброєнням. Таку заяву речника Держдепартаменту опублікували низка західних видань.

"Відмова Росії сприяти інспекційній діяльності заважає Сполученим Штатам здійснювати важливі права за договором і ставить під загрозу життєздатність американсько-російського контролю над ядерним озброєнням", - повідомив речник Держдепу у коментарі для медіа.

"Росія також не виконала зобов'язання за договором щодо скликання засідання двосторонньої консультативної комісії відповідно до встановленого договором терміну", - додав речник. Така зустріч мала відбутися в Єгипті наприкінці листопада, але була раптово скасована.

Російська сторона заявила, що "США подають мало натяків для діалогу з Росією" за цим договором. "Ми вважаємо продовження дії цього договору дуже важливим", - сказав прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков і заявив, "що це США, здійснюючи фронтальне стримування Москви, порушують преамбулу договору, де йдеться про неподільність безпеки".

Як інформує видання The Hill, висновок Держдепартаменту є першим випадком, коли Вашингтон звинуватив Москву в порушенні угоди. Натомість "ніщо не заважає російським інспекторам їздити до Сполучених Штатів і проводити інспекції", – цитує видання речника Держдепу.

Reuters зазначає, що угода є "останнім основним стовпом контролю над ядерними озброєннями між двома країнами після Холодної війни". Натомість Москва відмовляє у доступі для здійснення інспекції на своїй території.

Договір набув чинності у 2011 році й був продовжений у 2021 році ще на п'ять років. Він обмежує кількість стратегічних ядерних боєголовок, які Сполучені Штати та Росія можуть розгорнути, а також розгортання наземних і підводних ракет та бомбардувальників для їхньої доставки.

США та Росія сумарно володіють близько 90% ядерних боєголовок у світі. Відповідно до угоди, обом країнам дозволено проводити інспекції озброєнь один одного, але через пандемію ковіду інспекції були призупинені з 2020 року. Відносини Вашингтона з Москвою є найгіршими за десятиліття через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, - нагадує Reuters.

Як повідомляв Голос Америки, президент РФ Володимир Путін у грудні 2022 року заявив, що ризик ядерної війни зростає, але "Росія не погрожуватиме безрозсудним застосуванням такої зброї".

У вересні у зверненні до учасників 77-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй президент США Джо Байден заявив, що Путін озвучив прямі ядерні погрози Європі із відкритим зневажанням Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, й звинуватив Кремль у грубому порушенні Статуту ООН через війну в Україні й фейкові "референдуми" для анексії українських земель.

Тоді американський глава закликав світ зробити все, щоб відвернути загрозу ядерної війни: "Ядерну війну неможливо виграти, і її ніколи не можна починати".

Нетаньяху заявляє, що може стати посередником між Україною та Росією

Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху під час зустрічі у Києві. 19 серпня 2019 року. REUTERS/Valentyn Ogirenko

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху готовий виступити посередником між Україною та Росією. Про це він заявив в інтерв'ю американському телеканалу CNN.

Нетаньяху розповів, що його вже просили виступити посередником невдовзі після вторгнення Росії в Україну, але він відхилив пропозицію, оскільки на той час не був прем'єр-міністром.

"У той час я був лідером опозиції і сказав, що у мене є правило: по одному прем'єр-міністру за раз", - сказав він.

На запитання, чи погодиться він на це зараз, Нетаньяху відповів: "Якщо мене попросять усі відповідні сторони, я, звичайно, розгляну це, але я не наполягаю". Нетаньяху додав, що хотів би, аби зокрема про це його попросили Сполучені Штати, оскільки, за його словами, "на кухні не може бути забагато кухарів".

В інтерв'ю Нетаньяху також наголосив, що має хороші стосунки з президентом США Джо Байденом. Також зауважив, що Вашингтон і Тель-Авів мали розбіжності щодо багатьох питань, зокрема Ірану, але альянс між двома країнами, за словами Нетаньяху, "має бути непохитним". "Я думаю, що відданість президента Байдена Ізраїлю справжня, це не просто слова, вона щира, вона йде від серця. І моя відданість союзу зі Сполученими Штатами справжня", - сказав Нетаньяху.

"Звідки гроші? Мені байдуже" - міністр оборони ФРН Пісторіус хоче швидко замінити Leopard 2, передані Україні

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус їде на танку Leopard 2 під час відвідування військової бази в Августдорфі, Німеччина, 1 лютого 2023 року. REUTERS/Benjamin Westhoff

Німеччині потрібно швидко замовити нові танки Leopard, щоб замінити ті, що надійдуть в Україну, заявив міністр оборони Борис Пісторіус під час відвідування військової бази ФРН в місті Августдорф, звідки Києву передадуть 14 танків Leopard 2.

"Для мене вирішальним фактом є те, що ми повинні замовити нові танки не через рік, а швидко, щоб можна було розпочати виробництво", - сказав він журналістам.

"Звідки надійдуть гроші? Дозвольте мені просто сказати це так: відверто кажучи, мені байдуже. Важливо, щоб ми могли забезпечити їх (танки) швидко", - так міністр відповів на запитання, чи наполягає він на збільшенні спеціального фонду німецького бюджету у 100 мільярдів євро, створеного для модернізації армії після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

Тим часом в середу газета El Pais з посиланням на невідомі джерела в уряді повідомила, що Іспанія планує відправити в Україну від чотирьох до шести танків Leopard 2A4.

Напередодні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба оголосив, що у першій хвилі внесків від партнерів Україна отримає від 120 до 140 одиниць сучасних західних танків. "Це Leopard 2, Challenger 2, M1 Abrams. І дуже розраховуємо на Leclerc", – сказав очільник МЗС на брифінгу. За його словами, зараз "танкова коаліція" зараз налічує 12 країн, але чимало з них іще повинні ухвалити формальні рішення щодо кількості танків.

У статті використано матеріали Reuters

Польща не планує передавати Україні винищувачі F-16 - міноборони країни

F-16 у Борчі, південна Румунія. Фото: AP Photo/Andreea Alexandru

Польща не планує передавати Україні винищувачі F-16, повідомив заступник Міністра оборони країни Войцех Скуркевич.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

"Теми про передачу польських F-16 немає", - написав він у Twitter, відповідаючи на обговорення цього питання у соцмережах, зокрема, на закиди про "роззброєння Польщі".

Днями прем'єр-міністр Матеуш Моравецький припустив передачу Україні винищувачів F-16 "в координації з країнами НАТО", а українська сторона заявляла, що Польща надсилає "позитивні сигнали" про відправлення бойових літаків до Києва.

Як повідомляв Голос Америки, президент США Джо Байден коротко відповів "ні" на запитання журналістки Юлії Ярмоленко, чи нададуть США винищувачі F-16 Україні.

Натомість деякі західні оглядачі та американські конгресмени вважають, що рішення не надавати Україні винищувачі F-16 не є остаточним. На думку експертів, якщо Джо Байден змінить своє рішення, він матиме підтримку в Конгресі США та серед деяких союзників по НАТО.

США ввели санкції проти іранських виробників безпілотників, які постачають Росії дрони для атак в Україні

Уламки російського дрона, виробленого, як переконує низка українських і західних експертів, в Ірані. Харків, 6 жовтня 2022. REUTERS/Vyacheslav Madiyevskyy

Сполучені Штати наклали нові торговельні обмеження на сім іранських компаній за виробництво безпілотників, які Росія використовувала для атак на Україну, повідомило Міністерство торгівлі.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Ці організації додали до списку експортного контролю США проти тих, хто займається діяльністю, яка суперечить інтересам національної безпеки та зовнішньої політики країни. Санкції передбачають, що американські компанії, які захочуть вести діяльність з іранськими виробниками дронів, повинні мати спеціальні ліцензії, але, як зазначає Reuters, найімовірніше їм буде відмовлено в цих ліцензіях, окрім випадків, що стосуються продуктів харчування та ліків.

Місія Ірану при ООН у Нью-Йорку заявила: "Санкції не впливають на потужності Ірану з виробництва безпілотників, тому що всі його безпілотники виробляються всередині країни. Це є переконливою ознакою того, що безпілотники, збиті в Україні, з використанням частин, виготовлених західними країнами, не належать Ірану".

Торік США запровадили санкції проти іранських компаній та приватних осіб, які сприяли виготовленню та передачі іранських дронів до Росії для її війни проти України. Тоді речник державного департаменту Нед Прайс наголосив, що США будуть і надалі будуть перешкоджати тим, хто бере участь у передачі іранських безпілотників для війни Росії проти України.

Як Голос Америки повідомляв раніше, держсекретар США Ентоні Блінкен прокоментував серію вибухів на іранських військових заводах, заявивши, що Сполучені Штати продовжать боротися з діями Тегерану, які становлять небезпеку для різних країн світу. Він також зазначив, що США спостерігають підтримку дестабілізуючих дій Ірану в різних країнах: "Зараз, звісно, ми бачимо це в зовсім іншій частині світу з його підтримкою агресії Росії проти України, з наданням безпілотників та потенційно інших військових технологій".

У статті використано матеріали Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG