Спеціальні потреби

Актуально

Посол США в ОБСЄ висловив занепокоєння з приводу заяв уряду Білорусі

На фото: Майкл Карпентер, голова місії США в ОБСЄ

Представник США в Організації з безпеки та співробітництва в Європі посол Майкл Карпентер висловив занепокоєння з приводу нещодавніх заяв Олександра Лукашенка та військового командування у Мінську щодо можливості спільних з Росією дій проти України.

«Білорусь є членом ОБСЄ, і в минулому вони неодноразово заявляли, що ніколи не допустять, щоб їхня країна служила стартовим майданчиком для вторгнення до сусідньої країни. Тепер їхня риторика дещо змінилася, що викликає крайнє занепокоєння» – заявив Майкл Карпентер в інтерв'ю Російській службі «Голосу Америки».

«Ми вважаємо, що в Білорусі може бути до 30 000 російських військовослужбовців разом з балістичними ракетами малої дальності та іншими видами техніки, і фактично вона може стати стартовим майданчиком для потенційного вторгнення» - сказав посол США в ОБСЄ.

За його словами, Сполучені Штати «дуже уважно стежать за розвитком військової ситуації в Білорусі: «Ми дуже уважно стежимо за ситуацією. Дуже насторожують заяви Міністерства оборони Білорусі щодо мети цих навчань, які відверто не відповідають реальній обстановці на південному кордоні Білорусі, та реальність у тому, що з боку України немає жодної загрози. Тому я думаю, що все це заслуговує на дуже уважне спостереження», – підсумував Майкл Карпентер.

Минулими вихідними Олександр Лукашенко заявив в інтерв'ю російському державному телебаченню, що «у разі війни України проти Донбасу» білоруська армія діятиме «точно, як і російська», при цьому згадавши південний кордон Білорусі.

Раніше міністерство оборони Білорусі офіційно згадувало «напруженість біля західного та південного кордонів» країни в контексті спільних з Росією навчань «Союзна рішучість – 2022», що розпочинаються в Білорусі 10 лютого.

Росія відкидає наявність у неї планів атакувати Україну.

Як повідомляє білоруська державна інформаційна агенція БелТА, на початку місяця міністр оборони Росії Шойгу відзначив, що операція з перекидання великого угрупування російських військ та техніки на відстань у майже 10 000 км в рамках навчань "Союзна рішучість-2022" пройшла "блискуче".

За словами міністра оборони Росії, протягом 2022 року військовослужбовці Білорусі та Росії проведуть понад 20 спільних заходів.

Як повідомляється, Україна 10-20 лютого проведе власні військові навчання паралельно зі спільними навчаннями Росії та Білорусі.

Міністр оборони України напередодні заявив, що Україна відпрацьовуватиме можливості застосування турецьких безпілотників "Байрактар" протитанкових комплексів отриманих від США та Великої Британії.

Олексій Резніков також заявив, кількість засобів ураження наявних в України "вже більше, ніж потенційних мішеней".

Як заявив міністр оборони України Олексій Резніков, Росією поки не сформовано "ударного угрупування".

У статті використано матеріали Російської служби "Голосу Америки", БелТА, "Української Правди".

Час-Тайм. Переговори Макрон-Путін і Байден-Шольц - підсумки
please wait

No media source currently available

0:00 0:14:58 0:00

Всі новини дня

Під час першого візиту у Канаду Байден і Трюдо говоритимуть про безпеку, екологію та Україну

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо і президент США Джо Байден під час двосторонньої зустрічі на саміті лідерів Північної Америки в Мехіко, 10 січня 2023. REUTERS/Kevin Lamarque

Джо Байден у четвер здійснить свою першу поїздку до Канади як президент США. Американський глава зустрінеться із прем'єр-міністром Джастіном Трюдо, а також його політичним опонентом, очільником Консервативної партії Канади П'єром Полієвом.

Також у п'ятницю Байден за традицією своїх попередників звернеться до канадського парламенту. На порядку денному візиту, що триватиме добу, - питання оборони, безпеки, міграції, а також "зелені" інвестиції.

Перша леді США Джилл Байден приєднається до президента та матиме власну програму разом із Софі Трюдо, дружиною прем'єр-міністра.

"Дві демократії крокують у відповідь на виклики"

Як повідомив представник Ради безпеки США Джон Кірбі, Байден і Трюдо говоритимуть про те, як "дві демократії крокують у відповідь на виклики нашого часу".

"Це включає конкретні кроки для збільшення видатків на оборону, сприяння глобальному прагненню до чистої енергетики та розбудові процвітаючої та інклюзивної економіки", - розповів Кірбі, і додав, що лідери країн говоритимуть про "підтримку зусиль щодо стабільності на Гаїті і, звичайно, продовження підтримки України".

Вінсент Рігбі, колишній радник Трюдо з питань національної безпеки та розвідки, а нинішній старший радник CSIS, сказав CNN, що з огляду на те, що Байден їде до Оттави з "думкою про світ", поточна геополітична ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні та Східній Європі означає, що внесок Канади в безпеку стане ключовою темою двосторонньої зустрічі в п'ятницю.

У той час як Канада оголосила про витрати в розмірі 3,8 мільярда доларів на допомогу в модернізації об'єднаної системи аерокосмічної оборони Північної Америки NORAD і нещодавно придбала американські винищувачі F-35, загальний відсоток ВВП Канади, витрачений на оборону, залишається значно нижчим за 2%, до чого закликають країни НАТО, зауважує CNN.

Традиція першого візиту

Як вказує Reuters, новообрані президенти США традиційно здійснюють свою першу міжнародну поїздку до Канади як найближчого союзника, але візит Байдена було відкладено, зокрема через COVID-19.

Хоча Байден провів свою першу двосторонню віртуальну зустріч на посаді президента саме із Трюдо, станом на зараз глава Білого дому уже відвідав майже 20 інших країн, включаючи Україну, й "канадці взяли це до відома", сказала NPR Лаура Доусон, колишня радниця з економічних питань посольства США в Канаді. "Важливо мати особистий візит президента, щоб переконати канадців, що ці відносини все ще дуже важливі для Сполучених Штатів", - підкреслила вона.

Байден і Трюдо разом працювали над підтримкою України й тісно координували роботу на початку цього року, коли у повітрі над США і Канадою було виявлено китайський аеростат, який у США вважають засобом для шпигування, нагадує NPR.

Видання також зазначає, що колишній президент Дональд Трамп не відвідував Оттаву під час свого перебування на посаді, зупинившись у Канаді лише один раз на зустрічі G-7 у Квебеку, а Трамп і Трюдо "не мали порозуміння".

У статті використано матеріали Reuters

Країни сходу Європи мають бути в керівництві НАТО та ЄС, каже прем'єрка Естонії - Politico

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас під час виборів в країні. Архівне фото

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, яка проводить перемовини про створення коаліційного уряду в країні, після перемоги на виборах, висловила переконання, що країни Східної Європи мають отримати керівні посади в НАТО та ЄС.

"Ми 19 років входимо до НАТО та Європейського Союзу", - сказала Каллас в інтерв'ю Politico.

"Ми маємо бути на радарі на керівні посади. Ми довели свою роль в обох цих організаціях", - додала вона.

Заява прозвучала перед самітом ЄС, що відбувається в четвер і де лідери блоку, зокрема обговорюють можливості збільшення поставок боєприпасів до України.

Каллас закликала НАТО готуватись до тривалої війни Росії. "Росія готова до довготривалої конфронтації і ми повинні бути також готові. Естонія значно збільшила оборонний бюджет, який досягне 3% ВВП до 2024 року. 2% ВВП на оборонні витрати має бути нижня позначка, не вища", - твітує посадовиця.

Україні потрібно $411 млрд на відновлення та відбудову - Світовий банк 

Будинок зруйнований через ракетний удар у Львівській області, 9 березня 2023 року

Потреби України у реконструкції та відновленні зросли до 411 мільярдів доларів, трохи більше ніж через рік після повномасштабного вторгнення Росії, повідомив Світовий банк у середу.

Оцінка, зроблена спільно українським урядом, Світовим банком, Європейською комісією та ООН, більше, ніж 349 мільярдів доларів, які оприлюднили в оцінках у вересні.

Остання оцінка передбачає, що у 2023 році Києву знадобиться 14 мільярдів доларів на критичні та пріоритетні інвестиції в реконструкцію та відновлення.

Згідно з оцінкою, для задоволення цих потреб знадобиться фінансування на суму 11 мільярдів доларів, що перевищує те, що уряд України вже вказав у своєму бюджеті на 2023 рік.

Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило переміщення мільйонів людей, а світові ціни на продовольство та енергоносії різко зросли через наслідки війни.

«Енергетична інфраструктура, житло, критична інфраструктура, економіка та гуманітарне розмінування — це п’ять наших пріоритетів на цей рік», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Він додав, що частину робіт з реконструкції вже виконано.

Але Шмигаль попередив, що «сума збитків і потреби у відновленні наразі не включають дані про втрату інфраструктури, житла та бізнесу на окупованих територіях».

Коли сили оборони їх звільнять, влада почне відновлювальні роботи на цих територіях, сказав він.

Але необхідні 411 мільярдів доларів у 2,6 рази перевищують розрахунковий валовий внутрішній продукт країни на 2022 рік.

Найвищі очікувані потреби в транспорті, потім житло та енергія.

Відбудова України "займе кілька років", заявила віце-президентка Світового банку з Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде.

Вона додала, що підтримку державних інвестицій також необхідно «доповнити значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для реконструкції».

У звіті, опублікованому в середу, говориться, що оцінки «слід розглядати як мінімум, оскільки потреби зростатимуть, поки триває війна».

Але збиток не зріс так сильно, як міг би, частково тому, що найгірший конфлікт обмежився територіями, які вже зазнали значної шкоди.

Деякі потреби країни також задовольняє уряд України за підтримки своїх партнерів.

Союзники поспішили надіслати допомогу в країну з початку конфлікту.

Війна призвела до бідності 7,1 мільйона людей, зруйнувавши 15 років прогресу в розвитку та посиливши нерівність, йдеться в оцінці.

Пряма шкода будівлям та інфраструктурі становить понад 135 мільярдів доларів США, додається.

Десантіс уточнює позицію щодо України і називає Путіна «воєнним злочинцем»

Рон Десантіс

Впливовий американський політик губернатор штату Флорида Рон Десантіс в інтерв’ю британській телепрограмі уточнив свою позицію щодо російської війни в Україні після того, як його попередні оцінки викликали критику зокрема від його однопартійців у Республіканської партії США.

Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці.

Десантіс, відповідаючи на запитання тележурналіста Пірса Морґана про те, що він раніше назвав російсько-українську війну далекою від сфери інтересів Америки «територіальною суперечкою», тепер сказав, що його оцінки «були неправильно охарактеризовані».

У тих попередніх оцінках, які політик надав американському тележурналісту Такеру Карлсону з каналу Fox News 14 березня, Десантіс розкритикував те, що він назвав «необмеженим чеком» адміністрації Байдена на допомогу Україні.

Раніше: МЗС України запрошує Десантіса в Україну, а політики в США просять його не ставати “зброєю Путіна”

Оцінки Десантіса підштовхнули дискусії стосовно того, яку політику мають вести США щодо Росії й Путіна, і якою має бути позиція Республіканської партії, в час, коли починається процес визначення претендентів на змагання за президентську посаду на виборах 2024 року.

Тепер Рон Десантіс в оприлюднених 22 березня уривках інтерв’ю для телепрограми «Пірс Морґан без цензури» гостріше скритикував Росію.

«Очевидно, що Росія вторглася - це було неправильно. Вони вторглися в Крим і захопили його 2014 - це було неправильно», - сказав він.

Вторгнення Росії в Україну Десантіс назвав великим прорахунком Путіна, який дорого коштуватиме.

Десантіс підкреслив, що російський президент «ворожий до США», і заявив, що Путіна треба притягати до відповідальності за злочини війни в Україні.

«Я вважаю, що він воєнний злочинець», - сказав Десантіс, зауваживши, що США не член договору щодо Міжнародного кримінального суду.

Далі у витягах з інтерв’ю Рон Десантіс також зауважує: «Я просто не думаю, що для нас є достатній інтерес, щоб розвивати більше залучення. Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці».

Дивіться також:

“Путін — бандит і різник і йому не можна довіряти”, - сенатор Дік Дурбін. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:21 0:00

Блінкен: агресія Росії проти України та авторитарне керівництво президента Путіна є «гострою загрозою» для інтересів США

Державний секретар США Ентоні Блінкен дає свідчення на слуханнях у підкомітеті з асигнувань Сенату щодо запропонованого президентом Байденом бюджетного запиту для Державного департаменту на 2024 фінансовий рік на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні, США, 22 березня 2023 року.

Держсекретар США Ентоні Блінкен у середу назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна «гострою загрозою» для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.

Про це Блінкен заявив на післяобідньому слуханні Комітету Сенату з міжнародних відносин, яке відбувалося в рамках виступів керівника американської дипломатії перед законодавцями, на яких він має обґрунтувати політику адміністрації президента США Джо Байдена та запропоновані витрати на міжнародні справи на наступний фінансовий рік, який починається 1 жовтня 2023 року. Державний департамент розраховує отримати у новому фінансовому році 63,1 мільярда доларів США.

«Цей бюджет підтримуватиме нашу безпекову, економічну, енергетичну та гуманітарну допомогу Україні, щоб гарантувати, що війна президента Путіна залишиться стратегічним провалом», – сказав Блінкен, виступаючи перед сенаторами.

Деякі з них виступали з гострою критикою політики Байдена в Україні. Зокрема, республіканець Джим Ріш з Айдахо звинуватив адміністрацію Байдена у тому, що вона «затягує» постачання зброї в Україну і додав, що потрібно брати «приклад з таких союзників, як Польща, і відправити F-16».

Чорноморська угода дала можливість Україні вивезти 24 мільйони тонн зерна

Сенатор-демократ Корі Брукер зі штату Нью-Джерсі запитав про те, що Державний департамент робить для того, щоб Росія дотримувалася домовленості про експорт українського зерна через Чорне море. Він нагадав, що Чорноморську угоду було продовжено 18 березня, але «лише на 60 днів».

Відповідаючи на це запитання Блінкен сказав, що угода про транспортний коридор була необхідна лише тому, що Росія блокувала український експорт зернових на світовий ринок і вона продовжує «гратися» з правилами, щоб зменшити кількість кораблів, що вивозять українське зерно.

«Росіяни продовжують маніпулювати та гратися з кількістю кораблів, яким дозволено пройти. Вони гралися в ігри, щоб зменшити кількість кораблів. Ми щодня наполягаємо в ООН, та в ООН разом з іншими, щоб переконатися, що ця угода виконується і вона є ефективною, результативною», – сказав Блінкен.

Він додав, що завдяки угоді Україна змогла експортувати 24 мільйони тонн зерна, «що дорівнює 8 мільярдам хлібин».

Блінкен також додав, що США є одним з найбільших донорів Світової продовольчої програми, більшість бюджету якої формується за рахунок внесків Америки. При цьому американські служби допомагають не лише нагодувати країни, де населення потерпає від нестачі продовольства, але і допомогти їм створити власні можливості для забезпечення продуктами харчування.

Більше

XS
SM
MD
LG