Актуально
Уроки Фінляндії для України: "Велику державу треба змусити, щоб вона вас поважала"
Для Фінляндії липень 2018 року був позначений першим самітом президентів Трампа і Путіна у Гельсінкі, а також черговою погрозою з Кремля, яка нагадала про складність взаємин з Москвою для країн, яким судилося бути сусідами Росії.
16 липня американський та російський керівники кілька годин розмовляли сам-на-сам і назвали свою зустріч успішною та корисною, хоча згодом з’явилися зовсім протилежні сторонні оцінки.
Господар - фінський президент Саулі Нііністо заявив, що він був одним з тих, хто підтримував проведення саміту, з огляду на “потребу діалогу” з Москвою.
24 липня російський міністр оборони Сергей Шойгу назвав Фінляндію одним з центрів загрози для Росії, скритикувавши угоду Фінляндії, Швеції і Сполучених Штатів про співпрацю в межах НАТО, підписану у Вашингтоні в травні.
Шойгу пригрозив “відповідними діями” у зв’язку з тим, що він затаврував як “втягування Фінляндії та Швеції у структури НАТО”.
Фінський міністр оборони Юссі Нііністо у відповідь сказав, що не здивований і запропонував співвітчизникам не хвилюватися.
“Міністр Шойгу, чи Росія загалом, не хоче, щоб Фінляндія та Швеція вступили в НАТО. Саме в цьому полягає зміст заяви, і ми таке чули не раз і раніше”, - сказав міністр фінському телебаченню, додавши, що його співвітчизники “можуть спати спокійно”.
Фінляндія і нейтралітет
Вибір Гельсінкі для саміту Трампа і Путіна нагадав світові про майже забуті терміни: неприєднання і фінляндизація - поняття, якими визначали вимушену політику підлаштування меншої країни під вимоги більшої й агресивної сусідки.
Саме фінську “нейтральність” називали однією з причин визначення Гельсінкі як місця липневого американсько-російської зустрічі.
Але фіни давно не наголошують на своїй нейтральності і Мікко Маяндер, дослідник історії відносин Фінляндії з Радянським Союзом у часи Холодної війни, підкреслив, що його країна вже 20 років член Європейського Союзу і завжди вважала себе країною Заходу.
Маяндер стверджує, що у національність свідомості на рівні родин досі зберігається пам’ять про загрозу з південного сходу.
“Вплив (СРСР на Фінляндію) був значним саме на державному і політичному рівні, бо політики намагалися забезпечити добросусідство між Фінляндією та Радянським Союзом. Активна двостороння торгівля була корисною для фінської економіки. Тим часом у державному розвитку Фінляндія пішла скандинавським шляхом, розвинувши схожу систему соціального захисту. Наша торгівля була інтегрована із західними ринками, і наша загальна культура була точно такою як у Західній Європі”, - наголосив Маяндер, ад’юнкт професор політичної історії Університету Гельсінкі, в інтерв’ю “Голосу Америки”.
Політика Фінляндії щодо Москви у розпал Холодної війни була такою вправною, що на початку російської агресії щодо України 2014 року низка провідних політичних діячів пропонували “фінляндизувати” засадничі принципи української зовнішньої політики.
"Фінляндизація України"
Колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер доводив, що для виживання і добробуту України потрібно, аби вона не була ні у таборі Заходу, ні Сходу.
“На міжнародній арені (українські лідери) повинні позиціонувати себе за зразком Фінляндії. Та держава не залишає сумнівів щодо своєї палкої незалежності і співпрацює із Заходом у більшості сфер, але обережно уникає інституційної ворожості щодо Росії”, - писав Кіссінджер у Washington Post у березні 2014 року.
Під “інституційною ворожістю” Кіссінджер ймовірно мав на увазі співпрацю з інституціями на зразок оборонного союзу НАТО, який Москва за винятком короткого періоду дев’яностих років називає ворожим до себе.
Відмову України від вступу в НАТО вважав основою для замирення з Росією також активний діяч часів Холодної війни Збіґнєв Бжезінський, який був радником президента Картера.
Але сама Росія фактично перекреслила “фінляндизацію” України як основу налагодження відносин з Києвом після того, як президент Путін вирішив вперше після Другої світової війни у Європі силою змінити міжнародно визнані кордони.
Москва застосувала силу щодо України навіть за відсутності близьких перспектив українського приєднання до НАТО чи навіть ЄС.
У той час чинним був український закон, що проголошував принципом внутрішньої і зовнішньої стратегії «дотримання Україною політики позаблоковості, що означає неучасть України у військово-політичних союзах”.
Вже після російської окупації Криму та початку бойових дій на Донбасі Верховна Рада України у грудні 2014 року проголосувала за скасування закону про позаблоковість.
Ціна фінської незалежності
Колишній посол Фінляндії у Москві Рене Нюберґ, оцінюючи пропозиції фінляндизації України, заявив , що досвід його країни у відносинах з Москвою особливий і не допоможе у вирішенні проблем України з Росією.
“Досвід Фінляндії унікальний через вирішальний факт, який полягає у тому, що Фінляндія ніколи не була окупована Червоною армією”, - написав дипломат у виданні The Амеrican Interest у тому важкому для українців 2014 році, відповідаючи на ідею Бжезінського про фінський шлях для України.
Мікко Маяндер і зараз вважає, що фінляндизація у вигляді догоджання Москві не допоможе зберегти Україні самостійність.
“Насамперед, треба пам’ятати про геополітику - ми досить далеко від прямої дороги між Москвою і серцем Європи. Ми - на північному боці Фінської затоки. І ми, наприклад, не маємо історичної російської етнічної меншини у Фінляндії”, - каже Маяндер.
Але ключовим на думку багатьох фінів стримувальним чинником для Москви стало те, що фіни ціною кривавих втрат у війнах з Радянським Союзом 1939 і 1944 року довели готовність жорстко захищатися.
Рене Нюберґ також казав, що його країна у повоєнні часи змогла переконати Москву, що Радянському Союзові буде краще, якщо Кремль не чинитиме перешкод інтеграції Фінляндії у західноєвропейську економічну систему.
Мікко Маяндер підсумовує: “Якщо і є якісь уроки, то вони у тому, що велику державу треба змусити, щоб вона вас поважала. Також треба розуміти їхню точку зору і, можливо, їхні інтереси, але завжди є межа тому, наскільки ви можете догодити”.
Фінляндія і НАТО
Разом з найближчим союзником Швецією Фінляндія 1995 року вступила в ЄС, але досі обидві країни залишаються поза НАТО.
З часу російської агресії в Україні 2014 року уряди в Гельсінкі та Стокгольмі вважають військову загрозу Кремля більш реальною та збільшують військові витрати, розвиваючи співпрацю з Північно-атлантичним альянсом.
Фінляндія офіційно не веде мову про наміри вступити в НАТО, але така можливість і право країни не заперечується у принципі.
Опитування громадської думки засвідчують підтримку урядового курсу: з одного боку фінські громадяни переважно виступають проти членства в НАТО, але будуть згодні з такою потребою, якщо вирішить уряд.
За даними Фінського інституту з міжнародних справ 60% - 70% фінів підтримують теперішню політику військового неприєднання країни і вважають, що вступ в НАТО небажаний.
Хоча за останнє десятиріччя кількість фінських громадян, які вагаються з відповіддю на це питання, зросла до 17%.
Опитування виявили також, що у той час як багато шведів у разі нападу сподіваються на допомогу потенційних союзників, у Фінляндії 75% населення вважає, що країна добре приготована самостійно дати відповідь на напад.
Автори дослідження Фінського інституту з міжнародних справ вважають, що багато фінів, напевне, досі вважають слушною пораду прийдешнім поколінням викарбувану на королівських воротах фортеці Суоменлінна: “Не відступайте і ніколи не покладайтеся на чужу допомогу”.
Дивіться також: Другий день суду над Манафортом: подробиці з засідання
Всі новини дня
Що означатиме головування Росії в Радбезі ООН та чи існують юридичні шляхи недопущення цього? Відео
1 квітня головування у Раді Безпеки Організації об’єднаних націй, ключовому органі, який відповідає за безпеку та дотримання миру в світі, перейде Росії. Своє повномасштабне вторгнення країна-агресорка розпочала у лютому минулого року, коли також головувала у Раді Безпеки.
- Голос Америки
МОК критикує Україну за рішення не дозволяти українцям змагатися з російськими спортсменами
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) виступив з критикою рішення України не допускати українських спортсменів до відбіркових змагань на Олімпіаду-2024 у Парижі, якщо їм доведеться змагатися з росіянами. На думку МОК, що це завдасть шкоди лише українському спорту та його спортсменам, повідомляє Reuters з посиланням на заяву МОК, видану у суботу.
Напередодні міністр уряду України Олег Немчинов заявив в ефірі телемарафону, що українські спортсмени братимуть участь лише у тих відбіркових турнірах на Олімпійські ігри в Парижі, де не буде росіян. А за порушення цього рішення відповідна федерація буде позбавлена статусу “національна”.
«Якщо таке рішення буде реалізовано, це лише зашкодить спільноті українських атлетів і жодним чином не вплине на війну, яку хоче зупинити світ і яку так різко засудив МОК», – цитує Reuters заяву олімпійського комітету.
«Через той факт, що, на жаль, у світі занадто багато воєн, збройних конфліктів і криз, майже на кожній олімпіаді спортсмени змагалися один з одним, незважаючи на те, що їхні країни перебувають у стані війни чи конфлікту", - заявляє МОК.
Як повідомляв Голос Америки, МOК захищає своє рішення повернути на Олімпіаду російських і білоруських спортсменів.
США також занепокоєні через можливість участі спортсменів з Білорусі та Росії в Олімпійських іграх, - заявляв речник Держдепу США Ведант Пател на брифінгу для преси у вівторок.
За інформацією президента України Володимира Зеленського, озвученою ним у лютого цього року, через війну Росії проти України загинули 228 українських спортсменів і тренерів. Про це Зеленський сказав у своєму зверненні до учасників саміту міністрів спорту держав-партнерів.
“Якби олімпійськими видами спорту були вбивства й ракетні удари, то ви знаєте, яка національна збірна взяла б перше місце. І не важливо, чи був би в цієї збірної її офіційний прапор – державний триколор. Російські терористи використовують різну символіку”, - сказав Зеленський, посилаючись на рішення МОК дозволити спортсменам з Білорусі та Росії виступати під нейтральним прапором.
Він також нагадав, що російські спортсмени не виступили із засудженням війни, розв’язаної їх державою: “Фактично немає такого засудження. Хіба поодинокі голоси, які швидко згасають”.
МОК запровадив санкції щодо Росії та Білорусі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року, але тепер виступає за повернення спортсменів на наступні Олімпійські ігри, що мають пройти в Парижі 2024 року.
- Екатеріне Маґалдадзе
- Голос Америки
Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс. Відео
Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в екселюзивному інтерв’ю Голосу Америки. За його словами, успіх України є в інтересах Європи, США та світу.
"Російський народ не виніс історичних уроків," - Олександра Матвійчук. Відео
«Російський народ у своїй більшості підтримує агресивну війну Росії проти України і толерує вчинення звірств», - говорить керівниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
- Голос Америки
МВФ схвалив 15,6 млрд доларів США кредиту Україні – найбільшу допомогу для воюючої країни
Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду схвалила чотирирічну кредитну програму для України на суму 15,6 мільярдів доларів. Позика, як сказано у прес-релізі МВФ, надається за новою Програмою в рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility) для України як частина загального пакету підтримки обсягом 115 мільярдів доларів США для підтримки економіки країни на фоні боротьби з вторгненням Росії.
Перша заступниця директора-розпорядника МВФ Ґіта Ґопінат, заявила, що вторгнення Росії в Україну продовжує мати руйнівні економічні та соціальні наслідки.
«Економічна активність різко скоротилася минулого року, велика частина основних фондів країни була знищена, в той час як зростає бідність. Незважаючи на це, владі вдалося зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність завдяки майстерній політиці та значній зовнішній підтримці», – наголосила висока представниця МВФ.
Рішення дозволяє негайну виплату близько 2,7 мільярда доларів США.
Президент України Володимир Зеленський привітав рішення МВФ
Президент України Володимир Зеленський сказав, що кредит МВФ є важливою допомогою у боротьбі з російською агресією.
Як він написав він у Twitter, «разом підтримуємо українську економіку. І йдемо вперед до перемоги!»
Міністр фінансів США Джанет Єллен, яка протягом минулого року активно наполягала на підтримці України з боку МВФ і у лютому 2023 року їзидла до Києва, заявила, що пакет допоможе українській державі продовжувати знадвати життєво важливі послуги, та тримати відкритими школи і лікарні, але також закладе основу для довгострокової реконструкції.
У своїй заяві від 21 березня, коли було оголошено про досягнення домовленості між Україною та МВФ, вона наголосила, що нові гроші від МВФ пізтримають також реформу урядування та зменшення ризику корупції. Вона наголосила, що США будуть підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно».
Термін допомоги розширено на випадок, якщо війна триватиме довше
Кредитна програма також включає додаткові гарантії від деяких членів МВФ на випадок, що війна триватиме і після середини 2024 року, термін, на який МВФ розраховував раніше.
«Якби конфлікт продовжився до 2025 року, це збільшило б фінансові потреби України зі 115 мільярдів доларів до приблизно 140 мільярдів доларів», - цитує Голос Америки керівника місії МВФ в Україні Ґевіна Ґрея.
Очікується, що слідом за схваленням цієї розширеної програми (EFF) надійде масштабне фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів і партнерів України для підтримки стабільності воюючої країни.
Це вперше пакет фінансування такого масштабу схвалюється МВФ для країни, що бере участь у масштабній війні, інформує Reuters.
За інформацією агентства, попередню довгострокову програму МВФ для України на 5 мільярдів доларів було скасовано в березні 2022 року, коли фонд надав 1,4 мільярда доларів екстреного фінансування. Також було надано ще 1,3 мільярда доларів у рамках ініціативи "подолання продовольчого шоку", яку започаткував МВФ, щоб, як повідомляв Голос Америки, допомогти країнам, що постраждали від війни Росії проти України.
За інформацію МВФ, у 2022 році економіка України скоротилася приблизно на 30 відсотків, значна частина основних фондів країни була знищена, а бідність зростає.
Форум