Спеціальні потреби

Актуально

Уроки Фінляндії для України: "Велику державу треба змусити, щоб вона вас поважала"

Демонстранти у Гельсінкі під час зустрічі президентів Трампа і Путіна 16 липня 2018р.

Для Фінляндії липень 2018 року був позначений першим самітом президентів Трампа і Путіна у Гельсінкі, а також черговою погрозою з Кремля, яка нагадала про складність взаємин з Москвою для країн, яким судилося бути сусідами Росії.

16 липня американський та російський керівники кілька годин розмовляли сам-на-сам і назвали свою зустріч успішною та корисною, хоча згодом з’явилися зовсім протилежні сторонні оцінки.

Трамп і Путін в Гельсінкі 16 липня 2018р.
Трамп і Путін в Гельсінкі 16 липня 2018р.

Господар - фінський президент Саулі Нііністо заявив, що він був одним з тих, хто підтримував проведення саміту, з огляду на “потребу діалогу” з Москвою.

24 липня російський міністр оборони Сергей Шойгу назвав Фінляндію одним з центрів загрози для Росії, скритикувавши угоду Фінляндії, Швеції і Сполучених Штатів про співпрацю в межах НАТО, підписану у Вашингтоні в травні.

Шойгу пригрозив “відповідними діями” у зв’язку з тим, що він затаврував як “втягування Фінляндії та Швеції у структури НАТО”.

Фінський міністр оборони Юссі Нііністо у відповідь сказав, що не здивований і запропонував співвітчизникам не хвилюватися.

“Міністр Шойгу, чи Росія загалом, не хоче, щоб Фінляндія та Швеція вступили в НАТО. Саме в цьому полягає зміст заяви, і ми таке чули не раз і раніше”, - сказав міністр фінському телебаченню, додавши, що його співвітчизники “можуть спати спокійно”.

Фінляндія і нейтралітет

Вибір Гельсінкі для саміту Трампа і Путіна нагадав світові про майже забуті терміни: неприєднання і фінляндизація - поняття, якими визначали вимушену політику підлаштування меншої країни під вимоги більшої й агресивної сусідки.

Мікко Маяндер, історик
Мікко Маяндер, історик

Саме фінську “нейтральність” називали однією з причин визначення Гельсінкі як місця липневого американсько-російської зустрічі.

Але фіни давно не наголошують на своїй нейтральності і Мікко Маяндер, дослідник історії відносин Фінляндії з Радянським Союзом у часи Холодної війни, підкреслив, що його країна вже 20 років член Європейського Союзу і завжди вважала себе країною Заходу.

Маяндер стверджує, що у національність свідомості на рівні родин досі зберігається пам’ять про загрозу з південного сходу.

“Вплив (СРСР на Фінляндію) був значним саме на державному і політичному рівні, бо політики намагалися забезпечити добросусідство між Фінляндією та Радянським Союзом. Активна двостороння торгівля була корисною для фінської економіки. Тим часом у державному розвитку Фінляндія пішла скандинавським шляхом, розвинувши схожу систему соціального захисту. Наша торгівля була інтегрована із західними ринками, і наша загальна культура була точно такою як у Західній Європі”, - наголосив Маяндер, ад’юнкт професор політичної історії Університету Гельсінкі, в інтерв’ю “Голосу Америки”.

Політика Фінляндії щодо Москви у розпал Холодної війни була такою вправною, що на початку російської агресії щодо України 2014 року низка провідних політичних діячів пропонували “фінляндизувати” засадничі принципи української зовнішньої політики.

"Фінляндизація України"

Колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер доводив, що для виживання і добробуту України потрібно, аби вона не була ні у таборі Заходу, ні Сходу.

Генрі Кіссінджер
Генрі Кіссінджер

“На міжнародній арені (українські лідери) повинні позиціонувати себе за зразком Фінляндії. Та держава не залишає сумнівів щодо своєї палкої незалежності і співпрацює із Заходом у більшості сфер, але обережно уникає інституційної ворожості щодо Росії”, - писав Кіссінджер у Washington Post у березні 2014 року.

Під “інституційною ворожістю” Кіссінджер ймовірно мав на увазі співпрацю з інституціями на зразок оборонного союзу НАТО, який Москва за винятком короткого періоду дев’яностих років називає ворожим до себе.

Відмову України від вступу в НАТО вважав основою для замирення з Росією також активний діяч часів Холодної війни Збіґнєв Бжезінський, який був радником президента Картера.

Але сама Росія фактично перекреслила “фінляндизацію” України як основу налагодження відносин з Києвом після того, як президент Путін вирішив вперше після Другої світової війни у Європі силою змінити міжнародно визнані кордони.

Москва застосувала силу щодо України навіть за відсутності близьких перспектив українського приєднання до НАТО чи навіть ЄС.

У той час чинним був український закон, що проголошував принципом внутрішньої і зовнішньої стратегії «дотримання Україною політики позаблоковості, що означає неучасть України у військово-політичних союзах”.

Вже після російської окупації Криму та початку бойових дій на Донбасі Верховна Рада України у грудні 2014 року проголосувала за скасування закону про позаблоковість.

Ціна фінської незалежності

Колишній посол Фінляндії у Москві Рене Нюберґ, оцінюючи пропозиції фінляндизації України, заявив , що досвід його країни у відносинах з Москвою особливий і не допоможе у вирішенні проблем України з Росією.

“Досвід Фінляндії унікальний через вирішальний факт, який полягає у тому, що Фінляндія ніколи не була окупована Червоною армією”, - написав дипломат у виданні The Амеrican Interest у тому важкому для українців 2014 році, відповідаючи на ідею Бжезінського про фінський шлях для України.

Фінські солдати під час "Зимової війни" з СРСР 1939-40р.
Фінські солдати під час "Зимової війни" з СРСР 1939-40р.

Мікко Маяндер і зараз вважає, що фінляндизація у вигляді догоджання Москві не допоможе зберегти Україні самостійність.

“Насамперед, треба пам’ятати про геополітику - ми досить далеко від прямої дороги між Москвою і серцем Європи. Ми - на північному боці Фінської затоки. І ми, наприклад, не маємо історичної російської етнічної меншини у Фінляндії”, - каже Маяндер.

Але ключовим на думку багатьох фінів стримувальним чинником для Москви стало те, що фіни ціною кривавих втрат у війнах з Радянським Союзом 1939 і 1944 року довели готовність жорстко захищатися.

Рене Нюберґ також казав, що його країна у повоєнні часи змогла переконати Москву, що Радянському Союзові буде краще, якщо Кремль не чинитиме перешкод інтеграції Фінляндії у західноєвропейську економічну систему.

Мікко Маяндер підсумовує: “Якщо і є якісь уроки, то вони у тому, що велику державу треба змусити, щоб вона вас поважала. Також треба розуміти їхню точку зору і, можливо, їхні інтереси, але завжди є межа тому, наскільки ви можете догодити”.

Фінляндія і НАТО

Разом з найближчим союзником Швецією Фінляндія 1995 року вступила в ЄС, але досі обидві країни залишаються поза НАТО.

Морська піхота США на навчаннях Baltops 2018 у Литві.
Морська піхота США на навчаннях Baltops 2018 у Литві.

З часу російської агресії в Україні 2014 року уряди в Гельсінкі та Стокгольмі вважають військову загрозу Кремля більш реальною та збільшують військові витрати, розвиваючи співпрацю з Північно-атлантичним альянсом.

Фінляндія офіційно не веде мову про наміри вступити в НАТО, але така можливість і право країни не заперечується у принципі.

Опитування громадської думки засвідчують підтримку урядового курсу: з одного боку фінські громадяни переважно виступають проти членства в НАТО, але будуть згодні з такою потребою, якщо вирішить уряд.

За даними Фінського інституту з міжнародних справ 60% - 70% фінів підтримують теперішню політику військового неприєднання країни і вважають, що вступ в НАТО небажаний.

Хоча за останнє десятиріччя кількість фінських громадян, які вагаються з відповіддю на це питання, зросла до 17%.

Опитування виявили також, що у той час як багато шведів у разі нападу сподіваються на допомогу потенційних союзників, у Фінляндії 75% населення вважає, що країна добре приготована самостійно дати відповідь на напад.

Автори дослідження Фінського інституту з міжнародних справ вважають, що багато фінів, напевне, досі вважають слушною пораду прийдешнім поколінням викарбувану на королівських воротах фортеці Суоменлінна: “Не відступайте і ніколи не покладайтеся на чужу допомогу”.

Дивіться також: Другий день суду над Манафортом: подробиці з засідання

Другий день суду над Манафортом: подробиці прямо з засідання. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:11 0:00

Всі новини дня

Моторошні картини про війну українських художників показали на виставці-фандрейзингу в Сан Дієго

Картини, які допомагають сім’ям, що стали жертвами війни. Понад 140 робіт українських художників показали на виставці-фандрейзингу “Український голос” у місті Сан Дієго, що в Каліфорнії. Усі картини написані під час військових дій. Виставку організувало подружжя біженців з Києва, щоб зібрати кошти для постраждалих сімей у гарячих точках.

Уламки на площах порожнього Харкова, сльози українських жінок і сумні очі собак у покинутих квартирах. Роботи виставки “Український голос” хвилюють та бентежать, вони навіяні війною. Їх писали українські художники протягом останніх трьох з половиною місяців

“Моторошно на душі. Неймовірно сильні картини, дуже страшні почуття викликають ці роботи,”- ділиться своїми враженнями відвідувачка виставки Вікторія Ліндсей.

Понад 140 картин, які розповідають історію української війни від початку повномасштабного вторгнення до сьогодення зібрала київська фотографиня Женя Бродська. Вона переїхала до Сан-Дієго місяць тому разом із чоловіком. Кожна робота зачепила до глибини душі її особисто.

“Ми хочемо розказати історію, яка відбувається зараз в Україні, оскільки багато людей сприймає цю війну абстрактно,”- пояснює співорганізаторка виставки Женя Бродська.

“Усі ці роботи я зібрала під час війни, бо, на жаль, мені було дуже важко ділитися реальними фото. Тому в якийсь момент я почала поширювати картини українських художників, і таким чином у нас зібралась велика кількість робіт,”- розповідає співорганізаторка.

На виставці-фандрайзингу представлені або ексклюзивні принти цифрових робіт, або фото оригіналів у високій якості. Біля кожної є QR-код, за яким можна перейти на онлайн-опис конкретної події, що надихнула художника, а також побачити ціну роботи. Усі кошти відправляються конкретним українським сім'ям.

“Ми познайомилися з різними сім'ями в Америці, вони нам почали приносити гроші. Ми їх запитали, чому вони не передають ці кошти в Україну, тоді вони пояснили, що не хочуть працювати з великими фондами, бо не знають куди ці гроші відправляють. Кажуть, що мають намір допомогти конкретній сім'ї, яку можуть побачити,”- поділився співорганізатор виставки Самсон Бродський.

“Разом із волонтерською організацією Dream Ukraine знайшли 49 сімей з Бучі, Мелітополя, Маріуполя та Херсона, яким передадуть виручені кошти із продажу картин та приватних пожертв. Серед відвідувачів багато американців, які шукають способи допомогти Україні,”- розповідає Самсон.

“Через цю неспровоковану нічим бійню і руйнування, світ, який просто споглядає… я хочу щось зробити, тому я тут. Ці картини мене переслідуватимуть,” – ділиться Джіні Кембел, відвідувачка виставки.

Виставку “Український голос” організатори планують показати також в інших містах Америки, аби передати емоції війни більшій аудиторії та зібрати щонайбільше коштів.

Дивіться також: У Сан-Дієго відкрили благодійну виставку - "Український голос". Відео

У Сан-Дієго відкрили благодійну виставку - "Український голос". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:44 0:00

Байден та інші лідери "Групи семи" запускають Партнерство для глобальної інфраструктури

Лідери "Групи семи" 26 червня 2022 року 

Лідери "Групи семи" на саміті у Німеччині оголосили про запуск Партнерства для глобальної інфраструктури, що має на меті мобілізувати сотні мільярдів доларів на створення стійкої інфраструктуру в усьому світі. Як очікується, програма зміцнить та диверсифікує ланцюги поставок товарів, створить нові можливості для працівників і підприємств, - про це мовиться у повідомленні Білого дому.

Президент США Джо Байден необхідність такого партнерства пов'язав із загрозами через війну Росії в Україні.

"Весь світ відчуває вплив жорстокої війни Росії в Україні, зокрема, на наші енергетичні ринки. Ми потребуємо зусиль всього світу, щоб інвестувати в трансформаційні проекти з чистої енергетики, щоб забезпечити стійкість критично важливої інфраструктури до змін клімату. Для переходу на чисту енергію важливо розробляти критично важливі матеріали. Зокрема, виробництво батарей має розроблятись у відповідності до високих стандартів охорони праці та довкілля. Швидка та надійна транспортна інфраструктура, включно із залізницями та портами, є необхідною для транспортування ресурсів, призначених для очищення, переробки, а також розширення доступу до екологічно чистих технологій", - заявив президент США.

За словами Байдена, США мають намір зібрати на цей проект 200 мільярдів доларів впродовж наступних 5 років.

"Разом ми маємо десятки проектів вже в роботі по всьому світі. І я з гордістю оголошую, що США залучать 200 мільярдів доларів державного та приватного капіталу протягом наступних п’яти років для цього партнерства. Ми тут сьогодні, тому що ми разом беремо на себе це зобов’язання, як “Група семи”, у координації один з одним, щоб максимізувати вплив нашої роботи. Разом ми прагнемо залучити майже 600 мільярдів доларів від G7 до 2027 року".

Серед перших ініціатив Партнерства – інвестиції в сонячну станцію в розмірі 2 мільярдів доларів в Анголі, інвестиції у 320 мільйонів доларів на будівництво лікарні в Кот-д'Івуарі та інвестиції на 40 мільйонів доларів для сприяння регіональній торгівлі енергоресурсами в Південно-Східній Азії.

26 червня у Німеччині, у Баварських Альпах, відкрився саміт «Групи семи» (G7). У ньому беруть участь президент США Джо Байден та лідери Німеччини, Канади, Франції, Великої Британії, Італії та Японії, а також керівництво ЄС.



Блінкен розповів, чому Росія програє війну, і як санкції з'їдають російську економіку   

Недільні ракетні обстріли Києва та інших українських міст - це чергова спроба Росії налякати українців. Так коментує посилення російських обстрілів Державний секретар США Ентоні Блінкен.

“Ми бачимо час від часу, відколи Путін програв боротьбу за Київ і змушений був змістити свою увагу на східну та південну Україну, що вони запускають ракети, в основному, щоб тероризувати людей. Вони стріляють у житлові будинки. Є повідомлення, що вони влучили у дитячий садочок. Тут немає іншої мети, крім як спроба налякати українців”, - зазначив американський дипломат.

В інтерв’ю американському каналу CNN в рамках саміту “Групи семи” глава зовнішньополітичного відомства США заявив, що стратегічно Путін уже зазнав поразки на війні в Україні.

“Давайте не плутати тактичне і стратегічне. Якщо брати до уваги стратегічні цілі Путіна, він уже зазнав поразки. Його стратегічна мета була - покінчити з українським суверенітетом та незалежністю, стерти її (Україну - ред.) з карти, приєднати до Росії. Тут вони програли. І суверенна та незалежна Україна буде існувати довше, ніж Путін”, - сказав Ентоні Блінкен у розмові з американським журналістом Джейком Таппером.

Колективно ми продовжуватимемо робити все можливе, щоб українці мали в руках все необхідне, аби відбити російську агресію.
Державний секретар США Ентоні Блінкен

Відступ українських військових із Сєвєродонецька та посилення ракетних обстрілів Блінкен називає тактичними військовими діями.

“В той же час зараз у східній Україні триває тактична жорстока боротьба проти російської агресії, українські сили відштовхують, ці лінії постійно змінюються, є здобутки то з одного боку, то з другого. Але що справді важливо - стратегічна теза, що Путін не досягне успіху в тому, що він намагається досягти”.

Блінкен висловив переконання, що країни НАТО під час саміту у Мадриді цього тижня продемонструють велику єдність і силу.

“Колективно ми продовжуватимемо робити все можливе, щоб українці мали в руках все необхідне, аби відбити російську агресію”, - запевнив Блінкен.

Ми бачимо прогнози, що російська економіка сторотиться на 8-15% наступного року.
Держсекретар США Ентоні Блінкен

У неділю, 26 червня, країни “Групи семи” оголосили заборону на імпорт російського золота. За словами Блінкена, ці санкції значною мірою послаблять російську економіку.

“Це другий за прибутковістю експорт Росії після енергетики. Це близько 19 мільярдів доларів на рік. І переважко це експорт в межах країн “Групи семи”. Не дати доступ до прибутку на 19 мільярдів доларів в рік - це значна річ”, - коментує заборону екпорту російського золота Державний секретар США.

За словами Блінкена, санкції Заходу щодо Росії “мають драматичний ефект” на економіку країни.

“Ми вже бачимо прогнози, що російська економіка сторотиться на 8-15% наступного року”, - аналізує Держсекретар. За його словами, Кремль штучно наразі тримає курс рубля, втім це їм обходиться у велику ціну.

Блінкен також пояснив накопичувальний ефект санкцій на російську еукономіку:

“Тисяча великих міжнародних компаній залишили Росію. Ще є товари, які лишились на полицях, коли вони лишали, але вони закінчаться. І росіяни не матимуть змоги купувати речі, до яких вони звикли. Стандарти життя росіян знижуються. Ми бачимо витік мізків з Росії. 200 тисяч росіян, серед яких ті, що мають найкращу освіту, які працюють у найважливіших галузях, вони залишили країну. Багато іноземців, які працювали у важливих галузях, також залишили країну. Все це з часом буде накопичуватись і накопичуватись”.

У неділю, 26 червня, у Німеччині почався саміт "Групи семи". А наступного тижня, з 28 до 30 червня, у Мадриді відбудеться саміт НАТО.

Чого очікувати Україні на самітах «Групи Семи». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:21 0:00


Джо Байден: "Весь світ відчуває вплив жорстокої війни Росії в Україні, зокрема, на наші енергетичні ринки". Відео

"Весь світ відчуває вплив жорстокої війни Росії в Україні, зокрема, на наші енергетичні ринки" - президент США Джо Байден на саміті G7 в Німеччині

Джонсон та Макрон на саміті "Групи семи" домовились активізувати військову підтримку України - заява британського уряду 

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та президент Франції Еммануель Макрон у кулуарах саміту "Групи семи", 26 червня 2022 року 

Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон та президент Франції Еммануель Макрон під час зустрічі у кулуарах саміту “Групи семи” обговорили, серед іншого, питання допомоги Україні.

За даними британського уряду, сторони погодились забезпечити більше підтримки Україні в час війни проти російського вторгнення.

“Вони погодилися, що це критичний момент для перебігу конфлікту, і є можливість переламати хід війни”, - мовиться у заяві речника британського уряду.

“Президент Макрон привітав постійну військову підтримку України з боку прем'єр-міністра (Бориса Джонсона - ред.), і лідери погодилися активізувати цю роботу", – додав речник.

На своїй Твітер-сторінці британський прем'єр заявив: “Ми повинні підтримати Україну, щоб посилити її руку як у війні, так і в будь-яких майбутніх переговорах. Президент Макрон і я погодилися активізувати нашу військову підтримку України в цей критичний момент, а також посилити англо-французьку співпрацю у сферах оборони та безпеки”.

Також видання Politico із посиланням на заяву британського уряду повідомляє, Борис Джонсон під час цієї зустрічі попередив Еммануеля Макрона, що будь-які спроби зараз врегулювати конфлікт в Україні лише призведуть до “тривалої нестабільності”.

За словами глави британського уряду, такий крок “дасть Путіну дозвіл маніпулювати обома суверенними державами та міжнародними ринками назавжди”.

Президент Франції раніше закликав "не принижувати Росію" через "історичну і фундаментальну помилку Путіна".

Водночас, як повідомляє видання Reuters із посиланням на представника французької сторони, президент Макрон під час зустрічі із прем'єр-міністром Великобританії підняв тему створення Європейської політичної спільноти.

Минулого місяця президент Франції запропонував створити Європейську політичну спільноту, яка б стала новою структурою. Як вважає французький лідер, це сприяло б тіснішій співпраці з країнами, що прагнуть до членства в ЄС. Британія також може бути частиною такої спільноти.

У неділю, 26 червня, у Німеччині відкрився саміт "Групи семи" - семи найбільших економік світу. Одне з головних питань їхнього порядку денного - підтримка України в час війни проти російського вторгнення. У кулуарах саміту в неділю відбулась також зустріч Президента США Джо Байдена із канцлером Німеччини Олафом Шольцем.

Дивіться також: Законодавці США - про резолюцію щодо визнання Росії державною-спонсором тероризму

Резолюція про визнання Росії державою-спонсором тероризму – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:29 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG