Спеціальні потреби

Актуально

Юридично українських біженців від війни з Росією у США не існує: що відбувається із прийняттям українців 

Залізничний вокзал у Львові, 12 березня 2022 року.

На сьогодні, за даними ООН, від війни в України, яку розв’язала Росія, за кордон втекло понад два з половиною мільйони людей. Абсолютна більшість з них перебувають у сусідніх з Україною країнах. Минулої п’ятниці Президент США Джо Байден заявив, що Сполучені Штати мають прийняти українських біженців «із розпростертими обіймами». Губернатори Нью-Джерсі та Пенсильванії заявили про готовність прийняти біженців з України у своїх штатах, а у конгресі штату Іллінойс подано відповідний законопроект.

Втім, як пояснили «Голосу Америки» адвокати, які практикують імміграційне право США, у США наразі немає системи прийому українців, які втікають від війни з Росією, під статусом чи програмою саме як біженців.

«На сьогоднішній день у США не має офіційної програми прийому біженців у правовому розумінні цього слова. У літературному сенсі під словом «біженець» розуміють людину, яка втекла від конфлікту, але це не є правовим розумінням цього терміну. Аби іммігрувати у правовому статусі біженця, справа цієї людини повинна пройти через спеціальні установи ООН. Після цього має бути визначена країна, куди вони повинні іммігрувати (тобто має бути визначено що це саме США), і тоді та країна ще проводить перевірку, чи ця людина зможе в’їхати у Сполучені Штати», - говорить Ірина Мазур, імміграційна адвокатеса в Філадельфії.

Подаватися на політичний притулок чи якусь спеціальну візу, як було у випадку з афганцями, українці також не можуть, пояснює адвокатеса Світлана Угрин, яка практикує право у Чикаго.

«Політичний притулок по закону надається людям, яких переслідує свій уряд, своя країна чи якась група людей в країні. Цей статус не поширюється на випадки, коли агресором чи переслідувачів є інша країна. У афганців була інша ситуація. По-перше, Америка була там офіційно присутня, вони наймали по контрактах людей, тим самим їх ставлячи у небезпеку від Талібану. По-друге, Талібан – це все ж такі ті самі афганці, тобто загроза йшла від представників того самого народу, а Україна зараз під атакою чужої держави».

Інші варіанти - такі як отримання так званого гуманітарного пароля (виняткового дозволу на в’їзд) - можуть зайняти рік чи довше, пояснюють юристки. Отже більшість українців, в кого немає документів на в’їзд у США, подаються на звичайну туристичну візу. Але навіть у випадку близьких родичів, як розповіли Голосу Америки з десяток людей, можлива відмова. Так сталося із мешканкою Буська, Львівської області Мартою Гаврилюк, яка разом із тринадцятирічнім сином Остапом намагалася на час війни переїхати до свої сестри в штат Іллінойс.

«Спочатку були сумніви, їхати чи не їхати, - розповідає Марта із Варшави за допомогою Скайпу. - Дивилися по новинах, що вже починають бомбити, правда східні області. Вирішили ще не їхати, але пізніше, коли вже близько від нас, от Броди та, наприклад, Кам'янка-Бузька, де аеропорти військові, а це 30 км від нас, страшно стало. Мені стало страшно за дитину».

Марта вирішила перебратися до сестри у містечко Лейк-ін-ве-Гілс, штат Іллінойс. Сестри – дуже близькі, кажуть що інших близьких родичів у них нема, обидва батьки померли кілька років тому. До кордону з Польщею їхали спочатку машиною, а останні кілометри - йшли пішки.

«Так тиснули, було страшно, тиснява була. Почали битися. Нас виштовхнули з тієї черги. Три рази ми з малим вставали в ту чергу. Тоді йому стає погано. Переживав, розплакався. Майже добу ми були в межах цих шести- семи кілометрів. Страшно було. Остап хотів спати дуже сильно, нудило його, він став такий зелений. Захотів спати. Ну як спати? Холодно. Добре, що ми все-таки мали трохи одягу. Зверху на його куртку я вже натягнула свою кофту», - розповідає Марта.

Сам паспортний контроль, говорить жінка, пройшли швидко, запитань ані з українського, ані з польського боку не було. У Медиці зустріли дуже тепло: волонтери нагодували гарячим супом, напоїли чаєм, дали серветки та засоби гігієни. Безкоштовно доїхали до Перемишля, після чого поїхали у Варшаву.

Фото із сімейного архіву Уляни Височанської
Фото із сімейного архіву Уляни Височанської

Тим часом, сестра Марти, Уляна Височанська, вже готувала пакет документів. Уляна мешкає у США сім років, має зелену картку та займається підприємницькою діяльністю. Також жінка веде блог в Інстаграмі «Багата жінка», де розповідає про історії успіху українців у США, власний досвід та дає поради щодо віз. Отже допомогти сестрі й з документами в неї проблем не було. З’ясувала, що подаватися треба на туристичну візу, записала її та племінника на співбесіду у Консульстві США у Варшаві, сплатила 320 доларів консульського збору та зібрала документи.

«Вона мала документи, які підтверджують її фінансовий стан, її працевлаштування, тому що в Україні вона працює заступником директора Центру зайнятості ще з 98-го року. В неї великий стаж роботи, в неї є рахунок в банку з наявними коштами, в неї є будинок, в неї є земля, то це все вона мала собою, плюс вона мала із собою запрошення від мене, що я її запрошую на тимчасове перебування в мене, мої фінансові документи, підтвердження того, що в мене є бізнес, в мене є власне житло, що я сплачую податки, що я можу їй надати абсолютно все», - розповідає Височанська.

Відмова у Консульстві стала для обох сестер шоком. Як дізналася Уляна, відмовили сестрі тому, що вказана причина не співпадає з метою її поїздки. У посольстві порадили подавати на об'єднання родини. Але, говорять сестри, Марта не хоче переїжджати до США, вони планували пожити у сестри до закінчення війни.

Подібну відповідь, що мета візиту не відповідає потрібній візі, дали й мамі та сестрі Катерини Соломонюк у консульстві у Варшаві, які виїхали з Волині та намагалися разом із двома маленькими дітьми переїхати до неї в Нью-Джерсі. Катерина каже, що проживає у США легально, одружена та сама чекає на дитину. Вона сподівалася, що її близькі зможуть пожити у них, поки йде війна.

«Вони мали моє запрошення, запрошення від мого чоловіка, який працює віце-президентом у відділенні LA Fitness в Нью-Джерсі, запрошення від моєї свекрухи, яка працює на АЕС в Теннессі, доказ моєї вагітності, моє свідоцтво про шлюб, повідомлення про петицію I-130, нашу податкову декларацію за 2020 рік та багато інших документів», - говорить Соломонюк.

Подібними історіями із «Голосом Америки» поділилося із десяток людей. Є такі випадки й в адвокатський практиці імміграційних адвокатів, з якими ми спілкувалися.

«Відмовлення важко передбачити, тому що весь процес отримання неімміграційної візи B1-B2 полягає в тому, що заявник на таку візу має довести те, що в нього немає імміграційних намірів. Це один момент. А другий момент він чи вона повинні довести стійкі зв'язки із країною свого проживання, тобто з Україною. Люди втекли з України через війну, відповідно вони не можуть довести, що вони після тимчасової поїздки до Сполучених Штатів повернуться в Україну», - говорить Мазур.

Окрім ризику відмови, отримання туристичної візи має й інші проблеми. Черги на інтерв’ю в консульствах дуже швидко наповнюються - у деяких випадках чекати співбесіди потрібно місяці.

Щонайменше в одному випадку, про якій розповіли «Голосу Америки», родина не може отримати призначення на співбесіду в Консульстві США у Варшаві, як вони припускають, через великий розмір родини. Джюлі Де Анджело, яка виїхала з України у дванадцятирічному віці, а тепер проживає в штаті Нью-Джерсі та працює в компанії «Делойт» разом із чоловіком намагаються перевести у США родину її двоюрідної сестри. Її сестра, Тетяна Воробець, разом із чоловіком має чотирьох дітей у віці від одного до восьми років, проживає у Чорткові Тернопільської області, а зараз перебуває у Польщі.

«У нас чудове життя в Нью-Джерсі, і ми хочемо допомогти їм, як можемо. Ми хочемо і можемо прийняти мою двоюрідну сестру та її сім’ю, забезпечити їх проживанням і харчуванням, квитками в обидва боки та фінансовою підтримкою, необхідною, поки вони чекають закінчення війни в Україні. Моя сестра вже сплатила консульський збір у тисячу доларів і тепер весь час перевіряє розклад призначення на співбесіду і не бачить вільних місць», - говорить Де Анджело.

Ті ж хто приїжджає до США із туристичною візою, також мають чимало обмежень.

«Ця віза не дає можливості отримати дозвіл на роботу, діти не можуть ходити у державні школи, але вони можуть ходити в приватні, ви можете платити за це кошти», - пояснює Угрин.

Не дає вона права й подаватися на допомогу для біженців. Втім, цю візу можна спробувати змінити на іншу вже після прибуття у США. Також, юристки радять не прив’язуватися до консульств у Польщі, які перевантажені, а подаватися у тих європейських країнах, де менша черга. Вони кажуть, було б непогано, аби Державний департамент виділив більше людей для обробки віз українців. У Державному департаменті «Голосу Америки» відповіли: працюємо над цим.

«Ми працюємо над тим, щоб наші посольства та консульства в регіоні мали достатньо персоналу та ресурсів. Ми надаємо пріоритет консульській підтримці громадян США та їх найближчих родичів. Заява на неімміграційну візу не замінює або не надає доступу до допомоги біженцям чи переїзду», - говориться у відповіді Державного департаменту.

Ірина Мазур говорить: США повинні розробити спеціальну програму для тих, хто втікає від війни в України.

«Я думаю, що найбільш ефективним кроком буде розробка спеціального законодавства, аналогічне тому, що колись було для громадян Куби».

Наразі США підтримують біженців з України, що перебувають в інших країнах. Відповідно до законопроекту, який виділяє 13.6 мільярдів доларів на допомогу Україні, один мільярд чотириста мільйонів призначається для допомоги біженцям.

Також четвертого березня Міністерство внутрішньої безпеки США оголосило, що надаватиме українцям статус тимчасового захисту. Це означає, що ті українці, які перебували у США станом на перше березня та раніше, можуть залишитися у країні навіть після завершення терміну дії їхньої візи чи дозволу на роботу протягом вісімнадцяти місяців.

Всі новини дня

Прем'єр-міністерка Литви: «Україна непереможна. Українська хоробрість змінює світ»

Перша леді України Олена Зеленська та прем'єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте на Безпековому форумі у Варшаві. Фото зроблене 4 жовтня 2022 року. Фото AP/Michal Dyjuk

«Українська хоробрість змінює світ», - заявила прем'єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте на Безпековому форумі у Варшаві. Під час форуму народу України вручили нагороду «Лицар Свободи» за протистояння російській агресії. Від імені народу України її отримала перша леді Олена Зеленська.

Україна показала усьому світові, що «друга найпотужніша армія світу» виявилася неспроможною перед мужністю та відвагою волелюбного народу.
прем'єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте

«Сьогодні я можу сказати з абсолютною впевненістю: Україна непереможна. […] Україна показала усьому світові, що «друга найпотужніша армія світу» виявилася неспроможною перед мужністю та відвагою волелюбного народу. Ті, хто волів закрити очі, зараз чітко побачили, що народ України буде відстоювати кожен дюйм своєї території і право кожної дитини України рости на вільній та незалежній батьківщині», - заявила прем'єр-міністерка Литви.

Премію «Лицаря Свободи» вручає польський Фонд Казимира Пуласького видатним діячам, які сприяли популяризації цінностей генерала Пуласького, а саме свободи, справедливості та демократії. Цього року організатори вирішили відзначити народ України.

За словами Інґріди Шимоніте, «українська хоробрість розсвітила міста по всьому світу у синьо-жовті кольори, нагадуючи, що завдяки українцям наші люди ще можуть насолоджуватися правосуддям, безпекою, правами людини та свободою, можуть планувати на майбутнє».

Прем'єр-міністерка Литви наголосила на тому, що українська хоробрість змінює світ, змушуючи кожну країну та кожну людину визначитися, на якому боці історії вона хоче бути. «Українська хоробрість робить наш континент безпечнішим, даючи поштовх політичним рішенням, які довго відкладалися через відсутність політичної волі чи амбіцій, таких як припинення енергетичної залежності від Росії, збільшення витрат на оборону, кроки вперед щодо розширення ЄС. Я лише молюся, щоб ми на Заході зберегли частку цієї мужності, щоб зберігати єдність і не тремтіти перед постійними залякуваннями Росії, енергетичним шантажем і ядерними погрозами», - додає Шимоніте.

Кожен дюйм України буде відбудовано силами народу України та з допомогою урядів цивілізованого світу та людей доброї волі в усьому світі.
прем'єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте 

Прем'єр-міністерка Литви наполягає на тому, що світ має продовжувати допомагати Україні, а міжнародний трибунал має судити російських воєнних злочинців. «Кожен дюйм України буде відбудовано силами народу України та з допомогою урядів цивілізованого світу та людей доброї волі в усьому світі», - говорить прем'єр-міністерка Литви.

Нагадаємо, що президент Латвії Егілс Левітс під час безпекового форуму у Варшаві заявив, що Латвія бачить Україну у майбутньому як потужного члена НАТО. За словами Левітса, НАТО виграло б від вступу України.

«Коли прийде час, ми не просто готові, ми хочемо бачити Україну в нашому союзі. Україна, українська армія, суспільство – це єдине суспільство зараз в Європі та єдина армія, які мають досвід оборони своєї країни, - заявляє президент Латвії. Українська армія вмотивована, українське суспільство дуже вмотивоване захищати демократію. І для НАТО мати такого сильного члена було б перевагою. Ми повинні думати, як допомогти інтегруватись в належний час, звичайно, коли всі члени НАТО будуть готові до цього. Але ми бачимо Україну в майбутньому як сильного члена НАТО».

Варшавський безпековий форум – щорічна міжнародна конференція, яку в 2014 році заснував Фонд Казимира Пуласького для обміну думками між представниками урядів, аналітиків, бізнесу, міжнародних інституцій та експертів у галузі політики та оборони.

Дивіться також: «Українська хоробрість змінює світ», - заявила прем'єр-міністерка Литви на Безпековому форумі у Варшаві. Відео

Коли Україні чекати на доставку найновішого озброєння від США? Відео

Коли Україні чекати на доставку найновішого озброєння від США? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:56 0:00

Сполучені Штати оголосили новий пакет безпекової допомоги Україні на суму 625 мільйонів доларів. Він включає, серед іншого, ще 4 ракетні системи підвищеної мобільності HIMARS і додаткову артилерію.

Рішення про суверенітет України - за українцями - Білий дім щодо дописів Ілона Маска у Twitter

Прес-секретарка Білого дому Карін Жан-П'єр під час брифінгу, Вашингтон, 4 жовтня 2022. REUTERS/Elizabeth Frantz

Вирішувати питання про суверенітет України повинні українці. Так прес-секретарка Білого дому Карін Жан-П'єр відповіла напередодні на запитання журналістів щодо дописів американського мільярдера Ілона Маска у Twitter.

"Ми не будемо говорити про Україну без України. Це їхнє рішення, коли йдеться про будь-яку дипломатію чи переговори щодо цього. І тому я залишаю це українському народу, - підкреслила Жан-П'єр. - Ми будемо поруч з українцями, коли вони борються за свій власний - за свій суверенітет [...] рішення про суверенітет, про свободу, про демократію будуть приймати разом з ними".

Днями мільярдер і засновник компанії SpaceX написав, що задля досягнення миру Україна має залишатися нейтральною, а "Крим формально стає частиною Росії, як це було з 1783 року (до помилки Хрущова)".

Президент України Володимир Зеленський зробив своє опитування у соцмедіа: "Який Ілон Маск вам подобається більше? - 1. Той, який підтримує Україну. 2. Той, який підтримує РФ".

Пізніше у відповідь на допис Маск заявив: "Я все ще дуже підтримую Україну, але переконаний, що масштабна ескалація війни завдасть великої шкоди Україні і, можливо, світу".

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Ілон Маск висловлював підтримку Україні, але й співчуття "великим людям Росії", які "не бажають" війни, згадує "Радіо Свобода".

Також раніше "Голос Америки" повідомляв, що Ілон Маск безкоштовно надав Україні термінали Starlink для потреб українських військовиків.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода"

Президент Латвії: «Ми бачимо Україну в майбутньому як потужного члена НАТО»

Архівне фото - президент Латвії Егілс Левітс під час саміту НАТО у Мадриді 29 червня 2022 року. Фото AP/Bertrand Guay

Латвія бачить Україну у майбутньому як потужного члена НАТО. Про це заявив президент Латвії Егілс Левітс під час безпекового форуму у Варшаві. За словами Левітса, НАТО виграло б від вступу України.

«Коли прийде час, ми не просто готові, ми хочемо бачити Україну в нашому союзі. Україна, українська армія, суспільство – це єдине суспільство зараз в Європі та єдина армія, які мають досвід оборони своєї країни, - заявляє президент Латвії. Українська армія вмотивована, українське суспільство дуже вмотивоване захищати демократію. І для НАТО мати такого сильного члена було б перевагою. Ми повинні думати, як допомогти інтегруватись в належний час, звичайно, коли всі члени НАТО будуть готові до цього. Але ми бачимо Україну в майбутньому як сильного члена НАТО».

Егілс Левітс наголошує на тому, що НАТО – оборонна організація і це основа колективної безпеки. «Україна теж хоче бути членом цього оборонного союзу, тому що Україна знає, що цей союз є гарантом миру», - говорить Левітс.

Збільшення оборонних бюджетів та ідеологія Росії

На форумі йшлось і про збільшення оборонних бюджетів через Росію, яка веде війну в Європі та нехтує правами людини і міжнародними законами.

«Ми внесли додаткові 24 мільярди фунтів стерлінгів (в оборонний бюджет) безпосередньо перед тим, як Росія вторглась в Україну. Але знаєте – думаю, ми всі повинні поставити собі питання – як ми можемо дозволити собі не збільшувати витрати на оборонний бюджет?» - заявив міністр оборони Великої Британії Бен Воллес.

На думку Бена Воллеса, збільшення оборонних бюджетів необхідно через безпекові ризики, які створює Росія для регіону: «В Європі Росія є набагато небезпечнішим супротивником, ніж, думаю, ми всі могли собі уявити. Вона не тільки веде війну в Європі і нехтує правами людини і міжнародними законами. Ми також бачили загрози – поки що загадкові вибухи газопроводу та інші події, які відбуваються», - говорить Бен Воллес.

Про загрози Росії говорив і прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький: «Для мене це не війна Путіна, як декому хочеться думати, особливо на Заході. Це війна Росії та її ідеології, її загального багажу історії і ми це знали завжди, але сьогодні ми це розуміємо більше, ніж будь-коли. Росія має змінитись значно більше, щоб вона не була загрозою для сусідів у майбутньому».

Ядерна загроза

Під час безпекового форуму також обговорювали ризики використання Росією ядерної зброї та можливі форми відповіді країн НАТО на це.

«Низка американських офіційних осіб відзначали, що вони не бачать ознак будь-якої підготовки до використання ядерної зброї, окрім безвідповідального бряцання ядерною зброєю, що нещодавно зробив Путін», - заявив колишній директор ЦРУ Девід Петреус. Втім, на його думку, країни НАТО вже мають варіанти відповіді на потенційну ядерну загрозу.

«Одна з форм відповіді, і це лише можливість, гіпотетична, полягала б у тому, що Сполучені Штати, та ймовірно інші країни, чи це буде НАТО чи об’єднання країн, важко сказати – могли б вжити заходів всередині України таким чином, що це б ще більше погіршило ситуацію Росії. Іншими словами, знищити з використанням звичайних засобів ведення війни багато потужностей Росії, які все ще існують в Україні і, можливо, навіть в Чорному морі. Тож це зробило б цю катастрофічну ситуацію ще більш жахливою для Росії», - аналізує ситуацію Девід Петреус.

"Лицар свободи"

Під час форуму народові України вручили нагороду «Лицар Свободи». Від імені народу України її отримала перша леді Олена Зеленська. «Українська хоробрість змінює світ. Сьогодні я можу сказати з абсолютною впевненістю: Україна непереможна», - заявила прем'єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте під час промови перед врученням нагороди.

«Україна показала усьому світові, що «друга найпотужніша армія світу» виявилася неспроможною перед мужністю та відвагою волелюбного народу. Ті, хто волів закривати очі, зараз можуть чітко побачити, що народ України буде відстоювати кожен дюйм своєї території і право кожної дитини України рости на вільній та незалежній батьківщині», - сказала Шимоніте.

Путін ратифікував анексію 4 окупованих областей України, поки Київ повідомляє про звільнення нових районів

Рада Федерацій РФ, 4 жовтня 2022. Russian Federation Council/REUTERS

Президент РФ Володимир Путін у середу, 5 жовтня, підписав федеральні закони, що ратифікують договори про анексію, або як це називає Кремль "входження" окупованих українських територій Донецької, Запорізької, Луганської, частини Миколаївської та Херсонської областей "до складу" Росії.

Раніше "договори" ратифікувала Рада Федерації. Анексію українських територій підтримали всі присутні у залі члени палати: 153 із 170.

Напердодні президент України Володимир Зеленський підписав указ про нікчемність, тобто відсутність юридичних наслідків актів, ухвалених в РФ, які порушують суверенітет і територіальну цілісність України. Голова офісу президента України Андрій Єрмак написав у Telegram: "Нікчемні рішення країни-терориста не варті паперу, на якому підписані".

Також учора Вашингтон та Київ повідомили, що президент США Джо Байден у телефонній розмові із Зеленським запевнив, що США ніколи не визнають спробу анексувати українські землі, а також "як і раніше готові накласти серйозну плату на будь-яку організацію, яка підтримує так звану анексію Росією" і продовжуватимуть "об’єднувати світ для підтримки України у захисті демократії".

Водночас, Москва не контролює значну частину територій, про анексію яких оголосила. Київ продовжує там успішний контрнаступ і планує звільнити їх.

У середу голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай повідомив про початок деокупації регіону, пише "Радіо Свобода".

А карта бойових дій, яку 4 жовтня показало Міністерство оборони РФ, свідчить про відступ російських військ майже на 30 кілометрів на Херсонщині.

Проте, як нині заявив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, "території нових регіонів РФ, тимчасово залишені російськими військовиками, будуть повернуті", а повномасштабну війну в Україні від 24 лютого Москва й досі називає "спецоперацією".

Як "Голос Америки" повідомляв напередодні, США оголосили новий пакет допомоги Україні, що включає додаткові системи HIMARS, артилерію, боєприпаси, протимінний транспорт та польове обладнання.

"Разом з нашими союзниками і партнерами з 50-ти країн світу ми доставляємо зброю та обладнання, які ефективно використовуються українськими силами в успішному контрнаступі задля повернення їхніх земель, незаконно захоплених Росією", - сказав державний секретар США Ентоні Блінкен.

У статті використано матеріали Reuters, "Радіо Свобода"

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG